Моральний універсалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:38, 29 червня 2023, створена Володимир Ф (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Моральний універсалі́зм  (або моральний об'єктивізм) — віра в те, що моральні цінності — наприклад, права людини — є значною мірою однаковими завжди і всюди. Універсалізм є протилежністю релятивізму.[джерело?]

Ідея універсалізму присутня в історії християнства, ісламу, зороастризму, індуїзму й інших релігій. Перші безперечні джерела про універсалізм в християнстві з'являються в Англії в XVII столітті, в Європі та Америці в XVIII століття. Як організована течія універсалізм виникає в Північній Америці в епоху Просвітництва.

Індивідуальне щастя універсалізм вважає неможливим за відсутності у особистості свідомості солідарності з навколишнім світом і без установки гармонії між ними, можливою тільки шляхом пізнання законів, що лежать в основі світового розвитку, і дотримання їх. Під універсалізмом також розуміється « етичний світогляд, протилежне індивідуалізму», «форма мислення, яка розглядає універсум як ціле»[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Универсализм / Философский энциклопедический словарь. 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]