Перегляд вихідного коду сторінки Альтернативна Комедія

'''Альтернативна комедія'''&nbsp;- це термін, вигаданий у 1980-х рр. для позначення жанру [[Комедія|комедії]]<ref>{{cite news|title=Micro-epic of The Black Hole|last=Thomas|first=David|date=5 березня 1982|page=v|work=The Times|quote=At a time when "alternative comedy" is increasingly showing itself to be little other than a more aggressive version of the old comedy, the National Theatre of Brent are offering a style that is entirely original.}}</ref><ref>{{cite news|url=http://www.brooklynpaper.com/stories/26/45/26_45piehole.html|title=The Brooklyn Paper: SERIOUS FUN|date=10 листопада 2003|work=[[The Brooklyn Paper]]|accessdate=30 жовтня 2009|quote=Alternative comedy is nothing new. The term gained fame in 1980s Britain, when out-of-the-ordinary sitcoms like ''[[The Young Ones (TV series)|The Young Ones]]'' or ''[[Absolutely Fabulous]]'' popped up, and continued in America with unorthodox sketch comedy groups such as Manhattan's [[Upright Citizen's Brigade]]. But, according to [Andrea Rosen of the 'Pie Hole Comedy Show' in Brooklyn, New York], alternative comedy predates all of those acts. '[[Mel Brooks]] was an alternative comic,' said Rosen, citing his famous [[2000 Year Old Man|2000-Year-Old Man]] routine. 'So is [[Steve Martin]].' And Rosen's influences also include old masters like filmmaker [[Woody Allen]], who started his career as a standup. 'There's a whole world of alternative comedy rooms, in bars and basements.'|author=Lisa Selin Davis|archive-date=8 липня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110708105453/http://www.brooklynpaper.com/stories/26/45/26_45piehole.html}}</ref> , який значно відрізнявся від основного комедійного жанру тієї епохи, але іноді зустрічався в мультфільмах.<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=b0RG7GBW7ooC&pg=PA127&lpg=PA127&dq=%22alternative+comedy%22+define|title=Television Producers|year=1993|publisher=Routledge|page=127|isbn=0-415-09471-2|quote='Alternative' comedy is inevitably difficult to define, not least because it tends, after an interval, to join the mainstream.|author=Jeremy Tunstall|accessdate=21 травня 2017|archive-date=7 січня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140107224206/http://books.google.com/books?id=b0RG7GBW7ooC&pg=PA127&lpg=PA127&dq=%22alternative+comedy%22+define}}</ref> Термін має різні значення в різних контекстах: у Великій Британії він був використаний для опису змісту, який був «альтернативним» до типової «живої» комедії, що нерідко містила [[Расизм|расистський]] і [[Сексизм|сексистський]] матеріали.<ref name="Comedystore">{{cite book|title=The Comedy Store|url=https://archive.org/details/comedystoreclubt0000cook|last=Cook|first=William|year=2001|publisher=Little, Brown & Company|isbn=0-316-85792-0}}</ref> В інших контекстах, це спосіб, який є «альтернативним», тобто він уникає стандартної структури побудови жартів, де йде послідовність реплік та кульмінацій. Паттон Освальт дав їй таке визначення, як: «комедія, де в аудиторії немає заданих очікувань про натовп і навпаки. У комедійних клубах була присутня певна атмосфера&nbsp;— альтернативна комедія висвітлює різноманітні питання.».<ref>{{cite web|url=http://bostonguide.com/archives1/five_questions/index.php?url=patton%20oswalt.html|title=5 questions with Patton Oswalt|date=5 травня 2008|accessdate=24 листопада 2014|work=Panorama Magazine|archive-date=11 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160311045921/http://bostonguide.com/archives1/five_questions/index.php?url=patton%20oswalt.html}}</ref>

