Річки міста Дніпро
Річки міста Дніпро — через територію міста Дніпро протікають (або протікали) річки Дніпро, Самара і низка (близько семидесяти) малих річок та струмків.
Всі річки та струмки, що протікають (або протікали) на території міста Дніпро є складовими басейну річки Дніпро. В свою чергу, вони поділяються на притоки безпосередньо Дніпра, Самари та басейну Мокрої Сури.
Найбільша річка, що дала назву місту, і ділить його територію на правобережну та лівобережну частини. Тече з північного заходу на південний схід і в центральній частині міста робить поворіт на південь і знов повертає на південний схід на межі міста з територією села Старі Кодаки Дніпровського району. В межах міста на Дніпрі розташовані острови Дика Коса, Діївський, Діївська Дача, Дівочий, Обухівський, Куба, Мировий, Намистанка, Червоний Воднік, Зелений, Монастирський (колишній Комсомольський), п'ять Шевських островів, Свинячий, Пороховий, Олексіївський, Кам'янистий, Кодачок, Старуха, а до побудови Дніпрогесу в 1934 р. існували острови Воронцовський (його залишком є коса Солов'їнний острів біля житлового масиву «Перемога») та Попова Коса[1].
Також водами Дніпра омиваються півострови Файнберга, Ігренський (колишній острів), Коса Висоцького. В акваторії розташовані затоки Діївська, Затишна, Амур — Гавань, Шиянка (колишнє гирло однойменної річки, затока утворилась внаслідок спорудження Дніпрогесу).
В межах міста Дніпро через річку розташовані п'ять мостів: Кайдацький, Амурський (Двохярусний), Центральний, Мерефо — Херсонський та Південний[2].
Протока Дніпра, що відокремлює острів Монастирський від правого берега. Через неї на острів прокладено міст, що з'єднує обидві частини Парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка. До спорудження Дніпрогесу в її руслі розташовувались камені Архієрейської забори, що нині лежать на дні[3].
Рукав Дніпра, що відокремлюється від основного русла в Таромському і протікає близько 7 кілометрів через Діївський лісопарк в Новокодацькому районі і впадає в Діївську затоку біля житлового масиву Червоний Камінь, розбиваючись на рукави та протоки у вигляді річкової дельти (див. Діївські плавні). Між лівим берегом Річиці та Дніпром лежить великий острів, що не має назви. Внаслідок втручання людини (будівництво Дніпрогесу та місцевих дамб) протока заболочується, втрачаючи скрізну проточність. Вода в ній забруднена каналізаційними скидами з довколишніх житлових масивів Парус, Покровський та Червоний Камінь та побутовим сміттям[4].
Протока Дніпра, що відокремлювала Воронцовський острів від правого берега. Більша її частина засипана і на її місці розташована Набережна Перемоги. Залишок існує у вигляді Дніпровського гребного каналу.
Друга за величиною річка міста Дніпро, що впадає в Дніпро в межах міста. Раніше мала досить розгалужену дельту з великими і малими протоками та озерами. Після спорудження Дніпрогесу в 1934 р. в її руслі утворилась водойма озеро Самарська Затока (до 2016 р.- озеро Леніна). На штучному озері існують затоки Вирвихвіст та Гнилокиш, острови Сергіївський та Самарський, її водами омивається півострів Коров'ячий. Через Самару в її нижній течії перекинуті два мости — залізнично — автомобільний між вулицями Самарський спуск та Красногорською та автомобільний — між вулицями Сонячна Набережна та Німецька[2].
Колишні протоки-рукава дельти Самари затоплені водами Самарської Затоки в 1934 році.
