Ганс Альберс: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Дубль з карткою
Рядок 17: Рядок 17:


У 1943 році, до 25-річчя [[Universum Film AG|кіностудії UFA]], на екрани [[Третій Рейх|Рейху]] вийшов художній фільм [[Мюнхгаузен (фільм)|«Мюнхгаузен»]] з Гансом Альберсом у головній ролі, що мав приголомшливий успіх. Незадовго до закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] режисер [[Ганс Штайнгофф]] зняв кольоровий детективний фільм «Шива та квітка шибениці» («Shiva und die Galgenblume»). Зйомки, що проводилися в [[Прага|Празі]], були перервані повстанням містян проти німецької влади і наближенням частин [[Червона армія|Червоної армії]]. Знімальній групі та акторам довелося терміново втікати на захід, при цьому сам Штайнхофф загинув. Цей незакінчений в 1945 році фільм був завершений лише в 1992 році.
У 1943 році, до 25-річчя [[Universum Film AG|кіностудії UFA]], на екрани [[Третій Рейх|Рейху]] вийшов художній фільм [[Мюнхгаузен (фільм)|«Мюнхгаузен»]] з Гансом Альберсом у головній ролі, що мав приголомшливий успіх. Незадовго до закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] режисер [[Ганс Штайнгофф]] зняв кольоровий детективний фільм «Шива та квітка шибениці» («Shiva und die Galgenblume»). Зйомки, що проводилися в [[Прага|Празі]], були перервані повстанням містян проти німецької влади і наближенням частин [[Червона армія|Червоної армії]]. Знімальній групі та акторам довелося терміново втікати на захід, при цьому сам Штайнхофф загинув. Цей незакінчений в 1945 році фільм був завершений лише в 1992 році.

[[Файл:Grabstätte Hans Albers 2.jpg|міні|180пкс|Могила Ганса Альберса на Ольсдорфському кладовищі у [[Гамбург|Гамбурзі]]]]
Після закінчення війни Г. Альберс продовжив зніматися в кіно (з 1947 року), у тому числі спільно з іншим великим німецьким кіноактором [[Гайнц Рюманн|Гайнцем Рюманном]] (фільм «О пів на першу ночі на Ріпербані» ({{lang-de|Auf der Reeperbahn nachts um halb eins}}, 1954). Великим успіхом була також знята в 1956 році екранізація роману [[Гергарт Гауптман|Гергарта Гауптмана]] «Перед заходом» ({{lang-de|Vor Sonnenuntergang}}).
Після закінчення війни Г. Альберс продовжив зніматися в кіно (з 1947 року), у тому числі спільно з іншим великим німецьким кіноактором [[Гайнц Рюманн|Гайнцем Рюманном]] (фільм «О пів на першу ночі на Ріпербані» ({{lang-de|Auf der Reeperbahn nachts um halb eins}}, 1954). Великим успіхом була також знята в 1956 році екранізація роману [[Гергарт Гауптман|Гергарта Гауптмана]] «Перед заходом» ({{lang-de|Vor Sonnenuntergang}}).



Версія за 11:42, 2 листопада 2020

Ганс Альберс
нім. Hans Albers
Народився22 вересня 1891(1891-09-22)[1][2][…]
Гамбург, Німецька імперія[1]
Помер24 липня 1960(1960-07-24)[1][2][4] (68 років)
Берг, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
ПохованняОльсдорфський цвинтар
Громадянство Німеччина
Діяльністьспівак, актор театру, кіноактор
Роки діяльностіз 1918
У шлюбі зClaire Duxd
IMDbnm0002161
Нагороди та премії

CMNS: Ганс Альберс у Вікісховищі

Ганс Філі́пп А́вгуст А́льберс (нім. Hans Philipp August Albers; 22 вересня 1891, Гамбург, Німецька імперія — 24 липня 1960, Берг, ФРН) — німецький театральний актор, кіноактор та естрадний співак. У 1930—1945 роках був найбільшою кінозіркою-актором Німеччини та одним з найпопулярніших німецьких акторів ХХ століття[5].

Життєпис

Ганс Альберс народився в сім'ї м'ясника в гамбурзькому районі Санкт-Георг, був молодшим з 6 дітей. Після закінчення реального училища в рідному місті навчався на торговця, потім працював за спеціальністю у Франкфурті-на-Майні, у фірмі, що торгувала шовком.

Театральна кар'єра Альберса почалася у франкфуртському «Новому театрі». При фінансовій підтримці матері Альберт брав приватні уроки театральної майстерності.

У 1915 році, під час Першої світової війни, Альберс був мобілізований і відправлений на Західний фронт. У боях був важко поранений в ногу, проте від запропонованої ампутації категорично відмовився. Після закінчення війни грав на сценах різних берлінських театрів і в «Метрополь-театрі», в першу чергу, в комічних ролях. Першим його великим успіхом було виконання ролі Густава Тунигтгута (Густава Нікчемного) у п'єсі «Злочинець» Фердинанда Брукнера. Учителем і покровителем молодого Альберса був актор-єврей Ойген Бурґ.

Знявшись до 1929 року у понад 100 «німих» фільмах, Ганс Альберс зіграв у першому німецькому звуковому фільмі «Ніч належить нам» (нім. Die Nacht gehört uns), і незабаром після цього — разом з Марлен Дітріх — у знаменитому Блакитному ангелові. Роль Мазеппи в цьому фільмі була єдиною зіграною роллю другого плану Альберса у звуковому кіно. У 1930 році він знімався в комедії режисера Карла Фройліха «Ганс усіх провулків» (нім. Hans in allen Gassen). На початку 1930-х років Альберс, окрім кінозйомок таких успішних фільмів, як «Бомби на Монте-Карло» (нім. Bomben auf Monte Carlo) (1931) і "F.P.1 не відповідає "(нім. F.P.1 antwortet nicht) (1932), знову багато грав у театрі.

Після приходу в 1933 році до влади в Німеччині націонал-соціалістів Ганс Альберс вимушений був офіційно розлучитися зі своєю подругою-єврейкою, актрисою Гансі Бурґ, дочкою свого учителя Ойгена Бурґа, проте фактично продовжував з нею спільне проживання на купленій у 1933 році віллі біля озера Штарнбергер-Зеє у Верхній Баварії. Знаючи про небезпеку, що загрожує Гансі в Німеччині, Альберс зумів переправити її в 1939 році через Швейцарію до Англії. У 1946 році Гансі повернулася в Німеччину до Альберса та залишалася з ним аж до його смерті в 1960 році. Сам актор ніколи офіційно не був одружений і дітей не мав.

Ставлення Альберса до націонал-соціалістичного режиму було двояким. З одного боку, він дистанціювався від політичних заходів НСДАП і намагався за можливості уникати контактів з високопоставленими діячами нацистської Німеччини; під слушним приводом він зумів уникнути нагородження однієї з кінопремій, що вручалася особисто Йозефом Геббельсом. З іншого боку, це не заважало йому отримувати дуже високі гонорари від нацистів за зняті — в тому числі і пропагандистські — фільми з його участю, наприклад, «Карл Петерс» (нім. Carl Peters, 1941, постановка також Г. Альберса), «Біженці» (нім. Flüchtlinge, 1933), «Кати, жінки і солдати» (нім. Henker, Frauen und Soldaten, 1935).

У 1943 році, до 25-річчя кіностудії UFA, на екрани Рейху вийшов художній фільм «Мюнхгаузен» з Гансом Альберсом у головній ролі, що мав приголомшливий успіх. Незадовго до закінчення Другої світової війни режисер Ганс Штайнгофф зняв кольоровий детективний фільм «Шива та квітка шибениці» («Shiva und die Galgenblume»). Зйомки, що проводилися в Празі, були перервані повстанням містян проти німецької влади і наближенням частин Червоної армії. Знімальній групі та акторам довелося терміново втікати на захід, при цьому сам Штайнхофф загинув. Цей незакінчений в 1945 році фільм був завершений лише в 1992 році.

Після закінчення війни Г. Альберс продовжив зніматися в кіно (з 1947 року), у тому числі спільно з іншим великим німецьким кіноактором Гайнцем Рюманном (фільм «О пів на першу ночі на Ріпербані» (нім. Auf der Reeperbahn nachts um halb eins, 1954). Великим успіхом була також знята в 1956 році екранізація роману Гергарта Гауптмана «Перед заходом» (нім. Vor Sonnenuntergang).

