Ганнон Мореплавець: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.6.4) (робот додав: ru:Ганнон (путешественник); косметичні зміни |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
* B. H. Warmington, Carthage, (Penguin, Harmondsworth) 1964 (1960) |
* B. H. Warmington, Carthage, (Penguin, Harmondsworth) 1964 (1960) |
||
[[Категорія:Мандрівники]] |
|||
[[Категорія:Карфаген]] |
[[Категорія:Карфаген]] |
||
[[Категорія:Африка]] |
[[Категорія:Африка]] |
Версія за 08:15, 17 лютого 2011
Ганнон Мореплавець (VI ст. до н.е.) — відомий карфагенський флотоводець та мореплацевь. Здійснив першу відому в історії подорож вдовж берегів Африки.
Ганнон займав посаду суффета (судді) у Карфагені, яка по вазі порівнювалася посаді консула у Стародавньому Римі.
Точна дата подорожі Ганнона невідома. Це відбулося за одними відомостями 525 року до н.е., за іншими 470 р. до н.е. За рішенням Ради десяти - вищого органа управління Карфагена - його було призначено очолити експедицію, яка повинна була дослідити західні береги Африки та заснувати там нові карфагенські колонії. В експедиція відправили 60 пентеконтер — п'тидесятивесельних галер — та 30 тисяч осіб. Частина з них повинна була стати колоністами.
Спочатку експедиція на чолі з Ганноном пройшла вдовж північного узбережжя Африки, перетнули Стовпи Мелькарта (Гібралтарську протоку) й на значний час зупинилися у місті Гадес (сучасний Кадес). Потім експедицій відправилася на південно-захід. Під час подорожі Ганнон заснував декілька колоній - в гирлі ріки Сус (місто Фіміатріон), на мису Солоент. після тривалою зупинки на мису Солоент відправилася далі. Є відомості тільки про назви колоній - Карійська стіна, Гітт, Акра, Мелітта, Арамбіс, але неможливо достовірно визначити їх сучасне розташування. Відомо, що карфагеняні зупинялися на мису Кантен, в Могадрі та Ліксі.
еспедиція пройшла вдовж узбережжя Африки до вулкану Камерун у Гвинейській затоці. Його Ганнон назван «Феон Охема» — «Колисниця богів». Після цього вони досягли затоки Габон (карфагенське — Південний Ріг). Тут вперше вони побачили горил. Після цього експедиція Ганнона повернула назад до Карфагену.
В Карфагені Ганнон склав опис своєї подорожі, який закарбував на кам'яній дошці, та поставив у храмі Баал-Хаммона. Під час зрійнування Карфигену Сципіоном вона загинула, але текст встигли скопіювати. Історія була написана на пунійській мофі (варіант фінікійської). Потім опис переклали на грецьку і під назвою "Періпл" (звіт про подорож) вона стала відомою в Стародавньому світі, а потім й у середньовічній Європі.
Подорож Ганнона було найбільш значним у стародавньому світі. Тільки в XV ст. португальці зуміли пройти до тих місць, де побував Ганнон. Але для цього ім знадобилося 40 років.
Джерела
- Donald Harden, The Phoenicians, (Penguin, Harmondsworth) 1971 (1962)
- Herodotus, transl. Aubrey de Selincourt, Penguin, Harmondsworth, 1968 (1954)
- B. H. Warmington, Carthage, (Penguin, Harmondsworth) 1964 (1960)