В інтерв'ю на сайті ''[[The A.V. Club]]'', після своєї участі в [[Комедія-драма|комедійно-драматичному]] фільмі 2011 року {{iw|Young Adult (film)|''Бідна Багата Дівчинка''|en|Young Adult (film)}}, Освальт заявив:<blockquote class="">
{{цитата|Я прийшов з альтернативної сцени, де завжди говорилося: «Навіть не намагайся, чувак. Просто йди далі та забудь». Я думаю, що багато з цього йде від невпевненості. Це саме та мода імпровізації і дилетантизму, яка походить від неправильного висловлювання до аудиторії: «Що ж, не важливо, якщо не вийде, тому що я з самого початку навіть не намагався.» Це як: «О, то ось чому ти не [намагаєшься]. Якщо б ти насправді дуже старався і облажався, тоді ти повинен звинувачувати себе.» Саме це викликає важкість у деяких людей, просто сісти і виконувати чортову роботу, бо, якщо ти щось робиш&nbsp;— це означає, що ти береш на себе певні зобов'язання.<ref>{{cite web|url=http://www.avclub.com/articles/patton-oswalt-on-his-most-memorable-roles-and-givi,88860/2/|title=Patton Oswalt on his most memorable roles and giving life advice to Dane Cook|date=9 листопада 2012|publisher=[[Onion Inc.]]|accessdate=22 листопада 2012|work=The A.V. Club|archive-date=27 листопада 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20121127223808/http://www.avclub.com/articles/patton-oswalt-on-his-most-memorable-roles-and-givi%2C88860/2/}}</ref>}}

== Сполучене Королівство Великої Британії ==
Офіційна історія лондонського клубу Камеді Стор пов'язує ім'я коміка і автора Тоні Аллена з впровадженям терміну. Однак, у своїй автобіографії, покійний Малкольм Харді стверджує, що придумав термін в 1978 році.<ref name="Hardee 1996">{{cite book|title=I Stole Freddie Mercury's Birthday Cake|last=Hardee|first=Malcolm|year=1996|publisher=Fourth Estate|isbn=0-09-188924-3|author2=Fleming, John}}</ref>

Альтернативна комедія виникла, щоб описати підхід до [[Стенд-ап (жанр)|стендап комедії]], яка не містила, ні расизму, ні сексизму, мала вільну форму виконання та розроблялася самими комедіантами. Цей стиль виграв у «громадянській війні»<ref name="Double">{{cite book|title=Stand Up, On Being a Comedian|url=https://archive.org/details/standuponbeingco0000doub|last=Double|first=Oliver|year=1997|publisher=Methuen Drama|isbn=0-413-70320-7}}</ref> проти традиційних коміків, які також виступали в лондонському Камеді Стор на Дін-Стріт в Сохо з моменту його відкриття в травні 1979 року. Коміки того часу, які виступали в традиційних камеді-клубах, часто розповідали жарти про жінок і меншини.<ref name="Tenyears">{{cite book|title=Ten Years of Alternative Comedy|last=Connor|first=John|year=1990|publisher=PAPERMAC|isbn=0-333-54171-5}}</ref> Альтернативна комедія, яка розвивалася з цих зіткнень, більше була схожа на відповідь комедії на [[Панк-рок|панк]].<ref>{{cite book|title=My Name is Daphne Fairfax|last=Smith|first=Arthur|year=2009|publisher=Random House|page=145|isbn=978-0-09-951965-2}}</ref>

