Давид Петросян
| Давид Самвелович Петросян | |
|---|---|
| Народився | 13 грудня 1991 (33 роки) Іджеван, Вірменія |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | вірменин |
| Діяльність | театральний режисер художник-постановник |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Посада | головний режисер Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької |
Давид Самвелович Петросян (нар. 13 грудня 1991, Іджеван, Вірменія) — український режисер, художник-постановник, автор музичного оформлення, сценограф, художник по костюмах, асистент режисера, автор музики. Головний режисер Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької (з 23 жовтня 2023 року)[1]. Заслужений діяч мистецтв України (з 24 серпня 2024 року [2]
Народився 13 грудня 1991 року у Вірменії. В дитинстві любив багато читати, надаючи перевагу казкам народів світу, крім вірменських. Також не дуже звертав увагу на читання у школі так званих програмних творів з літератури[3].
| «…Мені в дитинстві дуже подобався Брюс Лі, то я і японські казки читав під цим впливом. Свідомий крок до літератури я зробив пізніше… Коли мені нав’язували літературу, я не дуже приймав, а з часом у мене виникла цікавість, бо, на мою думку, необхідно самому до цього прийти» |
| —Давид Петросян[4] |
Наприкінці 1990-х років родина Петросянів переїхала до м. Славутич. Навчався в майстерні Володимира Судьїна у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, який закінчив у 2016 році. Також навчався на акторському факультеті в майстерні Олега Шаварського.
У 2016 році заснував театр «Practicum»[5]. Працював режисером-постановником Київського академічного драматичного театру на Подолі. З листопада 2017 року — режисером Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
23 жовтня 2023 переміг у конкурсі на посаду головного режисера Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької[6][7][8].
Одружений[9]. Живе та працює в Києві.
- 2016 — «Мене звати Пітер» Яна Фрідріха[10] (виставу відновлено до репертуару 21 січня 2022, під назвою «Називай мене Пітер»[11])
- Центру Сучасного Мистецтва «ДАХ» (м. Київ)
- 2017 — «Сиротливий захід» Мартіна Мак-Дони[12]
- 2018 — «Буна» Віри Маковій[13] (з 2019 року вистава в репертуарі Національного театру ім. Івана Франка)
- 2018, 8 червня — «Володар мух» за одноіменним романом Вільям Голдінга та «Присмерком Європи» Освальда Шпенглера[14][15][16]
- 2018, 24 лютого — «Земля» за повістю Ольги Кобилянської (камерна сцена)[17][18][19]
- 2018, 9 червня — «Війна» Ларса Нурена (камерна сцена)[20][21][22]
- 2019 — «Буна» Віри Маковій (камерна сцена)[23]
- 2019, 21 грудня — «Снігова королева» за казкою Ганса Крістіана Андерсена[24]
- 2020, 5 серпня — «Крум» Ханоха Левіна (камерна сцена)[25][26][27]
- 2021, 25 лютого — «Кассандра» за однойменною поемою Лесі Українки (камерна сцена)[28][29]
- 2023, 30 березня — «Візит» за п'єсою «Гостина старої дами» Фрідріха Дюрренматта[30]
- 2024, 16 жовтня "Слуга двох панів" за п'єсою Карло Гольдоні
- 2019, 19 лютого — «Мрії оживають» за п'єсою «DreamWorks» Івана Вирипаєва[31]
- 2022, 15 грудня — «Цар Едіп» за однойменною п'єсою Софокла
- 2024, 12 січня — «Process» за романом «Процес» Франца Кафки[32][33][34][35]
- 2024, 27 квітня — «Отелло» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра
|
Остап Ступка про участь у виставі Давида Петросяна «Війна»:
«Це дуже цікава, хороша, складна п'єса. Я з цікавістю працював з молодим режисером. Він освічений, начитаний, відданий своїй професії. Коли режисер любить свою роботу, це, звичайно, передається акторам і ми, в процесі роботи над виставою доповнювали різними пропозиціями, привносили щось зі свого боку, пробували. У нас на репетиціях було безліч варіантів, кожної мізансцени було варіантів по 10-15. Працювалося дуже цікаво» [20]. |
|
|
|
мистецький оглядач Олег Вергеліс про режисера: «Давид — один з небагатьох режисерів, що здатний читати тексти по горизонталі й по вертикалі — від Землі до Бога»[40]. |
|
- ↑ Давид Петросян став головним режисером львівського театру імені Заньковецької, УП, 23.10.2023
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 25 серпня 2024.
- ↑ Олексій СУХАНОВ (1 березня 2024). Про нього майже нічого невідомо… Чим живе та за що бореться легендарний Давид Петросян? (укр.). «Говорить Суханов». Процитовано 13 березня 2024.
- ↑ Давид ПЕТРОСЯН: «Культура — це сито, через яке ти все сприймаєш і фільтруєш». PROТеатр (укр.). 6 жовтня 2020. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Профайл Давида Петросяна на сайті theatre.love. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Обрано головного режисера (Сайт Театру ім. Заньковецької)
- ↑ Переможець конкурсу. Головним режисером театру імені Марії Заньковецької у Львові став Давид Петросян (укр.). «НВ». 24 жовтня 2023. Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ Наталія КАРНАУХ (23 жовтня 2023). Головним режисером театру імені Заньковецької у Львові став Давид Петросян (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 29 жовтня 2023.
- ↑ Юлія ВЕБЕР (21 квітня 2023). Чоловік говорить: Давид Петросян, режисер та художник-постановник (укр.). «Marie Claire». Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Прем'єра «Мене звати Пітер». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ ТЮГ на Липках покаже в січні дві прем’єри (укр.). «Укрінформ». 11 січня 2022. Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ На «Сцені 6» покажуть 12 ексклюзивних театральних ескізів за британськими текстами. teatre.ua. Театральний портал. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 4 липня 2019.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (8 грудня 2018). «Буна» змінила «Дах». «Укрінформ». Процитовано 3 липня 2019.
- ↑ Володар Мух. «Open Theatre». Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (1 червня 2018). Про страх і надію (укр.). «День» №95-96. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2018-7-26.
- ↑ Юрий ВОЛОДАРСКИЙ. Самый самокритичный Давид Петросян: «Когда меня хвалят, мне кажется, что я кого-то обманул» (рос.). «Yabl.ua». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 9 листопада 2018.
- ↑ Як франківці «оживили» роман Кобилянської «Земля». Укрінформ (укр.). 25 лютого 2018. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Любов БАЗІВ (25 лютого 2018). Як франківці «оживили» роман Кобилянської «Земля». «Укрінформ». Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (23 лютого 2018). Сама ця «Земля» — досить атмосферна, інколи інфернальна (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Процитовано 2018-7-04.
- ↑ а б Війна за любов. Прем'єра, що перевертає душу. Укрінформ (укр.). 10 червня 2018. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ «Війна», або Любити не можна ненавидіти. Національний театр ім. І. Франка". PROТеатр (укр.). 13 квітня 2019. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Іван БАБЕНКО (12 червня 2018). Істини для всіх (укр.). «День» №102. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2018-7-04.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (4 січня 2019). «Буна» хвилюється раз, «Буна» хвилюється два… (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (5 квітня 2020). «Снігова королева» тарабарською (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ Лімб для Крума. Прем'єра Давида Петросяна в Національному театрі Івана Франка. PROТеатр (укр.). 5 серпня 2020. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (6 серпня 2020). Повернення блудного сина. Вперше в Україні поставлено п’єсу «Крум» сучасного ізраїльського драматурга Ханока Левіна (укр.). «День». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2020-8-7.
- ↑ Едуард ОВЧАРЕНКО (10 серпня 2020). Крок у невідомість (укр.). «Я-UA». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2020-8-11.
- ↑ Перша театральна сцена країни оголосила список прем’єр на 2021 рік (укр.). «Главком». 15 грудня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 16 грудня 2020.
- ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (17 лютого 2021). Шукати ноту сучасності. «Кассандра» режисера Давида Петросяна поповнить список столичних вистав, присвячених пам’яті Лесі Українки (укр.). «День» №27. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 2021-2-18.
- ↑ Василина КОПИТКО (26 січня 2022). «Рея Бредбері поставлять англійською, а «Ідіота» Достоєвського перенесуть у сучасність»: режисери розповіли про очікувані прем'єри 2022 року (укр.). «Gazeta.ua». Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 2022-1-27.
- ↑ Вистава DreamWorks: як втрата близької людини дає поштовх переосмислити, чи ти щасливий. Архів оригіналу за 18 березня 2019. Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ Таємничий арешт. В Театрі на Подолі покажуть виставу «Процес» за Францом Кафкою (укр.). «Yabl». 27 грудня 2023. Процитовано 29 грудня 2023.
- ↑ Мар’яна СЕМЕНИШИН (18 січня 2024). Реальність абсурду: Театр на Подолі поставив «Процес» Кафки. Чому його варто дивитись (укр.). «Українська правда». Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ Даша КАШПЕРСЬКА (26 січня 2024). Життя на судилищі. «Процес», Перетворення, Винищення (укр.). «Yabl». Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ Софія КОВАЛЕНКО (26 січня 2026). «Процес» триває: Давид Петросян про нову виставу в Театрі на Подолі (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 27 січня 2024.
- ↑ «Я не знаю, що таке актор-заньківчанин», – Давид Петросян (укр.). «Гал-інфо». 11 серпня 2023. Процитовано 11 серпня 2023.
- ↑ У Львові підготували нестандартну «Землю» (укр.). «Еспресо Захід». 21 вересня 2023. Процитовано 22 вересня 2023.
- ↑ Мар’яна СЕМЕНИШИН (27 вересня 2023). «Зерно нелюбові, посіяне батьками, проростає братовбивством»: Театр Заньковецької оновився «Землею» (укр.). «Українська правда». Процитовано 27 вересня 2023.
- ↑ Віталій ПОРТНИКОВ (8 жовтня 2023). Що відбувається. Ізраїль заявив про війну Коаліція в без Фіцо: чи це можливо? (укр.). «Еспресо TV». Процитовано 11 жовтня 2023.
- ↑ Давид Петросян, театральний режисер. Ера кібернетики може бути більшою загрозою театру, ніж пандемія. «Укрінформ» (укр.). 10 вересня 2020. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 18 лютого 2021.
- Давид Петросян на сайті Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької
- Давид Петросян на сайті Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка
- Давид Петросян на сайті Київського академічного драматичного театру на Подолі [Архівовано 8 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Давид Петросян у соцмережі «Facebook»
- Інтерв'ю
- Режисер Давид Петросян про музику, театр і про музику в театрі, The Claquers, 13 травня 2023
