Перейти до вмісту

Рієка

Координати: 45°19′47″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д. / 45.32972° пн. ш. 14.43222° сх. д. / 45.32972; 14.43222
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рієка
хорв. Grad Rijeka
Герб Прапор
Герб Рієки Прапор Рієки
Панорама Рієки
Панорама Рієки
Панорама Рієки
Основні дані
45°19′47″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д. / 45.32972° пн. ш. 14.43222° сх. д. / 45.32972; 14.43222
Країна Хорватія Хорватія
Регіон Приморсько-Горанська жупанія
Столиця для Приморсько-Ґоранська жупанія
Площа 44 км²
Населення 128 384 (2011)
Агломерація 128 624
Висота НРМ 0  м
Водойма Адріатичне море
Назва мешканців угор. fiumei, хорв. Riječanin, хорв. Riječanka і італ. fiumani
Міста-побратими Бітола, Фаенца (16 вересня 1983)[1], Есте, Генуя (13 жовтня 2004), Росток (1966)[2], Нойс (1990), Любляна, Кавасакі, Ялта, Цетинє, Ціндао, Піттсбург, Палермо, Генуя (13 жовтня 2004), Гданськ, Бургас (2008)[3]
Телефонний код 051
Часовий пояс UTC+1
Номери автомобілів RI
GeoNames 3191647
OSM r2260028  ·R
Поштові індекси 51 000
Міська влада
Мер міста Войко Оберснель
Вебсайт rijeka.hr
Мапа
Мапа


CMNS: Рієка у Вікісховищі

Ріє́ка, Ріка (хорв. Rijeka хорватська вимова [rijěːka] ( прослухати), чакав. Rika, Reka, словен. Reka [réka], італ. Fiume італійською: [ˈfjuːme] ( прослухати), угор. Fiume, заст. нім. Sankt Veit am Flaum) — місто в Хорватії, третє за розмірами місто держави після столиці — Загреба і Спліта. Знаходиться в північній частині Далмації, біля півострова Істрія. 80 % населення — хорвати. Назва міста перекладається на українську як «річка»[4].

Рієка є центром жупанії Примор'є-Горські Котар.

Загальні дані

[ред. | ред. код]

Місто лежить у гирлі річки Р'єчини (або Фіумари) в Речську (або Фіумську) затоку, що є частиною затоки Кварнер Адріатичного моря. Історично і досі Рієка — найбільший хорватський порт, як вантажний, так і пасажирський.

Головний прибуток міста — порти, судобудування (верфі належать 3. Май) і туризм.

Транспорт

[ред. | ред. код]
Пором в Рієцькій гавані

Рієка пов'язана постійним автобусним сполученням з усіма найбільшими містами Хорватії, Словенії, Італії і деякими європейськими столицями. Місто пов'язано шосе зі столицею, Істрією, Словенією, островом Крк, а також далматинськими містами. Місто має поромне сполучення з найближчими островами, а також із Задаром, Сплітом і Дубровником вздовж далматинського узбережжя.

Через Рієку проходить залізниця Загреб-Рієка-Пула.

Рієка є найбільшим портом в Хорватії. У 2006 році було перевантаженно близько 11 млн тонн вантажів.

Будівництво автобану A6 Загреб-Рієка було завершено в 2004 році, скорочення шляху до Словенії завдяки автобану A7, було завершено в тому ж році. Рієка має доступ до A8/A9 Істрійський Y завдяки Учкинському тунелю. Складний проєкт з високою пропускною здатністю майже готовий до експлуатації. Східна половина цього проєкту була здана 15 липня 2006 року, і складніша західна половина мала відкритись у 2008.

За 30 км від міста на острові Крк розташований міжнародний аеропорт. У 2005 році він прийняв 130000 пасажирів, у 2008 році має прийняти 250000 осіб. З островом Крк далматинське узбережжя біля Рієки пов'язано мостом завдовжки 1430 метров.

Рієка має добре залізничне сполучення з усією Хорватією та міжнародними залізницями. Повністю електрифікована лінія з'єднує Рієку з Загребом, а далі з Копривницею, на угорському кордоні, в рамках міжнародного коридору 5b. Рієка також з'єднана з Трієстом і Любляною окремою електрифікованою залізницею, яка йде на північ від міста. Транспортний законопроєкт, прийнятий парламентом Хорватії в липні 2006 року, передбачав початок будівництва вздовж коридору 5b першої в Хорватії високошвидкісної залізниці, зі швидкістю потяга до 250 км/год. Будівництво нової залізниці розпочалось в 2007 році і має завершитись до 2013 року. Мандрівка із Загреба до Рієки, після закінчення будівництва, має тривати 1 годину, замість сьогоднішніх 2 годин. Рієка з'єднана прямим потягом з Мюнхеном в Німеччині та з австрійським Зальцбургом.

Марка незалежної держави Фіуме (Ф'юме) часів правління д'Аннунціо (1919)

Історія

[ред. | ред. код]

Античні часи і середньовіччя

[ред. | ред. код]

В районі міста розташовані численні неолітичні поселення. В доримський період були засновані кельтське поселення Тарсатика (сучасний Трсат, частина Рієки) і поселення моряків Лібурнія. Довгий час місто зберігало свій подвійний статус.

