Демиденко Аркадій Федорович
| Аркадій Федорович Демиденко | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 26 січня 1996 — 4 червня 1997 | ||
| Попередник: | Франчук Анатолій Романович | |
| Спадкоємець: | Франчук Анатолій Романович | |
| Ім'я при народженні: | Аркадій Федорович Демиденко | |
| Народження: |
29 січня 1950 Кагарлик | |
| Смерть: |
28 вересня 2005 (55 років) Київ, Україна | |
| Поховання: | Байкове кладовище | |
| Національність: | українець | |
| Країна: | Україна і СРСР | |
| Освіта: | Ленінградський інститут інженерів залізного транспорту | |
| Ступінь: | доктор економічних наук[d] | |
| Партія: | КПРС | |
| Нагороди: |  | |
Арка́дій Фе́дорович Демиде́нко (29 січня 1950, Кагарлик — 28 вересня 2005) — український державний діяч, почесний залізничник, заслужений працівник транспорту України (з 2003 року)[1].
Народився 29 січня 1950 року в місті Кагарлику Київської області. У 1967–1972 роках навчався в Ленінградському інституті інженерів залізного транспорту, здобувши професію інженера шляхів сполучення за спеціальністю «Автоматика, телемеханіка та зв'язок на залізничному транспорті» і був направлений на роботу в Кримську область.
У 1972–1976 роках працював електромеханіком, старшим електромеханіком на Сімферопольській дистанції сигналізації та зв'язку Придніпровської залізниці. У 1976–1978 роках — секретарем комітету комсомолу залізничного вузла міста Сімферополя. З 1978 року — відповідальний секретар райпрофспілки Кримського відділку Придніпровської залізниці міста Сімферополя. У 1978–1980 роках проходив строкову службу в Радянській армії.
У 1980–1985 роках — заступник секретаря, секретар парткому Сімферопольського залізничного вузла. В 1986–1988 роках — голова виконкому Залізничного району Сімферополя. В 1988–1990 роках — перший секретар Залізничного райкому КПУ Сімферополя.
З 1994 року — віце-прем'єр з питань народногосподарського комплексу, з 26 січня 1996 року по 4 червня 1997 року — прем'єр-міністр АР Крим, голова Ради міністрів АР Крим. За цей час його намагалися 7 разів відправити у відставку.
З жовтня 1997 року по серпень 2001 року — заступник міністра[2][3], в серпні 2001 — травні 2002 року — заступник державного секретаря в Міністерстві транспорту України[4][5].
У 1996—1998 роках керував рухом «Крим — наш дім».
У травні 2002 — вересні 2003 року — перший заступник державного секретаря Міністерства транспорту України[6][7].
Був головою кримського земляцтва в Києві.
Помер у 55-річному віці 28 вересня 2005 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі[8] (ділянка № 49б, 50°25′3.19″ пн. ш. 30°30′2.61″ сх. д. / 50.41755° пн. ш. 30.50072° сх. д.).
Захистив докторську дисертацію на тему: «Розміщення виробничих потужностей Автономної Республіки Крим», доктор економічних наук.
На батьківщині Аркадія Демиденка, у місті Кагарлиці, рішенням міської ради одна з вулиць названа його ім'ям. У міському музеї є присвячений йому куточок.
У Сімферополі, де він прожив і пропрацював з 1972 по 1997 роки, на будівлі Кримської дирекції залізничних перевезень на вулиці Павленка, 34, де він починав свій трудовий шлях, відкрито меморіальну дошку[8].
- ↑ Указ Президента України від 6 листопада 2003 року № 1272/2003 «Про присвоєння А. Демиденку почесного звання "Заслужений працівник транспорту України"»
- ↑ Указ Президента України від 8 жовтня 1997 року № 1130/97 «Про призначення А. Демиденка заступником Міністра транспорту України»
- ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2001 року № 645/2001 «Про звільнення А. Демиденка з посади заступника Міністра транспорту України»
- ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2001 року № 646/2001 «Про призначення А. Демиденка заступником Державного секретаря Міністерства транспорту України»
- ↑ Указ Президента України від 14 травня 2002 року № 453/2002 «Про звільнення А. Демиденка з посади заступника Державного секретаря Міністерства транспорту України»
- ↑ Указ Президента України від 14 травня 2002 року № 455/2002 «Про призначення А. Демиденка першим заступником Державного секретаря Міністерства транспорту України»
- ↑ Указ Президента України від 5 вересня 2003 року № 975/2003 «Про звільнення А. Демиденка з посади першого заступника Державного секретаря Міністерства транспорту України»
- ↑ а б Центр журналістських розслідувань [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Народились 29 січня
- Народились 1950
- Померли 28 вересня
- Померли 2005
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Доктори економічних наук
- Заслужені працівники транспорту України
- Уродженці Кагарлика
- Доктори економічних наук України
- Голови Ради міністрів АРК
- Заступники міністрів України
- Члени КПРС
- Персоналії:Сімферополь
- Українські залізничники