Петру IV Рареш
Петру Рареш | |
---|---|
рум. Petru Rareş | |
IV-й Господар | |
Початок правління: | 1504 |
Кінець правління: | 3 вересня 1546 |
Попередник: | Стефан III Великий |
Дата народження: | 1487 |
Місце народження: | Хирлеу |
Країна: | Молдови |
Дата смерті: | 3 вересня 1546 |
Місце смерті: | Сучава |
Діти: | Маргарет, дружина Симеона Могили; Роксана, дружина Олександра IV Лопушанина |
Петро IV Рареш (рум. Petru Rareş) (бл. 1487 - 3 вересня 1546) — господар Молдавського князівства в 1527-1538 і 1541-1546 роках, син Стефана III Великого.
Намагався продовжувати політику батька по зміцненню центральної влади. Спираючись на дрібних бояр, обмежував вплив великих. Невдоволення останніх вилилося в змови. Петро Рареш почав підготовку до визволення Молдавії від турецького панування і встановив з цією метою зв'язку з урядами багатьох країн, у тому числі з Московським князівством.
Намагався закріпити за Молдавським князівством Покуття. Турецький султан Сулейман I Пишний виразив згоду на на військову інтервенцію війська Сигізмунда I Старого із застереженням не переносити бойові дії за кордон польського королівства. Молдавське військо було розгромлене 22 серпня 1531 у битві під Обертином і згідно укладеного у лютому 1532 перемир'я Петро Рареш зрікся прав на Покуття. Господар здійснював напади на терени Поділля, Покуття в надії спровокувати польсько-турецьку війну. У січні 1538 він напав на Поділля і 1 лютого розбив загони оборони поточної над рікою Серет. Через загибель до 900 вояків Сигізмунд І направив до Молдавії військо. Не бажав бути втягнутим у війну Сулейман І. Тому 1538 році в Молдавію попрямувала турецька армія на чолі з султаном. Петро Рареш, покинутий боярами, втік з країни.
З цього часу Молдова остаточно потрапила під владу Османської імперії. У 1541 році Петро Рареш знову став господарем, отримавши від турецького султана престол Молдавії. І на цей раз він став зміцнювати центральну владу, стратив ватажків боярської опозиції. У 1542 безуспішно спробував залучити Габсбургів до боротьби проти турків. Через це надалі не здійснював спроб вийти з-під турецької залежності.
Див. також
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.