Саєнтологія
Саєнтологія | |
Дата створення / заснування | травень 1952 |
---|---|
Засновник | Лафаєт Рональд Габбард |
Розташування штаб-квартири | Лос-Анджелес |
Творець | Лафаєт Рональд Габбард |
Країна походження | США |
Стандартизується | Religious Technology Centerd |
Офіційний сайт(англ.) | |
Саєнтологія у Вікісховищі |
Саєнтологія (від лат. scio: знання і грец. λόγος: вчення)[1][2] — релігійно-філософське вчення, яке було засновано і розвинено американським фізиком-ядерником і електронщиком, письменником і мислителем, льотчиком-асом і військовим, композитором і митцем, мореплавцем і мандрівником, філософом і фотографом, лікарем і дослідником рослин Лафаєт Роном Хаббардом[3][4][1] у 1950-х роках після набуття популярності його першої праці в цьому напрямку — "Діанетика"[5][2].
Церква Саєнтології була описана урядовими запитами, міжнародними парламентськими органами, вченими, юристами та багатьма рішеннями вищих судів як небезпечний культ і маніпулятивний бізнес для отримання прибутку. Але після численних судових процесів у багатьох країнах світу, організації вдалося досягти юридичного визнання як релігійної установи, включаючи Австралію, Італію, Сполучені Штати та інші країни[6][4][3][4]. Також, у США, Великобританії, Іспанії, Мексиці, Колумбії, Македонії. Австралії, Нідерландах та інших країнах світу, Саєнтологію було визнано релігійною організацією, яка приносить користь суспільству[4][5]. На даний момент Церква Саєнтології здійснює свою діяльність у 184 країнах світу і, як було сказано, в багатьох країнах визнається в якості офиційної релігійної організації[4][7]
Суть та основні течії
Л. Рон Хаббард охарактеризував Саєнтологію, як прикладну релігійну філософію. Саєнтологія містить у собі філософію і техніку духовного вдосконалення і охоплює такі теми як мораль, етика, детоксикація (очищення організму від токсичних речовин), освіта, управління та ін. Саєнтологія вчить, що людина — це безсмертна, духовна істота (Тетан), яка перебуває у фізичному тілі та прожила незліченну кількість минулих життів[8][6].
Спочатку Л. Рон Хаббард розробив низку ідей і принципів нової науки, які він назвав Діанетикою, і яку представляв як форму терапії. Цьому сприяли різні його публікації, а також Фонд діанетичних досліджень Хаббарда, який він заснував у 1950 році. Через величезний спротив традиційної науки й особливо психіатрії, де Хаббарду спочатку надали приміщення для проведення своїх досліджень, які повністю спростовували застосування медикаментозних методів лікування душевнохворих. У результаті він втратив цей фонд, яким заволоділи певні кола, які надзвичайно негативно ставились до цієї новітньої діяльності з удосконалення духовного і фізичного стану людини. До 1954 року Хаббард відновив права на Діанетику та залишив обидва предмети під егідою Церкви саєнтології, перекваліфікувавши цю тему як релігію (система світоглядних поглядів на первинність духовного і вторинність матеріального) та перейменував її в Саєнтологію, зберігаючи термінологію, доктрини та практику одитингу (діанетична і саєнтологічна психотерапія), яка значною мірою відрізняється від традиційної психотерапії)[6][9][7][8].
У Саєнтології є два напрями: Церква Саєнтології та Вільна Зона. Церква Саєнтології (ЦС) існує з 1953 року. Вільна Зона відділилася від ЦС у результаті розколу на початку 1980-х років і не має ні ліцензій, ні професійних спеціалістів на використання практик Саєнтології.
Послідовники Саєнтології є у понад 184 країнах світу. Серед прихильників Церкви Саєнтології є популярні діячі культури, зокрема й зірки Голлівуду.[10][9]
Критики Саєнтології називають Церкву Саєнтології саєнтологічними рухами, як нетрадиційні релігійні рухи, в яких орієнтація на досягнення науки і техніки поєднується з практикою психоаналізу, фантастикою. Але це абсолютно не є правильним, тому що ці критики зовсім не знайомі з першоджерелами, в яких повністю відкидається практика самоаналізу і його термінологія та термінологія інших традиційних наук (психологія, психіатрія), які переповнені науковою термінологією, що незрозуміла для людей і далека від самовдосконалення, саморозвитку і терапевтичної зміни на краще. Критики також, як правило, заперечують гуманітарну і релігійно-філософську місію Саєнтології, вважаючи її суто комерційним підприємством. Саєнтологічні методи, на думку низки критиків, руйнівно впливають на організм людини і його психіку. Це є, звичайно, також абсолютно невірним, тому що психологія, психіатрія, психоаналіз є найбільш комерціалізовані в цьому напрямі й не приносять майже ніякої користі, особливо психіатрія, яка приносить тільки шкоду людині, застосовуючи для лікування синтетичні, психотропні препарати, що роблять її залежною від них. Для ознайомлення з експертними даними науковців різних країн (Австралії, Великобританії, Данії, Італії, Казахстану, Киргистану, США, України Фінляндії, Франції, Швеції, Японії та ін.) щодо місії Саєнтології, даю посилання,на інтернет-ресурс.[11][10]
Шкала емоційних тонів і виживання
Саєнтологія використовує емоційну систему класифікації, яка називається шкалою тонів. Шкала тонів є інструментом, який використовується в одитингу. Саєнтологи стверджують, що, знаючи положення людини на Шкалі тонів, можна значно покращити її емоційний і фізичний стан та спілкування з іншими людьми та оточенням.[12][13]
Саєнтологія наголошує на важливості виживання, яке вона поділяє на вісім «динамік», які є, ніби, імпульсами виживання кожної людини. Бажання самого індивіда виживати є першою динамікою, тоді як друга динаміка стосується продовження роду та сім'ї. Інші динаміки охоплюють ширші сфери дії, включаючи групи, людство, все живе, фізичний всесвіт, дух і нескінченність, яка пов'язана з Верховною Істотою. Вважається, що оптимальним розв'язанням будь-якої проблеми є те, що приносить найбільшу користь по найбільшій кількості динамік.[14][15][1]
Саєнтологічні технології в освіті
Застосовність вчення Хаббарда також призвела до формування організацій, зосереджених на сфері навчання. Серед них — Applied Scholastics, заснована в 1972 році, яка викладає саєнтологічні «техніки навчання» студентам. Єдиною школою, що викладає за програмою прикладної освіти в Україні, є київська школа англійської мови English Prime. Також, школа «Вайс» — школа бізнесу і бізнесових взаємовідносин, які ґрунтуються на етичних взаємовідносинах між бізнесовими партнерами та бізнесменами і державою.[16]
Саєнтологія в Україні
В Україні Саєнтологія представлена в Києві, Одесі, Харкові, Ужгороді, Мукачево, Запоріжжі, Дніпрі, Сумах, Володимир-Волинську, Кременчуці. Найбільше представництво у Києві— три центри.[16][2]
Інтернет-ресурси
- https://www.scientology.ru/what-is-scientology/?link=body-learnmore#slide4
- https://shron1.chtyvo.org.ua/Lukianenko_Oleksandr/Suchasni_netradytsiini_relihiini_vchennia.pdf?PHPSESSID=61oq2p3mk63gbnk1trgejqslm7
- https://scientologyfacts.ru/documents/expertises/scientology-materials-kyrgyz-religious-expertize/
- https://scientologyfacts.ru/documents/expertises/pyat-izmerenij-religii/
- https://scientologyfacts.ru/documents/expertises/jekspertiza-alana-u-bljeka-avstralija/
- https://scientologyfacts.ru/documents/expertises/scientology-as-technological-buddizm/
- https://scientologyfacts.ru/documents/expertises/jekspertiza-ja-f-trofimova-kazahstan/
- https://scientologyfacts.ru/documents/expertises/scientology-materials-kyrgyz-religious-expertize/#f+8343+1+01
- https://scientologyfacts.ru/
- https://scientologyfacts.ru/tag/foreign-expertise/
Джерела
- ↑ а б Хаббард, Л. Р. (2007). Саентологія: основи життя. США: New Era. с. 243. ISBN 978-87-7687-024-9.
- ↑ а б Дмитренко, Лук’яненко, Віталій Анатолійович, Олександр Вікторович (2017). СУЧАСНІ НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЙНІ ВЧЕННЯ (укр та англ.) . Полтава: Навчально-методичне видання. с. 62—66.
- ↑ Серия Рон, Серия Рон (2012). Биографическая энциклопедия из 17 книг (рос) . США: New Era. с. 3910. ISBN 978-87-6497-428-7.
- ↑ а б в г Трофимов, Яков Федорович (24 вересня 2003). Экспертиза Я.Ф. Трофимова о Церкви Саентологии (Казахстан). Саентология: факты (рос.) . Судебные решения, экспертные оценки, документы. Процитовано 24 вересня 2003.
- ↑ Пентикяйнен, Юха і Марья (Березень 2013 г.). Юха и Марья Пентикяйнены: Пять измерений религии: на примере саентологии (Финляндия). Судебные решения, экспертные оценки, документы (рос.) . Саентология: факты. Процитовано Березень 2013 г..
- ↑ а б Колодзинская, Галина (2018 г.). Религиоведческая экспертиза саентологических материалов (Кыргызстан). Религиоведческая экспертиза 52 единиц саентологических материалов, проведённая в 2018 году в Киргизии. Полный текст экспертизы на русском языке. (рос.) . Саентология: факты. Судебные решения, экспертные оценки, документы. Процитовано 2018 г..
- ↑ Блэк, Алана У. (24 января 1996 г.). Экспертиза Алана У. Блэка (Австралия). Саентология: факты (рос.) . Судебные решения, экспертные оценки, документы. Процитовано 24 января 1996 г..
- ↑ Хаббард, Л. Р. (2007). Саентология: история человека (рос.) . США: New Era. с. 231. ISBN 978-87-7989-925-4.
- ↑ Флинн, Фрэнк К. (1983). Саентология как технологический буддизм. Саентология: факты (рос.) . Судебные решения, экспертные оценки, документы. Процитовано 1983.
- ↑ Саентология: что это простыми словами. Саентология: факты (рос.) . Судебные решения, экспертные оценки, документы.
- ↑ Зарубежные экспертизы. Подборка экспертиз зарубежных религиоведов, юристов, социологов, философов и других о саентологии и других религиях. (рос.) .
- ↑ Хаббард, Л. Р. (2007). Саентология 8-8008 (рос.) . США: New Era. с. 399. ISBN 978-87-7687-188-8.
- ↑ Хаббард, Л. Р. (2007). Саентология 8-80. Открытие и увеличение жизненной энегргиихомо сапиенс (рос) . США: New Era. с. 183. ISBN 978-87-7989-941-4.
- ↑ Хаббард, Л. Р. (2007). Саентологія: Новий погляд на життя. США: New Era. с. 373. ISBN 978-87-7687-056-0.
- ↑ Хаббард, Л. Р. (2007). Саентология 0-8. Книга основ (рос) . США: New Era. с. 540. ISBN 978-87-7989-991-9.
- ↑ а б Дмитренко і Лук'яненко, Віталій і Олександр (19.03.2017). Сучасні нетрадиційнв релігійні вчення (PDF). ПДФ. Міністерство освіти і науки України. Процитовано 19.03.201.