Роберт Лефковіц

Роберт Лефковіц
Роберт Лефковіц
англ. Robert Lefkowitz
	Роберт Лефковіц Роберт Лефковіц
Народився	15 квітня 1943 (81 рік); США, Нью-Йорк
Місце проживання	США
Країна	США
Діяльність	біохімік, лікар, викладач університету, хімік
Alma mater	Колумбійський університет; Гарвардський університет
Галузь	біохімія; біологія рецепторів
Заклад	Дюкський університет; Медичний інститут Говарда Х'юза[en]
Науковий ступінь	доктор медицини
Аспіранти, докторанти	Браян Кобилка
Членство	Національна академія наук США; Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:	дослідження рецепторів-ГТФаз
Нагороди	Національна наукова медаль США (2007); Нобелівська премія з хімії (2012)
Особ. сторінка	lefkolab.org
	Роберт Лефковіц у Вікісховищі

Роберт Лефковіц (англ. Robert Lefkowitz нар. 15 квітня 1943, Нью-Йорк, США) — американський біохімік, лікар, лауреат Нобелівської премії з хімії за 2012 рік (спільно з Браяном Кобілкою) з формулюванням «за дослідження G-білокспряжених рецепторів».^[2]

Життєпис

1962 року здобув ступінь бакалавра з хімії, а 1966 — магістра в Колумбійському університеті (Нью-Йорк). По закінченні навчання працював лікарем в Columbia-Presbyterian Medical Center. 1968 року обійняв посаду асистента-дослідника в Національному інституті здоров'я (Бетесда, штат Меріленд). 1970 року перейшов на роботу до Масачусетського загального шпиталю (Massachusetts General Hospital) в Бостоні. З 1973 року — професор в медичному центрі університету Дюка. У 1973—1976 роки він був дослідником в Американської асоціації серця.^[3] З 1976 року паралельно до університетської професури очолює дослідницьку роботу Медичного інституту Говарда Хьюза в Даремі.

Одружений, має п'ятеро дітей.

Наукові здобутки

Галуззю досліджень Лефковіца є вивчення біології рецепторів та перетворення сигналів. Найвідомішими його працями є докладний опис послідовності, структури та функціональності β-адренергійних та споріднених з ними рецепторів, а також відкриття та опис двох видів білків, що їх регулюють: GRK-кіназ та β-арестинів. У середині 1980-х років Лефковіцу у співпраці з колегами вдалося клонувати ген, що відповідає за роботу β-адренергійного рецептора. Незабаром після цього його науковій групі вдалося клонувати гени для восьми інших адренергійних рецепторів (адренорецептори і рецептори норадреналіну).

На сьогодні у людини відкрито близько 1000 рецепторів цього типу. Всі вони використовують схожий механізм, що дозволяє якомога ефективніше їх «таргетувати». Так, від 30 до 50 % лікарських препаратів, що відпускаються за рецептом, є свого роду «ключами» для таких рецепторів-«замків».^[4] Лефковіц є одним з найбільш цитованих фахівців в галузі біології, біохімії, фармакології, токсикології та клінічної медицини.^[5]

Нагороди та визнання

1978: Passano Young Scientist Award^[de]^[6]
1978: John J. Abel Award^[de]
1988: Міжнародна премія Гайрднера^[7]
1988: Член національної академії наук^[8]
1988: Член Американська академія мистецтв і наук^[9]
1992: Bristol-Myers Squibb Awards^[en]^[10]
2001: Pasarow Award^[de]
2001: Медаль Джессі Стивенсон-Коваленка^[en]^[11]
2001: Fred Conrad Koch Award^[de]
2003: Grand Prix scientifique de la Fondation Lefoulon-Delalande^[en]^[12]
2003: Endocrine Regulation Prize^[de]
2006 — George M. Kober Lectureship^[de]
2007: Національна наукова медаль США^[13]
2007: Премія Шао з медицини^[14]
2007: Премія медичного центру Олбані^[en]^[15]
2009: Research Achievement Award^[16]
2009: BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards з біомедицини^[17]
2011: George M. Kober Medal^[de]
2012: Нобелівська премія з хімії

Примітки

↑ www.nasonline.org
d:Track:Q107213150
↑ The Nobel Prize in Chemistry 2012 (англ.). Nobel Media. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
↑ HHMI Scientist Bio: Robert J. Lefkowitz, MD. HHMI Investigators Biography. Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 10 жовтня 2012.
↑ Pioneers of cell receptor research share America's top prize in medicine. Albany Medical Center Website.
↑ http://hcr3.webofknowledge.com/author.cgi?id=16^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
↑ The Passano Awards 1945–2009
↑ Canada Gairdner Awards, Awardees 1988–1997^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
↑ National Academy of Sciences Members. Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 10 жовтня 2012.
↑ Book of Members 1780–2010 (PDF, 250 kB)
↑ Grants and Awards Program Fact Sheet (PDF). Bristol-Myers Squibb. Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2012. Процитовано 14 січня 2013.
↑ Jessie Stevenson Kovalenko Medal. National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 14 січня 2013.
↑ Le Grand prix scientifique 2003. Fondation Lefoulon Delalande Institut de France website. 2003.
↑ Robert J. Lefkowitz
↑ Autobiography of Robert Lefkowitz. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
↑ Pioneers of cell receptor research share America's top prize in medicine
↑ North Carolina scientist wins American Heart Association award for discovering receptors' role as specific targets for drug therapy. American Heart Association. 15 листопада 2009. Процитовано 14 січня 2013.
↑ Biomedicine 2009 Robert J. Lefkowitz. BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 14 січня 2013.

