Сіґрід Шауман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіґрід Шауман
Народження24 грудня 1877(1877-12-24)[1][2][3]
Чугуїв, Зміївський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть22 лютого 1979(1979-02-22) (у віці 101 рік)
 Гельсінкі, Фінляндія[4]
Країна Фінляндія
Діяльністьхудожниця
Відомі учніPirkko Lanttod
Брати, сестриЕйґен Шауман
РодичіTheodor Schaumand
Роботи в колекціїФінська національна галерея, Державний музей мистецтв і Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну[5]
Нагороди

CMNS: Сіґрід Шауман у Вікісховищі

Сіґрід Марія Шауман (нар. 24 грудня 1877, Чугуїв, Харківська губернія, Російська імперія [нині Україна] — пом. 22 лютого 1979, Гельсінкі, Фінляндія) — фінська художниця та мистецтвознавець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Сіґрід Марія Шауман народилась 24 грудня 1877 року в Чугуєві, Харківської губернії Російської імперії (теперішня Україна), у доньки генерала Фредріка Вальдемара Шаумана та Елін Марії Шауман. Її мати була дочкою єпископа Порвоо, Фінляндія. Мати сімейства померла в 1884 році, і в 1885 році Шаумани повернулися до Фінляндії після проживання в Радомі, Польща. У 1899 році Сіґрід розпочала навчання у Школі малювання Фінської асоціації мистецтв у Гельсінкі, де серед її вчителів були Карл Ян і Гелена Шерфбек. У 1901 році вперше брала участь у груповій виставці в Атенеумі.

У 1904 році брат Сіґрід, Ейґен Шауман, убив генерал-губернатора Фінляндії Миколу Бобрикова. Після цього вона переїхала до Копенгагена, Данія, і продовжила навчання у Флоренції та Парижі, де вона була в Академії де ля Палетт у 1910 році перед подорожжю до Єгипту.

Сіґрід вийшла заміж за Едварда Вольфа, але він помер невдовзі після народження їхньої дочки Елізабет у 1913 році.

У 1920 році Шауман почала працювати в газеті Dagens Press (з 1922 Svenska Pressen, з 1945 Nya Pressen) як мистецтвознавець і працювала там майже 30 років, опублікувавши понад 1500 оглядів мистецтва, інтерв'ю та репортажів про подорожі[6].

У 1939 році відвідала Рим і Париж.

Після Другої світової війни Шауман працювала викладачкою у Вільній школі мистецтв з 1945 по 1946 рік. Вона вийшла на пенсію в 1949 році, але продовжувала малювати на грант, наданий містом Гельсінкі, і пенсію художника від держави Фінляндія.

Протягом 1950-х років Шауман часто подорожувала Францією та Італією. У 1956 році вона була однією із засновників групи художників Prisma[7].

Наприкінці 1960-х років ослаблення зору завадило Шауман продовжувати малювати. Ще за рік до смерті Шауман брала участь у ретроспективній виставці на честь її 100-річчя в Музеї мистецтв Амоса Андерсона. Того ж року король Швеції нагородив її медаллю принца Євгенія за її мистецький внесок[6].

У 1964 році Сіґрід Шауман опублікувала біографічну книгу Min bror Eugen: En gestalt ur Finlands frihetskamp («Мій брат Ейґен Шауман: фігура боротьби Фінляндії за свободу»).

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ RKDartists
  2. ↑ Register of the Artists' Association of Finland
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2009.
  5. ↑ https://www.nasjonalmuseet.no/en/collection/producer/48598/sigrid-schauman
  6. ↑ а б Sigrid Schauman [Архівовано 2019-02-07 у Wayback Machine.] at the Turku Art Museum. Accessed on 18 May 2008.
  7. ↑ Tihinen, Juha-Heikki (25 лютого 2021). Prisma. Pro Artibus Foundation. Процитовано 8 серпня 2022.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сіґрід_Шауман&oldid=40643541