Старий Крим (селище)
селище Старий Крим | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Донецька область | ||||
Район | Маріупольський район | ||||
Тер. громада | Маріупольська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA14140050020046281 | ||||
Облікова картка | Старий Крим | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1780 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 3,55[1] км² | ||||
Населення | ▼ 5 734 (01.01.2022)[2] | ||||
Густота | 1678 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 87591 | ||||
Телефонний код | +380 629 | ||||
Географічні координати | 47°9′39″ пн. ш. 37°29′13″ сх. д. / 47.16083° пн. ш. 37.48694° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 39 м | ||||
Водойма | р. Кальчик
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Маріуполь | ||||
До станції: | 13,5 км | ||||
До райцентру: | |||||
- фізична: | 6,8 км | ||||
- автошляхами: | 11,2 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- фізична: | 94,7 км | ||||
- автошляхами: | 109 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 87500, Донецька обл., Маріупольський район, м. Маріуполь, пр. Миру, 70 | ||||
Голова селищної ради | Балабанов Михайло Іванович | ||||
Карта | |||||
Старий Крим у Вікісховищі |
Ста́рий Крим (урум. Эст’и Хырым) — селище Маріупольської міської громади Маріупольського району Донецької області, Україна. Розташоване за 7 км на північний захід від Маріуполя і за 13 км від залізничної станції Маріуполь. Населення — 6 025 мешканців (2015).
Населений пункт заснований у 1780 році греками-урумами, депортованими Російською імперією з Кримського ханства. 15 листопада 1938 року Старому Криму надано статус селища міського типу.
На фронтах Другої світової війни бився 251 житель селища, 240 із них загинули в боротьбі з ворогом, 200 удостоєні бойових урядових нагород. На честь воїнів, полеглих у боях за відвоювання селища, встановлено пам'ятник.
У 1970-ті роки у селищі мешкало близько 6 000 осіб. Тут були середня школа, в якій навчалось близько 800 дітей і працювало 45 вчителів, клуб на 100 місць, бібліотека з книжковим фондом 5 тисяч примірників, амбулаторія (медичну допомогу населенню надавали 27 медпрацівників, у тому числі три лікаря). Працював дитячий комбінат на 140 місць, торговий центр, магазини, їдальня, кафе, дві установи побутового обслуговування, поштове відділення і ощадна каса. З 1970 по 1975 рік у селищі побудовані 50 індивідуальних будинків, торговий центр, дитячий комбінат.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 5978 | 96.30% |
українська | 203 | 3.27% |
грецька | 20 | 0.32% |
румунська | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 6 | 0.09% |
Усього | 6208 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення селища становило 6208 осіб, із них 3,27 % зазначили рідною мову українську, 96,30 % — російську, 0,32 % — грецьку, 0,02 % — молдовську мову[4].
Рік | Кількість мешканців |
---|---|
1859 | 874 |
1886 | 929 |
1897 | 1779 |
1908 | 1896 |
1939 | 4546 |
1959 | 4364 |
1966 | 5800 |
1970 | 5431 |
1976 | 6000 |
1979 | 6073 |
1987 | 6300 |
1988 | 6300 |
1989 | 6238 |
1992 | 6500 |
1998 | 6100 |
2001 | 6208 |
2004 | 6100 |
2009 | 6092 |
2010 | 6088 |
2011 | 6069 |
2012 | 6053 |
2013 | 6047 |
2014 | 6051 |
2015 | 6025 |
2017 | 5957 |
2019 | 5887 |
Видобуток граніту; поблизу Старого Криму — родовище графіту. Значна частина населення працює на підприємствах Маріуполя.
Старий Крим 2005 року приймав міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» імені Доната Патричі.
Див. також: Почесні громадяни смт Старий Крим.
- Белочуб Пантелеймон Федорович — махновець.
- Буданов Абрам Єфремович (1886—1929) — анархо-махновець учасник махновського руху в Донбасі. Незмінний член Реввійськради РПАУ
- Кіор Валерій Іванович (1951) — поет, літературознавець, перекладач. Член Національної спілки письменників України.
- ↑ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. Геопортал адміністративно-територіального устрою України
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 квітня 2014.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |