Перейти до вмісту

Жнятин: відмінності між версіями

Координати: 50°28′44″ пн. ш. 23°58′49″ сх. д. / 50.4789° пн. ш. 23.9803° сх. д. / 50.4789; 23.9803
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
RarBot (обговорення | внесок)
м Вікіфікація: Долобичів (гміна)
Brandbandv (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 49: Рядок 49:
Мешканці села Думка Андрій ({{н.}} 1899) і Милик Бартоломей ({{н.}} 1900) стрільцями у лавах [[Українська галицька армія|Української галицької армії]] захищали рідну землю в 1918—1919 роках від [[Польсько-українська війна (1918—1919)|польських окупантів]].
Мешканці села Думка Андрій ({{н.}} 1899) і Милик Бартоломей ({{н.}} 1900) стрільцями у лавах [[Українська галицька армія|Української галицької армії]] захищали рідну землю в 1918—1919 роках від [[Польсько-українська війна (1918—1919)|польських окупантів]].


На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1020 мешканців, з них 660 українців-греко-католиків, 250 [[латинники|українців-римокатоликів]], 70 поляків і 40 євреїв<ref>{{книга|автор = [[Кубійович Володимир Михайлович|Кубійович В.]]|частина = |посилання частина = |заголовок = Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини|оригінал = |посилання = http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf|відповідальний = Володимир Кубійович; vorwort G.&nbsp;Stadtmuller|видання = |місце = Вісбаден|видавництво = Отто Ґаррасовіц|рік = 1983|том = |сторінки = 82|сторінок = 173|серія = |isbn = |тираж = |ref = }}</ref>.
На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1020 мешканців, з них 660 українців, 320 поляків і 40 євреїв<ref>{{книга|автор = [[Кубійович Володимир Михайлович|Кубійович В.]]|частина = |посилання частина = |заголовок = Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини|оригінал = |посилання = http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf|відповідальний = Володимир Кубійович; vorwort G.&nbsp;Stadtmuller|видання = |місце = Вісбаден|видавництво = Отто Ґаррасовіц|рік = 1983|том = |сторінки = 82|сторінок = 173|серія = |isbn = |тираж = |ref = }}</ref>.


Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] село опинилося у складі [[Польська Народна Республіка|Польщі]]<ref name="Місило"/>. 16-28 червня 1947 року під час [[операція «Вісла»|операції «Вісла»]] польська армія виселила зі Жнятина на [[Повернені території|щойно приєднані до Польщі північно-західні терени]] 396 українців<ref name="Місило"/>. У селі залишилося 13 поляків<ref name="Місило"/>.
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] село опинилося у складі [[Польська Народна Республіка|Польщі]]<ref name="Місило"/>. 16-28 червня 1947 року під час [[операція «Вісла»|операції «Вісла»]] польська армія виселила зі Жнятина на [[Повернені території|щойно приєднані до Польщі північно-західні терени]] 396 українців<ref name="Місило"/>. У селі залишилося 130 поляків<ref name="Місило"/>.


[[Адміністративний поділ Польщі (1975–1998)|У 1975—1998 роках]] село належало до [[Замойське воєводство|Замойського воєводства]].
[[Адміністративний поділ Польщі (1975–1998)|У 1975—1998 роках]] село належало до [[Замойське воєводство|Замойського воєводства]].

Версія за 23:24, 19 листопада 2023

село
Жнятин
пол. Żniatyn

Координати 50°28′44″ пн. ш. 23°58′49″ сх. д. / 50.4789° пн. ш. 23.9803° сх. д. / 50.4789; 23.9803

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Долгобичів
Населення 176 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-540
Автомобільний код LHR
SIMC 0887144
GeoNames 753172
OSM 2690997 ·R (Гміна Долобичів)
Жнятин. Карта розташування: Польща
Жнятин
Жнятин
Жнятин (Польща)
Жнятин. Карта розташування: Люблінське воєводство
Жнятин
Жнятин
Жнятин (Люблінське воєводство)
Мапа

Жнятин (пол. Żniatyn) — село в Польщі, у гміні Долобичів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 176 осіб (2011)[1].

Історія

Мешканці села Думка Андрій (нар. 1899) і Милик Бартоломей (нар. 1900) стрільцями у лавах Української галицької армії захищали рідну землю в 1918—1919 роках від польських окупантів.

На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1020 мешканців, з них 660 українців, 320 поляків і 40 євреїв[2].

Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі[3]. 16-28 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі Жнятина на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 396 українців[3]. У селі залишилося 130 поляків[3].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 91 27 48 16
Жінки 85 16 45 24
Разом 176 43 93 40

Особистості

Народилися

Померли

  • Мар'ян Лукасевич («Ягода», «Черник», «Чайка»; 1922—1945) — український військовик, майор УПА, командир куреня «Вовки», командир 28-го Холмського тактичного відтинку «Данилів».

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жнятин

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 82.
  3. а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.