Великим успіхом, починаючи з 1930-х років, користувалися виступи Ганса Альберса з шансонними пісеньками. Виконуючи їх, він зображував себе то бретером (Flieger, grüß' mir die Sonne), то моряком (Der Wind und das Meer), то витонченим кавалером (Komm auf die Schaukel, Luise).

У 1950-і роки у Альберса загострилися проблеми, пов'язані з його станом здоров'я та алкоголізмом. Під час одного з театральних виступів у 1960 році актор на сцені втратив свідомість, лікарі виявили у нього численні внутрішні кровотечі.[6] Помер Ганс Альберс через 3 місяці в санаторії на березі озера Штарнбергер-Зеє. Похований на Ольсдорфському кладовищі у Гамбурзі[7][8].

Останній фільм, знятий за участю Ганса Альберса, вийшов на екрани в 1960 році під назвою «Немає чистішого за ангела» (нім. Kein Engel ist so rein). Примітно, що ця кінострічка закінчувалася словами Альберса: «Це кінець» (нім. Das ist das Ende).

Фільмографія (вибіркова)

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1915 ф Сезони життя Jahreszeiten des Lebens
1917 ф Дочка графині Сташовської Die Tochter der Gräfin Stachowska
1917 ф Помста убитого Rache des Gefallenen
1917 ф Мереживна хустка княгині Волковской Das Spitzentuch der Fürstin Wolkowska
1918 ф Тринадцять Die Dreizehn Ферраґус
1918 ф Невдачі кохання Irrwege der Liebe Norman
1918 ф Пісня Коломбіни Das Lied der Colombine Ганс фон Ротфелс
1918 ф На перехресті Am Scheidewege Віктор Гейден
1918 ф Прокляття Нурі Der Fluch des Nuri Роберт Лей, артист кабаре
1919 ф Дочка Баяццо Die Tochter des Bajazzo трубадур 20-го століття
1919 ф Лола Монтес 2 Lola Montez 2
1919 ф Брама свободи Das Tor der Freiheit
1920 ф Берлін В. Berlin W. Штрейбер
1921 ф Штовхач Schieber доктор Пауль Грінмейєр
1921 ф Мадлен Madeleine
1921 ф Лжедмитрій Der falsche Dimitri граф Яро Ленський
1923 ф Дочка Рафке Fräulein Raffke Барон
1924 ф Інга Ларсен Inge Larsen аташе
1924 ф За наказом Помпадур Auf Befehl der Pompadour герцог Рівероллс
1924 ф Зустрілися люди Gehetzte Menschen Карл фон Бен
1925 ф Сон літньої ночі Ein Sommernachtstraum Деметріус
1925 ф Спортсмен Athleten граф Штернфельд
1926 ф Три манекени Die drei Mannequins самозванець
1926 ф На красивому синьому Дунаї An der schönen blauen Donau граф Яромир
1926 ф Полювання на людей Jagd auf Menschen Гордон
1926 ф Тільки танцівниця Bara en danserska Restauranggäst
1926 ф Затонулий пліт Die versunkene Flotte обергайзер Тім Крейгер
1927 ф Дюбаррі сьогодні Eine Dubarry von heute перший коханець Тойнет
1927 ф Вілла в Тіргартені Die Villa im Tiergarten барон Етвілль
1927 ф Будь завжди вірним і чесним Üb' immer Treu' und Redlichkeit
1927 ф Золота безодня Der goldene Abgrund барон Арманд
1927 ф Доларова принцеса та її шестеро прихильників Die Dollarprinzessin und ihre sechs Freier секретар
1927 ф Кожній людині потрібна маленька подружка Eine kleine Freundin braucht jeder Mann чемпіон з боксу Отто-Отто
1927 ф Найбільший шахрай століття Der größte Gauner des Jahrhunderts Арістід Трасимополюс
1928 ф Було три хлопчика Es zogen drei Burschen злочинець-лейтенант
1928 ф Принцеса Олала Prinzessin Olala Друг Рене Чиготте
1928 ф Распутін, святий грішник Rasputins Liebesabenteuer офіцер
1928 ф Саксофон-Сусі Saxophon-Susi Гаррі Гольт
1928 ф Распутін Dornenweg einer Fürstin Сергій Ординський, дипломат