Олексій Сейл, перший ведучий Камеді Стор, запровадив сатиричну комедію, яка висміювала лівих. Ще один комедіант Тоні Аллен порушив табу особистої та сексуальної політики, поки актор Кіт Аллен зіштовхував аудиторії в безстрашних серіях «показухи». Крім того, Аллен сильно вплинув на розвиток раннього кабаре, яке тільки починало з'являтися.<ref>{{cite book|title=My Name is Daphne Fairfax|last=Smith|first=Arthur|year=2009|publisher=Random House|isbn=978-0-09-951965-2}}</ref> Коли нові коміки, Тоні Аллен і Олексій Сейл, набули популярності, вони вирішили заснувати «Альтернативне Кабаре»<ref>{{cite book|title=The Rough Guide to British Cult Comedy|last=Calcott|first=Andrew|year=2006|publisher=Penguin Books Ltd|isbn=1-84353-618-8|url-access=registration|url=https://archive.org/details/roughguidetobrit00hall}}</ref> разом з іншими постійними комедіантами Камеді Стор. Їх метою було створення декількох альтернативних камеді-клубів в Лондоні на додачу до їх клубу на Ледброк-Гроув у Елгіні, який з серпня 1979 року був їх основним місцем виступів. Джим Барклай, Енді Де Ла Тур і Полін Мелвілл&nbsp;— основні учасники «Альтернативного Кабаре» та стендапери, які поділилися досвідом роботи в радикальному експериментальному театрі.<ref>{{cite book|title=Didn't You Kill My Mother-in-Law?|url=https://archive.org/details/didntyoukillmymo0000wilm|last=Rosengard|first=Peter|year=1989|publisher=Methuen Drama|isbn=978-0-413-17390-4|author2=Wilmot, Roger}}</ref> Ця пара також внесла альтернативну комедію в Единбурзький фестиваль, вперше виступивши на ньому в серпні 1980 року<ref>{{cite book|title=My Favourite Year|last=Sayle|first=Alexi|date=3 серпня 2003|publisher=Sunday Independent}}</ref> з програмою « Лейт Найт Альтернатів» ''(«Вечір Альтернативи») ''в театрі Геріот-Ватт.<ref>{{Cite web |url=http://www.alexeisayle.me/about-me/ |title=Alexei Sayle dot ME |accessdate=21 травня 2017 |archive-date=11 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170511184407/http://www.alexeisayle.me/about-me/ }}</ref> Повернувшись з концертом в 1981 році, «Альтернативне Кабаре» стало хітом критичної комедії того року.

В щотижневому лондонському журналі ''[[Time Out]] ''Камеді Стор тепер називав себе «Будиноком Альтернативної Комедії» і повідомив, що «Альтернативне Кабаре» є їх головним шоу.<ref>{{Cite journal|journal=Time Out|title=London Listings|publisher=Time Out Ltd|date=4 грудня 1981|pages=81}}</ref> Вони рекламували себе, виступаючи у невеликих пабах, які в 1980-ті роки виникли по всьому Лондону і Сполученому Королівству. Нова комедія отримала власну колонку у журналах для широкого кола читачів під назвою «Кабаре», спочатку в ''City Limits'', а 21 січня 1983 року і в ''Time Out ''.<ref>{{Cite journal|journal=Time Out|title=London Listings|publisher=Time Out Ltd|date=21 січня 1983|pages=69}}</ref> Інші організації, коміки і підприємці  — в тому числі група жонглерів Марії Кемпінської, а також трупа Роланда та Клер Малдун&nbsp;— зробили більше постійних місць для виступів, тим самим збільшивши число виступів на тиждень від 24 у 1983 році до 69 у 1987 році.<ref>{{Cite journal|journal=Time Out|title=London Listings|publisher=Time Out Ltd|date=21 січня 1983}}</ref>

Між тим, інша група коміків покинула Камеді Стор на чолі з  Пітером Річардсоном, щоб створити Комік Стріп і запустити свої власні «Камеді Кабаре» вистави в жовтні 1980 року у бульварному театрі в Сохо на вулиці Волкерс Корт. Комік Стріп, родзинкою якого були дуетні виступи коміків та скетч-шоу, складався з випускників [[Манчестерський університет|Манчестерського університету]] та [[Центральна школа сценічної мови та драматичного мистецтва|Королівської Центральній школі]]: Еда Едмондсона, Ріка Мэйолла, Найджела Планера, Дони Френч та Дженніфер Сондерс, які прагнули продемонструвати свій талант на телебаченні. Група створила понад 40 телевізійних фільмів для [[Channel 4|Ченел 4]] і [[BBC|Бі-бі-сі]] з заставкою ''Зе Комік Стріп Презентує''.

