Організація економічного співробітництва та розвитку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Організація економічного співробітництва та розвитку
АбревіатураOECD(англ.)[1], OCDE(фр.)[1]
ГаслоBetter policies for better lives, De meilleures politiques pour de meilleures vies, Lepší politiky pro lepší životy і Mejores políticas para una vida mejor
Типміжнародна організація[2]
міжурядова організація[3]
організація[4]
орган державної влади[4]
Засновано16 квітня 1948 і 30 вересня 2010
Правовий статусміжнародна організація[d][5]
ЗасадиConvention on the Organisation for Economic Co-operation and Developmentd
Галузьactivities of extraterritorial organizations and bodiesd[5]
Країна Франція
Штаб-квартираПариж (48°51′41.544000099993″ пн. ш. 2°16′9.3720001000003″ сх. д. / 48.86154° пн. ш. 2.26927° сх. д. / 48.86154; 2.26927)[1][6]
48°51′42.026000099995″ пн. ш. 2°16′9.2480000999996″ сх. д. / 48.86167° пн. ш. 2.26924° сх. д. / 48.86167; 2.26924
ЧленствоCouperin Consortiumd[7]
Міжнародний статистичний інститут
Мережа за озеленення фінансової системиd[8]
ORCID[d][9]
Association of Learned and Professional Society Publishersd[10]
UNESCO Global Open Science Partnershipd[11]
Офіційні мовианглійська
французька
Офіс головиSecretary-General of the Organisation for Economic Co-operation and Developmentd
Генеральний секретарMathias Cormannd (1 червня 2021)
Членів38 країна (2021)
ПартнерствоUnited Cities and Local Governments[12]
Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку[13]
Дочірня(і)
організація(ї)		OECD Development Centred
Nuclear Energy Agencyd
Європейська Конференція Міністрів Транспорту
International Transport Forumd
Міжнародне енергетичне агентство
Вебсайт: oecd.org
Мапа
CMNS: Організація економічного співробітництва та розвитку у Вікісховищі
Логотип ОЕСР
Штаб-квартира ОЕСР у Парижі

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), (англ. Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD)) — міжнародна організація, що об'єднує 37 країн світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян і високим індексом людського розвитку і розглядаються як розвинені. Договір про ОЕСР був підписаний 14 грудня 1960 року в Парижі, але набув чинності 30 вересня 1961 року на базі Європейської організації економічного співробітництва з метою координації економічної політики країн — членів ОЕСР і погодженням програми допомоги країнам, що розвиваються.

Організація об'єднує 37 найбільш економічно розвинених країн світу — більшість держав Європейського Союзу, США, Австралія, Швейцарія, Норвегія, Південна Корея, Японія та інші. Штаб-квартира розміщена в Парижі (Франція)

ОЕСР також активно співпрацює з державами світу, які не є членами організації (зокрема з Україною), у рамках спеціалізованих програм, міжнародних заходів тощо.

Офіційними мовами ОЕСР є англійська і французька.

Поточним генеральним секретарем ОЕСР є Хосе Анхель Гурріа Тревіньо (з 2006 року).

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Установа виникла у 1948 році як Організація європейського економічного співробітництва (ОЄЕС) під керівництвом французького економіста Роберта Марджоліна для допомоги у керівництві здійсненням Плану Маршалла для економічної реконструкції Європи після Другої світової війни. Пізніше список членів союзу розширився неєвропейськими країнами, а у 1961 році він був перетворений на Організацію економічного співробітництва та розвитку. Починаючи з моменту свого створення, ОЕСР ставить за мету посилювати економіку країн-членів, просувати ринкову економіку та представницьку демократію, розвивати вільні ринки, сприяти зростанню як розвинутих країн, так і тих, що розвиваються.

ОЕСР сьогодні об'єднує 37 країн-членів і надає урядам цих країн рекомендації з вивчення, розробки та покращення соціально-економічної політики. Вони беруть до уваги позитивний досвід, намагаються знайти шляхи вирішення спільних проблем, скоординувати внутрішню та міжнародну політику, які, особливо в час мондіалізації економіки, мають формувати все більше і більше однорідний ансамбль. Дискусії в рамках ОЕСР можуть розгортатися навколо чисто формальних рішень, наприклад, введення суперечливих юридичних норм, які заважають вільному переміщенню капіталів та послуг, виробленню заходів з боротьби з корупцією або забороні державних субсидій у суднобудівництві. Але більш часто такі дискусії дають урядам змогу бути більш поінформованими з тим, щоб потім у національних рамках приймати рішення по всіх аспектах державної політики та краще відчувати їх вплив на міжнародну спільноту. Вони дають можливість пізнавати і діяти з урахуванням думок інших країн.