Література

Nicole Kresge, Robert D. Simoni und Robert L. Hill: Modeling β-Adrenergic Receptor Activation: the Work of Robert J. Lefkowitz. The Journal of Biological Chemistry, 282, e10 (online; abgerufen am 17. April 2011)

Посилання

Лабораторія Роберта Лефковіца
Robert J. Lefkowitz, M.D. та Research Abstract на сайті Howard Hughes Medical Institute (hhmi.org)
Укрінформ: Нобелівську премію з хімії отримали американці за вивчення клітинних рецепторів^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q107213150">www.nasonline.org<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107213150]]</div>-1] www.nasonline.org
d:Track:Q107213150

[2] The Nobel Prize in Chemistry 2012 (англ.). Nobel Media. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.

[3] HHMI Scientist Bio: Robert J. Lefkowitz, MD. HHMI Investigators Biography. Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 10 жовтня 2012.

[4] Pioneers of cell receptor research share America's top prize in medicine. Albany Medical Center Website.

[5] ttps://hcr3.webofknowledge.com/author.cgi?id=16^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[6] The Passano Awards 1945–2009

[7] Canada Gairdner Awards, Awardees 1988–1997^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}

[8] National Academy of Sciences Members. Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 10 жовтня 2012.

[9] Book of Members 1780–2010 (PDF, 250 kB)

[10] Grants and Awards Program Fact Sheet (PDF). Bristol-Myers Squibb. Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2012. Процитовано 14 січня 2013.

[11] Jessie Stevenson Kovalenko Medal. National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 14 січня 2013.

[12] Le Grand prix scientifique 2003. Fondation Lefoulon Delalande Institut de France website. 2003.

[13] Robert J. Lefkowitz

[14] Autobiography of Robert Lefkowitz. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.

[15] Pioneers of cell receptor research share America's top prize in medicine

[16] North Carolina scientist wins American Heart Association award for discovering receptors' role as specific targets for drug therapy. American Heart Association. 15 листопада 2009. Процитовано 14 січня 2013.

[17] Biomedicine 2009 Robert J. Lefkowitz. BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 14 січня 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

Генеалогія та некрополістика	Geni.com · The Academic Family Tree
Наука	NobelPrize.org · ORCID · Національна академія наук США
Тематичні сайти	SNAC
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica
Довідкові видання	Munzinger IBA · SNAC
Нормативний контроль	FAST: 1968087 · Freebase: /m/02rrphl · GND: 1209586576 · ISNI: 0000000110743869 · J9U: 987007434720905171 · LCCN: n78042146 · NKC: nlk20040155774 · NTA: 067668240 · NUKAT: n2006141856 · SHARE: 99602 · SNK: 156869 · SUDOC: 131293249 · VIAF: 84862396

п о р Лауреати Нобелівської премії з хімії
1901—1925	Вант-Гофф (1901) • Е. Фішер (1902) • Арреніус (1903) • Ремзі (1904) • Беєр (1905) • Муассан (1906) • Бухнер (1907) • Резерфорд (1908) • Оствальд (1909) • Валлах (1910) • Кюрі (1911) • Гріньяр / Сабатьє (1912) • Вернер (1913) • Річардс (1914) • Вільштеттер (1915) • Габер (1918) • Нернст (1920) • Содді (1921) • Астон (1922) • Прегль (1923) • Зігмонді (1925)
1926—1950	Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950)
1951—1975	Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберґ (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975)
1976—2000	Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000)
2001—дотепер	Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) • Бавенді / Брюс / Єкімов (2023) • Бейкер / Гассабіс / Джампер (2024)

п о р Лауреати премії Шао
Астрономія та астрофізика	Піблс (2004) • Марсі/Майор (2005) • Перлмуттер/Рісс/Шмідт (2006) • Голдрайх (2007) • Ґенцель (2008) • Шу (2009) • Беннетт/Пейдж/Сперджел (2010) • Коста/Фішман (2011) • Джуітт/Лу (2012) • Балбус/Гаулі^[en] (2013) • Айзенштайн^[en] / Кол^[en]/Пікок (2014) • Борукі (2015) • Древер / Торн / Вайсс (2016) • Вайт (2017) • Жан-Лу Пюже (2018) • Стоун (2019) • Бландфорд (2020) • Каспі/Кувеліоту (2021) • Ліндегрен/Перріман (2022) • Бейлс/Лорімер/МакЛафлін (2023) •
Науки про життя та медицина	Коен/Бойєр/Кань/Долл (2004) • Беррідж (2005) • Ван (2006) • Лефковіц (2007) • Вілмут/Кемпбелл/Яманака (2008) • Колеман/Фрідман (2009) • Джуліус (2010) • Гоффман/Меджитов/Бетлер (2011) • Гартль/Горвіч (2012)• Голл / Росбаш/Янг (2013)• Морі/Волтер (2014) • Басслер/Грінберг (2015) • Берд/Зогбі (2016) • Гіббонс/Вейл (2017) • Кінг (2018) • Ясін (2019) • Мізенбек/Геґеманн/Нагель (2020) • Емр (2021) • Негулеску/Велш (2022) • Крамер/Ногалес (2023) •
Математичні науки	Черн (2004) • Вайлс (2005) • Мамфорд/У Веньцзюнь (2006) • Ленглендс/Тейлор (2007) • Арнольд/Фаддєєв (2008) • Дональдсон/Таубес (2009) • Бурга (2010) • Христодулу/Гамільтон (2011) • Концевич (2012) • Доного (2013) • Люстиґ (2014) • Фалтінґс/Іванець (2015) • Гітчин (2016) • Коллар/Вуазен (2017) • Каффареллі (2018) • Талагран (2019) • Бейлінсон/Каждан (2020) • Бісмут/Чигер (2021) • Алон/Грушовський (2022) • Дрінфельд/Яу (2023) •