Allium ramosum
Allium ramosum | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Allium ramosum L., 1753 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Allium ramosum — вид рослин з родини амарилісових (Amaryllidaceae); поширений у помірній Азії.
Опис
Цибулини скупчені, субциліндричні; зовнішня оболонка від тьмяно-жовтої до жовтувато-коричневої. Листки лінійні, коротші від стеблини, 1.5–8 мм завширшки, 3-кутові, край і кути шершаво-зубчасті або гладкі. Стеблина 25–60 см, кругла в перерізі, неясно кутові, вкрита листовими піхвами лише в основі. Зонтик від півсферичного до майже кулястого, багатоквітковий. Оцвітина біла, іноді з легким блідо-червоним відтінком; сегменти з блідо-червоною серединною жилкою; зовнішні сегменти від довгасто-яйцюватих до довгасто-ланцетних, як правило, трохи вужчі, ніж внутрішні, (4.5)5.5–9(11) × 1.5–2.9 мм; внутрішні довгасто-зворотнояйцюваті, (4.5)5.5–9(11) × 1.8–3.1 мм. Період цвітіння й плодоношення: червень — вересень[1].
Поширення
Поширення: Казахстан, Монголія, Китай — Ганьсу, Хебей, Хейлунцзян, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Нінся, Цінхай, Шаньсі, Шаньдун, Шаньсі, Сіньцзян, Росія — Сибір, Далекий Схід[1][2].
Природним чином зростає у рівнинних степах або лісостепових поясах, сухих, лужних луках, кам'янистих схилах пагорбів, на прибережній гальці та інших петрофітних спільнотах[3].
Використання
A. ramosum іноді культивують на північному сході Китаю та західному Сибіру[3].
Примітки
- ↑ а б Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17.06.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17.06.2020. (англ.)
- ↑ а б Rhodes L., Maxted N. (2016). Allium ramosum. The IUCN. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 17.06.2020. (англ.)
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |