Дієта

Діє́та (грец. δίαιτα — «спосіб життя, режим харчування», інколи раціон) — сукупність правил споживання їжі людиною або іншим живим організмом. Дієта може характеризуватися такими факторами, як хімічний склад, фізичні властивості, кулінарна обробка їжі, час та інтервали вживання їжі, а також тривалість вживання. Дієти різних культур можуть суттєво відрізнятися та включати або виключати конкретні продукти харчування. Вибір дієти впливає на здоров'я людини, тому перш ніж це робити, слід проконсультуватися з лікарем-дієтологом.

Лікувальні дієти

Розробкою та рекомендаціями дієти для хворого займається лікар дієтолог, опираючись на знання з дієтології — науки про лікувальне харчування. Допомагає лікарю медична сестра з дієт (розм. дієтсестра). Призначення дієти виходить з функціональних, патоморфологічних, обмінних, ензимних та інших порушень в організмі людини. Правильно підібрана дієта зумовлює найвигідніший фон для застосування різноманітних терапевтичних засобів, посилює дію цих засобів або має лікувальний вплив. Профілактичне значення дієти полягає в тому, що вона сприяє швидшому одужанню, зменшує або унеможливлює загострення хронічного захворювання, затримує перехід гострих захворювань у хронічні, у рідких випадках є основним або єдиним методом впливу на захворювання.

Медичні дієти

Дієтичне харчування в медицині застосовують, як компонент лікування, або як щадні заходи для тієї, чи іншої системи органів. Дієтотерапія спрямована на покращення лікування або на якісну реабілітацію і/або одужання) хворих.

У лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах використовували (до 2014 р) номерну систему дієт, яку розробив М. І. Певзнер для комплексного лікування різних захворювань. Деякі з них відомі у кількох варіантах (наприклад, № 7а, 7б, 7в, 7г). Даний тип поділу дієт у лікувальних закладах цілковито замінений поділом дієт за допомогою визначення індексу маси тіла, та за нормами харчування на одного хворого на день у відділеннях залежно від профілю:

• терапевтичні, хірургічні відділення
• у дитячих лікарнях та відділеннях
• на одну вагітну жінку для пологових відділень
• на одну породіллю для пологових відділень
• для онкологічної лікарні (відділення)
• для гастроентерологічного відділення.

Столи за Певзнером

Дієта за Певзнером — система дієт по групах захворювань, розроблена терапевтом М. І. Певзнером у 1920-х роках.

За наказом МОЗУ № 931 від 2013 року система дієт за Певзнером (столи за номером) не є обов'язковою у закладах ОЗ.

Загальна характеристика:

Дієта	Покази
Стіл № 1	Затихання загострення виразкової хвороби, протягом 6-12 місяців після загострення, гастрити з підвищеною кислотністю
Стіл № 1а	Перші 3-7 днів загострення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, загострення хронічного гастриту з підвищеною кислотністю, опік шлунку та стравоходу
Стіл № 1б	Другий тиждень загострення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, хронічного гастриту.
Стіл № 2	Хронічні гастрити зі зниженою кислотністю, хронічні коліти (поза загостреннями)
Стіл № 3	Атонічні закрепи
Стіл № 4	Гострі захворювання кишківника і загострення в період проносу, що триває
Стіл № 4а	Коліти з переважанням процесів бродіння
Стіл № 4б	Хронічні коліти в стадії затухаючого загострення
Стіл № 4в	Гострі захворювання в період одужання як перехід до раціонального харчування; хронічні захворювання кишківника в період затухання загострення, а також поза загостреннями
Стіл № 5	Захворювання печінки, жовчного міхура, жовчовидільних шляхів поза стадією загострення
Стіл № 5а	Хронічні панкреатити
Стіл № 6	Подагра, сечокам'яна хворобо з відходженням каміння, що складається переважно з уратів
Стіл № 7	Хронічні захворювання нирок з відсутністю проявів хронічної ниркової недостатності
Стіл № 7а	Гострі ниркові захворювання (нефрит гострий чи його загострення)
Стіл № 7б	Затухання гострого запального процесу в нирках
Стіл № 8	Ожиріння як основне захворювання чи супутнє при інших хворобах, які не потребують спеціальних дієт
Стіл № 9	Цукровий діабет середнього чи легкого ступеня
Стіл № 10	Захворювання серцево-судинної системи з недостатністю кровообігу І-ІІА ступеню
Стіл № 11	Туберкульоз легень, кісток, лімфатичних вузлів, суглобів при нерізкому загостренні чи затуханні, виснаження після інфекційних захворювань, операцій, травм
Стіл № 12	Функціональні захворювання нервової системи
Стіл № 13	Гострі інфекційні захворювання
Стіл № 14	Сечокам'яна хвороба (фосфатурія)
Стіл № 15	Різні захворювання, що не потребують спеціальних лікувальних дієт

Список немедичних популярних дієт

Соціальні види харчування

У деяких спільнотах склалися певні традиції харчування, які мають ті чи інші обмеження. У таблиці наведені типові варіанти заборон або обмежень на різні продукти.^{[джерело?]}

Тип харчування	М'ясоїдність	Всеїдність	Веганська їжа	Вегетаріанська їжа	Халяль (іслам)	Кошерна їжа (юдаїзм)
Рослинна їжа — овочі и фрукти, горіхи, злаки
М'ясо птиці
Риба (яка має луску)
Морепродукти (окрім риби)
Яловичина
Свинина
Молочні продукти

Популярні дієти

Можна виділити такі різновиди дієт:^{[джерело?]}

• Низькокалорійні дієти — характеризуються споживанням низькокалорійної змішаної їжі, найчисельніша та найрізноманітніша група дієт для схуднення.
• Маложирні дієти підійдуть тим, кому складно обмежити споживання звичних продуктів.
• Монодієти. Передбачують споживання тільки одного харчового продукту (популярні монодієти: рисова, яблучна, кефірна, сирна, картопляна). Достатньо «жорсткі».
• Метод Монтіньяка — рекомендації з харчування на все життя.
• Білкові дієти. Максимум білка (м'яса та риби), мінімум усього іншого.
• Жирова дієта. Найпарадоксальніший з існуючих методів схуднення.
• Вегетаріанство. Здоровий режим харчування, однак важко здійснений в наших кліматичних умовах.
• Серединоземноморська. План харчування, який містить багато фруктів та овочів, цільнозернових продуктів, риби та оливкової олії
• Низьковуглеводна дієта. Раціон харчування з пониженим вмістом вуглеводів та підвищенним вмістом жирів та білків.
• Харчування за гемокодом. Модний метод схуднення. Проводиться аналіз на гемокод, за його результатами підбирають найдоречніші для цієї конкретної людини продукти харчування.

Існують потенційні небезпеки дієт як методу схуднення:^{[джерело?]}

• Індивіуальна непереносимість.
• Адаптація організму. Якщо дієта застосовується занадто довго, організм звикає до нового режиму харчування, як наслідок — гальмування темпів зниження маси тіла або припинення схуднення.
• Потенційна шкода для здоров'я, особливо якщо продукти не містять білок, мінерали та харчові волокна.
• Дієти не формують навички раціонального харчування.

Дієти також іноді називають за місцем виникнення, їх автором, принципом або продуктом, що лежить в основі, їхньою тривалістю, цільовою групою, метою тощо.

Порівняння немедичних дієт

Згідно з проведеними у 2018 році дослідженнями, науковцями виявлено наступне: звичайні низькокалорійні дієти безпечні, здорові та помірно ефективні. Доказів, що підтверджують перевагу дієт з низьким вмістом жирів над іншими дієтичними програмами, у тому числі з високим вмістом жирів, аналогічної інтенсивності для досягнення довгострокової втрати ваги та підтримки ваги не виявлено.

Низьковуглеводні дієти ефективні та корисні в короткостроковій перспективі, але довгострокове дотримання режиму зі зниженим вмістом вуглеводів є проблемою. Подібні схеми харчування, які використовуються на тривалих часових інтервалах, можуть нести деякі ризики для здоров'я. Однак багато залежить від вмісту в них поживних речовин, а також стану здоров'я людини та профілю факторів ризику.

Дієти з високим вмістом білка краще за інших сприяють насиченню і запобігають втрати м'язової маси, у тому числі і за віком. Але також можуть бути важкими для дотримання в довгостроковій перспективі і потенційно небезпечні для підгруп пацієнтів з порушенням функції нирок або іншими проблемами зі здоров'ям.

Однією із видів немедичних дієт є дієта від Юлії Науменко. Вона взяла участь у програмі "Зважені та щасливі" і схудла на цілих 62 кілограми. В основі похудання лежить раціональне харчування, регулярний прийом їжі і вживання тільки свіжих продуктів.

Складові дієти є стратегією для досягнення суттєвої та швидкої втрати ваги, але вони показані для певних підгруп пацієнтів та призначені для короткострокового використання. Такі схеми харчування є найбільш правильними дозволяють зменшувати кількість підшкірної жирової клітковини помірними темпами, але у стабільному режимі.^{[джерело?]}

Середземноморська дієта ефективна у схудненні, як і дієти з низьким вмістом вуглеводів. На думку послідовників вони можуть принести користь для здоров'я в цілому завдяки збалансованому складу та різноманітності корисних для здоров'я мікроелементів.^{[джерело?]}

Переривчасті дієти багатообіцяльні, але довгострокові дані про їхню безпеку та ефективність відсутні, а оптимальна схема та ступінь обмеження енергії залишаються суперечливими.

Відносно питання про те, що важливіше — якість або кількість нутрієнтів, які використовуються в конкретному плані харчування, то найбільш ефективною стратегією для досягнення довгострокової втрати ваги та хорошого здоров'я є перехід до здорового режиму харчування, сумісний з індивідуальними уподобаннями в їжі та звичками способу життя.^{[джерело?]}

Див. також

• Дієтотерапія
• Дієтологія
• Дієтолог

Джерела

• Волошин О. І., Сплавський О. І. Основи оздоровчого харчування. Чернівці. — 2007. — 535 с.
• Гастроентерологія / Харченко Н. В., Бабак О. Я. — К.:2007. — 720 с. ^{[сторінка?]}
• Диетология: Руководство. 3-е изд. /Под ред. А. Ю. Барановского — СПб.:Питер, 2008. — 1024с. (рос.)

Література

• Дієтичне харчування: підручник / О. І. Черевко, Н. В. Дуденко, Л. Ф. Павлоцька та ін. — Харків: ХДУХТ: Світ Книг, 2016. — 360 с. — ISBN 966-2678-42-0.

Посилання

• ДІЄТА [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
• ДІЄТА [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // ФЕ
• (рос.)Диеты [Архівовано 6 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Дієти [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.]