Бер Карл Максимович

Карл Максимович Бер
нім. Karl Ernst von Baer
Карл Бер Карл Бер
Народився	17 (28) лютого 1792[…] маєток Піп, парафія Марієн-Магдаленен, Вейсенштейнський повіт, Естляндська губернія
Помер	16 (28) листопада 1876 (84 роки) Дерпт, Ліфляндська губернія
Місце проживання	Російська імперія Санкт-Петербург
Країна	Російська імперія
Національність	балтійські німці
Діяльність	мандрівник-дослідник, антрополог, зоолог, лікар, біолог, ентомолог, професор, ботанік, землевласник, ботанічний колекціонер, фізіолог
Alma mater	Тартуський університет
Галузь	антропологія, біологія, географія, медицина, етнографія
Заклад	Кенігсберзький університет, Санкт-Петербурзька медико-хірургічна академія
Посада	професор
Вчене звання	професор
Аспіранти, докторанти	Alexander Lehmannd
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Угорська академія наук Баварська академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Нідерландська королівська академія наук Національна академія наук США Туринська академія наук Corporation Estoniad
Війна	Наполеонівські війни
Батько	Johann Magnus von Baerd
Діти	Karl Julius Friedrich von Baerd Alexander Andreas Ernst von Baerd August Emmerich von Baerd Hermann Theodor von Baerd Marie Juliane von Baerd
Нагороди	Костянтинівська медаль Член Американської академії мистецтв і наук іноземний член Лондонського королівського товариства (15 червня 1854) наукова премія імені Монтіона (1831)
Бер Карл Максимович у Вікісховищі

Карл Макси́мович Бер (17 лютого 1792, Піня — 16 листопада 1876, Дерпт) — ембріолог, антрополог та географ.

Біографія

Народився у Піні Ієрвинської округи (тепер Естонія) в дворянській сім'ї.

Закінчив медичний факультет Дерптського університету (1814), після чого працював зоологом у Кенігсбергу.

1828 — Був обраний академіком Російської академії наук і 1834 переїхав до Петербурга.

1841–1852 — професор Медико-хірургічної академії.

1827 — відкрив яйцеклітину птахів і ссавців

Науковий доробок

Ембріологія

У галузі ембріологічних досліджень Бер показав, що зародковий розвиток організму являє собою не ріст готових елементів (як це здавалося прихильникам преформізму), а послідовне виникнення частин зародка з простішої маси заплідненого яйця. Бер помітив, що на ранніх стадіях зародки різноманітних тварин дуже схожі, що свідчить про їх філогенетичну спорідненість (закон зародкової подібності). Наслідки ембріологічних досліджень Бер ставлять його в ряд попередників Ч.Дарвіна — т. з. трансформістів. Бер розробив вчення про зародкові листки та їхні похідні, простежив розвиток багатьох органів, відкрив яйцеву клітину ссавців. Бер досліджував також тваринний світ Нової Землі, вивчав острови Фінської затоки, Лапландію, риболовні промисли Чудського озера, Балтики, дельти Волги, Каспійського й Азовського морів.

Фізична географія

Бер цікавився проблемами фізичної географії (див. Бера закон), на його честь названі описані ним особливі форми рельєфу Прикаспійської низовини — бугри Бера.

Антропологія

В антропології Бер виявив себе як противник домислів про нерівноцінність людських рас. Під час експедиції для дослідження Каспійського моря (1853–1856) Бер відвідував Новопетровський форт, де познайомився з Т. Г. Шевченком; сприяв визволенню його з заслання.

Твори

• История развития животных, т. 1. М., 1950. (рос.)

Джерела

• Мазурмович Б. М., Шульга І. К., Видатні вітчизняні зоологи. — К., 1953.
• Павловский Е. Н., Академик К. М. Бер и Медико-хирургическая академия. — М.-Л., 1948.(рос.)
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Бер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.