Колишній рукав Самари, що разом з Дніпром утворював Ігренський острів (нині півострів). Впадав у Дніпро напроти села Старі Кодаки. Протікала однойменною балкою. Після спорудження Придніпровської теплової електростанції у 1950 — х роках русло було засипане відходами її виробництва. У 1980 — х роках поверх золовідстійника було насипано ґрунт і розбито садово — дачні господарства кооперативу «Шиянка». Від колишньої річки залишились: у верхній течії — Ігренська затока перегороджена дамбою між Гаванською і Німецькою (колишня Томська) вулицями з рукавами — затоками Щемілівка та Сусанка; низка озер (наприклад — Окуляри) забруднених золою та каналізаційними скидами житлового масиву Придніпровський; дренажна канава між затоками Щемілівка і Шиянка прокладена лівіше від колишнього русла, у нижній течії — затока Дніпра Шиянка, що виникла внаслідок спорудження Дніпрогесу в 1934 р[5].
Біла балка — потік що протікав по Білій балці в Діївці — 2 і впадав у Річицю. Нині висох. Від річки залишилось декілька струмків, які течуть по численних відрогах і пересихають у верхній частині балки.
Брянська балка, Крутий яр - мала річка, що починається в балці Сухий Яр. Протікає в колекторі під Дніпровськими трубопрокатним та металургійним заводами. Виходить з колектора біля вулиці Ударників (зупинка трамваїв № 3 і 19 "Сірководнева лікарня"). Забрудненена сірководнем та іншими промисловими скидами "Дніпровського металургійного заводу". Впадає в Дніпро.
Зелена балка — пересихаючий струмок, що тече по однойменній балці між Діївкою — 1 та Діївкою — 2. У верхній течії розташовані два ставки — Старий (верхній; нині у приватній власності) та Новий (нижній). Має декілька безіменних приток, що течуть по відрогах балки (значна частина їх нині висохла). Через споруджений у 1880 — х роках тунель перетинає перегін Придніпровської залізниці Діївка — Платформа178 кілометр.
Біля вулиці Лірницької (до 2015 р. — Сільрадівська) входить у колектор. У середній та нижній течії висихає і тече лише після великої маси опадів або танення снігів. Впадає в озеро Гідропаркове на території Діївського лісопарку.
Козирьова балка — невеличкий струмок, що протікає однойменною балкою в західному напрямку посеред Таромських лісів. Впадає у штучну водойму Таромського рибгоспу поблизу селища Карнаухівка міста Кам'янське[6].
Кринична балка — струмок, що протікав по однойменній балці і впадав у Річицю. Припинив текти через засипання балки у 1980 - ті роки, в зв'язку зі зведенням електродепо Дніпровського метрополітену та Центрально-Заводської лінії. Залишки струмка збереглись у вигляді болота біля залізничного перегону Діївка - платформа 184 км.
Рядовий байрак - невеличкий струмок, що протікає південним відгалуженням Козирьової балки від станції Сухачівка і впадає в струмок, що протікає по балці. В його руслі споруджено два ставки названі на честь власника Дорофія Дорофійка - Перша і Дорофійка - Друга.
Сухачівка — нинішня назва річки Війтиха, що починається біля селища Ясне в Новокодацькому районі міста і впадає в річку Суха Сура біля села Миколаївка -1 Дніпровського району Дніпропетровської області. Біля житлового масиву Сухачівка у руслі річки розташовано ставок. Тече балкою Війтиха або урочище Ліскове[7].
Сімергейка, Сухачівська балка - струмок, що протікає Сімергейкою (Сухачівською балкою), західним відгалуженням Білої балки і раніше впадав у річку, що текла по Білій балці. Нині закінчується в ставку.
Безіменна річка в Діївському лісопарку біля житлового масиву Червоний Камінь.Тече в західному напрямку близько 1 кілометра і впадає в Дніпро неподалік від храму Різдва Богородиці. Заболочена і поросла ряскою.
Близько десятка безіменних струмків, що впадають у озеро Гідропаркове та Діївську затоку Дніпра біля житлових масивів Парус -2, Парус - 1, Покровський та Червоний Камінь. Є залишками водотоків дніпровських плавнів, що існували на місці житлових масивів. Більша частина їх течії взята в колектори. Забруднені стічними водами та побутовим сміттям.
