Мазурський діалект: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 07:17, 9 червня 2018

Мазурський діалект на мапі мазовецьких говорів

Мазурський діалект (пол. Mazurski; нім. Masurisch) діалект польської мови, яким говорили мазури в Східній Пруссії, нинішній Польщі. Мазури вважаються нащадками мазовшан.

Історія

З 14 століття поселенці з Мазовії почали селитися на півдні Пруссії, спустошеної хрестовими походами тевтонських лицарів проти давніх пруссів. За іншими джерелами, мазовшани не селилися в південній Пруссії до протестантської реформації у Пруссії 1525 року. Мазури були головним чином протестантами, на відміну від сусідніх католицьких народів Мазовецького князівства, включеного до складу Польського королівства 1526 року. Новий діалект виник в Пруссії, ізольований від решти польськомовних території. Мазурський діалект ввібрав багато німецьких і давньопрусських слів, додавши до них польскі закінчення.

Починаючи з 1870-х років чиновники Німецької імперії в східних провінціях Пруссії обмежили використання інших мов окрім німецької^[1]. 1880 року мазури ще вважалися поляками Німецької імперії, на рубежі століть німецька влада зробила низку заходів для онімеччення і відділення їх від польського народу створенням окремої нації^[2]. Після Першої світової війни 11 липня 1920 року проведено Східнопрусський плебісцит, відповідно до Версальського договору, в якому мазури повинні були вирішити, чи хочуть вони бути частиною Другої Речі Посполитої, або залишитися в німецькій Східній Пруссії, приблизно 98 % населення проголосували за Німеччину.

До початку 20 століття більшість мазурів розмовляли німецькою мовою і мазурським діалектом; в деяких регіонах приблизно половина вдома говорили діалектом. 1925 року лише 40.869 мазурів володіли діалектом; багато хто вважав німецьку мову рідною, а мазурський діалект — місцевим діалектом. На початку 1930их років в Мазурії доволі великою підтримкою користувалась Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, особливо на виборах 1932 і 1933 років. Під час передвиборчих кампаній нацистські мітинги проводились мазурським діалектом.

Мазурський діалект ще не витіснився німецькою мовою на час завоювання Радянською Червоною Армією Східної Пруссії в січні 1945 року під час Другої світової війни. Ця територія перейшла Польщі відповідно до рішень Потсдамської конференції. Під час війни і повоєнних депортацій в наступні десятиліття більшість мазуромовного населення виїхало з Мазурії до західної Німеччини, особливо до повоєнної ФРН, де вони швидко асимілювалися німцями. У результаті мазурський діалект практично зник^[3] в 70ті i 80ті роки XX століття через від'їзд приблизно 160 000 мазурів до Німеччини.

Вважається, що нині мазурським діалектом спілкується від 10 000 до 15 000 осіб.

Особливості діалекту

Мазурація, перехід ряду cz, sz, dż, ż в c, s, dz, z
Асинхронна вимова приголосних b', p', f', w' — bj/bź, pj/pś, fj/fś, wj/wź
Іноді інтенсивне пом'якшення k, g, ch w ć, dź, ś (цей процес аналогічний пом'якшенню в кашубському діалекті).
Лабіалізація голосного о , (іноді u) під наголосом
Голосна Y відповідає і
Перед приголосною Ł голосна і вимовляються як u, наприклад: buł , zuł (był , żył)
Відносно носові голосні ą i ę вимовляються як o i e.
В частині говору ę переходить в ã (a носове), яке через деназалізацію вимовлялось як an
Á (a похиле), в розмові вимовляється як о
Наявність é (e похиле), найчастіше в закінченнях прикметників: nasémi, dobrémi
В родовому відмінку i давальному відмінку іменників жіночого роду в однині закінчення -ej переходить в -i: nasi, dobri.
Ó (o похиле) вимовлялось або як ů (голосний між o i u) або як u (як голосний ó).
Перехід в наголосі ja- в je- i ra- в re-.
Перехід a в e або e в a
M' (м'яке m) вимовлялось або як mń або ń: mniasto/niasto (miasto)
Ř (rz) вимовлялось як rż: grżip (grzyb), але з часом стало вимовляться як ż (як в офіційній мові), але це мазурація
Заміна подвійних приголосних kt в cht: chto (kto)
Перехід -jd- в -ńd-: przyńdo (przyjdą)
Сильна підтримка мобільного e на кінці: -ek: Łek - Łku,Наприклад: офіційне lek - leku.
Гіпотетичне виникнення ë (Шва кашубське)^[4]: brële, mlëko (okulary, mleko)
Багато германізмів (з нижньопрусського діалекту) i балтизмів (з прусської і ятвязької мов), звичайні навіть в побутовій лексиці.

