Адаптація: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
→Опис явища пристосування: оформлення |
м Українізація |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Не плутати|Адоптація}} |
{{Не плутати|Адоптація}} |
||
{{otheruses|Адаптація (значення)}} |
{{otheruses|Адаптація (значення)}} |
||
'''Адапта́ція''', а також '''пристосува́ння''' в біології — зміни в будові або |
'''Адапта́ція''', а також '''пристосува́ння, призвичаювання''' в біології — зміни в будові або діялбності живого організму, які дозволяють йому краще виживати в тих умовах, у яких він існує.<ref>The ''Oxford Dictionary of Science'' defines ''adaptation'' as «Any change in the structure or functioning of an organism that makes it better suited to its environment».</ref><ref>{{cite book | last1=Bowler |first1=P.J. |year=2003 |title=Evolution: the history of an idea |page=10 |isbn=0-520-23693-9 |edition=3rd | publisher= University of California Press | origyear=1984 }}</ref> Також під цим терміном часто розуміють процес набуття таких змін впродовж [[онтогенез]]у живого організму або еволюційного розвитку (іноді в українській та російській науковій літературі його називають [[адаптаціогенез]]ом). |
||
Адаптації як |
Адаптації як наслідок процесу пристосування можуть бути анатомічними (структурними), фізіологічними, у тварин також поведінковими. Нормальним для живих організмів є пристосовуватися до змінених умов існування впродовж власного життя. Згідно з [[синтетична теорія еволюції|синтетичною теорією еволюції]] нові адаптації живих організмів у ході їх біологічної еволюції з'являються внаслідок [[мутація|мутацій]] у ДНК та подальшої дії [[природний добір|природного добору]], який сприяє розмноженню більш пристосованих організмів. |
||
До появи адаптацій призводить змінна дія |
До появи адаптацій призводить змінна дія чинників [[довкілля]], зокрема їх відхилення від норми в більший чи менший бік. |
||
== Опис явища пристосування == |
== Опис явища пристосування == |
||
Явище призвичаювання може бути показане протягом [[Геологія|геологічного]] проміжку часу або протягом життя одного індивіда чи групи. |
|||
Організми, що адаптовані до свого навколишнього середовища, здатні до таких дій: |
Організми, що адаптовані до свого навколишнього середовища, здатні до таких дій: |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
* Захищатись від природних ворогів; |
* Захищатись від природних ворогів; |
||
* Розмножуватись; |
* Розмножуватись; |
||
* Відповідати на зміни |
* Відповідати на зміни довкілля. |
||
Адаптація — це спосіб, завдяки якому живий організм відповідає на вплив навколишнього середовища. Одна із звичайних форм |
Адаптація — це спосіб, завдяки якому живий організм відповідає на вплив навколишнього середовища. Одна із звичайних форм фізичного пристосування називається [[акліматизація|акліматизацією]]. |
||
Кожен чинник неоднаково впливає на різні функції організму. Оптимум для одних явищ може бути Песимум для інших. Так, температура повітря від 40 °С до 45 °С у холоднокровних тварин |
Кожен чинник неоднаково впливає на різні функції організму. Оптимум для одних явищ може бути Песимум для інших. Так, температура повітря від 40 °С до 45 °С у холоднокровних тварин дуже збільшує швидкість обмінних процесів в організмі, але гальмує рухову діяльність, і тварини впадають у теплове заціпеніння. Для багатьох риб температура води, придатна для дозрівання статевих продуктів, несприятлива для ікрометання, яке відбувається в інших температурних межах. |
||
Ступінь [[Витривалість|витривалості]], критичні точки, оптимальна і песиміальна зони окремих індивідуумів не збігаються. Ця мінливість визначається як спадковими якостями особин, так і статевими, віковими і фізіологічними відмінностями. Наприклад, у метелика млинарської вогнівки (''Ephestia kuehniella'') — одного |
