Елізабет Бергнер
Елізабет Берґнер | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Elisabeth Bergner | ||||
Ім'я при народженні | нім. Elisabeth Ettel | |||
Народилася | 22 серпня 1897[2][1][…] Дрогобич, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
Померла | 12 травня 1986[2][1][…] (88 років) Лондон, Велика Британія[4] | |||
Поховання | Ґолдерс-Ґрін (крематорій)[4] | |||
Національність | єврейка | |||
Громадянство | Австрія | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Віденський університет музики й виконавського мистецтва | |||
У шлюбі з | Пауль Циннер | |||
IMDb | nm0074949 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Елізабет Берґнер у Вікісховищі | ||||
Елізабет (Еттель) Берґнер (нім. Elisabeth Bergner; 22 серпня 1897, Дрогобич, Австро-Угорщина — 12 травня 1986, Лондон) — австрійська акторка театру та кіно (Німеччина, Австрія), перша відома голлівудська акторка з території України.[5]
Народилася 22 серпня 1897 року в Дрогобичі, у єврейській родині[6]. Родина емігрувала до Австрії, коли Елізабет була ще дитиною.
Навчалася у Віденській консерваторії. На сцену вийшла в 15 років в Інсбруку. А коли упевнилася остаточно у своєму призначенні, вирушила до столиці, Відня. Починала як модель для художників, потім позувала виключно в майстерні відомого скульптора Вільгельма Лембрука. Останній закохався в неї, але вона не відповіла взаємністю, і, щоб не ускладнювати ситуацію, раптово залишила Австрію, виїхавши до Німеччини.
Почала все спочатку: Мюнхен, Цюрих, потім Берлін. Тут нарешті досягла успіху, блискуче граючт в спектаклях «Святий Іоанн», «Фройляйн Ельза», «Аріан».
У першій половині XX ст. в театру з'явився серйозний суперник — кіно. Вже 1923 року Бергнер знялася у своєму першому фільмі. В Берліні одружилася з кінорежисером Паулем Циннером (1890–1969). 1924 року знялася в його стрічці «Ню».
Мелодраматичні фільми з участю Бергнер імпонували глядачам, які бачили реалії передвоєнної Європи. До Бергнер прийшли популярність, слава і матеріальне благополуччя.
1928 року Бергнер гастролювала країнами Європи. 1932-го вступила до трупи віденського театру «Раймундтеатру». Коли в Німеччині до влади прийшли нацисти, перебралася з чоловіком до Парижа, потім до Лондона. Грала тут у театрах «Аполло» та «Його величність».
Підкоривши Європу, вирушила до США. Там познайомилася з прозаїком Ремарком, який взяв участь у роботі над сценарієм (удосконалював діалоги) нового фільму з участю Бергнер.
Друга світова війна закінчилася, але до Німеччини Бергнер повернулася лише 1954 року. Вона грала в театрі, знімалась у кіно. 1970 року Бергнер спробувала сили в кінорежисурі. Останній раз вона вийшла на театральну сцену 1973 року. Через два роки знялася у фільмі кінорежисера Кшиштофа Зануссі «Нічна варта».
Упродовж кіноакторської кар'єри Бергнер мала успіх в стрічках «Мрійливі вуста», «Катерина Велика», «Ніколи не залишай мене», «Як вам це сподобається», «Вкрадене життя», «Говорить Париж». 1979 року одержала премію Ернста Любітця, 1982 — премію Елеонори Дузе. Номінувалася на премію «Оскар» (1934, фільм «Катерина Велика»).
Після смерті Елізабет Бергнер (1986) вийшли її мемуари.
Про неї залишила захоплені спогади одна з найяскравіших зірок Голівуду Марлен Дітріх (опубліковані в книжці мемуарів «Роздуми»):
Елізабет Бергнер — ідол тисяч і мій кумир тих давніх років, до „Блакитного ангела“… я завжди хвилювалась, зустрічаючись з нею. Спробую пояснити. Інколи зустрічаєш деяких людей і доводиться просто боротися зі страхом — настільки діє на тебе привабливість особистості та імені. Зі мною це ставалося багато разів. А якщо до того ж та знаменитість ще й дуже велика акторка, стає ще страшніше. Поява Бергнер в Берліні в кінці 1920 року стала якнайбільшою сенсацією. Вона була вже тоді визнаною королевою європейських сцен, тою, яку „часто копіювали, але чиєї досконалості ніколи не досягали“. Вона була подібна до духу — просто „Бергнер“. Коротке волосся і „локон Бергнер“ на лобі — це була мода того часу. Вона володіла німецькою у власній манері — акцент на зовсім неочікуванім складі. Вона гралася з публікою, зачаровувала її до нестями. Набагато пізніше, зустрічаючись у Голівуді, в Англії, ми подружилися…
Справжнє прізвище акторки - Еттель. Народилася в сім’ї місцевого торгівця Еміля Еттеля. Переїзд до Відня спонукав її змінити прізвище на «більш німецьке». Період життя в рідному місті обіймає лише ранні її роки і сама Елізабет не виступає безпосереднім творцем культурного середовища Дрогобича, але є активним репрезентантом культурної сфери міста за кордоном. Cучасне опитування у Великобританії постановило Берґнер у двадцятку найкращих акторів своєї епохи, серед таких імен, як Клар Ґейбл, Ґері Купер, Бетт Девіс і Кетрін Хепберн. [Бурий А. Елізабет – яку обожнювали і кляли. // Альтернативи, 2011. – №4-5. – С. 25-26.]
- Ню (1924)
- The Fiddler of Florence (1926)
- Doña Juana (1927)
- Fräulein Else (1929)
- Ariane (1931)
- Dreaming Lips (1932)
- The Rise of Catherine the Great (1934)
- Escape Me Never (1935)
- 1936 — Як вам це сподобається / As You Like It
- Dreaming Lips (1937)
- Stolen Life (1939)
- 49th Parallel (1941)
- Paris Calling (1941)
- Strogoff (1970)
- Cry of the Banshee (1970)
- High Society Limited (1982)
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11850956X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Стецюк, Олег (30.06.2018). Берґнер – сонячний ангел Голлівуду. zMISTOvno.com.ua. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 1.07.2018.
- ↑ 5 українок, які підкорили Голлівуд [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.] Новини Полтавщини
Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 22 серпня
- Народились 1897
- Уродженці Дрогобича
- Померли 12 травня
- Померли 1986
- Померли в Лондоні
- Поховані в крематорії Ґолдерс-Ґрін
- Випускники Віденської консерваторії
- Кавалери Баварського ордена Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
- Німецькі акторки
- Дрогобицькі євреї
- Кіноактори XX століття
- Телережисери
- Мисткині, відомі під псевдонімами
- Австрійські емігранти до Німеччини
- Австрійські емігранти до Англії
- Німецькі емігранти до Англії
- Режисерки