Перейти до вмісту

Пауль Кречмер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:44, 2 березня 2010, створена Erud (обговорення | внесок) (+ багатозначн.)

Пауль Кречмер (нім. Paul Kretschmer, 2 травня 1866, Берлін — 9 березня 1956, Відень) — німецький філолог, дослідник давньогрецької мови та новогрецької, її діалектів, а також мови етрусків.

Біографія

Освіту здлобув в Берліні, навчався у Германа Дільса. У 1897—1899 роках — екстраординарний професор порівняльного мовознавства у Марбурзькому університеті, потім до 1936 роав — професор Віденського університету.

Особливе значення мала книга Кречмера «Вступ до історії грецької мови» (нім. Einleitung в Die Geschichte дер griechischen Sprache; 1896), в якій було вперше широко розглянуто питання догрецького мовного субстраті у Середземномор'ї. Серед інших важливих робіт Кречмера — «Дослідження з індогерманского наголосу і тону» (нім. Indogermanische Акцент-Und Lautstudien; 1891), «Написи на грецьких вазах» (нім. Die Griechische Vaseninschriften; 1894), «Написи з Орнавассо і лігурська мова» (нім. Die Inschriften фон Ornavasso Und Die ligurische Sprache; 1902). У 1917 році Кречмер підготував книгу «Грецькі народні казки» (нім. Griechische Volksmärchen).

Крім того Паулю Кречмеру належить низка досліджень діалектів новогрецької мови та навіть румейської мови греків Приазов'я[1]. Кречмер запропонував найпопулярніші нині серед мовохнавців-неоелліністів теорії походження румейсьокї мови[2].

Примітки

Посилання