Рік Мэйолл запропонував Бену Елтону, який до того часу став наступним ведучим Камеді Стор, спробувати себе в ролі його співавтора для популярного комедійного серіалу на каналі Бі-Бі-Сі ''«Підростаюче Покоління»''. Однак, Елтон здобув славу саме після того, як став ведучим нового комедійного шоу ''Saturday Live'' на Ченел 4. Як зазначив автор Вільям Кук: «Після того, як  фільм ''Підростаюче Покоління''  зробив його прихованим голосом альтернативної комедії, ''Saturday Live ''(Ченел 4) зробив його найвпізнаванішим обчиччям альтернативної комедії».

Комік і телеведучий Артур Сміт зазначив, що: «Якщо Тоні Аллен, 'Хрещений батько Альтернативної Комедії', був лише теорією анархічної комедії, то Малкольм Харді був її шаленим втіленням». Харді більше любили в Танел Палладіум, що належав корпорації ''The Mitre'' в Дептфорді у 1984-89 роках. Публіка цього закладу була відома тим, що могла відпускати дотепні жарти та спілкувалася з комедіантами під час шоу. Там він вплинув на ранні роки кар'єри Віка Рівза і Боба Мортімера, Саймона Дея, Кріса Лінама, Мартіна Соана, Гаррі Енфілда і багатьох інших, кому він допоміг організувати їх перші концерти. Малкольм Харді став відомим завдяки шоу Мартіна Соана ''The Greatest Show on Legs (Найкраще Шоу На Ногах), ''а'' ''саме завдяки своїй партії у легендарному виступі під назвою «Танок Голої Повітряної Кулі». Він також здобув славу, беручи участь у різних шоу та розіграшах під час Единбурзького фестивалю.

За останні тридцять років майже кожен великий британський комік починав свою кар'єру в альтернативних камеді-клубах, в тому числі й Бен Елтон, Джо Бренд, Джек Ді, Лі Еванс, [[Едді Іззард]], Гаррі Хілл, Пітер Кей, Джиммі Карр, і {{iw|Ross Noble|Росс Нобл|en|Ross Noble}}.<ref>{{cite book|title=Getting The Joke|url=https://archive.org/details/gettingjokeinner0000doub|last=Double|first=Oliver|year=2005|publisher=Methuen|isbn=0-413-77476-7}}</ref>

