Стінг: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
Свій псевдонім Стінг отримав у [[1971]] році, за чорно-жовтий смугастий светр, у якому з'явився на сцені (у перекладі з [[англійська мова|англійської мови]], слово ''[[wiktionary:en:sting|sting]]'' означає «жалити», у переносному значенні — «уражати»). |
Свій псевдонім Стінг отримав у [[1971]] році, за чорно-жовтий смугастий светр, у якому з'явився на сцені (у перекладі з [[англійська мова|англійської мови]], слово ''[[wiktionary:en:sting|sting]]'' означає «жалити», у переносному значенні — «уражати»). |
||
Сімнадцятикратний лауреат премії «[[Нагорода Греммі|Греммі]]», володар «[[Золотий глобус|Золотого глобуса]]», премії «[[Еммі]]» і 4-х кратний номінант на премію «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» в категорії найкраща пісня. |
|||
== Біографія та творчість == |
== Біографія та творчість == |
Версія за 16:13, 7 серпня 2019
Стінг | |
---|---|
Sting | |
Стінг у 2018 році. | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Ґордон Метью Томас Самнер |
Дата народження | 2 жовтня 1951 (73 роки) |
Місце народження | Воллсенд, Нортумберленд, Англія Велика Британія |
Роки активності | 1971 — дотепер |
Громадянство | Велика Британія |
Професія | музикант, співак, продюсер |
Освіта | Університет Ворика, St. Cuthbert's High Schoold і Нортумбрійський університет |
Інструменти | бас-гітара, гітара, контрабас, мандоліна, лютня, клавішні, гармоніка, саксофон, гобой, колісна ліра, драм-машина, перкусія |
Жанр | рок, поп, нова хвиля, джаз, нью-ейдж, регі |
Magnum opus | Every Breath You Take[d], Fields of Goldd і Englishman in New Yorkd |
Псевдоніми | Sting |
Колективи | The Police |
Членство | The Police |
Лейбл | A&M Interscope Records Universal Music Group Deutsche Grammophon |
Нагороди | |
Батько | Ernest Matthew Sumnerd[1] |
Мати | Audrey Cowelld[1] |
У шлюбі з | Труді Стайлер |
Діти | Joe Sumnerd, Mickey Sumnerd і Еліот Самнер |
www.sting.com | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Стінг (Sting, справжнє ім'я — Ґо́рдон Ме́тью То́мас Са́мнер, англ. Gordon Matthew Thomas Sumner; нар. 2 жовтня 1951) — англійський рок-музикант і актор, лідер групи The Police в 1976-84 роках. З 1984 року виступає соло.
Свій псевдонім Стінг отримав у 1971 році, за чорно-жовтий смугастий светр, у якому з'явився на сцені (у перекладі з англійської мови, слово sting означає «жалити», у переносному значенні — «уражати»).
Сімнадцятикратний лауреат премії «Греммі», володар «Золотого глобуса», премії «Еммі» і 4-х кратний номінант на премію «Оскар» в категорії найкраща пісня.
Біографія та творчість
Народився 2 жовтня 1951 року у портовому місті Ньюкасл-апон-Тайн — великому індустріальному центрі на півночі Англії. Батько — Ернест Метью Самнер довгі роки працював монтажником у місцевій машинобудівній компанії. Пізніше він придбав невелику молочну крамницю. Мати — Одрі — працювала перукарем і медсестрою, проте мала класичну музичну освіту, вона й дала синові початкові навички гри на фортепіано. Стінгу пропонували серйозний курс навчання в музичній школі, але по-справжньому Стінга захоплювали джаз і гітара. Після вбогих заробітків дорожнього робітника й викладача музики в Стінга з'явилася можливість переїхати до Лондона і грати професійно. Його помітив американський барабанщик Стюарт Коупленд[en] і переконав його зайнятися рок-музикою.
Свій псевдонім Стінг отримав у 1971 році, коли на виступ з гуртом «Phoenix Jazz Men» у клубі Сандерленда, одягнув чорно-жовтий смугастий светр[2]:
Я вважав, що це було круто. Інші з гурту вважали, що це весело. Вони називали мене весь вечір Стінгом, і наступного дня, і, зрештою, так воно просто й приклеїлося... Я тоді намагався виглядати агресивним. Оригінальний текст (англ.) I thought it was cool. The rest of the band thought it hilarious. They called me Sting all night long, and the next day, and it just stuck... I did try to look aggressive in those days. |
||
— Стінг |
The Police
В 1977 році ударник Стюарт Коупленд, гітарист Енді Самерс і Стінґ створили групу The Police. Їхня пісня «Roxanne», написана в стилі рок-регі, була швидко підхоплена BBC і миттєво стала хітом.
Насправді сингл виявився настільки вдалим, що студія A&M миттєво випустила їхній перший альбом «Outlandos D'Amour». Услід за першим успіхом пішли альбоми «Regata De Blanc», «Zenyatta Mondatta» й «Ghost in the Machine». У кожному з альбомів був принаймні один хіт.
Випуск альбому «Synchronicity» в 1983 році і їх разючий сингл «Every Breath You Take» забезпечили їм своє місце в історії поп-музики. Після тріумфального світового турне Стінґ вирішив, що із групою досяг усього, що міг, і група розпалася на злеті своєї популярності.
Самостійна кар'єра
Самостійна кар'єра Стінґа склалася не менш успішно. Його перший альбом з елементами джазу «Dream of the Blue Turtles» став платиновим. Альбом «Soul Cages» (1991), запис якого збігся із втратою батьків, і «Ten Summoner's Tales» (1993) представили Стінґа як зрілого композитора. В 1987 році після турне з Blue Turtles Стінґ записує альбом «Nothing Like The Sun» (назва була навіяна рядком із сонета Шекспіра). Альбом був записаний разом з Марсалісом і гітаристом Police Енді Саммерсом, на альбомі також засвітилися такі зірки, як Ерік Клептон і Марк Нопфлер. Диск вийшов восени 1987 року й відразу ж потрапив на верхні щаблі хіт-парадів по всьому світу. Особливу популярність одержала пісня «They Dance Alone (Gueca Solo)», написана Стінґом на згадку про жертв репресій у Чилі. В 1988 році музикант починає підтримувати діяльність організації «Amnesty International», а також піклується про долю бразильських лісів і індіанців, що мешкають там.
У 1991 році Стінґ випускає автобіографічний альбом «The Soul Cages», сингл із якого «All This Time» зайняв п'ятий рядок у найкращій сотні журналу Billboard. Він продовжує в тім же дусі з альбомом «Ten Summoner's Tales», що містив такі хіти, як «If I Ever Lose My Faith In You» й «Fields Of Gold». У листопаді 1993 року сингл «All For Love», записаний разом із Браяном Адамсом і Родом Стюартом і вийшов на саундтреці до фільму «Три мушкетери», очолив чарти США, а в грудні 1994 року він добирається до другого місця у Великій Британії. Збірник «Fields Of Gold» доводить, що Стінґ є одним із найталановитіших авторів другої британської «нової хвилі» (після 1977 року). Крім відомих хітів, в альбом також були включені дві нові пісні «When We Dance» та «This Cowboy Song». Влітку 1995 року Стінґ дає показання в суді проти свого бухгалтера, якого співак обвинувачує в крадіжці своїх доходів. У результаті розгляду бухгалтер Кіт Мур був засуджений до шести років тюремного ув'язнення. Альбом «Mercury Falling» виявився не таким гарним, як «Ten Summoner's Tales», але й цього було досить, щоб задовольнити шанувальників і заспокоїти пресу. Заголовний трек з його нового альбому «Brand New Day» довів, що Стінґ усе ще здатний випускати хіти. Пісня зайняла 13-е місце в британських чартах. Альбом став успішним і в США, де досить довго протримався в чартах. Диск також одержав дві премії Grammy. Набагато скромнішим став альбом співака «All This Time», випущений у трагічний для США день 11 вересня 2001 року. У записі цього живого альбому брали участь джазові музиканти Крістіан Макбрайд і Джейсон Ребелло, але навіть вони не змогли прикрасити тьмяний настрій альбому.
Події 11 вересня 2001 глибоко вплинули на Стінґа — не тільки як на людину, але і як на артиста. «Мені довелося серйозно задуматися над тим, про що я, як музикант, повинен писати», — говорить він. — «Я не хотів прямо говорити про ситуацію, що виникла, однак зараз, коли я озираюсь на ті пісні, написані відтоді, всіх їх поєднує спільний настрій. Я думаю, що з людьми відбувається щось спільне, всі ми, незалежно від національності або віросповідання зв'язані прямо з однієї й тією ж енергією, що тримає разом наш світ». Назву цієї енергії Стінґ виніс у заголовок свого нового альбому — «Sacred Love» («Священна любов»). Записаний у першій половині 2003 року в Парижі, альбом несе на собі виразний відбиток світових подій, що відбувалися в той час. Тексти Стінґа торкаються війни, релігії, розуміння й нерозуміння, але основною темою, як можна припустити виходячи з назви альбому, була все-таки любов. Пісня «Send Your Love» із цього альбому принесла Стінґу чергову номінацію на «Ґреммі».
Соціальна активність
У квітні 2010 року Стінг закликав легалізувати вживання марихуани. На його думку, переслідування, утримання в тюрмах прихильників марихуани та взагалі — з цим легким наркотиком — безглузда та шкідлива для суспільства.[3].
Приватне життя
Зі своєю першою дружиною, ірландською актрисою Френсіс Томелті, Стінг познайомився 1974 року, на репетиції рок-мюзиклу «Рок Різдво» (Rock Nativity), у якому він брав участь з гуртом «The Police», а Френсіс грала роль Діви Марії. За два роки вони одружилися: 1 травня 1976 року, у католицькій каплиці Пресвятої Богородиці та Святого Освіна, в невеличкому містечку Тайнмут графства Тайн і Вір Північно-Східної Англії[4]. У Стінга і Френсіс Томелті народилося двоє дітей: син Джозеф (1976) і дочка Фускія Кетрін (1982).
Того ж року, коли народилася Фускія, Стінг залишив сім'ю[5], через роман із Труді Стайлер, англійською кіноактрисою та продюсером, яка, окрім того, була найкращою подругою дружини Стінга, Френсіс, і в Лондоні жила з ними по сусідству[6]. Офіційно Френсіс і Стінг розлучилися 1984 року, і ця подія набула широкого розголосу та осуду, не в останню чергу через те, що відбулася одночасно із розпадом «The Police», на злеті популярності гурту[6]. Розлучення було оформлене 19 березня 1984[7], а за два тижні до цього, 4 березня, у Мельбурні, «The Police» дав свій останній концерт[8].
Разом з тим, ще 19 січня 1984, у Стінга і Труді Стайлер народилася їх перша дитина — дочка Міккі. Одружилася пара 22 серпня 1992, в каплиці графства Вілтшир Південно-Західної Англії[9]. Окрім Міккі, вони мають ще трьох спільних дітей: синів Джейка (1985) і Джакомо (1995), дочку Елліот (1990). Труді Стайлер, як і Стінг, веде активну громадську та благодійну діяльність: зокрема, разом з чоловіком, є співзасновником Фонду захисту тропічних лісів, меценатом Фонду Елтона Джона «СНІД».
Діти Стінга пов'язали своє життя з мистецтвом:
- Джозеф Самнер, нар. 23 листопада 1976 — музикант, співак, автор пісень, з 2000 року — соліст і бас-гітарист англійського гурту «Fiction Plane».
- Фускія Кетрін Самнер, нар. 17 квітня 1982 — кіноактриса, знялася у фільмах «Порятунок містера Бенкса» (2013), «Літо Пламмів» (2007), «Бути Майклом Медсеном» (2007) та інших.
- Бріджит Мішель «Міккі» Самнер, нар. 19 січня 1984 — кіноактриса, знялася у фільмах «Френсіс Ха» (2012), «Останній шанс Харві» (2008) та інших.
- Джейк Самнер, нар. 24 травня 1985 — кіноактор і фотомодель, знявся у фільмах «13-й район» (2004), «Як впізнати своїх святих» (2006).
- Еліот Пауліна Самнер, нар. 30 липня 1990 — вокалістка та композитор, виступає під ім'ям I Blame Coco. Зіграла невелику роль у фільмі «Зоряний пил» (2007), знімається в рекламі.
- Джакомо Люк Самнер, нар. 17 грудня 1995.
Концерти
Благодійні концерти
Стінг неодноразово брав участь у благодійних концертах, які увійшли в історію світової музики.
- 13 липня 1985 — міжнародний благодійний фестиваль «Live Aid», метою якого був збір коштів для допомоги постраждалим від голоду в Ефіопії 1984—1985 років. Стінг виступив на стадіоні «Вемблі» у Лондоні, виконавши пісні спільно з Філом Коллінзом, Бренфордом Марсалізом і гуртом «Dire Straits»[10].
- 4 — 15 червня 1986 — тур «A Conspiracy of Hope» з шести концертів у США, організований «Міжнародною амністією» до власного 25-річчя, з метою поширення інформації про свою діяльність, а також підвищення обізнаності суспільства з питань прав людини[11].
- 11 червня 1988 — 11-годинний концерт з нагоди 70-річчя Нельсона Мандели «Nelson Mandela 70th Birthday Tribute» на стадіоні «Вемблі» у Лондоні, який був покликаний нагадати про його ув'язнення та питання апартеїду в ПАР[12].
- 2 вересня — 15 жовтня 1988 — світовий тур «Human Rights Now!», який включав двадцять концертів і був організований «Міжнародною амністією» з нагоди 40-річчя свого існування. Концерти супроводжувалися конференціями та зустрічами, під час яких представники організації та музиканти обговорювали питання прав людини[11].
- 12 — 13 жовтня 1990 — концерт «From Chile… An Embrace of Hope» на Національному стадіоні у Чилі, організований «Міжнародною амністією» для вшанування пам'яті жертв військового перевороту в Чилі 1973 року[11].
- 6 вересня 1993 — благодійний концерт у Бостоні «Concert for Walden Woods» на підтримку проектів зі збереження лісів[13].
- 15 вересня 1997 — благодійний концерт в Альберт-холлі в Лондоні «Music for Montserrat», організований з метою збору коштів для допомоги постраждалим від наслідків виверження вулкана Суфрієр-Хіллз на острові Монтсеррат на Карибах[14].
- 21 вересня 2001 — бенефіс «America: A Tribute to Heroes», організований з метою вшанування пам'яті загиблих та збору коштів для допомоги жертвам серії терористичних актів, що відбулися у США 11 вересня 2001 року[15].
- 2 липня 2005 — серія концертів під назвою «Live 8» у країнах Великої вісімки та ПАР, організованих як акція-заклик до лідерів цих країн щодо боротьби з бідністю. Виступ Стінга відбувся у Гайд-парку Лондона[16].
Концерти в Україні
- 31 травня та 1 червня 2001 — в рамках світового туру Brand New Day Tour на підтримку альбому «Brand New Day» (Київ, Національний палац мистецтв «Україна»)[17].
- 7 липня 2011 — в рамках світового туру Symphonicity на підтримку альбому «Symphonicities» (Київ, Палац спорту)[18].
- 6 жовтня 2017 — у рамках світового туру співака Sting's 57th&9th World Tour, присвяченого його однойменному альбому 2016 року випуску (Київ, Палац спорту)
- 14 листопада 2018 - у рамках світового туру Sting & Shaggy The 44/876 Tour (Київ, Палац Спорту)
Дискографія
Альбоми The Police
- 1978 — Outlandos d'Amour
- 1979 — Regatta de Blanc
- 1980 — Zenyatta Mondatta
- 1981 — Ghost In The Machine
- 1983 — Synchronicity
Сольні студійні альбоми
- 1985 — The Dream of the Blue Turtles
- 1987 — ...Nothing Like the Sun
- 1991 — The Soul Cages
- 1993 — Ten Summoner's Tales
- 1996 — Mercury Falling
- 1999 — Brand New Day
- 2003 — Sacred Love
- 2006 — Songs from the Labyrinth
- 2009 — If On a Winter's Night...
- 2010 — Symphonicities
- 2013 — The Last Ship
- 2016 — 57th & 9th
Фільмографія
У своєму доробку Стінг, як актор, має низку ролей у художніх картинах, телефільмах і серіалах. Також він озвучує мультфільми й знімається у документальному кіно.
- 1979 — «Квадрофенія» (Quadrophenia), Айс Фейс
- 1979 — «Включене радіо» (Radio On), Едді
- 1981 — «Артеміс 81» (Artemis 81[en]), Хеліт
- 1982 — «Сірка і меляса» (Brimstone and Treacle[en]), Мартін Тейлор
- 1984 — «Дюна» (Dune), Фейд-Раута
- 1985 — «Наречена» (The Bride), барон Чарльз Франкенштейн
- 1985 — «Неспокійне серце» (Plenty), Мік
- 1988 — «Джулія і Джулія» (Julia and Julia[en]), Денієл
- 1988 — «Бурхливий понеділок» (Stormy Monday[en]), Фінні
- 1988 — «Пригоди барона Мюнхгаузена» (The Adventures of Baron Munchausen[en]), героїчний Офіцер
- 1990 — 1992 — «Команда рятівників Капітана Планети» (Captain Planet and the Planeteers ), озвучив Зарма
- 1993 — «Петя і Вовк: Фантазія Прокоф'єва» (Peter and the Wolf: A Prokofiev Fantasy), озвучив розповідача
- 1995 — «Гротеск» (The Grotesque), Фледж
- 1998 — «Карти, гроші та два стволи, що димлять» (Lock, Stock and Two Smoking Barrels), Джей Ді
- 2007 — «Бі Муві: Медова змова» (Bee Movie), озвучив самого себе
- 2007 — «Студія 60 на Сансет-Стрип» (Studio 60 on the Sunset Strip), у ролі самого себе
- 2007 — «Вікарій із Діблі» (The Vicar of Dibley, Comic Relief special), 1 епізод, у ролі самого себе
- 2009 — «Бруно» (Brüno), у ролі самого себе
- 2011 — «Життя таке коротке» (Life's Too Short[en]), 1 епізод, у ролі самого себе
Документальні фільми:
- 1980 — «Панк та його наслідки» (Punk and Its Aftershocks)
- 1981 — «Ух! Музична війна» (Urgh! A Music War[en])
- 1982 — «Куля агента таємної поліції» (The Secret Policeman's Other Ball[en])
- 1985 — «Bring on the Night» (Bring on the Night)
- 1989 — «Танець надії» (Dance of Hope)
- 1990 — «Іноземець-резидент» (Resident Alien)
- 1992 — «Бренфорд Марсаліс: Музика говорить до тебе» (Branford Marsalis: The Music Tells You)
- 2001 — «Повний доступ: Front Row. За лаштунками. Наживо!» (All Access: Front Row. Backstage. Live!)
- 2002 — «Важка праця» (The Sweatbox)
- 2005 — «Джордж Майл: Інша історія» (George Michael: A Different Story)
- 2006 — «Скотт Вокер: Людина 30 століття» (Scott Walker: 30 Century Man[en])
- 2006 — «Гербі Генкок: Можливості» (Herbie Hancock: Possibilities)
- 2007 — «Дивовижна подорож: Історія The Who» (Amazing Journey: The Story of The Who[en])
- 2009 — «Все ще Білл» (Still Bill)
- 2009 — «Музичний мозок» (The Musical Brain)
- 2009 — «Спали будинок: Історія клубу CBGB» (Burning Down the House: The Story of CBGB)
- 2009 — «Полівуд» (PoliWood[en])
- 2010 — «Зроби це знову» (Do It Again)
- 2010 — «Рок-н-рол… Звичайно!» (Rock'n'roll… Of Corse!)
- 2010 — «2012: Час змін» (2012: Time for Change)
- 2012 — «Радіомен» (Radioman)
- 2012 — «Can't Stand Losing You»
- 2013 — «За 20 футів від того, щоб стати зіркою» (20 Feet from Stardom[en])
- 2013 — «Погляд на планету» (Planet View)
- 2013 — «Хто такий Артур Фогел» (Who the F**K Is Arthur Fogel)
Бібліографія
Стінг написав декілька книг про екологічні та соціальні проблеми людства, а також про власне життя і творчість. Крім того, він публікує свою поезію, збірки з текстами пісень та акордами, посібники з навчання гри на гітарі. Серед виданих книжок є одна і для дітей — «Історія ковчега Ноя», у якій Стінг подав свою інтерпретацію історії про всесвітній потоп.
- Sting. Sting: Guitar Chord Songbook. — Hal Leonard Corporation, 2009. — 135 с. — ISBN 1-423-42529-4. (англ.)
- Sting. Lyrics by Sting. — Simon & Schuster, 2007. — 297 с. — ISBN 1-847-37167-1. (англ.)
- Стинг. Разбитая музыка / Пер. с англ. Н. Макаровой. — Екатеринбург : У-Фактория, 2005. — 400 с. — ISBN 5-9709-0129-6. (рос.)
- Sting. Broken Music: A Memoir. — New York : The Dial Press, 2003. — 337 с. — ISBN 0-385-33678-0. (англ.)
- Sting. The Police: Greatest Hits. — Hal Leonard Corporation, 2003. — 88 с. — ISBN 978-0-634-04907-1. (англ.)
- Sting. Piano solos. — Hal Leonard Corporation, 2002. — 72 с. — ISBN 978-0-634-02515-0. (англ.)
- Sting. Rock Steady: A Story of Noah's Ark. — Harpercollins Childrens Books, 2001. — 32 с. — ISBN 0-060-29231-8. (англ.)
- Sting. Play Guitar With-- Sting. — Wise Publications, 2000. — 47 с. — ISBN 0-711-98559-6. (англ.)
- Sting. The Very Best of Sting & the Police. — Hal Leonard Corporation, 1998. — 72 с. — ISBN 978-0-793-59424-5. (англ.)
- Sting. Shape of my heart: poem. — Welcome, 1998. — 32 с. — ISBN 978-0-941-80720-3. (англ.)
- Sting. Sting: For Guitar Tab. — Hal Leonard Corporation, 1994. — 80 с. — ISBN 978-0-793-53724-2. (англ.)
- Sting. The Best of the Police. — Hal Leonard Publishing Corporation, 1991. — 85 с. — ISBN 978-0-793-50285-1. (англ.)
- Sting. Jungle Stories: The Fight for the Amazon. — Barrie & Jenkins, 1989. — 128 с. — ISBN 978-0-099-71540-5. (англ.)
Нагороди та відзнаки
Творчість Стінга відзначено низкою музичних та кінематографічних нагород — він є лауреатом премії «Золотий глобус», Brit Awards, Нагороди Греммі, премії «Еммі» та інших. На Алеї слави у Голлівуді є зірка музиканта[19], 2002 року він став членом Зали слави піснярів[20], а 2003 — Зали слави рок-н-ролу[21].
Крім того, 2003 року Стінг був удостоєний звання Командора Ордена Британської імперії[22], 2007 — Кавалера Ордена Мистецтв та літератури Франції[23], у 2014 отримав Нагороду Кеннеді-центру за «Видатні досягнення в мистецтві»[24].
Примітки
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Hunter Davies, Giles Smith (1 травня 1993). Interview / Sting. independent.co.uk (англ) . Індепендент. Процитовано 20 березня 2014.
- ↑ Стинг требует узаконить легкие наркотики
- ↑ Dave & Wendy (2001). A very rough guide to Last Exit... sting.com (англ) . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
- ↑ Lucy Waterlow (14 жовтня 2013). We've been treated unkindly in Britain: Trudie Styler on why she and Sting have chosen to live in the U.S. dailymail.co.uk (англ) . Daily Mail. Процитовано 13 лютого 2014.
- ↑ а б Trudie Styler: The truth about Trudie. independent.co.uk (англ) . The Independent. 5 серпня 2006. Процитовано 13 лютого 2014.
- ↑ Milestones: Mar. 19, 1984. time.com (англ) . Тайм. 19 березня 1984. Процитовано 13 лютого 2014.
- ↑ Tour. thepolice.com (англ) . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
- ↑ Maximillien De Lafayette. Hollywood Most Beautiful, Exclusive and Rarest Photos Album: Films, Superstars, Divas, Femmes Fatales, and Legends of the Silver Screen. — lulu.com, 2010. — С. 371. — ISBN 978-0557454426. (англ.)
