Енкі
Енкі | |
---|---|
Божество в | Месопотамська міфологіяd |
Покровитель для | Еріду |
Брати/сестри | Енліль |
Діти | Нінгаль, Нанше, Асаллухіd і Гібіл |
Частина від | Міф про Інанну й Енкі |
Медіафайли у Вікісховищі |
Еа (аккад. Хайя, або за прийнятим в науці, але неправильним[джерело?] читанням — Ейа) або Енкі — один з тріади великих богів (поряд з Ану та Енлілем). Божество Світового океану, підземних (прісних) вод, мудрості, культурних винаходів; прихильно до людей. Енкі також шанувався як бог-покровитель міста Еріду. Згідно з дослідженнями Мірчи Еліаде, Енкі є богом землі, а його зарахування до володаря океанів є хибним.
Батько Мардука. Дружиною Енкі вважалася богиня Дамкіна (Дамгальнуна).
Космогонічні уявлення, що лежать в основі шумеро-аккадської міфології, розрізняють небесний світ бога Ану, надземний світ Бела і підземний, що належить Ейя. Під землею знаходиться царство мертвих. Головні подання шумеро-аккадських міфів, що визначають положення трьох світів, вперше викладені у Діодора Сицилійського.
В етіологічних міфах діє як головне божество-деміург (творець світу, богів і людей), носій культури, божество родючості, творець людства. Зазвичай в переказах підкреслюється його доброта, але також і хитрість, примхливість. Він часто зображується п'яним. Попри те, що він є уособленням мудрості, богині Інанні вдається його перехитрити (міф про Інанну та викрадення «Ме» — соціальних, етичних, культурних, правових та ритуальних установлень, створених богами). Дружиною Енкі вважалася богиня Дамкіна. Головний храм Енкі в Еріду носив назву Е-Абзу («Дім Безодня»).
Перші письмові відомості про Енкі сягають XVII–XXVI ст. до н. е. Шанувався Енкі також хетами та хурритами.
- Вавилонське Набоженство(галіс.)
- Войтех Замаровський. «Спочатку був Шумер».