== США ==

=== Нью-Йорк ===
У Нью-Йорку багато того, що називають альтернативною комедією або «даунтаун камеді»<ref name="nyt2006">{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2006/01/29/fashion/sundaystyles/29Comedy.html?ex=1296190800&en=81d9e77f927d8fc5&ei=5090&partner=rssuserland&emc=rss|title=Alternative Comedy - New York Times|date=29 січня 2006|publisher=Nytimes.com|accessdate=2008-11-07|author=Warren St. John|archive-date=30 травня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130530053422/http://www.nytimes.com/2006/01/29/fashion/sundaystyles/29Comedy.html?ex=1296190800&en=81d9e77f927d8fc5&ei=5090&partner=rssuserland&emc=rss}}</ref> показується за межами традиційних камеді-клубів, наприклад, в театрах, таких як театр Апрайт Сітізенс Брігейд, Театр Мегніт, Театри Зе Грік енд зе Кейв<ref>{{cite web|url=https://www.nytimes.com/2012/03/18/nyregion/the-creek-and-the-cave-serves-up-a-safe-harbor-for-improv.html?_r=0|title=Behind Tacos, A Safe Haven for Comedy|publisher=nytimes.com|accessdate=28 червня 2014|archive-date=14 квітня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140414003156/http://www.nytimes.com/2012/03/18/nyregion/the-creek-and-the-cave-serves-up-a-safe-harbor-for-improv.html?_r=0}}</ref> і Зе Піплс Імпрув, а також кабаре, в яких лише зрідка влаштовують комедійні виступи. Комедіанти на цих шоу представляють сюрреалістичний гумор або жарти, пов'язані з якимись персонажами, як протиставлення до жанру комедії, що висміює буденні речі чи торкається якихось полемічних тем.<ref name="nyt20061">{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2006/01/29/fashion/sundaystyles/29Comedy.html?pagewanted=all|title=Seinfeld It Ain't|last=St. John|first=Warren|date=29 січня 2006|publisher=[[The New York Times]]|accessdate=2009-10-30|quote=Bars and back rooms in the East Village and Lower East Side are overflowing these days with the likes of Adolf Dice Hitler Clay: not spoofs of Nazis necessarily, but rather a wave of young and creative comics who are branching out from straight stand-up to eccentric sketch and character-based humor that owes more to ''[[Da Ali G Show]]'' than to [[George Carlin]]....Any attempt to define the term alternative comedy was doomed, [Andrés] du Bouchet said before his Tuesday night show, but he gave it a shot anyway. "Alternative is a catchall phrase for 'not [[stand-up comedy|stand-up]],' " he said.  Aziz Ansari, 22 and an up-and-coming comic on the scene, elaborated. "The alternative rooms give you an outlet to explore something other than straight stand-up," he said. "You can do characters. I can bring a girl on stage that I got rejected by and interview her, or do a [[PowerPoint]] presentation or show a short film. The nature of the venues allows you to experiment."|archive-date=16 жовтня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131016065938/http://www.nytimes.com/2006/01/29/fashion/sundaystyles/29Comedy.html?pagewanted=all}}</ref> Крім того, багато коміків альтернативної комедії, такі як Деметрі Мартін і комедійний дует Словін та Аллен, показують свої шоу у незвичайному форматі, вмикаючи під час них музику, показуючи [[Microsoft PowerPoint|PowerPoint]] презентації, або розігруючи сценки. Багато коміків альтернативної комедії, такі як Сара Сільверман, Джанін Гарофало і Тодд Беррі також виступають в популярних місцях для проведення комедії. Нині більше не існуючий, бар Луна Лаундж в Нью-Йоркському Нижньому Іст-Сайді був батьківщиною для проведення знаменитих щотижневих серій стенд-ап виступів з альтернативної комедії, які були розроблені спільно з Гарофало та з 1995 по 2005 роки мали назву «Ітін Іт» (''дослівно: «З'їдаючи це»''), а також, які відіграли важливу роль для таких людей, як [[Луї Сі Кей|Луї Сі Кея]], Джима Нортона, Теда Александро, Тодда Беррі, Г. Джона Бенжаміна, Грега Джиральдо, Патріка О'Ніла, Паттона Освальта, Сари Вауел, Майка Бірбіглія, Марка Мэрона, Дейва Шапелла, Розанни Бар, Сари Сільверман, Джанін Гарофало, і багатьох інших, до того як цю будівлю продали та знесли.

Воррен Сент-Джон сказав, що «натхненням» для альтернативної комедії в Нью-Йорку є Театр Апрайт Сітізенс Брігейд. Вперше групу  було сформувано у театрі Апрайт Сітізенс Брігейд в Челсі у 1999 році. Чотири роки потому, в 2003, кілька виконавців з Апрайт Сітізенс Брігейд відділилися і створили свій власний Театр Зе Піплс Імпрув. Сент-Джон також стверджує, що одна з причин, чому неординарні коміки можуть домогтися успіху в Нью-Йорку, полягає в тому, що їм не треба працювати неповний робочий день, оскільки багато з них також працюють як письменники на місцевих телевізійних камеді-шоу, таких як''  The Daily Show'' і the ''Late Show with David Letterman''.

