Координати: 49°25′17″ пн. ш. 26°58′27.7″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 26.97436° сх. д. / 49.42139; 26.97436

Покровський собор (Хмельницький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор Покрови Пресвятої Богородиці
49°25′17″ пн. ш. 26°58′27.7″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 26.97436° сх. д. / 49.42139; 26.97436
Тип спорудиправославний храм
РозташуванняУкраїна Україна, Хмельницький
Початок будівництва1824
1989
Кінець будівництва1992
Будівельна системацегла
СтильРосійсько-візантійський стиль
НалежністьПравославна церква України
АдресаХмельницька область, м. Хмельницький, вул. Володимирська 113
ЕпонімПокрова Пресвятої Богородиці
Мапа
CMNS: Покровський собор у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Покровський собор.

Кафедральний Собор Покрови Пресвятої Богородиці — парафіяльний православний храм у Хмельницькому, Хмельницької єпархії Православної церкви України, в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці.

1824 року на місці нинішнього (поч. XXI ст.) собору було християнське кладовище, де була споруджена невелика православна церква Покрови Богородиці. Ця церква, хоч і втратила своє значення після закриття некрополя в 1870-х роках, оскільки він опинився у межах міста, проіснувала до 1938 року, коли була зруйнована через поганий технічний стан.[1]

Відбудова церкви Покрови Богородиці була проведена в перебудову. Однак замість невеликого цвинтарного храму протягом трьох років був зведений великий собор. Його посвята відбулася 14 січня 1992 року. Чин звершили єпископи Хмельницький і Кам'янець-Подільський Нифонт, Черновецький і Буковинський Онуфрій, Тернопільський Сергій.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Дата будівництва припадає на 1820-ті роки. Відповідно до генерального плану забудови міста, було відкрито цвинтар, посеред якого збудували невеличку церкву. Її освятили на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

Наприкінці 1870-х років цвинтар закрили, але церква продовжувала діяти до 1938 року. Проте лише за часів перебудови, зі звільненням церкви від радянського гніту, почалась її відбудова, яка завершилася зведенням у 1992 році нового Свято-Покровського собору. Собор одразу ж потрапив у підпорядкування Московського патріархату в Україні (офіційна назва «Українська православна церква»).

У соборі зберігаються такі святині як: ікона Св. Блаж. Мотрони з частками Мощів, ікона Св. Сповідника Арх. Луки з частками Мощів та мощевик з частками мощів святих угодників Божих Києво-Печерської Лаври.

Перехід до Православної церкви України

[ред. | ред. код]

2 квітня 2023 року у церкві співробітник церкви із групою людей напав на військового 19-го ОСБ Артура Ананьєва[2][3], що поставив питання «Скільки людей ще має загинути, щоб ви перестали ходити в московський патріархат?»[4][5] Поліція Хмельницької області відкрила кримінальне провадження за статтею «Хуліганство» на військовослужбовця та священника.[4][6][7]

УПЦ (МП) заявила, що це була провокація з боку місцевого чиновника, а сам Ананьєв начебто спровокував бійку, обливаючи водою людей.[8] Проте, на опублікованому відео видно, як священник сам штовхає стійку з Євангелієм.[9]

Це викликало хвилю обурення й під церквою зібралася громада міста.[10] Диякон для пояснень до людей не вийшов[11].

Серед людей утворилася ініціативна група, яка почала реєстрацію присутніх для проведення зібрання громади з питання переходу релігійної громади собору до ПЦУ. 1235 зареєстрованих проголосували за це рішення.[12] Будівлю собору оточила поліція,[13] яка згодом вивела священників УПЦ (МП) і невстановлених осіб через задні двері. Ключі від храму були передані капелану ПЦУ.[14] Згодом міський голова Хмельницького Олександр Симчишин оприлюднив відео першої молитви у соборі українською мовою за Україну, а також за українських захисників.[15]

Тим часом храм та адміністративні будівлі опечатали до Великодня.[16][17]

3 квітня хмельницький митрополит УПЦ МП Антоній Фіалко заявив, що він хотів би перейти до ПЦУ, після чого синод УПЦ Московського патріархату звільнив його з посади на спокій.[18]

Настоятелі

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Історична довідка Кафедрального собору
  2. ↑ Військовий, якого побили ченці УПЦ МП, потрапив до лікарні, — ЗМІ
  3. ↑ УПЦ МП корегують вогонь по ЗСУ, — військовий, якого побили в Хмельницькому, дав перший коментар
  4. ↑ а б Бійка у церкві УПЦ МП у Хмельницькому: поліція відкрила справу
  5. ↑ Побиття військового священниками УПЦ МП у Хмельницькому: усе, що відомо про кричущий інцидент
  6. ↑ У Хмельницькому священнослужитель УПЦ МП побив військового. https://www.slovoidilo.ua/. Слово і діло. 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  7. ↑ У Хмельницькому зібралась акція під храмом УПЦ МП. В ОВА закликали знизити градус напруги
  8. ↑ Інцидент у храмі в Хмельницькому: УПЦ МП заперечує побиття військового священником. Поліція перевіряє. https://www.unn.com.ua/. UNN. 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  9. ↑ З'явилось відео, що Євангеліє у храмі УПЦ МП в Хмельницькому кинув сам священник. https://24tv.ua/. 24 Канал. 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  10. ↑ Поблизу хмельницького собору почали збиратись люди. Що вимагають
  11. ↑ У Хмельницькому Свято-Покровському кафедральному соборі звучала перша молитва українською
  12. ↑ У Хмельницькому проголосували за перехід кафедрального собору УПЦ МП до ПЦУ
  13. ↑ У Хмельницькому сталися сутички біля храму УПЦ МП, де побили військового
  14. ↑ Побиття військового у храмі УПЦ мп у Хмельницькому: тисячі людей вийшли з протестами та «відбили» церкву
  15. ↑ Мер Хмельницького показав першу молитву українською у Покровському кафедральному соборі
  16. ↑ Храм УПЦ МП, де побили військового, перейде до ПЦУ: там провели першу молитву українською мовою. https://24tv.ua/. 24 Канал. 2 квітня 2023. Процитовано 3 квітня 2023.
  17. ↑ Побиття у Хмельницькому: народ не хоче слухати, що кажуть в УПЦ-МП. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 3 квітня 2023. Процитовано 3 квітня 2023.
  18. ↑ Митрополит Хмельницький проситься із МП до ПЦУ, щоб помститися священику, який побив військового. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
  19. ↑ Депутат повідомив, що клірик УПЦ (МП), який побив військового, втік з України
  20. ↑ Священника, який побив військового в Хмельницькому, оголосили в розшук
  21. ↑ «Коли попи притисли мене до стіни, підійшли дві бабусі і вдарили по обличчю», – військовий Артур Ананьєв, якого побили в храмі
  22. ↑ Здався поліції іподиякон УПЦ (МП), який побив військового у Хмельницькому
  23. ↑ Хмельницьких патрульних, які приїхали на виклик і стали на бік попів МП, покарано
  24. ↑ Ангел з крилами: В УПЦ (МП) героїзують клірика, який побив військового у храмі Хмельницького

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Покровський_собор_(Хмельницький)&oldid=43181933