Адаптація

Адапта́ція, а також пристосува́ння в біології — зміни в будові або функції живого організму, які дозволяють йому краще виживати в тих умовах, у яких він існує. Також під цим терміном часто розуміють процес набуття таких змін впродовж онтогенезу живого організму або еволюційного розвитку (іноді в українській та російській науковій літературі його називають адаптаціогенезом).

Адаптації як результат процесу пристосування можуть бути анатомічними (структурними), фізіологічними, у тварин також поведінковими. Нормальним для живих організмів є пристосовуватися до змінених умов існування впродовж власного життя. Згідно з синтетичною теорією еволюції нові адаптації живих організмів у ході їх біологічної еволюції з'являються внаслідок мутацій у ДНК та подальшої дії природного добору, який сприяє розмноженню більш адаптованих організмів.

До появи адаптацій призводить змінна дія факторів навколишнього середовища, зокрема їх відхилення від норми в більший чи менший бік.

Опис явища пристосування

Ефект адаптації може бути показаний протягом геологічного проміжку часу або протягом життя одного індивіда чи групи.

Організми, що адаптовані до свого навколишнього середовища, здатні до таких дій:

• Отримувати повітря, воду, їжу та поживні речовини;
• Пристосовуватись до фізичних характеристик довкілля, таких як температура, освітленість та вологість;
• Захищатись від природних ворогів;
• Розмножуватись;
• Відповідати на зміни навколишнього середовища.

Адаптація — це спосіб, завдяки якому живий організм відповідає на вплив навколишнього середовища. Одна із звичайних форм фізичної адаптації називається акліматизацією.

Кожен чинник неоднаково впливає на різні функції організму. Оптимум для одних явищ може бути Песимум для інших. Так, температура повітря від 40 °С до 45 °С у холоднокровних тварин сильно збільшує швидкість обмінних процесів в організмі, але гальмує рухову діяльність, і тварини впадають у теплове заціпеніння. Для багатьох риб температура води, оптимальна для дозрівання статевих продуктів, несприятлива для ікрометання, яке відбувається в іншому температурному інтервалі.

Ступінь витривалості, критичні точки, оптимальна і песиміальна зони окремих індивідуумів не збігаються. Ця мінливість визначається як спадковими якостями особин, так і статевими, віковими і фізіологічними відмінностями. Наприклад, у метелика млинарської вогнівки (Ephestia kuehniella) — одного з шкідників борошна і зернових продуктів — критична мінімальна температура для гусениць −7 °С, для дорослих форм −22 °С, а для яєць −27 °С. Мороз у 10 °С губить гусінь, але не небезпечний для імаго і яєць цього шкідника.

Оптимальна зона і межі витривалості організмів по відношенню до якого-небудь фактору середовища можуть зміщуватися в залежності від того, з якою силою і в якому поєднанні діють одночасно різні фактори. Ця закономірність отримала назву взаємодії факторів. Наприклад, спеку легше переносити в сухому, а не у вологому повітрі. Загроза замерзання значно вища при морозі з сильним вітром, ніж у безвітряну погоду. Таким чином, один і той же фактор у поєднанні з іншими надає неоднаковий екологічний вплив. Навпаки, один і той же екологічний результат може бути отриманий різними шляхами. Наприклад, в'янення рослин можна призупинити шляхом як збільшення кількості вологи в ґрунті, так і зниження температури повітря, що зменшує випаровування. Створюється ефект часткового взаємозаміщення факторів.

Види

Адаптації можуть бути структурними, фізіологічними, або адаптаціями поведінки.

Структурні адаптації — це особливі частини організму, що допомагають йому виживати в природних умовах. Наприклад, такими адаптаціями можуть бути колір шкіри, форма тіла, або видозміни покривів.

Адаптації поведінки — це видозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в оточуючому середовищі. Наприклад, це можуть бути умовні або безумовні рефлекси.

Фізіологічні адаптації — це системи всередині організму, що дозволяють виконувати деякі біохімічні або фізіологічні процеси — секрецію отрути, підтримання температури тіла, нейтралізацію токсинів при травленні і т. ін.

Підвиди

Маладаптація

Можливою є ситуація, коли деяка перевага, що її надає адаптація, з часом зменшується, аж до стану, коли минула адаптація стає шкідливою для виживання виду. Таке явище відомо під назвою «маладаптація», і може зустрічатись серед рослин, тварин або людей у таких областях як біологічні процеси, психологія, та безумовні рефлекси.

Акліматизація

Існує велика різниця між адаптацією та зовнішньо схожою на неї акліматизацією. Адаптація виникає та стабілізується протягом поколінь, що змінюють одне одного; акліматизація ж відбувається на проміжку часу всередині життєвого циклу однієї особини, і звичайно пов'язана з набагато менш критичними впливами навколишнього середовища. І включає в себе адаптацію до декількох чинників (впливів навколишнього середовища), які діють на організм одночасно.

Аклімація

Існує також поняття, аклімація, яка на відміну від акліматизації характеризує стан адаптації (пристосування) організму до одного чинника, наприклад температури, вологості.

Наслідки

Організми, що не можуть адаптуватись до навколишнього середовища, покидають його або вимирають. Термін «вимирання» в контексті адаптації означає, що доля організмів, що гинуть протягом деякого проміжку часу, постійно перевищує долю організмів, які народжуються, і цей проміжок часу достатньо великий для повного вимирання популяції.

Див. також

• Соціальна адаптація

Література

• Адаптація інтродукованих рослин в Україні : [колект.] монографія / [Н. А. Андрух та ін. ; відп. ред. Д. Б. Рахметов] ; НАН України, Нац. ботан. сад ім. М. М. Гришка. — Київ : Фітосоціоцентр, 2017. — 515, [46] с. : рис., табл.
• Адаптація яблуні в Україні / П. Вв. Кондратенко. — К. : Світ, 2001. — 191 с.: рис. — Бібліогр.: с. 177—190.

Посилання

• Адаптація // ВУЕ
• Адаптація та Адаптація фізіологічна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Адаптація; Пристосування; Спеціалізація організмів // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 5; 149; 162.