1928 ф Жінка в полум'ї Weib in Flammen начальник відділу в універмазі
1929 ф Асфальт Asphalt злодій
1929 ф Червоне коло Der rote Kreis Слуга Марля
1929 ф Мебльовані кімнати Möblierte Zimmer Едлер фон Штепанович
1929 ф Талісмани Mascottchen Антуан
1929 ф Так, так, жінки - це мій слабкий бік Ja, ja, die Frauen sind meine schwache Seite барон Ганс Бінген мол.
1929 ф Свята чи повія Heilige oder Dirne Варнесі
1929 ф Ніч належить нам Die Nacht gehört uns Гаррі Бредов
1930 ф Блакитний ангел Der blaue Engel Мазеппа, силач
1930 ф Захоплення Der Greifer сержант Гаррі Кросс (німецька версія)
1930 ф Ганс усіх провулків Hans in allen Gassen Ганс Штейнддекер, репортер
1931 ф Три дні кохання Drei Tage Liebe Франц
1931 ф Бомби на Монте-Карло Bomben auf Monte Carlo Капітан Креддок
1931 ф Диявол Der Draufgänger Ганс Редер, поліцейський
1932 ф Переможець Der Sieger Ганс Кюннерт
1932 ф Безумство Монте-Карло Monte Carlo Madness капітан Еріксон
1932 ф Квік Quick Квік, клоун
1932 ф Білий демон Der weiße Dämon Гайні Гільдеместер
1932 ф ФП-1 не відповідає F.P.1 antwortet nicht Флаєр Еллісен
1933 ф Деякий пан Гран Ein gewisser Herr Gran деякий пан Гран
1933 ф Біженці Flüchtlinge Амет
1934 ф Золото Gold Вернер Голк
1934 ф Пер Гюнт Peer Gynt Пер Гюнт
1935 ф Вар'єте Varieté П'єр
1935 ф Кат, жінки і солдати Henker, Frauen und Soldaten генерал Міхаель фон Прак
1936 ф Готель «Савой», 217 Savoy-Hotel 217 Андрій Антонович Володкін
1936 ф Холодна кров Unter heißem Himmel капітан Келлерсперг
1937 ф Людина, яка була Шерлоком Холмсом Der Mann, der Sherlock Holmes war Моріс Флінт
1937 ф Жовтий прапор Die gelbe Flagge Пітер Діерсен, колишній льотчик
1938 ф Зацькований фокусник ahrendes Volk Фернанд
1938 ф Сержант Беррі Sergeant Berry сержант Меккі Беррі на псевдонім Меккі Браун
1940 ф Чоловік на бігу Ein Mann auf Abwegen Персіваль Петтерссон
1941 ф Карл Петерс Carl Peters доктор Карл Петерс
1943 ф Мюнхгаузен Münchhausen барон Мюнхгаузен
1944 ф Вулиця Велика свобода, 7 Große Freiheit Nr. 7 Ганнес Крегер
1945 ф Шива та квітка шибениці Shiva und die Galgenblume Дітріх Донген
1947 ф ...і небо над нами ...und über uns der Himmel Ганс Ріхтер
1950 ф Вигнаний дияволом Vom Teufel gejagt доктор Бланк
1950 ф Чудові часи Herrliche Zeiten камео
1951 ф Синя борода Blaubart Блаубарт
1952 ф Вночі на вулицях Nachts auf den Straßen Генріх Шлютер, водій вантажівки
1953 ф Капітан Бай-Бай Käpt'n Bay-Bay капітан Бай-Бай
1953 ф Джонні звернувся до Небрадора Jonny rettet Nebrador Джонні / генерал Оронта
1954 ф На кожному пальці десять An jedem Finger zehn співак
1954 ф На Реєпербані вночі, о пів на першу Auf der Reeperbahn nachts um halb eins Ганнес Веддеркемп
1955 ф Остання людина Der letzte Mann Карл Кнессебек
1956 ф Перед заходом сонця Vor Sonnenuntergang генеральний директор Матіас Клаузен
1957 ф Хлопці смерті I fidanzati della morte Лоренцо
1957 ф Великий Бомберг Der tolle Bomberg барон Гісберт фон Бомберг
1957 ф Серце святого Паулі Das Herz von St. Pauli кіпітан Джонні Єнсен
1958 ф Захоплення Der Greifer Отто Фрідріх Деннерт
1958 ф Чоловік в потоці Der Mann im Strom Пауль Гінрікс
1960 ф Немає чистішого за ангела Kein Engel ist so rein доктор Жилинський
1989 ф У моєму серці, багатство... In meinem Herzen, Schatz...