Половиця[8] (Аптекарська балка) - головне русло річки тече Аптекарською балкою. Починається біля Криворізької вулиці. Містить декілька приток — безіменні струмки, що течуть відгалуженнями балки, зокрема біля провулку Басейний тупик та вулиці Полуничний тупик. Входить у колектор біля проспекту Сергія Нігояна і тече новим прокладеним у 1884 році руслом під автовокзалом Дніпро та колишнім Дніпропетровським комбайновим заводом до гирла. Впадає в Дніпро на Заводській набережній біля Стану - 550 Дніпровського металургійного заводу.
Балка Грушки[9] - струмок, що тече по однойменній балці і впадає в річку Сухачівка біля селища Горького. До території Дніпра належить тільки його верхів'я розташоване біля віддаленої частини міста селища Промінь.
Войцеховська балка [10]— невеличка річка, що тече Войцеховською балкою через житловий масив Краснопілля, село Дороге і впадає в річку Мокра Сура біля села Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області.
Має декілька приток, що протікають біля вулиць Безліса, Вугільна, Окружна та Новопотічна (Крутий Яр), Велика, Татарська та Віддалена (Розсоховата балка), Берестова та Данили Нечая (Бельба) та навпроти села Новоолександрівка. Раніше була глибшою і повноводнішою про що свідчить висота труб прокладених через місточки.
У верхів'ї річки Войцеховська балка розташована закрита залізнична станція Войцехове[11].
Крутий Яр — невеличкий струмок, що тече Крутим Яром (відгалуження Войцеховської балки) у житловому масиві Краснопілля біля вулиці Окружна. Впадає до річки Войцеховська балка.
Мальовнича балка (радянська назва Колгоспна балка) - струмок, що протікав по Мальовничій балці і впадав у річку Войцеховська балка. Нині висох.
Пташина балка[12] - правий витік річки Войцеховська балка. Розташований на південний захід від станції Войцехове.
Розсоховата (Розсохувата) балка [9] [13]— мала річка, що протікає Розсоховатою (Розсохуватою) балкою біля вулиці Віддалена у житловому масиві Краснопілля. Впадає до річки Войцеховська балка. Має дві безіменні притоки біля вулиць Високогірна та Ратна. У її верхів'ї розташовано ставок Джерелка.
Бельба[14] або Бистриця — мала річка, що починається в промзоні заводу Дніпрошина, протікає між житловими масивами Мирне, Бориса Кротова, Царське село та цвинтарем Дорогого і впадає до річки Войцеховська балка біля села Дороге Дніпровського району Дніпропетровської області. Забруднена стоками підприємств промзони. За свідченнями старожилів Мирного, в минулому була повноводною рікою з чистою водою, де водилось багато риби. Тоді річка мала назву Бистриця, а не Бельба (що означає брудна вода). Має притоку, що тече житловим масивом Мирне.
Бузневатий байрак або Бузневата балка[15] - струмок, що тече східним відгалуженням Зустрічної балки, у 1980 - ті верхів'я байраку були засипані, а верхня течія струмка - взята в колектор. Впадає в річку Чаплину навпроти Серпневої вулиці[16].
Зустрічна балка також Чаплина балка, річка Чаплина— мала річка, що тече Зустрічною або Чаплиною балкою і впадає до Мокрої Сури біля села Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області. На річці є пороги і невеликий водоспад[15]. На правому березі балки (річки) розташована залізнична станція Зустрічний. Має п'ять приток (безіменна, Бузневатий байрак, балки Попова, Туміна і Чортувата), що течуть вибалками[16].
Попова балка[15] - струмок, що тече однойменним вибалком Зустрічної балки і впадає в річку Чаплину з заходу, нижче Туміної балки.
Туміна балка[16] - струмок, що тече однойменним вибалком Зустрічної балки і впадає в річку Чаплину. Починається біля вулиці Панікахи. На правому березі розташовані житлові масиви Тополя - 2 і 3.
Чортувата балка[16] - струмок, що тече по Чортуватій балці, що є вибалком балки Зустрічної. Починається біля селища Корея. Впадає в річку Чаплину, що тече по Зустрічній балці. На лівому березі розташований проїзд Олександра Гальченка, на правому - дачне селище.