=== Лос-Анджелес ===
Паттон Освальт згадував Дана Гулда, як творця сценічної альтернативної комедії на початку дев'яностих років, і який також називає Джанін Гарофало ще одним основоположником сценічної комедії. Бет Лапідес заснував Не-Кабаретні шоу, які були флагманом альтернативної комедії.<ref>{{Cite web |url=http://gothamist.com/2006/12/27/dana_gould_writ.php |title=Архівована копія |accessdate=21 травня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131206060656/http://gothamist.com/2006/12/27/dana_gould_writ.php |archivedate=6 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref> Іншими учасниками сценічного комедії були [[Боб Оденкерк]], [[Девід Кросс]], Грег Берендт, Енді Кіндлер і Кеті Гріффін.<ref>Nerdist Podcast with Dana Gould</ref>

Освальт був основоположником альтернативної комедії на західному узбережжі. Він створив тур Зе Комедіанс оф Камеді, який періодично виступав по всій Америці  з 2004 по 2008 рік в концертних залах. Освальт організував перший тур, в якому брали участь Марія Бемфорд, Зак Галіфіанакіс і Брайан Посен.

== Південна Африка ==
У той час як південно-африканська комедія часто включає расистський або стереотипний гумор, альтернативна комедія в Південній Африці має тенденцію уникати таких тем. Важко дати визначення альтернативній комедії, але в ній можуть бути табу, чорний гумор, нісенітниці, гіки та багато іншого, але в той же час з неї виключаються расистський, непристойний, стереотипний, південно-африканізованний (спрямований проти афро-американців) гумор та інші теми, які вважаються популярними. Хоча коміки цього жанру можуть включати в свої виступи актуальні теми, але вони не складають їх більшість. 

Важко точно сказати, де все почалось, але Йоханесбурзький Андеграунд в Мелвіллі був відомий своїм «гострим» гумором, про який дізналися завдяки його засновнику Джону Влісману. Камеді Андеграунд був плодовитою основою для розвитку альтернативного гумору з його політикою без правил. Після закриття Камеді Андеграунд у 2010 році, альтернативна комедія знайшла нові місця для проведення шоу, включаючи Театр Фоксвуд, Піколінос та багато інших. Йоханесбург залишається батьківщиною південно-африканської альтернативної комедії. 

Одна з рушійних сил зростаючого видатного положення альтернативної комедії&nbsp;— це Йоханнесбурзький Картель Комедії,<ref>{{Cite web |url=http://www.joburg.co.za/Templates/WhatsOnTemplate.aspx?adId=28243&wpos=0&intId=&sv=uldurb45ulgms155rcbayq55 |title=Joburg Comedy Cartel |accessdate=21 травня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130728084223/http://www.joburg.co.za/Templates/WhatsOnTemplate.aspx?adId=28243&wpos=0&intId=&sv=uldurb45ulgms155rcbayq55 |archivedate=28 липня 2013 |deadurl=yes }}</ref> серед учасників якого були Шон Вьюедж,<ref>{{Cite web |url=http://www.whacked.co.za/index.php/mcs/item/shaun-wewege |title=Shaun Wewege |accessdate=21 травня 2017 |archiveurl=https://archive.today/20130421234255/http://www.whacked.co.za/index.php/mcs/item/shaun-wewege |archivedate=21 квітня 2013 |deadurl=yes }}</ref> Воррен Робертсон, Вітторіо Леонарді і Алін Адамс. Іншими південно-африканськими коміками, які виступали в цьому жанрі, були Дейл Амлер, Роні Модімола, Марк Бенкс і Влісмас.<ref>{{Cite web |url=http://dailymaverick.co.za/article/2010-05-27-john-vlismas-on-the-post-fifa-apocalypse-sepp-blatter-and-helen-zille |title=John Vlismas on the post-Fifa apocalypse, Sepp Blatter and Helen Zille |accessdate=21 травня 2017 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304035056/http://www.dailymaverick.co.za/article/2010-05-27-john-vlismas-on-the-post-fifa-apocalypse-sepp-blatter-and-helen-zille }}</ref>

Мела Міллера можна справедливо вважати одним із зачинателів альтернативного жанру комедії в Південній Африці. Протягом апартеїдної ери матеріали Міллера вважалися «невідповідними» або радикальними і привели його до більш ніж однієї сутички і затримання Південно-африканським Бюро Державної Безпеки.

== Примітки ==
{{Reflist|30em}}
{{Ізольована стаття}}

[[Категорія:Комедійні напрями]]
[[Категорія:Стендап]]