В I сторіччі до Р. Х. ці поселення з околицями були завойовані римлянами.

Після падіння Західної Римської імперії місто захопили готи і лангобарди, пізніше воно приєдналося до франкського королівства.

В VII сторіччі сюди прийшли слов'яни, змішавшись з місцевим романським населенням. Місто входить до складу хорватського королівства, а пізніше до об'єднаної хорватсько-угорської держави, а в 1466 році увійшло до складу австрійських Габсбургів, де він називався Фіуме, або Ф'юме (італійцями і угорцями) або Флаум (австрійцями).

Середньовічне місто Рієка було оточено муром і, таким чином, було феодальною фортецею. Фортеця була в центрі міста, на своїй найвищий точці.

Під владою Габсбургів

[ред. | ред. код]
thumb

В складі габсбурзької імперії, а надалі в Австро-Угорщині, місто перебувало до Першої Світової війни, за виключенням періоду 18051813 рр., коли місто було окуповане наполеонівськими військами.

В XV — XVIII сторіччях Фіуме мав велике значення для габсбурзької імперії, і був єдиним портом на Адріатиці, в той час як Істрія і майже вся Далмація належали Венеційській республіці. Всі спроби венеційців захопити Фіуме скінчились нічим.

Місто і порт не втратили своїх провідних позицій і після закінчення наполеонівських війн, коли до імперії були приєднанні колишні венеційські володіння. В складі Австро-Угорщини за місто, в силу його важливості, йшла уперта боротьба. Воно багато раз переходило від Австрії до Угорщини і Хорватії (що мала конституційну автономію в складі Угорщини). В 1870 р. Фіуме остаточно перейшло до Угорщини, ставши єдиним угорським морським портом. Між Трієстом, що належав Австрії і угорським Фіуме розгорнулось принципова конкуренція.

Великий розвиток порту, загальне розширення міжнародної торгівлі і зв'язок міста (1873) з угорською і австрійською залізницею сприяло швидкому зростанню населення, з 21000 в 1880 році до 50000 в 1910 році.

Фіуме-Рієка в XX ст.

[ред. | ред. код]

Після першої світової війни місто стало приводом суперечки між Італією (до якої відійшла Істрія) і Королівством сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівством Югославія, до складу якої увійшла Далмація. Обидві держави вважали Рієку-Фіуме власною територією. Паризькі мирні переговори про майбутнє міста, що тривали перші 9 місяців 1919 року, були перервані у вересні несподіваним захопленням міста нерегулярними частинами італійського націоналіста і відомого поета Габріеле д'Аннунціо, який проголосив Фіуме вільною державою і затвердив утопічно-соціалістичну (з елементами фашизму) конституцію нової республіки.

Надалі Фіуме-Рієка по Рапальському договору було оголошено вільним містом (19201924), на нього претендували Італія та Югославія. В 1921 д'Аннунціо поновив військові дії і знов захопив Фіуме; в 1924 місто було анексовано фашистською Італією. Слов'янське населення міста в цей час зазнало переслідувань і асиміляції.

В 1945 Рієка була окупована югославськими військами і офіційно була приєднана до СФРЮ в 1947; цього разу більшість італійського населення покинула місто, а ті, що залишились, зазнали утисків.

З 1991 в складі Хорватії.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 128 624 осіб[5], 37 з яких назвали рідною українську мову[6]. Населення самого міста становило 128384 осіб.[5]

Динаміка чисельності населення громади[7]:

Динаміка чисельності населення міста[7]:

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Крім міста Рієка, до громади також входить Светий Кузам.

Клімат

[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 14,14 °C, середня максимальна — 27,08 °C, а середня мінімальна — 1,58 °C. Середня річна кількість опадів — 1393 мм.[8][9]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 10,30 10,90 13,62 16,62 21,48 24,96 27,00 27,08 22,88 18,26 13,50 10,48
Середня температура, °C 5,92 6,52 9,28 12,24 17,12 20,58 23,46 23,54 19,34 14,70 9,94 6,98
Середній мінімум, °C 1,58 2,16 4,92 7,88 12,78 16,20 19,92 20,02 15,82 11,16 6,44 3,40
Норма опадів, мм 118 92 100 103 91 106 63 91 140 177 168 144
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.70 2.86 2.90 2.74 2.50 2.40 2.40 2.40 2.46 2.70 2.94 2.92
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4393 7160 10422 14938 19127 20654 21845 18840 13877 8913 4835 3669
Джерело: [8][9]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Замок Трсат

Будови Рієки

[ред. | ред. код]

Освіта, наука і культура

[ред. | ред. код]
Хорватський національний театр у Рієці

Міста—побратими

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.comune.faenza.ra.it/Citta/Rapporti-internazionali/Citta-gemellate/Rijeka-Croazia-16.09.1983
  2. https://rathaus.rostock.de/de/rijeka_kroatien/278685
  3. https://www.burgas.bg/bg/pobratimeni-gradove-1
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 21 червня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
  6. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 травня 2021.
  7. а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
  8. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  9. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Джерела

[ред. | ред. код]