Країни — члени ОЕСР

[ред. | ред. код]
Країни-члени ОЕСР:
   Країни-засновники організації (20)
   Інші країни-члени (17)

ОЕСР — це товариство «багатих» країн, які поділяють спільні ідеї. Його країни-члени виробляють 2/3 світових матеріальних цінностей та послуг. Головною вимогою до членства є дотримання принципів ринкової економіки та демократичного плюралізму.

Ядром цієї організації спочатку стали країни Європи та Північної Америки. Нині до ОЕСР входять 37 членів[14].

  • Члени-засновники (1961, в алфавітному порядку):
Австрія Австрія
Бельгія Бельгія
Велика Британія Велика Британія
Греція Греція
Данія Данія
Ірландія Ірландія
Ісландія Ісландія
Іспанія Іспанія
Італія Італія
Канада Канада
Люксембург Люксембург
Нідерланди Нідерланди
Німеччина Німеччина
Норвегія Норвегія
Португалія Португалія
США США
Туреччина Туреччина
Франція Франція
Швейцарія Швейцарія
Швеція Швеція
  • Приєдналися пізніше (відсортовано за роком приєднання):
Японія Японія (1964)
Фінляндія Фінляндія (1969)
Австралія Австралія (1971)
Нова Зеландія Нова Зеландія (1973)
Мексика Мексика (1994)
Чехія Чехія (1995)
Південна Корея Південна Корея (1996)
Угорщина Угорщина (1996)
Польща Польща (1996)
Словаччина Словаччина (2000)
Чилі Чилі (2010)
Словенія Словенія (2010)
Ізраїль Ізраїль (2010)
Естонія Естонія (2010)
Латвія Латвія (2016)
Литва Литва (2018)
Колумбія Колумбія (2020)

Діяльність ОЕСР

[ред. | ред. код]

На відміну від Світового Банку та Міжнародного валютного фонду, ОЕСР не надає фінансування. Організація є місцем вивчення та дискусій і здійснює пошуки та аналіз, які допомагають урядам визначити стратегію виходу на формальні угоди між країнами-членами і які будуть реалізовуватися національними інституціями чи в інших міжнародних домовленостях. Ця часто непомітна робота, на думку країн-членів ОЕСР, є основною і дуже ефективною, оскільки, починаючи зі збору та аналізу даних і до колективної дискусії щодо політики, яка проводиться. Взаємне вивчення урядами, багатостороннє спостереження та здійснення відповідного тиску (погоджуйтеся чи реформуйтеся) є найефективнішими засобами ОЕСР.

Визначаючи перешкоди на шляху ефективності, зростання та інновацій, ОЕСР часто спонукає уряди приймати складні політичні рішення з тим, щоб підвищити ефективність їх економік.

Дискусії, які іноді виникають в надрах самої ОЕСР, приводять до угод між урядами щодо застосування єдиних «правил гри» в питаннях міжнародного співробітництва. Ці дискусії можуть також виливатися або у формальні угоди, наприклад, щодо боротьби з корупцією, експортних кредитів, руху капіталів, прямих іноземних інвестицій, або у норми та моделі міжнародної фіскальної політики чи рекомендації та директиви щодо захисту навколишнього середовища.

Деякі комітети, робочі групи, програми, стандарти, форуми, центри, конвенції та ради

[ред. | ред. код]
  • Комітет з конкуренції ОЕСР
  • Комітет з питань державного управління ОЕСР
  • програма ОЕСР/SIGMA
  • Інвестиційний комітет ОЕСР
  • Стандарти ОЕСР щодо офіційного тестування тракторів сільськогосподарського та лісового призначення
  • Комітет з політики територіального розвитку ОЕСР
  • Глобальний форум з транспарентності та обміну податковою інформацією
  • Комітет з питань туризму ОЕСР
  • Комітет з питань сприяння розвитку ОЕСР
  • Центр розвитку ОЕСР
  • Конвенція ОЕСР про боротьбу проти підкупу іноземних публічних посадових осіб в міжнародних комерційних операціях
  • Рада з питань суднобудування ОЕСР
  • Робоча група з транспорту ОЕСР
  • Комітет з питань фінансових ринків
  • Комітет з питань фіскальних справ
  • Комітет з питань освітньої політики
  • Керуюча рада Міжнародного енергетичного агентства (МЕА)

ОЕСР і Україна

[ред. | ред. код]

Україна розпочала співпрацю з ОЕСР у 1997 р. У 2003 р. Урядом України створена міжвідомча Координаційна рада у зв'язках з ОЕСР, яку очолював віцепрем'єр-міністр України Сергій Тігіпко. На цей час Координаційну раду очолює Міністр економіки[16].

