Перейти до вмісту

Масандрівський палац

Координати: 44°31′02″ пн. ш. 34°12′10″ сх. д. / 44.517222222222° пн. ш. 34.202777777778° сх. д. / 44.517222222222; 34.202777777778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:46, 2 лютого 2024, створена MelnykSerg (обговорення | внесок) (шаблон)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Масандрівський палац
44°31′02″ пн. ш. 34°12′10″ сх. д. / 44.517222222222° пн. ш. 34.202777777778° сх. д. / 44.517222222222; 34.202777777778
КраїнаУкраїна Україна
МістоМасандра
Типпалац
Тип будівліпалац
Стильстиль часів Людовика XIII
Автор проєктуЕтьєн Бушар
ЗасновникВоронцов Семен Михайлович
Дата заснування1881 рік

Масандрівський палац. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Масандрівський палац
Масандрівський палац
Масандрівський палац (Автономна Республіка Крим)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Масандрівський палац — палац російського імператора Олександра III, пам'ятка архітектури XIX століття в смт Масандра на Південному березі Криму. Нині палац-музей — філія Алупкинського палацово-паркового музею-заповідника.

Історія

[ред. | ред. код]

Будівництво палацу розпочалось 1881 року на кошти князя Семена Воронцова. Проєктував палац у стилі часів Людовика XIII французький архітектор Етьєн Бушар. Після смерті князя в 1882 році роботи призупинилися.

Масандрівський палац

1889 року масандрівський маєток разом із недобудованою спорудою придбав імператор Олександр III, який доручив академіку Максиміліану Месмахеру закінчити будівництво та оформити інтер'єр палацу. У 18921902 роках спорудження палацового ансамблю продовжилося з внесенням багатьох змін в декор фасаду, виражений в стилі модерну, інтер'єр і планування парка. Будівництвом керував архітектор Оскар Вегенер. Робота була завершена вже по смерті імператора.

Палац призначався для відпочинку, тому в ньому не було апартаментів для зустрічей і парадних зал. Сім'я нового імператора Миколи II проводила літо в Лівадійському палаці. До Масандри члени імператорської сім'ї приїжджали для прогулянок парком, а в палаці зупинялись для нетривалого денного відпочинку.

Після Жовтневого перевороту в Росії, у 19291941 роках, палац використовувався як санаторій «Пролетарське здоров'я» для важкохворих на туберкульоз.

Пам'ятник Олександрові ІІІ

У післявоєнні роки палац заселив Інститут виноградарства і виноробства «Магарач», але вже 1948 року тут розмістилася державна дача, відома як «Сталінська». Тут відпочивали Сталін, Хрущов, Брежнєв.

1992 року в палаці відкрилася музейна експозиція, присвячена епосі Олександра III: тут представлено палацові інтер'єри другої половини XIX століття, предмети побуту і витвори мистецтва.

3 вересня 1993 року тут проходили переговори української та російської делегацій про розділ Чорноморського флоту (див. Масандрівські угоди).

Інтер'єр палацу

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Крым экскурсионный. Путеводитель. 50 популярных маршрутов. Харків. 2009. Библєкс. ISBN 978-966-2161-08-3. стор. 143

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]