Очікує на перевірку

Міклош Горті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міклош Горті
угор. Horthy Miklós
нім. Nikolaus Horthy von Nagybánya
Міклош Горті
Міклош Горті
Міклош Горті
Прапор
Прапор
Регент Угорського королівства
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр: Шандор Шимоньї-Шемадам
Пал Телекі
Іштван Бетлен
Дюла Карої
Дюла Гембеш
Кальман Дараньї
Бела Імреді
Міклош Каллаї
Деме Стояї
Геза Лакатош
Попередник: Карой Гусар (як в. о. глави держави)
Наступник: Ференц Салаші (як голова Уряду національної єдності)
 
Народження: 18 червня 1868(1868-06-18)
Кендереш, комітат Сольнок, Австро-Угорщина
Смерть: 9 лютого 1957(1957-02-09) (88 років)
Ештуріл, Португалія
Поховання: Кендерешd
Національність: угорець
Країна: Австро-Угорщина
Угорське королівство
Релігія: кальвінізм
Освіта: Реформатський колегіум Дебрецена (1878)
Партія: незалежний політик
Рід: Q1055277?
Батько: István Horthyd[1]
Мати: Paula Halassyd[1]
Шлюб: Маґдолна Пурґль
Діти: Іштван Горті, Miklós Horthyd[1], Paulette Horthyd[1] і Magdolna Horthyd[1]
 
Військова служба
Роки служби: 18961944
Приналежність: Австро-Угорщина
Угорське королівство
Рід військ: Військово-морські сили
Звання: віцеадмірал
Командував: Збройні сили Королівства Угорщина
Битви: Перша світова війна
Словацько-угорська війна
Угорсько-українська війна
Друга світова війна
Автограф:
Нагороди:
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Пам'ятний хрест 1912/13
Пам'ятний хрест 1912/13
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Медаль за 1 поранення (Австро-Угорщина)
Медаль за 1 поранення (Австро-Угорщина)
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії
Кавалер ордена Марії-Терезії
Кавалер ордена Марії-Терезії
Орден князя Данила I 2 ступеня
Орден князя Данила I 2 ступеня
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Червоного орла 2-го ступеня
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Лицар справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Лицар справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Медаль «Імтияз»
Медаль «Імтияз»
Орден Османіє 2 ступеня
Орден Османіє 2 ступеня
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Кавалер орденського ланцюга Заслуг Угорщини
Кавалер орденського ланцюга Заслуг Угорщини
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Велика зірка ордена Заслуг (Австрія)
Велика зірка ордена Заслуг (Австрія)
Орден Золотої шпори
Кавалер Великого хреста ордена Святого Гробу Господнього Єрусалимського
Кавалер Великого хреста ордена Святого Гробу Господнього Єрусалимського
Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Орден Білої зірки 1 ступеня (Естонія)
Хрест Свободи 1 класу 1 ступеня
Хрест Свободи 1 класу 1 ступеня
Кавалер ордена Орлиного хреста 1 класу (Естонія)
Кавалер ордена Орлиного хреста 1 класу (Естонія)
Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 1 класу 1 ступеня
Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 1 класу 1 ступеня
Вищий орден Святого Благовіщення
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Великий офіцер ордена Корони Італії
Великий офіцер ордена Корони Італії
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден німецького орла
Орден німецького орла
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Пам'ятна медаль Зимової війни
Пам'ятна медаль Зимової війни
Суверен 1-го класу Мальтійського ордену
Орден Святого Михаїла (Баварія)
Орден Святого Михаїла (Баварія)
Орден Слона
Орден Слона
Ланцюг ордена Карлоса III Великий хрест ордена Карлоса III
Вищий орден Хризантеми
Орден Білого орла (Польща, 1921-1939)
Орден Білого орла (Польща, 1921-1939)
Великий хрест ордена Вірності (Албанія)
Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Орден Корони короля Звоніміра
Орден Корони короля Звоніміра
Орден Мухаммеда Алі
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
Кавалер Великого хреста ордена Трьох зірок
Кавалер Великого хреста ордена Трьох зірок
Орден Білого слона
Орден Білого слона
Орден Зірки Карагеоргія Ланцюг ордена Заслуг (Чилі)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Орден Витязя
Орден Витязя

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Мі́клош Го́рті (угор. Horthy Miklós; 18 червня 1868, Кендереш, комітат Сольнок, Австро-Угорщина — 9 лютого 1957, Ешторіл, Португалія) — угорський політичний та військовий діяч, регент Угорського королівства (1920—1944), віцеадмірал австро-угорського флоту (1918).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Нащадок кальвіністської дворянської родини з північної Трансільванії. У 14 років вступив до військово-морської академії у Фіуме (Рієці), багато років служби присвятив імператорському та королівському флоту.

