Моральний універсалізм
Моральний універсалі́зм (або моральний об'єктивізм) — віра в те, що моральні цінності — наприклад, права людини — є значною мірою однаковими завжди і всюди. Універсалізм є протилежністю релятивізму.[джерело?]
Ідея універсалізму присутня в історії християнства, ісламу, зороастризму, індуїзму й інших релігій. Перші безперечні джерела про універсалізм в християнстві з'являються в Англії в XVII столітті, в Європі та Америці в XVIII століття. Як організована течія універсалізм виникає в Північній Америці в епоху Просвітництва.
Індивідуальне щастя універсалізм вважає неможливим за відсутності у особистості свідомості солідарності з навколишнім світом і без установки гармонії між ними, можливою тільки шляхом пізнання законів, що лежать в основі світового розвитку, і дотримання їх. Під універсалізмом також розуміється « етичний світогляд, протилежне індивідуалізму», «форма мислення, яка розглядає універсум як ціле»[1].
- ↑ Универсализм / Философский энциклопедический словарь. 2010.
- Універсалізм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1959-1961. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з етики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |