Даценко Семен Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Семен Даценко
Семен Даценко
Семен Даценко
Особисті дані
Повне ім'я Семен Олександрович
Даценко
Народження 10 травня 1994(1994-05-10) (30 років)
  Полтава, Україна
Зріст 190 см
Вага 81 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
2008—2011 Україна «Металіст»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012 Україна ПФК «Олександрія» 0 (0)
2012—2014 Україна «Таврія» 8 (0)
2014 Україна «Іллічівець» 3 (0)
2015—2016 Україна «Металіст» 2 (0)
2016 Україна «Інгулець» 15 (1)
2017 Вірменія «Ширак» 6 (0)
2017 Мальта «Моста» 1 (0)
2018 Україна «Львів» 0 (0)
2019 Україна «Поділля» 8 (0)
2019—2020 Україна «Нива» (Т) 8 (0)
2021—2022 Україна «Тростянець» 12 (0)
2022 Україна «Буковина» 7 (0)
2023 Україна «Гірник-Спорт» 8 (1)
2023—2024 Україна «Агробізнес» 16 (0)
2024 Україна «Хуст» 3 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2014 Україна Україна U-21 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 5 вересня 2024.

Семе́н Олекса́ндрович Даце́нко (нар. 10 травня 1994, Полтава[1], Україна) — український футболіст, захисник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Із шести років займався у футбольній школі «Альфа» (Полтава), потім близько року займався в академії «Ворскли» у тренера Артема Олексійовича Вишневецького. У 2008 році під час одного з товариських матчів юних полтавців із харківським «Арсеналом», представники «Металіста» Ігор Кутепов та Сергій Шевченко запросили Даценка на збір зі своїм клубом до Туреччини. Після цих зборів футболіст залишився в академії «Металіста»[2]. Після випуску, не бачачи перспективи потрапляння в першу команду харків'ян, поїхав із цього міста.

Намагався працевлаштуватися в московському «Локомотиві». Після повернення в Україну прийняв пропозицію з «Олександрії». Сезон провів у дублі, а коли основа вилетіла до Першої ліги, вирішив шукати собі новий клуб. 3 тижні пробув на зборах «Зорі» в Луганську, після чого відправився в «Таврію»[2]. У першому сезоні зіграв 23 матчі за дубль сімферопольців і 4 за юнацьку команду. Наступного сезону, 21 липня 2013 року, у грі проти «Волині» дебютував у Прем'єр-лізі. Усього у Вищому дивізіоні провів 8 ігор. Залишив команду влітку 2014 року, після того як «таврійці» припинили своє існування.

Перебуваючи без команди, тренувався за індивідуальною програмою, яку йому давав Ніколай Костов, тренувався з аматорською командою «Нове Життя» в Полтаві. Вибираючи нове місце роботи, віддав перевагу «Іллічівцю», вважаючи, що тренер цього клубу, Микола Павлов, довіряє молодим гравцям[3]. Під час першого кола сезону 2014/15 зіграв в основному складі маріупольців лише у трьох матчах, після чого ще до початку перших зборів розірвав контракт із командою[4].

9 вересня 2015 був заявлений за харківський «Металіст».

У липні 2016 року перейшов до першолігового «Інгульця», але вже у грудні того ж року залишив петрівську команду[5].

2 вересня 2018 року став гравцем «Львова», підписавши однорічний контракт[6].

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Ширак»
«Нива» (Т)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Досьє (рос.). Сайт уболівальників СК «Таврія» Сімферополь. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
  2. а б Семен Даценко: «Назаренко говорив: «Наперед заплачу штрафи, але в щитках тренуватися не буду» (рос.). Вадим Скічко, Tribuna.com. 26 грудня 2014. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
  3. Семен Даценко: «Костов знаходив такі слова, що хотілося літати по полю» (рос.). Сергій Снопов, MatchDay. 6 жовтня 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 2 вересня 2016.
  4. Ще один футболіст покинув «Іллічівець» (рос.). Сергій Снопов, MatchDay. 19 лютого 2015. Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 2 вересня 2016.
  5. Семен Даценко покинув «Інгулець». Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
  6. Даценко, Білий та Араужо — гравці ФК «Львів». Інформаційна служба ФК «Львів». 2 вересня 2018. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]