Кленовий байрак або Рибальська канава — мала річка, що протікала по дну Кленової (нині Рибальська) балки і впадала в річку Половиця біля вулиці Проточна (нині Воскресеньська)[17]. Взята в колектор по всій течії напочатку ХХ століття[18]. Збереглась у колекторі, який називається Запорізький зливовий[18]. Впадає в річку Жабокряч.
Половиця (старе русло) — найбільша з малих річок центральної частини міста. Входила в місто з Аптекарської балки біля сучасного Центрального міського ринку «Озерка» (можливо витікала з озера, що до 1880 — х років існувало на його місці) текла паралельно проспекту Дмитра Яворницького і впадала в Дніпро на Січеславській набережній біля сучасної церкви Іоана Хрестителя. Найбільшими притоками річки були Кленовий байрак та Жабокряч. Протягом 1870 - х років від проспекту Сергія Нігояна до гирла Половиця була взята в колектор. У 1884 році в зв'язку з будівництвом залізниці та станції Катеринослав старе русло річки було перекрите біля сучасного Курчатовського базару і його колектор використовується як зливова каналізація під час опадів (за твердженням Павла Козара залишком річки Половиця є ставок у парку ім Л. Глоби[19], однак це виглядає сумнівним, оскільки жодне з інших джерел не зазначає, що його було створено в руслі річки). Течію Половиці було відвернено в північно - західному напрямку[20].
Від гідроніма походить назва козацької слободи Половиця, що у 1791 р. увійшла до складу Катеринослава[21].
Фабричний струмок - невеликий потік, що протікав біля вулиці Князя Ярослава Мудрого. Витікав з озерної низини (нині Центральний міський ринок "Озерка") у місцевості Фабрика біля вулиці Пастера.Протікав паралельно Половиці та Дніпру. Біля вулиці Павла Скоропадського повертав на північ і впадав у Половицю (після 1884 року—у Дніпро)[22]. Нині в колекторі. Топонімічно пов'язана з ним вулиця Мостова, де існував міст через річку.
Архіерейська балка — мала річка, що протікала по Архіерейській балці від житлового масиву Перемога-2 і впадала в Дніпро біля Мерефо -Херсонського мосту. Річка живить пойменне озеро розташоване за Набережною Перемоги біля Торговельного центру "Куб". Нині в колекторі[23].
Жабокряч або Жандармська канава[18] — мала річка старої частини міста, правий рукав річки Половиця. Протікає по Довгій балці на межі Шевченківського та Соборного районів міста. Раніше впадала в річку Половицю за півкварталу від сучасної вулиці Короленка[24]. У нижній та середній частині взята в колектор названий Червоноповстанський зливовий[18]. Нині впадає в Дніпро на Січеславській набережній біля сучасної церкви Іоана Хрестителя. Має кілька приток — струмки, що течуть відрогами балки з парку ім. Ю. Гагаріна, біля вулиць Івана Сірка (Новожандармський яр) та Гусенка та річка Кленовий Байрак.
Кам'янка — мала річка що протікала терені нинішнього житлового масиву Перемога - 6. Впадала в Дніпро. Нині не існує. Від її назви походить назва слободи Лоцманська Кам'янка[25].
Новожандармський яр[22] або Новожандармська балка - струмок біля вулиці Івана Сірка, що тече східним відгалуженням Довгої балки, яке до 1917 року мало назву Новожандармський яр. Впадає в річку Жабокряч.
Тунельна балка [26]— невеличкий потічок, що протікає Тунельною балкою. Входить в колектор біля вулиці Космічної. Впадає в Дніпро. Має декілька приток, що течуть вибалками.
Гнилокіш — мала річка лівобережної частини міста Дніпро. Разом з Протовчанськими озерами є залишком пойми річки Протовча. Витікає з озера Одинківка і тече паралельно течії Дніпра, перетинаючи Донецьке шосе, вулиці Вітчизняну, Каруни, та проспект Мануйлівський. Впадає в Дніпро в парку Сагайдак в Індустріальному районі міста[27].
Дренажний канал озеро Ломівське Плесо— Дніпро або Кам'янсько - Ломівський канал — штучний водотік прокладений у 1980-ті роки, з метою відтоку води з озера Ломівське Плесо і запобігання підтоплення житлових масивів Лівобережний і Кам'янка[28].
Журавка — річка, що була вказана на мапах XVIII століття. Починалась біля селища Кам'янка і текла на захід через сучасний житловий масив Лівобережний та село Горянівське, де повертала на південь і впадала в озеро Чередницьке. Висохла на початку ХІХ століття. Залишками її русла є озера Куплевате та Куряче, що належать до системи Протовчанських озер.[29]
Карпенківський струмок — пересихаючий струмок, що витікає з озера Карпенкове і впадає в річку Шпакову.
Кирилівський (кол. Кіровський) струмок — невеличкий потічок, що витікає з озера у занедбаному парку Кирилівка (до 2015 р.--- ім. Кірова). Входить до колектора у районі вулиці Новозаводської і виходить біля вулиці Смарагдової, де впадає в річку Гнилокіш[27].
Оріль (нове русло) — впадає в Дніпро на межі міста і селища Обухівка. Нове русло прокладене в 1964 року по течії історичної річки Протовча, в зв'язку з будівництвом Дніпродзержинської ГЕС[30].
Протовча — річка, що витікала на території сучасного Петриківського району Дніпропетровської області і впадала в Дніпро на межі міста й селища Обухівки (колишнє село Сугаківка). У 1964 р. по руслу річки було прокладено нову течію Орелі[31]. До заплави Протовчі належать Протовчанські озера з річками Гнилокиш і Шпакова.
Шпакова — мала річка, що витікає з озера Чередницьке і впадає в Дніпро[32]. У її руслі розташоване озеро Шпакове. Найбільша притока — Карпенківський струмок . Як і Гнилокіш є залишком гідросистеми річки Протовча.
Кам'янка — мала річка плавень дельти Самари. Нині затоплена водами озера Самарська Затока.
Кримка[33] — рукав річки Кільчень, що, роблячи велике дугоподібне коліно, впадає в річку Самару, утворюючи великий острів. Після будівництва Дніпрогесу, що призвело до утворення штучного озера, перестав бути природною протокою.
Кринична[34] — мала річка північно - східної частини міста. Нині затоплена водами озера Самарська Затока. Назву річки отримало штучне озеро Криничне, що зараз носить назву Котлован
Балка Западня — мала річка, що протікала однойменною балкою по території Дніпровського району Дніпропетровської області і впадала в рукав Самари річку Шиянку між житловими масивами Стара Ігрень та Чаплі. Нині збереглась тільки у верхній частині балки. У середній створено ставок — відстійник Придніпровської ДРЕС. У нижній частині балки — в руслі створено дренажний канал[5].
Маячка , Кислячкова [35]— мала річка що починається в Дніпровському районі Дніпропетровської області і тече крізь селища Ігрень та Одинківка. Тече Кислячковою балкою. Впадає в Самару біля Храму Покрови Пресвятої Богородиці.
Чаплинський струмок або балка Довжик[5] - притока річки Шиянки. Починається і тече по житловому масиву Чаплі. Зараз впадає в дренажну канаву —залишок річки за вулицею Чаплинською.
Широкий байрак — струмок між вулицями Мальовнича та Солов'їна (Нова Ігрень). Найбільша притока Маячки.
- ↑ Дніпро в історії: таємниці дніпровських островів (укр.) . Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ а б Днепропетровск: универсальный атлас (рос.) . Киев: ГНПП "Картография". 2013. ISBN 978-617-670-285-6..
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ Яворницький, Д. Дніпрові пороги.