Мінекономіки України співпрацює з ОЕСР у рамках виконання Євразійської програми конкурентоспроможності (проєкт ОЕСР «Стратегія секторної конкурентоспроможності для України»).

У лютому 2013 року Кабінет Міністрів України затвердив план дій щодо поглиблення співробітництва між Україною та Організацією економічного співробітництва та розвитку на 2013—2016 роки[17].

13 березня 2014 року ОЕСР призупинила процес вступу Російської Федерації через її політику стосовно України. Також країни — члени ОЕСР вирішили поглибити співпрацю з Україною для подальшого зміцнення нинішньої співпраці, а також поділитися досвідом з новим керівництвом, щоб воно успішно вирішило посталі перед ним проблеми[18].

2 липня 2014 року Кабінет Міністрів України уповноважив Міністра економічного розвитку та торгівлі підписати Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо поглиблення співробітництва[19].

У липні 2022 року під час Міжнародної конференції з питань відновлення України у місті Лугано Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль передав Генеральному секретарю ОЕСР Матіасу Корманну заявку щодо набуття Україною членства в ОЕСР. Крім того, за політичної підтримки Президента України й за ініціативи керівника Офісу Президента Андрія Єрмака 2 серпня 2022 року був направлений запит України на приєднання до Робочої групи OECP з питань хабарництва[20].

5 жовтня 2022 року ОЕСР почала переговори про вступ України[21].

12 грудня 2022 року стало відомо, що у Києві запустять так званий "Офіс зв'язку" Організації економічного співробітництва та розвитку.[22]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #5157-3 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ A cinco años de los Panama Papers, cuáles son las causas abiertas en la Justicia argentina
  3. ↑ Foro Global Anticorrupción e Integridad de la OCDE 2021
  4. ↑ а б GRID Release 2018-02-08 — 2018-02-08 — 2018. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5873451
  5. ↑ а б SIRENE
  6. ↑ https://www.oecd.org/contact/ / Organization for Economic Cooperation and Development
  7. ↑ http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
  8. ↑ https://www.ngfs.net/en/about-us/membership
  9. ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
  10. ↑ https://www.alpsp.org/membership-directory
  11. ↑ https://web.archive.org/web/20220627102128/https://en.unesco.org/science-sustainable-future/open-science/partnership
  12. ↑ http://www.oecd.org/cfe/regional-policy/Observatory-on-Subnational-Government-Finance-and-Investment.htm
  13. ↑ https://www.ifad.org/en/multilateral-organizations
  14. ↑ oecd.org: List of OECD Member countries — Ratification of the Convention on the OECD (Станом на 01.01.2021)
  15. ↑ OECD's country websites (Zugriff am 28. Mai 2010)
  16. ↑ Про утворення Координаційної ради у зв'язках з Організаціє... | від 18.03.2015 № 122. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 20 жовтня 2016.
  17. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2013 р. № 132-р «Про затвердження плану дій щодо поглиблення співробітництва між Україною та Організацією економічного співробітництва та розвитку на 2013—2016 роки»
  18. ↑ ОЕСР відмовилася від Росії на користь України Економічна правда, 13 березня 2014
  19. ↑ Уряд України схвалив Меморандум про взаєморозуміння з ОЕСР щодо поглиблення співробітництва [Архівовано 2014-09-03 у Wayback Machine.] Перший національний, 4 липня 2014
  20. ↑ Денис Шмигаль: Мета України — набуття повноцінного членства в ЄС та ОЕСР. Кабінет Міністрів України. 30 серпня 2022. Процитовано 1 вересня 2022.
  21. ↑ ОЕСР почала переговори про вступ України (оновлено). ЦЕНЗОР.НЕТ. 5 жовтня 2022. Процитовано 5 жовтня 2022.
  22. ↑ ОЕСР відкриє регіональний офіс в Україні - Шмигаль. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: OECD
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Організація_економічного_співробітництва_та_розвитку&oldid=41944630