Визнання

Нагороди та номінації Ганса Альберса[9]
Рік Категорія Фільм Результат
Німецька кінопремія
1956 Срібна нагорода за найкраще виконання головної ролі Перед заходом сонця Номінація

Найпопулярніші пісні Г. Альберса

  • 1932 — Hoppla, jetzt komm’ ich
  • 1932 — Flieger, grüß’ mir die Sonne
  • 1936 — Auf der Reeperbahn nachts um halb eins
  • 1938 — Good-bye Johnny
  • 1944/45 — Der Wind und das Meer
  • 1944/45 — La Paloma («Голубка»)
  • 1952 — Nimm mich mit, Kapitän, auf die Reise

Примітки

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118501402 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Find a Grave — 1996.
  4. Чеська національна авторитетна база даних
  5. Hans Albers (1891—1960). Процитовано 20 жовтня 2017.
  6. Historisches Kalenderblatt. Deutschlandfunk. 24 липня 2010. Процитовано 20 жовтня 2010.
  7. knerger.de: Das Grab von Hans Albers
  8. Wegener, Matthias (1 September 2005). Die Hans Albers Biographie (вид. Vol. 1). Ellert & Richter. ISBN 3831902240. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  9. Нагороди та номінації Ганса Альберса на сайті IMDb (англ.)

Література

  • Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич Москва, Советская энциклопедия, 1987. — с. 19 (рос.)
  • Aros (d. i. Alfred Rosenthal): Hans Albers. Wie er ist und wie er wurde. (= Illustrierte Filmbücher, Nr. 4). — Berlin: Scherl, 1931.
  • Hans Kafka: Hans Albers. Das Märchen einer Karriere. — Leipzig: R. A. Höger-Verlag, 1931.
  • Hans-Joachim Schlamp: Hans Albers. (= Künstler-Biographien, Band 6). — Berlin: R. Mölich, 1939.
  • Christoph Funke: Hans Albers. — Berlin: Henschelverlag. Diverse Auflagen, z. B. von 1969 und 1972.
  • Joachim Cadenbach: Hans Albers. — Berlin: Universitas-Verlag, 1975. ISBN 3-8004-0818-X.
  • Eberhard Spiess: Hans Albers. Eine Filmographie / Hrsg. von Hilmar Hoffmann und Walter Schobert in Zusammenarbeit mit dem Deutschen Institut für Filmkunde, Wiesbaden. — Frankfurt am Main: Kommunales Kino, 1977.
  • Uwe-Jens Schumann: Hans Albers — seine Filme, sein Leben. (= Heyne-Filmbibliothek, Band 18). — München: Heyne, 1980. ISBN 3-453-86018-7.
  • Hans-Christoph Blumenberg: In meinem Herzen, Schatz … Die Lebensreise des Schauspielers und Sängers Hans Albers. — Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag, 1981. ISBN 3-596-10662-1.
  • Michaela Krützen: Hans Albers: Eine deutsche Karriere. — Berlin; Weinheim: Beltz Quadriga, 1995.
  • Wolfgang Schaffner: Erstes seewasserfestes Hans Albers Liederbuch. -, München: Schaffner Musikverlag, 1996. ISBN 3-00-000945-0.
  • Hans Albers — ein Leben in Bildern / Hrsg. vom Filmmuseum Potsdam. Mit einem Essay von Bärbel Dalichow. [Konzeption, Bildausw. und Bildtexte: Elke Schieber]. — Berlin: Henschel, 1997. ISBN 3-89487-282-9.
  • Michaela Krützen: «Gruppe 1: Positiv» Carl Zuckmayers Beurteilungen über Hans Albers und Heinz Rühmann // Carl Zuckmayer Jahrbuch / Hrsg. von Günther Nickel. — Göttingen, 2002. — S. 179—227.
  • Matthias Wegner: Hans Albers. — Hamburg: Ellert & Richter, 2005. (Hamburger Köpfe). ISBN 3-8319-0224-0.
  • Prominente ohne Maske — Drittes Reich. 1000 Lebensläufe der wichtigsten Personen 1933—1945, ISBN 978-3924309398

Посилання