- ↑ Барановський Б. О., Дем'янов В. В., Грицан Ю. І. Діївські плавні -Дніпропетровська Венеція чи очеретяні болота? (PDF) (укр.) . Новокодацька районна бібліотека. Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ а б в Калужский В. Ищу Шиянку. Днепровский городской сайт (рос.) .
- ↑ Военно - топографическая карта Российской империи 1846 -1863 гг. (издавалась до 1919 года) созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П. А. Тучкова - Лист 26 - 13. Екатеринославская и Полтавская губернии. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- ↑ Лоян, М. (2006). Таромські зошити (укр.) . Дніпропетровськ: Моноліт.
- ↑ Колповская Мария (25.06. 2018). Прогулка по руслу неизвестной речки. obozrevatel. com (рос.) . Процитовано 14. 12 .2020.
- ↑ а б Днепропетровск: план - схема (рос.) . Киев: Киевская военно - топографическая фабрика. 2007.
- ↑ Войцеховська балка -Wikimapia.
- ↑ Місто по шматочках. Войцехово. gorod.dp.ua (рос.) . Дніпровський міський сайт. Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ Птичья балка - Wikimapia.
- ↑ Розсоховата балка. gorod.dp.ua (рос.) . Дніпровська міська рада. Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ Третьяк, Анна (3.03.2020). Забытые реки города Днепр. О каких "подводных камнях" не знают горожане. reporter. dp.ua (рос.) . Процитовано 13.12. 2020.
- ↑ а б в Оказьівается в Днепре есть свой водопад. gorod.dp.ua (рос.) . Дніпровська міська рада. 8 жовтня 2024. Процитовано 10 жовтня 2024.
- ↑ а б в г Чаплина балка - Дніпровська міська енциклопедія.
- ↑ Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: Промінь. с. 167.
- ↑ а б в г Квартал на реках. Днепропетровский городской сайт (рос.) .
- ↑ Козар, П. (2000.). На Дніпрельстан через пороги (укр.) . Дніпропетровськ: ІМА - прес. с. 43, 81. ISBN 966 -7179 -50 -8..
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ Шруб, Константин. В Долгой балке все же течет не Половица?. gorod.dp.ua (рос.) . Днепропетровська міська рада. Процитовано 31.05.2021.
- ↑ Половица. Днепропетровский городской сайт (рос.) .
- ↑ а б План губернского города Екатеринослава (1915). etomesto.ru (рос.) .
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ Нет ни на одной карте: на Набережной Победьі за "Кубом" находится древнее озеро.
- ↑ Костюк, Артем. Половица (рос.) . Блог Артема Костюка. Процитовано 31. 05. 2021.
- ↑ Манюк, Вадим. Де починаються Дніпрові Пороги?. Дніпроград. Архів оригіналу за 4 вересня 2022. Процитовано 4 вересня 2022.
- ↑ Місто по шматочках. Тунельна Балка.
- ↑ а б Калужский, В. (2005). Гнилокиш -малая речка или сточная канава?. Днепропетровский городской сайт (рос.) .
- ↑ Кавун, Максим. Кам'янсько-Ломівський (Фрунзенський). Місто по шматочках. Gorod.dp.ua (рос.) . Дніпровський городской сайт. Процитовано 2024-06-30..
- ↑ Загадки истории: как в Днепре речка Журавка стала озером Курячим. Gorod.dp.ua (рос.) . Дніпровський городской сайт. Процитовано 14 липня 2024.
- ↑ Оріль. Енциклопедія Сучасної України (укр.) . Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ Словник гідронімів України (укр) . Київ: Наукова думка. 1979. с. 450.
- ↑ Для відновлення сприятливого гідрологічного режиму річки Шпакової ведуться розчищувальні ро розчищувальні роботи на плесі Шпакове Верхнє (укр.) . Дніпропетровська міська рада. 2012. Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ Словник гідронімів України (укр.) . Київ: Наукова думка. 1979. с. 288.
- ↑ Разумньій, Александр. Котлован вьівели на чистую воду (рос.) . Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ Краєзнавці розповіли про секрети малих річок Дніпра. Gorod.dp.ua (укр.) . Процитовано 30 червня 2024.
