New Zealand Post
New Zealand Post | |
---|---|
Тип | Державне підприємство |
Галузь | логістика |
Спеціалізація | Поштова служба |
Попередник(и) | New Zealand Post Officed |
Засновано | 1 квітня 1987 |
Штаб-квартира | Веллінгтон, Нова Зеландія |
Ключові особи | Джейн Тейлор (президент) |
Дочірні компанії | Air Postd і Kiwibankd |
nzpost.co.nz | |
New Zealand Post у Вікісховищі |
New Zealand Post (укр. Пошта Нової Зеландії) — національний оператор поштового зв'язку Нової Зеландії зі штаб-квартирою у Веллінгтоні. Є державною компанією та перебуває у підпорядкуванні уряду Нової Зеландії. Член Всесвітнього поштового союзу.
До 1987 року у Новій Зеландії діяла Поштова служба Нової Зеландії, що опікувалася поштовим, банківським та телекомунікаційним секторами впродовж 1980-х років[1]. У 1986 році прийнято Закон про державні підприємства, який корпоратизував ряд державних відомств у державні підприємства[2][3]. Корпоратизація пошти була завершена прийняттям Закону про поштові послуги 1987 року[1][4]. Ці два закони розділили Поштову службу на три державні підприємства: «New Zealand Post Limited», «Post Office Bank Limited» (згодом перейменоване на «PostBank») та Telecom New Zealand Limited. Нині у державній власності перебуває лише «New Zealand Post», оскільки «PostBank» та «Telecom» були приватизовані у 1989 та 1990 роках відповідно[5].
У перший рік своєї діяльності «New Zealand Post» вийшла на прибуток у розмірі 72 млн новозеландських доларів[6].
За рік після прийняття Закону про пошту 1987 року було оголошено про плани повної приватизації пошти[6]. Для підготовки до приватизації було вирішено поступово зменшувати монопольне положення «New Zealand Post». Коли підприємство було корпоратизоване у 1987 році, «New Zealand Post» мала монополію на універсальні поштові послуги. Уряд дав розпорядження скоротити на третину скоротити кількість відділень. У 1991-1992 роках вийшов черговий фінансовий огляд на підтримку урядового плану приватизації. Однак до кінця 1993 року Уряд відмовився від свого плану через спротив громадськості[1].
«New Zealand Post» розпочала свою діяльність з 1 244 поштових відділень, згодом брендованих у «PostShop», з яких 906 були поштовими відділеннями, а 338 — представництвами. Після закінчення терміну дії державних субсидій у лютому 1988 року було реорганізовано та закрито 600 поштових відділень. Станом на березень 1998 року у Новій Зеландії працювало 297 постшопів та 705 поштових центрів. Також відкрито 2 945 кіосків роздрібної торгівлі поштовою канцелярією[1].
У 1989 році «New Zealand Post» заснувала «CourierPost» — загальнодержавну кур'єрську компанію. До 1998 року «CourierPost» став гравцем номер один на ринку експрес-доставки[7]
У 1999 році «New Zealand Post» розпочала співпрацю із «Blue Star». Новий бренд — «Books and More» — поєднав роботу книгарні з більш традиційними послугами «PostShop». Після придбання 100% компанії у 2004 році дочірня компанія була продана «Paper Plus» у 2005 році[8].
У 2002 році компанія відкрила банк «Kiwibank Limited», представництва якого були у більшості відділень «PostShop» та «Books and More». «Kiwibank» повністю належить «New Zealand Post» як дочірнє підприємство[9].
У 2002 році «New Zealand Post» придбала «ECN Group», яка нині є її підрозділом. Метою покупки була розробка та реалізація технологій і послуг, які можуть замінити або вдосконалити традиційні послуги пошти Нової Зеландії. «ECN Group» фокусується на обміні повідомленнями B2B, управлінні бізнес-процесами та інтеграції систем, присутніх у Новій Зеландії, Австралії та Азії[10][11].
У 2004 році «New Zealand Post» оголосила про створення «Express Courier Ltd», спільного підприємства з компанією «DHL». У 2008 році «New Zealand Post» та «DHL» відкрили спільне підприємство в Австралії під назвою «Parcel Direct Group Pty Limited». У 2012 році «New Zealand Post» придбала частку активів DHL у цих двох компаній[12]. «Express Courier Ltd» надає кур'єрські та логістичні послуги по всій Новій Зеландії під торговими марками «CourierPost», «Pace», «RoadStar» та «Contract Logistics».
До грудня 2012 року «New Zealand Post» володіла 35% акцій ІТ-компанії «Datacom Group»[13].
«New Zealand Post» за угодою із Міністерством юстиції керує Центром реєстрації виборців. Її функція полягає у складанні та підтримці всіх виборчих списків для виборів до парламенту та органів місцевого самоврядування.
6 липня 2010 року «New Zealand Post» зареєструвала 100-відсотковий пакет акцій «Localist Limited»[14]. Цей холдинг був проданий у 2014 році[15][16].
До кінця червня 2011 року Пошта Нової Зеландії мала 910 представництв та 280 постшопів з представництвами «Kiwibank». Також було облаштовано мережу терміналів самообслуговування, банкоматів та поштоматів[17]
3 квітня 2017 року «New Zealand Post» оголосила, що співпрацюватиме з мережею ресторанів швидкого харчування «KFC» у сфері доставки їжі поштовими кур'єрами[18].
- ↑ а б в г Campbell, Robert (13 березня 2002). Politics of Postal Transformation: Modernizing Postal Systems in the Electronic and Global World. McGill-Queen's University Press. ISBN 978-0773523685.
- ↑ State-Owned Enterprises Act 1986 (Act). № 1986 124. 18 грудня 1986. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 5 квітня 2017.
- ↑ The 1980s. New Zealand Government. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.
- ↑ Post Office Act Repeal Act 1987 (Act). № 1987 115. 1 липня 1987. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.
- ↑ Brief country report: New Zealand (PDF). Ecorys. 17 лютого 1998. Архів оригіналу (PDF) за 7 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.
- ↑ а б History of New Zealand Post. New Zealand Post. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.
- ↑ CourierPost Profile. Web.archive.org (17 May 2000). Retrieved on 2013-07-16.
- ↑ Company History: Paper Plus Group. Архів оригіналу за 4 October 2009.
- ↑ KIWIBANK LIMITED (1135352) Registered. Companies Office. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 3 жовтня 2020.
- ↑ NZ Post buys ECN. NZ Herald. 5 листопада 2002. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 3 жовтня 2020.
- ↑ ECN Group [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ New Zealand Post Positions for the Future | New Zealand Post [Архівовано 10 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Nzpost.co.nz (25 June 2012). Retrieved on 2013-07-16.
- ↑ Datacom Group Limited. Companies Office of New Zealand. 20 березня 2014. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2020.
- ↑ View All Details [Архівовано 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. Business.govt.nz. Retrieved on 16 July 2013.
- ↑ New Zealand Post sells Localist. 2 квітня 2014. Архів оригіналу за 22 серпня 2014.
- ↑ NZ Post sells Localist. Stuff (англ.). Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020.
- ↑ Small, Vernon (13 травня 2011). Wellington branches among PostShops to close. The Dominion Post. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 11 вересня 2011.
- ↑ Eleanor Ainge Roy (4 квітня 2017). Chicken run: New Zealand Post will start delivering KFC to beat mail slump. Dunedin: The Guardian. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.
- Офіційний сайт [Архівовано 24 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)