- ↑ LIVE AID 1985: How it all happened. bbc.co.uk (англ) . BBC. Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ а б в 50 Years of Working with Celebrities: Music. amnesty.org (англ) . Міжнародна амністія. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ Nelson Mandela 70th Birthday Tribute (1988). imdb.com (англ) . IMDB. Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ Steve Morse. Walden Concert, festive, heartfelt... sting.com (англ) . The Boston Globe. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ Volcano-aid Concert Flowing With Stars. chicagotribune.com (англ) . Чикаго Триб'юн. 16 вересня 1997. Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ John Carman (22 вересня 2001). Star-spangled benefit / Musicians, actors honor heroes, raise money for attack victims. sfgate.com (англ) . Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ The Concerts. live8live.com (англ) . Архів оригіналу за 1 квітня 2010. Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ Sting - Brand New Day Tour - 1999 / 2000 / 2001. police.cybercomm.nl (англ.) . Процитовано 20 грудня 2013.
- ↑ Sting - Symphonicity Tour (with the Royal Philharmonic Orchestra) - 2010/ 2011/ 2011. police.cybercomm.nl (англ.) . Процитовано 20 грудня 2013.
- ↑ Hollywood Walk of Fame. Sting. hwof.com (англ) . Процитовано 2 лютого 2014.
- ↑ Inductee Exhibits. Sting. songwritershalloffame.com (англ) . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014.
- ↑ The inductees. The police. rockhall.com (англ) . Процитовано 2 лютого 2014.
- ↑ Order of the British Empire. C.B.E. // The London Gazette. — 2003. — Вип. 56963 (14 червня). — С. 9. Процитовано 2014-02-02.(англ.)
- ↑ Cérémonie de remise des insignes de Chevalier dans l’Ordre des Arts et des Lettres du groupe The Police. culture.gouv.fr (фр) . Міністерство культури і зв'язку Франції. Процитовано 2 лютого 2014.
- ↑ 37th Annual Kennedy Center Honors. kennedy-center.org (англ) . Процитовано 10 червня 2015.
Література
- Уинсли Кларксон. Стинг: Тайны жизни Гордона Самнера / Пер. с англ. О. Ю. Дзикунова. — Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. — 480 с. — ISBN 5-222-00442-2. (рос.)
- Anne E. Hill. Sting. — Greenhaven Press, 2002. — 112 с. — ISBN 1-560-06981-3. (англ.)
- Barney Cohen. Sting: every breath he takes. — Berkley Books, 1984. — 150 с. — ISBN 978-0-425-07638-5. (англ.)
- Christopher Gable. The Words and Music of Sting. — ABC-CLIO, 2009. — 144 с. — ISBN 978-0-275-99360-3. (англ.)
- Christopher Sandford. Sting: Back on the Beat. — DA CAPO Press, 2007. — 350 с. — ISBN 0-786-72090-5. (англ.)
- Chris Welch. The Complete Guide to the Music of the Police & Sting. — Omnibus Press, 1996. — 96 с. — ISBN 978-0-711-95302-4. (англ.)
- James Berryman. A Sting in the Tale. — Mirage Publishing, 2000. — 191 с. — ISBN 1-902578-13-9. (англ.)
- James Berryman. Sting and I. — John Blake Publishing, Limited, 2008. — 304 с. — ISBN 978-1-844-54493-6. (англ.)
- Robert Sellers. Sting: A Biography. — Omnibus Press, 1989. — 123 с. — ISBN 978-0-711-92107-8. (англ.)
- Sheila Wyborny. Sting. — Blackbirch PressInc, 2004. — 64 с. — ISBN 1-567-11974-3. (англ.)
- Steve Gett. Sting. — Cherry Lane Books, 1985. — 48 с. — ISBN 978-0-895-24281-5. (англ.)
Посилання
- Офіційний сайт Стінга (англ.)
- Сайт фанів Стінга (англ.)(нім.)(фр.)(італ.)(яп.)(ісп.)
- Стінг на сайті IMDb (англ.)
- Стінг на сайті The Notable Names Database (англ.)
- Народились 2 жовтня
- Народились 1951
- Командори ордена Британської імперії
- Кавалери ордена Мистецтв та літератури
- Стінг
- Британські співаки
- Тенори
- Англійські актори
- Британські громадські діячі
- Британські рок-музиканти
- Контрабасисти
- Бас-гітаристи
- Британські поети-піснярі
- Псевдоніми
- Лауреати премії «Еммі»
- Лауреати премії «Золотий глобус»
- Лауреати премії Brit
- Лауреати премії «Греммі»
- Голлівудська алея слави
- Уродженці Нортумберленду