Лео Мол
Лео Мол Леонід Молодожанин | |
---|---|
англ. Leo Mol | |
Ім'я при народженні | Леонід Григорович Молодожанин |
Народився | 2 (15) січня 1915 Полонне |
Помер | 4 липня 2009 (94 роки) Вінніпег ·хвороба Альцгеймера |
Громадянство | Канада Україна |
Національність | українець |
Місце проживання | Вінніпег, Канада |
Діяльність | скульптор, художник, вітражист, mosaicist, митець, унаочнювач |
Відомий завдяки | скульптор |
Alma mater | Петербурзька академія мистецтв |
Членство | Канадська королівська академія мистецтвd |
Magnum opus | Пам'ятник Тарасові Шевченку |
Нагороди | |
Сайт | leomol.com/home.html |
Ле́о Мол (англ. Leo Mol; справжнє ім'я Леоні́д Григо́рович Молодожа́нин[1], 2 (15) січня 1915, місто Полонне, нині Полонський район, Хмельницька область, Україна — 4 липня 2009, Вінніпег, Канада) — канадський скульптор українського походження, живописець. Академік Королівської Канадської Академії мистецтв. З 1948 мешкав у місті Вінніпег, Канада.
Життєпис
Дитинство й школи
Народився в гончарській сім'ї Григорія та Ольги Молодожанинів в м. Полонному. Невдовзі сім'ю було депортовано до Сибіру. Спочатку проживали в селі Мишоловка біля Іркутська, потім переїхали до Красноярська. З одинадцятирічного віку працював удома для батька на гончарському колесі та моделював із глини. В 1929 році родина поселилась в станиці Прохладна Кабардино-Балкарської автономної республіки, згодом - у місті Нальчику. Леонід не забажав навчатись у фабрично-заводському училищі, влаштувався маляром-декоратором в палаці культури. Був направлений у Ленінград на навчання до робфаку. Запізнившись на вступні іспити, вирішив залишитись в Ленінграді. Спочатку навчався у вечірній мистецькій школі-студії, потім був зарахований до числа учнів підготовчої школи при Академії мистецтв. За два роки (1933-1934) Леонід закінчив повний курс мистецьких предметів і загальноосвітню програму для 9 і 10 класів[2].
Художні школи
З 1936 став учнем Матвія Манізера у Ленінградській академії мистецтв, яку закінчив 1941 року. Під час німецької окупації з іншими остарбайтерами Леоніда мали вивезти до Німеччини. За протекцією Ернста Шуле його відправили у майстерню Вільгельма Фраса (нім. Wilhelm Fraß) у Відні. Допомагаючи власнику майстерні, досконаліше вивчав німецьку мову та познайомився з історією світового мистецтва, музики й театру.
Згодом студіював мистецтво в Берлінській академії мистецтв Kunst Academie; став асистентом скульптора Фріца Клімша (нім. Fritz Klimsch), моделюючи з теракоти та пластиліну. З 1943 навчався скульптурі в Королівській академії красних мистецтв у Гаазі (Нідерланди).
Імміграція в Канаду
Одружився 1943 року в Берліні з Маргарет Шолтес, весною 1945 року подружжя подалося до Амстердама, опісля вони перебували в таборі для біженців у монастирі в Ейндговені (Eindhoven).
1949 року переселилися до Вінніпега (Манітоба). Там 1992 року в Ассінібойнському парку було відкрито для публіки «Сад скульптур Лео Мола» (англ. Leo Mol Sculpture Garden): серед вінніпезького парку стоять понад 300 його творів[3].
Твори
Автор пам'ятників Тарасові Шевченку у Вінніпезі (1961 рік), Вашингтоні (1964), Буенос-Айресі (1971), Санкт-Петербурзі, Оттаві (2011) та Івано-Франківську (2011).[4]. Він також є автором надгробного пам'ятника Іванові Багряному у Новому Ульмі, Німеччина.
29 травня 1988 року у Лондоні місцевою українською громадою з нагоди 1000-ліття хрещення Русі–України встановлений пам’ятник Володимиру Великому роботи скульптора Лео Мола[5].
Серед його скульптурних шедеврів б'юсти:
- прем'єр-міністра Канади Джона Дифенбейкера;
- президента США Дуайта Ейзенхауера;
- римських пап Павла VI, Івана XXIII, та Івана-Павла II;
- кардиналів Йосипа Сліпого й Тіссерана;
- королеви Великої Британії Єлизавети ІІ та інших.
Нагороди, пам'ять
1989 року Лео Мола нагородили найвищою державною нагородою Канади — Орденом Канади.
