Цінь Ґан
| Цінь Ґан | |
|---|---|
| спр. китайська: 秦刚 | |
.jpg) | |
| Міністр закордонних справ КНР | |
| 30 грудня 2022 — 25 липня 2023 | |
| Прем'єр-міністр | Лі Кецян Лі Цян |
| Попередник | Ван Ї |
| Наступник | Ван Ї |
| Посол Китаю в США | |
| Липень 2021 — грудень 2022 | |
| Попередник | Цуй Тянькай[en] |
| Наступник | Се Фен[en] |
| Заступник міністра закордонних справ Китаю | |
| Вересень 2018 — липень 2021 | |
| Народився | 19 березня 1966[1] (58 років) Тяньцзінь, Хебей, КНР[2] |
| Відомий як | політик, дипломат |
| Країна | КНР |
| Alma mater | University of International Relationsd |
| Політична партія | КПК |
| Підпис |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Цінь Ґан (кит. трад.: 秦刚; піньїнь: Qín Gāng; нар. 19 березня 1966, Тяньцзінь, КНР) — китайський дипломат, Міністр закордонних справ КНР з 30 грудня 2022 до 25 липня 2023 року. До цього був Послом КНР у США (2021—2022) та заступником міністра закордонних справ (2018—2022).
Народився в муніципалітеті Тяньцзінь у березні 1966 року[3]. Здобув ступінь бакалавра з міжнародної політики в Університеті міжнародних відносин[en] 1988 року, того ж року розпочав дипломатичну кар'єру[4][5].
Одразу після закінчення університету розпочав працювати у Пекінському бюро обслуговування дипломатичних місій, 1992 року перейшов до Міністерства закордонних справ, де працював у Департаменті у справах Західної Європи[3][4].
З 1995 до 1999 року працював у Посольстві КНР у Великій Британії. З 1999 року — другий секретар, заступник директора відділу та директор відділу Департаменту у справах Західної Європи Міністерства закордонних справ. У 2002—2005 рр. був радником у Посольстві КНР у Великій Британії[3].
З 2005 до 2010 року — заступник генерального директора Департаменту інформації МЗС та речник міністерства. 2010 року призначений посланником у Посольство КНР у Великій Британії[3].
З 2011 до 2014 року — Генеральний директор Департаменту інформації МЗС та речник міністерства. У 2014—2017 роках був генеральним директором Протокольного департаменту МЗС. З квітня 2017 до 2018 року — помічник Міністра закордонних справ — Генеральний директор Департаменту протоколу МЗС. З вересня 2018 до липня 2021 року був заступником міністра закордонних справ КНР[3][4].
У липні 2021 року призначений послом КНР у США, змінив на посаді Цуя Тянькая[6][7].
Член 20-го Центрального комітету Комуністичної партії Китаю[8][9].
30 грудня 2022 року став міністром закордонних справ КНР, змінивши на посаді Ван Ї, підвищеного до посади в політбюро Комуністичної партії Китаю[10][11].
Міністр закордонних справ Китаю Цінь Ґан не з'являвся на публіці місяць, з 25 червня 2023 року до моменту свого звільнення, 25 липня 2023 року, пропустивши важливі дипломатичні зустрічі і викликаючи все більше спекуляцій щодо його місцезнаходження.
Цінь не був присутній на зустрічі міністрів закордонних справ з близькими економічними партнерами КНР в рамках торгового блоку АСЕАН в Джакарті минулого тижня через «причини, пов'язані зі станом здоров'я».
В липні 2023 року в Пекіні Цінь також мав зустрітися з провідним європейським дипломатом Жозепом Боррелем, але відклав зустріч без пояснення причин, така ж ситуація трапилась і з міністром закордонних справ Великої Британії — Джеймсом Клеверлі.
Останні публічні зустрічі Ціня відбулися 25 червня з офіційними особами Шрі-Ланки та Росії. До свого зникнення Цінь проводив зустрічі, дзвінки та інші публічні обміни з іноземними колегами майже через день з моменту вступу на посаду наприкінці грудня.
Речниця МЗС Китаю Мао Нін через 3 тижні після зникнення заявила, що не має «жодної інформації» про те, коли Цінь може повернутися на свою посаду.
Зрештою 25 липня 2023 року у Пекіні відбулось екстрене засідання Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників, де відбулась зміна керівництва МЗС КНР. Цінь Ґан був знятий з посади міністра, а на його місце повернувся Ван Ї.
Ймовірно помер.[12]
Одружений, має сина[3]. Вільно розмовляє англійською[13].
- ↑ https://www.wautom.com/2022/12/
- ↑ https://www.fmprc.gov.cn/eng/ziliao_665539/wjrw_665549/lrfbzjbzzl_665553/202110/t20211026_10125558.html
- ↑ а б в г д е Biography of Ambassador Qin Gang. Посольство Китаю в США (англійською) . 28 липня 2021. Архів оригіналу за 30 грудня 2022.
- ↑ а б в Ambassador Qin Gang. Американсько-китайська бізнес-рада (англійською) . Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 30 грудня 2022.
- ↑ 秦刚接替王毅出任中国外长. Deutsche Welle (китайською) . 30 грудня 2022. Процитовано 30 грудня 2022.
- ↑ China names 'wolf warrior' as new ambassador to US. Deutsche Welle (англійською) . 29 липня 2021. Процитовано 30 грудня 2022.
- ↑ China's New U.S. Ambassador Pioneered The Foreign Ministry's Brash Tone. The Guardian (англійською) . 30 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
- ↑ China shuffles leadership committee and retains many Xi allies. CNBC (англійською) . 22 жовтня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
- ↑ Xi’s Best-Known Envoys Wang Yi and Qin Gang Win Promotion. The Wall Street Journal (англійською) . 23 жовтня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
- ↑ Міністерство закордонних справ КНР очолив посол Китаю в США - Bloomberg. Укрінформ (українською) . 30 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
- ↑ China promotes its U.S. envoy Qin Gang to foreign minister. Reuters (англійською) . 30 грудня 2022. Процитовано 30 грудня 2022.
- ↑ Ексголова МЗС Китаю Цінь Ган помер у госпіталі в Пекіні. Причиною смерті могли стати катування або самогубство, - Politico | Новини Еспресо. espreso.tv (укр.). Процитовано 6 грудня 2023.
- ↑ Is China’s New U.S. Ambassador a ‘Wolf Warrior’—or a Fox?. Foreign Policy (англійською) . 10 серпня 2021. Процитовано 31 грудня 2022.
- Біографія Ціня Ґана на сайті Міністерства закордонних справ КНР. Архів оригіналу за 8 січня 2022.