Ступінь [[Витривалість|витривалості]], критичні точки, оптимальна і песиміальна зони окремих індивідуумів не збігаються. Ця мінливість визначається як спадковими якостями особин, так і статевими, віковими і фізіологічними відмінностями. Наприклад, у метелика млинарської вогнівки (''Ephestia kuehniella'') — одного зі шкідників борошна і зернових продуктів — згубна мінімальна температура для гусениць −7 °С, для дорослих форм −22 °С, а для яєць −27 °С. Мороз у 10 °С губить гусінь, але не небезпечний для [[імаго]] і яєць цього шкідника. |
||
Оптимальна зона і межі витривалості організмів |
Оптимальна зона і межі витривалості організмів стосовно якого-небудь фактору середовища, можуть зміщуватися залежно від того, з якою силою і в якому поєднанні діють одночасно різні чинники. Ця закономірність дістала назву взаємодії факторів. Наприклад, спеку легше переносити в сухому, а не у вологому повітрі. Загроза [[замерзання]] значно вища під час морозу з сильним вітром, ніж у безвітряну погоду. Таким чином, один і той же фактор у поєднанні з іншими, надає неоднаковий екологічний вплив. Навпаки, один і той же екологічний наслідок може бути отриманий різними шляхами. Наприклад, в'янення рослин можна призупинити шляхом як збільшення кількості вологи в [[ґрунт]]і, так і зниження температури повітря, що зменшує випаровування. Створюється явище часткового взаємозаміщення факторів. <ref>{{Cite web |url=http://www.brogensladeweimaraners.com/lekcz-z-ekolog/233-faktori_seredovischa_zagaln_zakonomrnost_h_d_na_jiv_organzmi.html |title=Архівована копія |accessdate=21 лютий 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130315003357/http://www.brogensladeweimaraners.com/lekcz-z-ekolog/233-faktori_seredovischa_zagaln_zakonomrnost_h_d_na_jiv_organzmi.html |archivedate=15 березень 2013 |deadurl=yes }}</ref> |
||
== Види == |
== Види == |
||
Призвичаювання можуть бути структурними, фізіологічними, або адаптаціями поведінки. |
|||
''Структурні адаптації'' — це особливі частини організму, що допомагають йому виживати в природних умовах. Наприклад, такими адаптаціями можуть бути колір шкіри, форма тіла, або видозміни покривів. |
''Структурні адаптації'' — це особливі частини організму, що допомагають йому виживати в природних умовах. Наприклад, такими адаптаціями можуть бути колір шкіри, форма тіла, або видозміни покривів. |
||
''Адаптації поведінки'' — це видозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в |
''Адаптації поведінки'' — це видозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в довкіллі. Наприклад, це можуть бути умовні або безумовні рефлекси. |
||
''Фізіологічні |
''Фізіологічні пристосування'' — це системи всередині організму, що дозволяють виконувати деякі біохімічні або фізіологічні процеси — секрецію отрути, підтримання температури тіла, нейтралізацію токсинів при травленні та інше. |
||
== Підвиди == |
== Підвиди == |
||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
=== Маладаптація === |
=== Маладаптація === |
||
Можливим є становище, коли деяка перевага, що її надає адаптація, з часом зменшується, аж до стану, коли минуле пристосування стає шкідливим для виживання виду. Таке явище відомо під назвою «[[маладаптація]]», і може зустрічатись серед рослин, тварин або людей у таких областях як біологічні процеси, психологія, та [[Рефлекс|безумовні рефлекси]]. |
|||
=== Акліматизація === |
=== Акліматизація === |
||
Існує велика різниця між адаптацією та зовнішньо схожою на неї [[акліматизація|акліматизацією]]. Адаптація виникає та стабілізується протягом поколінь, що змінюють одне одного; акліматизація ж відбувається на проміжку часу всередині життєвого циклу однієї особини, і |
Існує велика різниця між адаптацією та зовнішньо схожою на неї [[акліматизація|акліматизацією]]. Адаптація виникає та стабілізується протягом поколінь, що змінюють одне одного; акліматизація ж відбувається на проміжку часу всередині життєвого циклу однієї особини, і зазвичай пов'язана з набагато менш критичними впливами навколишнього середовища. До того-ж охоплює адаптацію до декількох чинників (впливів довкілля), які діють на організм одночасно. |
||
=== Аклімація === |
=== Аклімація === |
||
Існує також поняття, [[аклімація]], яка на відміну від акліматизації |
Існує також поняття, [[аклімація]], яка на відміну від акліматизації визначає стан адаптації (пристосування) організму до одного чинника, наприклад температури, вологості. |
||
== Наслідки == |
== Наслідки == |
||
Організми, що не можуть адаптуватись до навколишнього середовища, покидають його або вимирають. Термін «[[вимирання]]» |
Організми, що не можуть адаптуватись до навколишнього середовища, покидають його або вимирають. Термін «[[вимирання]]» у сенсі адаптації означає, що частка організмів, котрі гинуть протягом деякого проміжку часу, постійно перевищує кількість організмів, які народжуються, і цей проміжок часу достатньо великий для повного вимирання [[популяція|популяції]]. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Версія за 04:13, 20 квітня 2021
Адапта́ція, а також пристосува́ння, призвичаювання в біології — зміни в будові або діялбності живого організму, які дозволяють йому краще виживати в тих умовах, у яких він існує.[1][2] Також під цим терміном часто розуміють процес набуття таких змін впродовж онтогенезу живого організму або еволюційного розвитку (іноді в українській та російській науковій літературі його називають адаптаціогенезом).
Адаптації як наслідок процесу пристосування можуть бути анатомічними (структурними), фізіологічними, у тварин також поведінковими. Нормальним для живих організмів є пристосовуватися до змінених умов існування впродовж власного життя. Згідно з синтетичною теорією еволюції нові адаптації живих організмів у ході їх біологічної еволюції з'являються внаслідок мутацій у ДНК та подальшої дії природного добору, який сприяє розмноженню більш пристосованих організмів.
До появи адаптацій призводить змінна дія чинників довкілля, зокрема їх відхилення від норми в більший чи менший бік.
Опис явища пристосування
Явище призвичаювання може бути показане протягом геологічного проміжку часу або протягом життя одного індивіда чи групи.
Організми, що адаптовані до свого навколишнього середовища, здатні до таких дій:
- Отримувати повітря, воду, їжу та поживні речовини;
- Пристосовуватись до фізичних характеристик довкілля, таких як температура, освітленість та вологість;
- Захищатись від природних ворогів;
- Розмножуватись;
- Відповідати на зміни довкілля.
Адаптація — це спосіб, завдяки якому живий організм відповідає на вплив навколишнього середовища. Одна із звичайних форм фізичного пристосування називається акліматизацією.
Кожен чинник неоднаково впливає на різні функції організму. Оптимум для одних явищ може бути Песимум для інших. Так, температура повітря від 40 °С до 45 °С у холоднокровних тварин дуже збільшує швидкість обмінних процесів в організмі, але гальмує рухову діяльність, і тварини впадають у теплове заціпеніння. Для багатьох риб температура води, придатна для дозрівання статевих продуктів, несприятлива для ікрометання, яке відбувається в інших температурних межах.
Ступінь витривалості, критичні точки, оптимальна і песиміальна зони окремих індивідуумів не збігаються. Ця мінливість визначається як спадковими якостями особин, так і статевими, віковими і фізіологічними відмінностями. Наприклад, у метелика млинарської вогнівки (Ephestia kuehniella) — одного зі шкідників борошна і зернових продуктів — згубна мінімальна температура для гусениць −7 °С, для дорослих форм −22 °С, а для яєць −27 °С. Мороз у 10 °С губить гусінь, але не небезпечний для імаго і яєць цього шкідника.
Оптимальна зона і межі витривалості організмів стосовно якого-небудь фактору середовища, можуть зміщуватися залежно від того, з якою силою і в якому поєднанні діють одночасно різні чинники. Ця закономірність дістала назву взаємодії факторів. Наприклад, спеку легше переносити в сухому, а не у вологому повітрі. Загроза замерзання значно вища під час морозу з сильним вітром, ніж у безвітряну погоду. Таким чином, один і той же фактор у поєднанні з іншими, надає неоднаковий екологічний вплив. Навпаки, один і той же екологічний наслідок може бути отриманий різними шляхами. Наприклад, в'янення рослин можна призупинити шляхом як збільшення кількості вологи в ґрунті, так і зниження температури повітря, що зменшує випаровування. Створюється явище часткового взаємозаміщення факторів. [3]
Види
Призвичаювання можуть бути структурними, фізіологічними, або адаптаціями поведінки.
Структурні адаптації — це особливі частини організму, що допомагають йому виживати в природних умовах. Наприклад, такими адаптаціями можуть бути колір шкіри, форма тіла, або видозміни покривів.
Адаптації поведінки — це видозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в довкіллі. Наприклад, це можуть бути умовні або безумовні рефлекси.
Фізіологічні пристосування — це системи всередині організму, що дозволяють виконувати деякі біохімічні або фізіологічні процеси — секрецію отрути, підтримання температури тіла, нейтралізацію токсинів при травленні та інше.
Підвиди
Маладаптація
Можливим є становище, коли деяка перевага, що її надає адаптація, з часом зменшується, аж до стану, коли минуле пристосування стає шкідливим для виживання виду. Таке явище відомо під назвою «маладаптація», і може зустрічатись серед рослин, тварин або людей у таких областях як біологічні процеси, психологія, та безумовні рефлекси.
Акліматизація
Існує велика різниця між адаптацією та зовнішньо схожою на неї акліматизацією. Адаптація виникає та стабілізується протягом поколінь, що змінюють одне одного; акліматизація ж відбувається на проміжку часу всередині життєвого циклу однієї особини, і зазвичай пов'язана з набагато менш критичними впливами навколишнього середовища. До того-ж охоплює адаптацію до декількох чинників (впливів довкілля), які діють на організм одночасно.
Аклімація
Існує також поняття, аклімація, яка на відміну від акліматизації визначає стан адаптації (пристосування) організму до одного чинника, наприклад температури, вологості.
Наслідки
Організми, що не можуть адаптуватись до навколишнього середовища, покидають його або вимирають. Термін «вимирання» у сенсі адаптації означає, що частка організмів, котрі гинуть протягом деякого проміжку часу, постійно перевищує кількість організмів, які народжуються, і цей проміжок часу достатньо великий для повного вимирання популяції.
Див. також
Примітки
- ↑ The Oxford Dictionary of Science defines adaptation as «Any change in the structure or functioning of an organism that makes it better suited to its environment».
- ↑ Bowler, P.J. (2003) [1984]. Evolution: the history of an idea (вид. 3rd). University of California Press. с. 10. ISBN 0-520-23693-9.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березень 2013. Процитовано 21 лютий 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література
- Адаптація інтродукованих рослин в Україні : [колект.] монографія / [Н. А. Андрух та ін. ; відп. ред. Д. Б. Рахметов] ; НАН України, Нац. ботан. сад ім. М. М. Гришка. — Київ : Фітосоціоцентр, 2017. — 515, [46] с. : рис., табл.
- Адаптація яблуні в Україні / П. Вв. Кондратенко. — К. : Світ, 2001. — 191 с.: рис. — Бібліогр.: с. 177—190.
Посилання
- Адаптація // ВУЕ
- Адаптація та Адаптація фізіологічна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Адаптація; Пристосування; Спеціалізація організмів // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 5; 149; 162.