2000 року отримав провінційну відзнаку — Орден Манітоби.
У 2001 році Лео Мол був відзначений державною нагородою України – орденом “За заслуги” ІІ ступеня[6].
У 2002 його скульптура «Лісоруби» (англ. Lumberjacks) з'явилась на канадській поштовій марці номіналом 48 центів[7]
Серед інших відзнак Лео Мола: почесні докторати від Вінніпезького, Манітобського та Альбертського університетів.
Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 100 років з дня народження було відзначене на державному рівні.[8]
Вулиця Лео Мола у місті Полонне Хмельницької області.
Роботи
-
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Івано-Франківську
-
Вінніпег
-
Вінніпег
-
Вінніпег
-
Вінніпег
-
Вінніпег
-
Вінніпег
-
Вашингтон
-
Вінніпег
-
Санкт-Петербург
-
Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
-
Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
-
Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
-
The bust of William Forbes Alloway, Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
-
Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
-
Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
-
Leo Mol's bust of Taras Shevchenko at Shevchenko School - Vita, Manitoba
-
Taras Shevchenko Memorial in Washington, D.C.
-
Leo Mol's statue of Terry Fox in Beacon Hill Park, Victoria, British Columbia engraved with "Somewhere the hurting must stop..."
-
Leo Mol's Taras Shevchenko Memorial, Palermo, Buenos Aires
-
Leo Mol's Statue of John Diefenbaker on Parliament Hill, Ottawa Canada. He is depicted wearing an overcoat over a suit. He carries the Bill of Rights under his arm.
-
Tree Children sculpture in Winnipeg, Manitoba
-
Tom Lamb, LLD in the Richardson Building lobby in Winnipeg, Manitoba
Примітки
- ↑ Суспільне Око. www.facebook.com (eng) . Процитовано 18 січня 2019.
- ↑ Степовик Дмитро. Скульптор Лео Мол. Життя і творчість. — Київ: Мистецтво, 1995. — с. 10-16
- ↑ Телесюжет про Лео Мола у програмі «Ранок на Поділлі». Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2014.
- ↑ В Івано-Франківську відомий канадський скульптор відкрив пам'ятник Шевченку. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 4 вересня 2011.
- ↑ Визволення вірою. До відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі – України : документальна виставка. Центральний державний архів зарубіжної україніки (укр.) . Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
- ↑ Указ Президента України № 639/2001 від 15.08.2001 «Про відзначення державними нагородами України іноземних громадян українського походження». zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
- ↑ Sculptors. Canada postes (англ.) . Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 19 січня 2019.
- ↑ Політика // Голос України. — 2015. — 18 лютого (№ 29 (6033)). — С. 4.
Джерела
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 421.
- Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
- Віталій Абліцов. Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
- «Biographical Note», Програмка й Каталог до Виставки творів з нагоди візиту Їх Святості Івана-Павла ІІ до Манітоби, Loch Gallery, Вінніпег, 1984.
- Степовик Дмитро. Скульптор Лео Мол. Життя і творчість. — Київ: Мистецтво, 1995. — 223 с.
- Д. В. Степовик. Молодожанин Леонід Григорович [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 41. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Посилання
- Молодожанин Леонід Григорович [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Молодожанин Леонід Григорович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 306-307.
- Молодожанин Леонід Григорович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.318-319
- Сад скульптур Лео Мола [Архівовано 21 березня 2009 у Wayback Machine.] фотографії робіт скульптора з постійної виставки.
- Виставка, присвячена творчості Лео Мола // 16 квітня 2008 року [Архівовано 13 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Документальний фільм «Leo Mol in Light and Shadow» [Архівовано 21 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.) на YouTube
- LeoMol.com [Архівовано 27 січня 2013 у Archive.is] (англ.)
- The Ukranian Weekly article: The extraordinary success story of sculptor Leo Mol [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Bronze sculptor Leo Mol dies at 94, remembered for his passion for art, Winnipeg (англ.)
- Leo Mol biography [Архівовано 21 листопада 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Твори Лео Мола в артгалереї Mayberry Fine Art(англ.)
- Вітражі катедри Св. Володимира й Ольги у Вінніпегу. Вінніпег, Манітоба, 1977. [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Народились 15 січня
- Народились 1915
- Померли 4 липня
- Померли 2009
- Випускники Петербурзької академії мистецтв
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга»
- Офіцери ордена Канади
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Українські скульптори
- Канадські скульптори
- Українські художники
- Українці Вінніпега
- Уродженці Полонного
- Померли у Вінніпезі
- Люди на марках
- Почесні доктори
- Лауреати премії імені Володимира Винниченка
- Члени ордена Манітоби
- Українські емігранти до Канади