Ріґведа
Індуїстська література | |
Веди | |
---|---|
Ріґ · Яджур | |
Сама · Атхарва | |
Розподіл | |
Самгіти · Брагмани | |
Араньяки · Упанішади | |
Упанішади | |
Айтарея · Брігадараньяка | |
Іша · Кена · Катха | |
Чхандог'я · Тайттірія | |
Прашна · Шветашватара | |
Мундака · Мандук'я | |
Веданґа | |
Шикша · Чандас | |
В'акарана · Нірукта | |
Джйотиша · Кальпа | |
Ітігаси | |
Магабгарата · Рамаяна | |
Пурани | |
Бхаґавата · Брагмавайварта | |
Ваю · Вішну · Падма | |
Маркандея · Нарада | |
Інші тексти | |
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри | |
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра · | |
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача | |
Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха · | |
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха | |
Теварам · Чайтанья-чарітамріта · | |
Шукасаптаті | |
Портал «Індуїзм» |
Ріґведа (санскр. ऋग्वेद, ṛgvedá IAST, від слів ṛc IAST — «гімн», «вірш» та veda IAST — «знання») — стародавня збірка релігійних гімнів, написаних ведичним санскритом. Збірник є одним з чотирьох канонічних текстів індуїзму та індійської літератури загалом, відомих як Веди. Деякі з гімнів Ріґведи досі читають при індуїстських молитвах та в інших випадках, що робить цей текст одним з тих, що безперервно використовувалися протягом найбільшого часу[1]. Загалом Ріґведа є одним з найстаріших збережених творів, складених індоєвропейськими мовами.
Лінгвістичний аналіз показує, що Ріґведа була складена в північно-східній частині Південної Азії між 1700 і 1100 роками до н. е.[2], під час раннього ведичного періоду. Хоча точне датування важко з’ясувати. Деякі вчені відносять Ріґведу до більш давнього періоду. Зокрема, Г. Якобі[3] на основі даних ведичного календаря, зображених у Ріґведі астрономічних даних, вважав періодом створення РВ 4500 – 2500 роки до н. е. Б. Тілак[4] співвідносив Ріґведу з арктичною батьківщиною аріїв і датував цей пам’ятник періодом 6000 – 4000 років до н. е. Гімни збірника характеризуються лінгвістичною та культурною схожістю з протоіранським текстом Авеста, що часто асоціююється з Андронівською культурою близько 2200–1600 років до н. е.
Український переклад здійснив Павло Ріттер у 1927 році. Окремі славні з французької перекладала в 1890 році вже Леся Українка у підручнику "Історія давніх народів Сходу".
- ↑ Brodd, Jefferey (2003). World Religions. Winona, MN: Saint Mary's Press. ISBN 978-0-88489-725-5.
- ↑ Oberlies (1998:155) gives an estimate of 1100 BC for the youngest hymns in book 10. Estimates for a terminus post quem of the earliest hymns are far more uncertain. Oberlies (p. 158) based on 'cumulative evidence' sets wide range of 1700–1100
- ↑ Jacobi H. Über das Alter des Rigveda // Festgruss an Roth. Stuttgart, 1893. S. 72.
- ↑ Tilak B. G. The Origin or Researches into the Antiquity of the Vedas. Bombay, 1893. P. 206.
- Ріґведа («Книга гімнів») // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 331-332.
- Павло Ріттер. Кантата РИКВЕДА.
- З «Ріг-веди», Переклад Лесі Українки [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про індуїзм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |