Рекс Тіллерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:53, 14 серпня 2024, створена Mr.Rosewater (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Республіканці США за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рекс Тіллерсон
англ. Rex Tillerson
69-й Держсекретар США
1 лютого 2017 — 31 березня 2018
Президент: Дональд Трамп
Попередник: Джон Керрі
Наступник: Джон Салліван (в.о)
Майк Помпео
 
Ім'я при народженні: англ. Rex Wayne Tillerson
Народження: 23 березня 1952(1952-03-23)[1][2][…] (72 роки)
Вічита-Фолс, Техас, США
Країна: США США
Релігія: конгрегаціоналізм[d][4]
Освіта: Техаський університет і Tejas Clubd
Ступінь: бакалавр наук[d]
Партія: Республіканська партія США
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Рекс Вейн Тіллерсон (англ. Rex Wayne Tillerson; нар. 23 березня 1952) — американський підприємець, індустріальний менеджер та політик, головний виконавчий директор і голова ради директорів нафтової корпорації ExxonMobil. У грудні 2016 року номінований на посаду державного секретаря обраним президентом США Дональдом Трампом[5][6][7]. Державний секретар США1 лютого 2017 до 31 березня 2018)[8].

Ранні роки і початок кар'єри

[ред. | ред. код]

Ріс в Оклахомі і Техасі. 1975 року закінчив Техаський університет в Остіні, де вивчав інженерну справу (в університетські роки перебував в студентському братстві Alpha Phi Omega, куди до 1968 року приймали тільки бойскаутів. Відразу почав кар'єру в Exxon на промислах, до середини 1980-х очолював службу розвитку бізнесу в газовому департаменті корпорації.

Ділова кар'єра

[ред. | ред. код]

2001 року став старшим віцепрезидентом ExxonMobil, 2004 року увійшов до ради директорів корпорації, з січня 2006 року — голова ради директорів і CEO ExxonMobil. 14 грудня 2016 року корпорація оголосила про відставку Тіллерсона й вступ на посаду з 1 січня 2017 року його наступника — Даррена Вудса. Згідно з документами, наданими німецькій газеті Süddeutsche Zeitung анонімним джерелом, 1998 року Тіллерсон став директором зареєстрованої на Багамських островах російсько-американської компанії Exxon Neftegas (за даними самої ExxonMobil, він залишив цю посаду 2006 року, коли очолив корпорацію). У 1990-ті роки, будучи представником Exxon в Росії, Тіллерсон зіграв важливу роль в досягненні угоди по створенню міжнародного консорціуму для розробки нафтогазових родовищ «Сахалін-1», а 2007 року, вже очоливши корпорацію, зумів відстояти її інтереси в протистоянні з російськими властями і Газпромом. 2009 року забезпечив 30-мільярдний контракт Exxon з Катаром з виробництва зрідженого природного газу. 2011 року ExxonMobil підписала контракт на видобуток нафти в Іракському Курдистані, що порушувало закони Іраку й викликало роздратування Вашингтона.

Того ж 2011 року Exxon уклала угоду з корпорацією «Роснефть», відповідно до якого отримала доступ до нафтових запасів в російському секторі Арктики в обмін на інвестиції російської компанії в заморські проєкти Exxon. Цей контракт був заморожений після введення санкцій 2014 року, збитки американської компанії оцінюються приблизно в 1 млрд доларів, і Тіллерсон домагався скасування прийнятих рішень. За твердженням британської газети The Guardian, Тіллерсон особисто знайомий з главою «Роснефти» Ігорем Сечіним з 1990-х років, коли той працював у міській адміністрації Санкт-Петербурга (газета називає Сечіна найвпливовішою людиною в Росії після Путіна, 2014 року він потрапив під персональні санкції). Тіллерсон домагався скасування заборони, що існувала протягом декількох десятиліть, на експорт сирої нафти з США, а також зняття обмежень на розвиток проєктів експорту зрідженого газу. Під керівництвом Тіллерсона ExxonMobil отримала 2014 року чистий прибуток, що становив 34 млрд доларів і сплатила 80 млрд доларів податків. Крім того, корпорація продовжувала співпрацю з «Роснефтью» після введення санкцій в 2014 році. Журнал Forbes за підсумками 2015 року помістив Тіллерсона на 25-те місце в рейтингу найбільш впливових людей світу (за підсумками 2014 року він посідав 20-те місце). За відомостями того ж журналу, Тіллерсон володіє 2,6 млн акцій ExxonMobil, вартість яких за підсумками 2015 року склала близько 240 млн доларів, а дохід їхнього власника — 27 млн ​​доларів.

Досвід політики

[ред. | ред. код]

На слуханнях в комісії Сенату з міжнародних справ 11 січня 2017 роки для затвердження держсекретарем. 2011 року зробив політичні пожертвування з власних коштів обсягом 42 800 доларів, при цьому вся сума надійшла до передвиборчих фондів республіканських кандидатів на виборах різного рівня, включно із сенатором Мітчем Макконнеллом і кандидата в президенти Мітта Ромні. У грудні 2016 року Тіллерсона стали називати одним з можливих кандидатів на посаду державного секретаря США в майбутньому кабінеті Дональда Трампа. 6 грудня обраний президент провів особисту зустріч з Тіллерсоном в нью-йоркській «вежі Трампа», і ділове видання The Wall Street Journal висловило стурбованість можливим призначенням людини, що має «зв'язки з Путіним». За твердженнями близьких, Тіллерсон познайомився з Путіним в 1990-і роки, коли представляв інтереси «Exxon» в Росії. Колишній заступник міністра оборони США Джон Хамр називав Тіллерсона людиною, який спілкувався з Путіним частіше будь-якого іншого американця, за винятком Генрі Кіссінджера. Тіллерсон входить до ради піклувальників Центру стратегічних і міжнародних досліджень. Журнал Newsweek нагадав, що 2006 року Royal Dutch Shell була змушена продати велику частину своєї частки в проєкті Сахалін-2 Газпрому, і що 2008 року British Petroleum розпродала свої російські активи після того, як російська влада відмовили у в'їзній візі її генеральному директору, а ФСБ провела рейди в офісах спільної TNK-BP (2013 року ці об'єкти перейшли у власність Роснефти), і навів думку Вільяма Браудера, що відсутність аналогічних проблем у ExxonMobil. Нагороджений російським орденом Дружби (2012) [9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Orwig S. F. Encyclopædia Britannica
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. https://religionnews.com/2016/12/14/rex-tillerson-establishment-protestant-secretary-of-state/
  5. Держсекретарем США може стати топ-менеджер нафтового гіганта, який має бізнес у Росії – Reuters. ТСН. 11 грудня 2016. Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
  6. Друг РФ: ЗМІ назвали головного претендента на посаду держсекретаря США. ТСН. 10 грудня 2016. Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
  7. Sanger, David E.; Haberman, Maggie; Krauss, Clifford (10 грудня 2016). Rex Tillerson, Exxon Chief, Is Expected to Be Pick for Secretary of State. Нью-Йорк Таймс. Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
  8. Трамп звільнив держсекретаря Тіллерсона, який заявив про причетність РФ до отруєння Скрипаля (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
  9. Krauss, Clifford (11 грудня 2016). Rex Tillerson, an Aggressive Dealmaker Whose Ties With Russia May Prompt Scrutiny. Нью-Йорк Таймс. Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]