Перейти до вмісту

Бессалов Артем Леонідович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Артем Бессалов
Артем Бессалов
Артем Бессалов
Особисті дані
Повне ім'я Артем Леонідович
Бессалов
Народження 1 квітня 1983(1983-04-01) (41 рік)
  Антрацит,
Ворошиловградська область, УРСР
Зріст 175 см
Вага 71 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1999—2000 Україна «Металург» (М)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001 Україна «Машинобудівник» 6 ( 0)
2001—2003 Україна «Металург» (Д) 0 ( 0)
2001—2003  Україна «Металург-2» (Д) 54 (1)
2003—2005 Україна «Сталь» (К) 66 ( 4)
2006—2008 Україна «Геліос» 70 ( 6)
2008—2009 Україна «Дніпро» (Ч) 19 ( 2)
2009—2010 Україна «Миколаїв» 20 ( 3)
2010—2012 Україна «Полтава» 67 ( 4)
2013 Україна «Миколаїв» 11 ( 0)
2014 Україна «Кристал» (Х) 8 ( 0)
2014—2015 Україна «Черкаський Дніпро» 22 ( 1)
2015—2017 Україна МФК «Миколаїв» 45 ( 2)
2017—2018 Україна «Миколаїв-2» 16 ( 1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 листопада 2020.

Артем Леонідович Бессалов (нар. 1 квітня 1983, Антрацит[1], УРСР) — український футболіст, півзахисник. У складі футбольного клубу «Миколаїв» 26 квітня 2017 року грав у півфіналі Кубку України проти київського «Динамо»[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вихованець маріупольського спорт-інтернату №4, перший тренер — В. К. Каяк[1]. Після завершення навчання в спорт-інтернаті за рекомендацією дитячого тренера Анатолія Самгіна відправився на перегляд у «Машинобудівник». Тренер дружківців Віктор Пищев розгледів у Бессалові потенціал, і клуб запропонував йому трирічний контракт. Через рік Артем покинув команду, перейшовши в вищоліговий донецький «Металург»[3]. У цій команді Артем провів два сезони, лише зрідка потрапляючи в заявки на матчі вищого дивізіону, але так жодного разу і не вийшов на поле. За власними словами футболіста, допоки на чолі команди був Семен Альтман, молодь потихеньку підпускали до основи, але прийшов після нього Олександр Севідов робив ставку на досвідчених виконавців і легіонерів[3]. Після двох сезонів у дублі «Металурга» Бессалов перейшов у дніпродзержинську «Сталь», в складі якої через рік під керівництвом Севідова вийшов у першу лігу. Далі у того ж Севідова грав у «Геліосі», а потім у Анатолія Безсмертного в черкаському «Дніпрі» аж до його розформування[3].

Влітку 2009 року відбувся перший прихід Бессалова в «Миколаїв». У першому сезоні під керівництвом Михайла Калити, а потім В'ячеслава Мазараті Бессалов у складі «корабелів» до останнього туру претендував на підвищення в класі, але в підсумку миколаївці залишилися у другій лізі ще на один сезон, а сам Бессалов пішов до Анатолія Безсмертного в «Полтаву». Навесні 2013 року назад до Миколаєва Бессалова покликав Руслан Забранський. Перше півріччя в новому-старому клубі для Бессалова було більш ніж успішним. За підсумками весняної частини сезону «Миколаїв» зайняв в турнірній таблиці друге місце[4], а сезон 2012/13 років «корабели» завершили шостими, що стало найкращим результатом клубу за останні 10 років. Після завершення сезону Забранський покинув пост головного тренера, а «корабелів» очолив Олег Федорчук, який не знайшов місця для Артема в новій схемі гри своєї команди[5].

Восени 2016 року до Миколаєва знову прийшов Забранський і повернув у команду Бессалова. Під час третього приходу в цей клуб Артем у сезоні 2016/17 зіграв 90 хвилин у півфіналі Кубку України[2].

У грудні 2020 року Комітет з етики та чесної гри УАФ через участь групи футболістів, серед яких Артем Бессалов, відкрив справу для проведення перевірки можливого порушення кодексу етики і чесної гри УАФ в частині заподіяння шкоди іміджу українського футболу, через участь в складі збірної так званої «ДНР» у товариському матчі проти збірної так званої «Республіки Абхазія», який відбувся 25 вересня 2020 року.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Профіль (укр.). на сайті ФК «Черкаський Дніпро». Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 2 травня 2017. [Архівовано 2015-06-27 у Wayback Machine.]
  2. а б З хет-триком Ярмоленка київське "Динамо" виходить у фінал Кубку України (рос.). Николаевские Новости. 26 квітня 2017. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 2 травня 2017.
  3. а б в Артем Бессалов: "Мало хто знає, що я свій, луганський". Євген Чернишов, lugansk-football.com. 2 грудня 2009. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 2 травня 2017.
  4. Ретроспектива першої ліги. Весняна картина (рос.). Артур Валерко, Football.ua. 13 червня 2013. Архів оригіналу за 12 червня 2014. Процитовано 2 травня 2017.
  5. МФК «Миколаїв»: Волков ще в команді, а Бессалов підшукує новий клуб. Николаевский спорт. 13 вересня 2013. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 2 травня 2017.
  6. УАФ відкрила справу за фактом виступу кількох українських футболістів за "збірну ДНР". UA-Футбол. 16 грудня 2020. Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 16 грудня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]