Мазурський діалект має багато спільного з вармійським і курпінським діалектами.

Див. також

Діалекти польської мови

Посилання

↑ Clark, Christopher (2006). Iron Kingdom: The Rise and Downfall of Prussia 1600–1947. Cambridge: Belknap Press of Harvard. с. 776. ISBN 067402385-4.
↑ Becoming German: Lessons from the Past for the Present Brian McCook in Leitkultur and Nationalstolz-Tabu -German Phenomena? Bonn, April 2002 Alexander von Humboldt Foundation pages 33-42
↑ Ulrich Mai (2005). Masuren (German) . Процитовано 25 травня 2009.
↑ Słowniczek gwary mazurskiej

[1] Clark, Christopher (2006). Iron Kingdom: The Rise and Downfall of Prussia 1600–1947. Cambridge: Belknap Press of Harvard. с. 776. ISBN 067402385-4.

[2] Becoming German: Lessons from the Past for the Present Brian McCook in Leitkultur and Nationalstolz-Tabu -German Phenomena? Bonn, April 2002 Alexander von Humboldt Foundation pages 33-42

[3] Ulrich Mai (2005). Masuren (German) . Процитовано 25 травня 2009.

[4] Słowniczek gwary mazurskiej

[1]

[2]

[3]

[4]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+[[Файл:Мазовецкий-диалект.png|thumb|250 px|Мазурський діалект на мапі мазовецьких говорів]]
-'''Мазурський діалект''' ({{lang-pl|Mazurski}}; {{lang-de|Masurisch}}) діалект [[польська мова|польської мови]], яким говорили [[Мазури (субетнос)|мазури]] в [[Східна Пруссія|Східній Пруссії]], нинішній [[Польща|Польщі]]. Мазури вважаються нащадками мазовшан.
+'''Мазурський діалект''' ({{lang-pl|Mazurski}}; {{lang-de|Masurisch}}) діалект [[польська мова|польської мови]], яким говорили [[Мазури|мазури]] в [[Східна Пруссія|Східній Пруссії]], нинішній [[Польща|Польщі]]. Мазури вважаються нащадками [[Мазовшани|мазовшан]].
 == Історія ==
 З 14 століття поселенці з [[Мазовія|Мазовії]] почали селитися на півдні [[Пруссія|Пруссії]], спустошеної [[Північні хрестові походи|хрестовими походами]] тевтонських лицарів проти давніх пруссів. За іншими джерелами, мазовшани не селилися в південній Пруссії до протестантської [[Реформація|реформації]] у Пруссії 1525 року. Мазури були головним чином протестантами, на відміну від сусідніх католицьких народів [[Мазовецьке князівство|Мазовецького князівства]], включеного до складу [[Королівство Польське (1385—1569)|Польського королівства]] 1526 року. Новий діалект виник в Пруссії, ізольований від решти польськомовних території. Мазурський діалект ввібрав багато німецьких і давньопрусських слів, додавши до них польскі закінчення.
-Починаючи з 1870-х років чиновники [[Німецька імперія|Німецької імперії]] в східних провінціях Пруссії обмежили використання інших мов окрім німецької<ref>{{cite book|last=Clark|first=Christopher|authorlink=Christopher Clark|title=Iron Kingdom: The Rise and Downfall of Prussia 1600&ndash;1947|year=2006|publisher=Belknap Press of Harvard|location=Cambridge|pages=776|isbn=067402385-4}}</ref>. 1880 року мазури ще вважалися поляками Німецької імперії, на рубежі століть німецька влада зробила низку заходів для онімеччення і відділення їх від польського народу створенням окремої нації<ref>Becoming German: Lessons from the Past for the Present'' Brian McCook in Leitkultur and Nationalstolz-Tabu -German Phenomena? Bonn, April 2002 Alexander von Humboldt Foundation pages 33-42</ref>. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] [[11 липня]] [[1920]] року проведено [[Східнопрусський плебісцит]], відповідно до [[Версальський договір|Версальського договору]], в якому мазури повинні були вирішити, чи хочуть вони бути частиною [[Друга Річ Посполита|Другої Речі Посполитої]], або залишитися в німецькій Східній Пруссії, приблизно 98% населення проголосували за Німеччину.
