Луїджі Фаджолі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїджі Фаджолі
Народився9 червня 1898(1898-06-09)[1]
Озімо, Провінція Анкона, Марке, Королівство Італія
Помер20 червня 1952(1952-06-20) (54 роки)
Монте-Карло або Озімо, Провінція Анкона, Марке, Італія
·автомобільна аварія
ПохованняКампо Верано
Країна Королівство Італія
Діяльністьмотогонщик, автогонщик, гонщик Формули-1
Знання мовіталійська
IMDbID 8910955
Сайтcorsedauto.it/fagioli/
Бюст Луїджі Фаджолі у рідному місті
Луїджі Фаджолі на Targa Florio. 1928

Луїджі Фаджолі (італ. Luigi Cristiano Fagioli; 9 червня 1898, Озімо, Королівство Італія — 20 червня 1952, Монте-Карло, Монако, після аварії на Mille Miglia) — італійський автогонщик. Бронзовий медаліст першого сезону Формули-1, срібний медаліст чемпіонату Європи 1935.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Після війни почав брати участь у змаганнях з підйому на пагорб, спортивних авто. Почав брати участь у гонках з 1926, завдяки першим перемогам потрапив до команди Maserati. У квітні 1931 на Гран-прі Монако до останнього боровся за перемогу з Луїсом Широном на Bugatti Type 51. На гонках у Монца він переміг Широна, Акілле Варці, Таціо Нуволарі, 1932 переміг на Гран-Прі Риму, що дозволило перейти до Alfa Romeo/ (1933). На Alfa Romeo Tipo B P3 переміг у Кубку Ачербо, Гран-Прі Комменж, Італії. Це дозволило 1934 перейти до фаворита гонок, команду Мерседес. У ній він переміг у Кубку Ачербо, Гран-прі Італії, Іспанії, Кубку Ласарте. Фаджолі був знаний своєю гарячою вдачею на трасі, запальним характером, що проявився у напружкних відносинах з механіками, керівництвом команди. Це не завадило йому 1935 перемогти у Гран-Прі Монако, Барселони, гонку АФУС у Берліні. По результатам року він став віце-чемпіоном Європи і перейшов наприкінці 1936 до основного конкурента команди Мерседес - команди Auto Union. Відносини з Рудольфом Караччіолою загострились настільки, що у Триполі Фаджолі розпочав з ним бійку. Незабаром через загострення ревматизму він змушений був ходити з паличкою і покинути гонки. Стан здоров'я покращився після завершення світової війни і 52-річний Фаджолі приєднався до команди Alfa Romeo (1950). У шести гонках п'ять разів побував на подіумі, що дозволило зайняти третє місце FIA у чемпіонаті світу. Завершального року своїх виступів 1951 він виграв Гран-Прі Франції, ставши найстаршим переможцем Гран-Прі.

Він підписав 1952 контракт з Lancia на участь у гонках спортивних автомобілів і був дуже гордий собою не за третє місце у Mille Miglia, а тим що обійшов Рудольфа Караччіолу. На тренуванні Гран-Прі Монте Карло у тунелі він врізався у колону і вилетів з машини. Його перевезли непритомним до лікарні з переламаними рукою і ногою. Через чотири дні він прийшов до свідомості і, здавалось, почав поправлятись, але через три тижні в нього відмовила нервова система і він помер у віці 54 років.

Результати у Чемпіонаті Європи (AIACR)

[ред. | ред. код]
Рік Команда Автовиробник 1 2 3 4 5 Місце Очки
1931 Maserati Maserati ITA
FRA
сход
BEL
46= 22
1932 Maserati Maserati ITA
2
FRA
DEU
7 18
1935 Daimler-Benz Mercedes-Benz BEL
2
DEU
6
CHE
2
ITA
сход
ESP
2
2 17
1936 Daimler-Benz Mercedes-Benz МОН
сход
DEU
5
CHE
сход
ИТА
14= 26
1937 Auto Union Auto Union BEL
DEU
МОН
CHE
7
ITA
20= 36

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]