Сіракава Хідекі
Хідекі Сіракава | |
---|---|
яп. 白川 英樹 | |
Народився | 20 серпня 1936 (88 років) Токіо, Японія |
Місце проживання | Префектура Токіо[d] Такаяма Маньчжурська держава Тайванське генерал-губернаторство |
Країна | Японія |
Національність | Японія |
Діяльність | хімік, інженер, професор, науково-педагогічний працівник |
Alma mater | Токійський технологічний Інститут |
Галузь | органічна хімія |
Заклад | Університет Цукуби |
Науковий керівник | Shū Kanbarad |
Членство | Академія наук Японії |
Відомий завдяки: | розробив методи отримання електропровідних полімерів |
Родичі | Наоко Такахаші |
Нагороди | Нобелівська премія з хімії (2000) , Орден Культури (2000) |
Сіракава Хідекі у Вікісховищі |
Хідекі Сіракава (яп. 白 川 英 树 Сіракава Хідекі, ромадзі:Hideki Shirakawa; нар. 20 серпня 1936 року, Токіо, Японія) - японський вчений-хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії за 2000 рік спільно з Аланом Хігером і Аланом Мак-Діармідом з формулюванням «за відкриття провідності у полімерах».[1]
Народився 20 серпня 1936 року в Токіо, третя дитина лікаря Хатзутару і дочки буддистського священика Фуйуно, у яких було 5 дітей. Сім'я багато разів змінювала місце проживання, але в 1944 році, до кінця війни, осіла в маленькому місті Такаяма (так званому «маленьким Кіто») на острові Хонсю. З 3-його класу початкової школи і до закінчення коледжу Ширакава провів тут.
Його вища освіта почалася в Токійському технологічному інституті в 1957, в якому він завершив роботу над дисертацією в травні 1966. В інституті Ширакава освоїв хімію полімерів, садівництво та електроніку.
У листопаді 1979 році Сіракава перейшов до Інституту матеріалознавства університету Цукуби, де став професором. У березні 2000 пішов у відставку і відійшов від активної наукової діяльності.
- ↑
The Nobel Prize in Chemistry 2000 (англійською) . Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 12 жовтня 2010.
{{cite web}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|Description=
,|Format=
,|Accessdate=
,|Publisher=
,|Work=
,|Authorlink=
та|Datepublished=
(довідка)
- Shirakawa H., McDiarmid A., Heeger A. Twenty-five Years of Conducting Polymers. / / Chem. Commun. 2003. P. 1-4.
- Зеленин К. Н., Ноздрачев А. Д., Поляков Е. Л. Нобелевские премии по химии за 100 лет. — СПб.: Гуманистика, 2003. 872 с.
- Автобіографія на сайті Нобелівського комітету [Архівовано 15 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)