+Починаючи з 1870-х років чиновники [[Німецька імперія|Німецької імперії]] в східних провінціях Пруссії обмежили використання інших мов окрім німецької<ref>{{cite book|last=Clark|first=Christopher|authorlink=Christopher Clark|title=Iron Kingdom: The Rise and Downfall of Prussia 1600&ndash;1947|year=2006|publisher=Belknap Press of Harvard|location=Cambridge|pages=776|isbn=067402385-4}}</ref>. 1880 року мазури ще вважалися поляками Німецької імперії, на рубежі століть німецька влада зробила низку заходів для онімеччення і відділення їх від польського народу створенням окремої нації<ref>Becoming German: Lessons from the Past for the Present'' Brian McCook in Leitkultur and Nationalstolz-Tabu -German Phenomena? Bonn, April 2002 Alexander von Humboldt Foundation pages 33-42</ref>. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] [[11 липня]] [[1920]] року проведено [[Східнопрусський плебісцит]], відповідно до [[Версальський договір|Версальського договору]], в якому мазури повинні були вирішити, чи хочуть вони бути частиною [[Друга Річ Посполита|Другої Речі Посполитої]], або залишитися в німецькій Східній Пруссії, приблизно 98&nbsp;% населення проголосували за Німеччину.
 До початку [[20 століття]] більшість мазурів розмовляли німецькою мовою і мазурським діалектом; в деяких регіонах приблизно половина вдома говорили діалектом. 1925 року лише 40.869 мазурів володіли діалектом; багато хто вважав німецьку мову рідною, а мазурський діалект&nbsp;— місцевим діалектом. На початку 1930их років в Мазурії доволі великою підтримкою користувалась [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини]], особливо на виборах 1932 і 1933 років. Під час [[Передвиборча кампанія|передвиборчих кампаній]] нацистські мітинги проводились мазурським діалектом.
@@ Рядок 35: / Рядок 36: @@
 * Сильна підтримка мобільного ''e'' на кінці: ''-ek'': ''Łek'' ''- Łku'',Наприклад: офіційне ''lek -'' ''leku''.
 * Гіпотетичне виникнення ''ë'' (''Шва'' кашубське)<ref>[http://diec.mazurska.luteranie.pl/pl/biuletyn/msgwarymazur.htm Słowniczek gwary mazurskiej]</ref>: ''brële'', ''mlëko'' (okulary, mleko)
-* Багато [[германізм]]ів (з [[нижньопрусський діалект|нижньопрусського діалекту]]) i [[балтизм]]ів (з [[прусська мова|прусської]] і [[ятвязька мова|ятвязької]] мов), звичайні навіть в побутовій лексиці.
+* Багато [[германізм]]ів (з [[нижньопрусський діалект|нижньопрусського діалекту]]) i [[Балтійські мови|балтизмів]] (з [[прусська мова|прусської]] і [[ятвязька мова|ятвязької]] мов), звичайні навіть в побутовій лексиці.
 Мазурський діалект має багато спільного з [[вармійський діалект|вармійським]] і [[Курпінський діалект|курпінським]] діалектами.
+== Див. також ==
-== Мазурські пісні ==
-''(німецький запис)''
-<poem>Byla babenka ztamtey strony pusty,
-Miala Kozolek ten bardzo tlusty.
-Komudess! Komdoreddy! Masura! Heisa! Schutta!
-Barabessy! Opessy! Barabenki! Openki!
-Kosa roga tego!
-A ten Kozelek byl bardzo tlusty,
-Pozari babenki ogrodek Kapusty.
-Komudess! Komdoreddy! Masura! Heisa! Schutta!
-Barabessy! Opessy! Barabenki! Openki!
-Kosa roga tego!</poem>
-<nowiki>================</nowiki>
-<poem>Modre oczkie mamy,
-na sie spoglondamy.
-A co kom’ do tego
-Kiedy sie Koehamy,
-Bylebyszmy zygli
-Jak dwa golembetzki,
-Musiliszmy sie rostac
-Dla jeg matecki.</poem>
-== Дивись також ==
 * [[Діалекти польської мови]]
 == Посилання ==
+{{примітки}}
-<references/>
 [[Категорія:Польська мова]]