1909–1914 роки — морський ад'ютант імператора Франца-Йосифа I.

Під час Першої світової війни 1914–1918 років брав участь у бойових діях, виявив себе здібним командиром у війні в Адріатиці.

14 травня 1917 р. командував австро-угорським флотом у битві при Отранто, де завдав поразки франко-італо-британській ескадрі.

З травня 1917 року — адмірал.

З січня 1918 р. — головнокомандувач австро-угорського флоту.

Правитель Угорщини

[ред. | ред. код]
Міклош Горті в'їжджає в Будапешт у 1919 році
Міклош Горті на угорській монеті 1943 р.

Після встановлення в Угорщині комуністичної диктатури Бели Куна у травні 1919 року в Сегеді створив альтернативний уряд та організував, за підтримки Франції, контрреволюційну Національну армію.

16 листопада 1919 р. війська Горті здобули Будапешт. Міклош в'їхав у місто на білому коні на знак перемоги в громадянській війні.

У січні 1920 року — обраний членом угорського парламенту, який 1 січня проголосив Угорщину монархією. Горті призначено регентом з фактично необмеженою владою при королі Карлі.

З березня 1920 року — Глава Угорського королівства. Установив у країні авторитарно-консервативний режим, що вступив у союз з нацистською Німеччиною. У 1920—1930 роках зовнішньополітичний курс Горті спрямований на зближення з Італією та Німеччиною. За Горті в Угорщині ухвалили закони, які обмежували права євреїв, але в цілому вдалося захищати єврейську спільноту від геноциду.

15 березня 1939 р. за наказом Горті угорські війська окупували державу Карпатська Україна.

Протягом Другої світової війни стійко тримався союзу з Німеччиною, відправляв війська на Східний фронт. Але з наближенням сталінських військ до Будапешта намагався укласти сепаратний мир із державами-переможцями коаліції (подібно до того, як це зробили керівники Фінляндії та Румунії), але ці спроби були зірвані німцями, а самого Горті усунули з посади. З 16 жовтня 1944 р. перебував у Берліні під домашнім арештом.

4 травня 1945 р. у Тіролі здався американським військам. 1946 року виступав на Нюрнберзькому процесі як свідок, але самого до відповідальності притягнуто не було. Союзницьке командування не розглядало Горті як військового злочинця і дозволило йому оселитися у Західній Європі. На запрошення португальського диктатора Антоніу Салазара Горті з родиною з 1949 р. оселився у місті Ешторіл (Португалія), де помер у похилому віці, встиг написати об'ємні мемуари.

Останні роки

[ред. | ред. код]

1956 року вийшли друком його мемуари.

Похований в Ешторілі (Португалія).

1993 року перепохований в Угорщині, в його рідному місті Кендереш.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Австро-Угорщина

[ред. | ред. код]

Чорногорія

[ред. | ред. код]

Пруссія

[ред. | ред. код]

Османська імперія

[ред. | ред. код]

Угорщина

[ред. | ред. код]

Австрія

[ред. | ред. код]

Ватикан

[ред. | ред. код]

Болгарія

[ред. | ред. код]

Естонія

[ред. | ред. код]

Італія

[ред. | ред. код]

Третій Рейх

[ред. | ред. код]

Фінляндія

[ред. | ред. код]

Нагороди інших країн

[ред. | ред. код]
Герб Горті як кавалера ордена Карлоса III.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bencsik Gábor, Horthy Miklós (a kormányzó és kora), Budapest, M. Mercurius, 2003, ISBN 9638552859 (угор.)
  • Dreisziger Nándor F. szerk., Hungary in the Age of Total War (1938—1948), New York, Columbia University Press, 1998 (East European Monographs, 509), ISBN 088033407X (угор.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]