Укер
| Укер | |
|---|---|
 | |
 | |
| 53°45′4.197600099992″ пн. ш. 14°4′17.090400100003″ сх. д. / 53.75117° пн. ш. 14.07141° сх. д. | |
| Витік | Щецинська затока |
| Гирло | Щецинська затока |
| • координати | 53°45′4.197600099992″ пн. ш. 14°4′17.090400100003″ сх. д. / 53.75117° пн. ш. 14.07141° сх. д. |
| Країни: | Німеччина |
| Регіон | Мекленбург-Передня Померанія |
| Довжина | 103 км |
| Площа басейну: | 2200 km² |
| Середньорічний стік | 7,65±0,001 м³/с |
| Притоки: | Randowd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Укер або Юкер (пол. Wkra[1], нім. Uecker, Ucker нім. вимова: [ˈʏkɐ] (
прослухати)) — річка довжиною 103 км на північному сході Німеччини, недалеко від польського кордону, протікає в землі Бранденбург (де називається як «Укер», нім. Ucker) і Мекленбург-Передня Померанія (де вже називається «Ікер», нім. Uecker). Має площу водозбірного басейну близько 2200 км².
Назва річки походить від історичного слов'янського племені укри, що мешкало тут у VI-XII століттях, яку вони іменували відповідно своєї назви племені укри[2].[неякісне джерело]
Це велика річка Передньої Померанії, яка є притокою Одеру. Джерела розташовані поблизу села Темен (нім. Alt Temmen) на висоті 69 м над рівнем моря. Річка тече в північному напрямку, проходить через серію озер (в тому числі через Оберукерзе (нім. Oberuckersee) і Унтерукерзе (нім. Unteruckersee)), а потім, протікаючи через Пренцлау, і тече до м. Пазевальк (нім. Pasewalk), м. Торгелов (нім. Torgelow), м. Еґезін (нім. Eggesin), впадає в Щецинську затоку після проходження міста Уккермунде (нім. Ueckermünde). Затока з'єднується з Балтійським морем через Пенештром, Свіну та Дзивну.
Річка є популярним маршрутом 3-5 денних сплавів на ділянці приблизно 82 км між озером і Оберуккерзе (нім. Ueckermünde Oberuckersee) та Уккермюнде.
У ранньому середньовіччі земля навколо річки Укра була заселена слов'янським племенем Укри. Річка дала назву двом сільським округам, Landkreis Uckermark у Бранденбурзі та Landkreis Uecker-Randow у Мекленбурзі-Передній Померані. Назва «Уекер» походить від полабського слова vikru/vikrus, що означає «швидкий».
- ↑ Словник „Dokłandny słownik języków polskiego i niemieckiego w czterech tomach“, Wydanie grugie, Wiedeń, Nakładem c. i k. księgarni nadwornej Maurycego Perlesa, 1913, Dział drugi: cześć niemiecko-polska, tom II на сторінці 40 подає, на першому місці, польську назву Ukra: Ucker = Ukra i Wkra.
- ↑ Таранець В. Г.«Українці: етнос і мова» (Трилогія «Арії-Руги-Укри») [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Монографія, вид. ОРІДУ НАДУ, м. Одеса, 2013 р., С.71-73, 252–261
- Heinrich, Gerd (1973). Handbuch der historischen Stätten Deutschlands, Band 10, Berlin und Brandenburg. Stuttgart: Alfred Kröner Verlag. с. 563. ISBN 978-3-520-31103-0. (нім.)
- Leciejewicz, Lech (1989). Słowianie zachodni : z dziejów tworzenia się średniowiecznej Europy. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich. ISBN 83-04-02690-2. (пол.)