Бернардо Буонталенті

Бернардо Буонталенті
Бернардо Буонталенті
італ. Bernardo Buontalenti
	Худ. Валантен де Булонь, ерудит в картині «Чотири пори людського життя» 1626 р.
Ім'я при народженні	Bernardo Timante Buonacorsi (Бернардо Тіманте Буонакорсі)
Псевдо	Bernardo Timante Buonacorsi
Народився	15 грудня 1531; Флоренція
Помер	6 червня 1608 (76 років); Флоренція
Громадянство	герцогство Тосканське
Національність	італієць
Місце проживання	Флоренція
Діяльність	архітектор, фортифікатор, військовий інженер, художник, садівник, дизайнер і театральний декоратор
Відомий завдяки	як архітектор і фортифікатор, будував Палаццо Бьянки Капелло, Флоренція, Вілла Медічі в Пратоліно, Палаццо Нонфініто, нині Національний музей антропології і етнографії, Флоренція і зміцнювавфортечні укріплення в містах Неаполь, Флоренція, Портоферайо, Ліворно, Пістоя, Прато.
Вчителі	Франческо Сальвіаті і Джорджо Вазарі
Відомі учні	Джуліо Паріджіd
Знання мов	італійська
Роки активності	1545 — 1608
Magnum opus	Галерея Уффіці, Сади Боболі і Трибуна Уффіці
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

|віросповідування=

Бернардо Буонталенті (італ. Bernardo Buontalenti 1531, Флоренція — 1608) — ключова фігура флорентійського маньєризму разом із Франческо Сальвіаті і Джорджо Вазарі, ерудит, архітектор і військовий інженер, художник і дизайнер, театральний декоратор.

Життєпис

Переказують, що втратив батьків під час повені, що час від часу відбувались у Флоренції. Юнаком був взятий на виховання в родину Медічі. Отримав надзвичайно якісну освіту , бо навчався художнім навичкам та технологіям у відомих на той час і багато обдарованих митців, серед яких Франческо Сальвіаті, Бронзіно, Джуліо Кловіо, Джорджо Вазарі. Сам вивчав архітектуру Бартоломео Амманаті та скульптури Мікеланджело Буонарроті, і став ерудитом. Належав до першої генерації надзвичайно обдарованих митців-маньєристів Флоренції, що зробило місто одним із відомих центрів італійського маньєризму взагалі.

Військовий інженер і архітектор

Рано покинув живопис, що викликало незадоволення Джорджо Вазарі, котрий вбчав в цьому втрату для мистецтва Флоренції. Спеціалізувався на фортифікації і архітектурі, що добре забезпечувало потреби. Як архітектор вибудував Палаццо Бьянки Капелло, був причетний до будівництва і добудов палаццо Уффіці, палаццо Нонфініто, добудовув фасад церкви церкви Санта Трініта. Як фортифікатор працював над зміцненням фортечних укріплень в містах Неаполь, Флоренція, Портоферайо, Ліворно, Пістоя, Прато. Зробив удосконалення в конструкції гармат і віднайшов новийтип запалювальних гранат.

Надвірна кар'єра

Зростав і виховувався в оточенні великого герцога Тосканського Франческо І де Медічі. Був радником герцова в питаннях мистецтва як фахівець широкого профілю. Супроводжував герцога Франческо І де Медічі в 1562 та 1563 рр. під час візиту того в Іспанію. Зв'язок із герцогом обірвала смерть Франческо І 1687 року.

Наближеність до герцогського двору сприяла архітектурній кар'єрі Бернардо Буонталенті, котрий став наглядачем за фортифікаційними спорудами Флоренції. Сприяв перебудовам і збільшенню фортів міста Ліворно, як фортифікатор працював в різних містах Італії.

Майстерня у Флоренції

Мав власну майстерню у Флоренції, де роками працював як дизайнер меблів, ювелірних виробів, речей ужиткового вжитку. Іноді працював як художник-мініатюр в рукописах. Частка речей прикрашала кабінет великого герцога, а згодом перейшла до збірок Уффіці. Працював як декоратов під час свят герцогського двору, деяка кількість дизайну декору і фейерверків в малюнках збережена і збережена в фондах галереї Уффіці.

Вибрані архітектурні споруди

Палаццо Бьянки Капелло, Флоренція
Вілла Медічі в Пратоліно
Палаццо Геріні, Флоренція
Фонтан делло Спроне
Палаццо Рікарді, добудови
Палаццо Уффіці, добудови
Палаццо Реале, Сієна
Палац дожів, Піза
Фасад церкви Санта Трініта, Флоренція
Вілла Медічі ді Серавецца, Лукка
Грот Мадам для Йоанни Австрійської, дружини Франческо І де Медічі (Сади Боболі, Флоренція)
Палаццо Нонфініто, нині Національний музей антропології і етнографії, Флоренція
фортечні укріплення в містах Неаполь, Флоренція, Портоферайо, Ліворно, Пістоя, Прато.