Вулиця Дарвіна (Харків)
| Вулиця Дарвіна Харків | |
|---|---|
 Вулиця Дарвіна | |
| Район | Київський |
| Колишні назви | |
| Садово-Куликівська вулиця (до 1920-х) | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | ~ 700 м |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | Архітектора Бекетова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Дарвіна у Вікісховищі | |
Вулиця Дарвіна, до 1920-х Садово-Куликівська — одна з вулиць у центрі Харкова. Розташована в історичному Нагірному районі та адміністративному Київському, на так званій Куликовій горі. Названа у радянські часи на честь засновника еволюціонізму британця Чарльза Дарвіна. Відрізняється великою кількістю пам'яток архітектури.
Розташування
Вулиця Дарвіна починається від вулиці Пушкінської поруч зі станцією метро Бекетова і далі йде в бік річки Харків. Протяжність вулиці становить близько 700 метрів, вулиця є відносно короткою, і проте, жвавою. Вулиця Дарвіна закінчується поворотом на вулицю Куликівську (кол. Мельникова).
Історія
На початку другої половини 18 століття вся величезна ділянка Нагірного району від нинішніх Московського проспекту до вул. Гуданова і від Журавлівського схилу річки Харків до вул. Пушкінської належала полковнику Харківського полку Куликовському. За його прізвища названа була Куликова гора, де і розташувалися вулиці Куликівська та Садово-Куликівська (Дарвіна).
Цікаво, що колишня мільйонерка Куликовська проживала на Садово-Куликівській на своїй колишній землі в одній з кімнат свого колишнього будинку вже в СРСР до кінця 1920-х років, а її син гвардії полковник Кірасирського полку Микола Куліковський, що став 4 листопада 1916 чоловіком сестри Імператора Миколи Другого Ольги Олександрівни, в цей момент вже був в еміграції, в Данії, на батьківщині матері своєї дружини.
Пам'ятки та архітектурні пам'ятки
- Харківський будинок архітектора.
- Будинок 17 — побудований Олексієм Бекетовим для себе одноповерховим (він у ньому не жив, одразу ж побудував будинок 37). Надбудований після війни на 2 поверхи, втратив свій колишній вигляд.
- На вулиці також розташована міська студентська поліклініка (1970).
- Поруч з вулицею було побудовано в 1885 Харківський технологічний інститут (зараз НТУ ХПІ).
Історичні факти
- Після «харківського краху» та самогубства або вбивства тестя академіка Бекетова промисловця Олексія Алчевського в травні 1901 після нього залишилися великі борги. Теща Бекетова продала садибу з садом, а академік архітектури Бекетов змушений був продати свій особняк суспільству автомобілістів та потім побудував собі двоповерховий будинок 37 в кінці Садово-Куликівської, над Журавлівськими схилами, де ділянки були дешевші та місце не таке престижне. Сам архітектор з родиною жив на другому поверсі, а нижній здавав. Серед мешканців були художник М.Р. Пестриков, а вже за Радянської влади, в 1930-х — відомий баталіст Микола Самокиш. На невеликій вулиці Дарвіна Бекетов побудував п'ять будівель: 13, 17, 21, 23, 37.
- У тій же до-і післяреволюційній квартирі архітектора на Садово-Куликівській (вул. Дарвіна) досі проживають його онуки Ф. Рофе-Бекетов[1] і В. Рофе.
- Праправнуки Бекетова ходять (у 2008) в першу школу по вул. Красіна, 12, перший корпус якої на Дарвіна (будинок 13) побудував в 1896 їх прапрадід.
У художніх творах
Куликівська вулиця
На цій вулиці євреї з ранку до вечора кишать,
а щоб їм було веселіше, влаштований тут «Слов'янський сад».
Цвіте він влітку та зимою, галасуючи єврейським натовпом...— Іванов Василь (Шпилька), «Путівник по Харкову», 1890[2]
Галерея
-
Будинок архітектора по вулиці Дарвіна -
Пам'ятна табличка на одному з будинків вулиці -
Пологовий будинок на вулиці Дарвіна
Примітки
- ↑ Владислав Карнацевич. 100 знаменитых харьковчан. — Харьков : Фолио, 2005. — 512 с. — 3000 прим. — ISBN 966-03-3202-5.
- ↑ Харьковчане. Поэма о Городе в цитатах поэтических произведений. — Харьков : Слобожанщина, 2007. — 436 с. — 2 000 прим. — ISBN 978-966-7814-68-7.
Посилання
- Вулиця Дарвіна // Історико-інформаційний довідник «Вулиці та площі Харкова»