40 (число): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 10:45, 3 травня 2017

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 40 (значення).

40 сорок
37 38 39 40 41 42 43
Факторизація:	2×2×2×5
Римський запис:	XL
Двійкове:	101000
Вісімкове:	50
Шістнадцяткове:	28
Натуральні числа Список чисел

40 (со́рок) — натуральне число між 39 і 41.

Назва

Слово «сорок» є східнослов'янською лексемою (давньорус. сорокъ, біл. сорак, рос. сорок), невідомою в інших слов'янських мовах (ст.-пол. sorok, «в'язка з 40 шкурок» вважається запозиченням з російської). Це слово не має загальновизнаної етимології. Поширене тлумачення полягає в перенесенні назви з давнього значення «мішок на 40 соболиних або куницевих шкурок», у цьому разі «сорок» є родичем слів «сорочка», староцерк.-слов. срачица (< прасл. *sorky, *sorčica). Аналогічне утворення існує у данській: слово snes («двадцять», синонім tyve)^[1] походить від дав.-сканд. sneis («прут», «різка»), бо первісно так називали кількість настромлених на такий прут риб^[2]. Окрім того, відоме інше давньоскандинавське слово serkr, що означає «сорочка», а також «200 шкур»^[3].

Інші версії пов'язують сорок з грец. (τε)σαρράκοντα («сорок»), припускають запозичення з тюркських мов (пор. тур. kirk, каз. қырық — «сорок», чув. херĕх) з дисиміляцією k-k у s-k. У цьому разі східнопраслов'янську форму відновлюють як *sъrkъ^[4]^[3].

Слово чотирде́сять, зафіксоване в «Словарі Грінченка»^[5], походить прасл. *četyre desęte («чотири десятки»). Ця лексема вживається для позначення числа «40» в більшості слов'янських мов, а у східнослов'янських витіснене словом «сорок» (пол. czterdzieści, чеськ. čtyřicet, староцерк.-слов. четыри десѧти, церк.-слов. четыредесѧть, болг. четиридесет, мак. четириесет, серб. четрдесет/četrdeset, словен. štírideset)^[6].

Одиниця лічби

Со́рок — давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам, первісно означало «набір, в'язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок»^[7].

У Давній Русі існувала лічба «сороковицями», пов'язана з лічбою на пальцях. Лік вели за суглобами пальців (переходи між фалангами), яких було всього 8. Якщо число перевищувало 8, то при досягненні 8 людина, що рахує, загинає один палець на протилежній руці. По досягненні числа 40 всі пальці руки, яка фиксує повні осьмушки, виявлялися стиснутими в кулак. Сліди пальцевої «лічби сороками» збереглися в народних забобонах.

Див. також: Руська лічба

Математика

2⁴⁰ = 1099511627776
40 є четвертим октагональним числом.
40 є четвертим п'ятикутно-пірамідним числом
40 є півдосконалим числом
40 є числом Гаршада за основою 10

Наука

На відмітці «мінус сорок» збігаються градусні шкали Цельсія і Фаренгейта (тобто, −40 °F = −40 °C).
40 — атомний номер цирконія.
Вагітність у людини триває близько 40 тижнів
NGC 40 — планетарна туманність типу PN у сузір'ї Цефей.

У релігіях

Християнство

Сороковини — сороковий день після чиєї-небудь смерті, поминки в цей день
Сороковуст (сорокоуст) — молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті.
«Сорок сороков» — поширений фразеологізм, що означає сукупність московських соборів^[8], численність церков у старій Москві^[9]. Часто його хибно розуміють як добуток 40×40 (тобто 1600), але в Москві ніколи не було такої кількості храмів. Припускають, що слово соро́к означало церковно-адміністративну одиницю, аналог сучасного благочиння^[8].

Іслам

Юдаїзм

Язичництво

У культурі

«Сім-сорок» — традиційна клезмерська танцювальна мелодія
Слово «карантин» походить від фр. quarantaine («близько сорока», «сорок штук», «чотири десятки»). Назва пов'язана з тим, що ізоляція під час захворювань первісно тривала сорок днів^[10].

Дати

Інші галузі

ASCII-код символу "("

Примітки

↑ Tom Lundskaer-Nielsen,Philip Holmes. Danish: A Comprehensive Grammar. — London, New York : Routledge, 2015. — С. 146.
↑ П. Я. Черных. Историко-этимологический словарь современного русского языка. — М. : Русский язык, 1999. — Т. 2. — С. 188-189.
↑ ^а ^б Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Чотирдесят // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Сорок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ ^а ^б Иеромонах Йов (Гумеров). Вопрос: Что означает выражение «сорок сороков»? // Православие.Ru, 8 грудня 2009 г.
↑ Ольга Маевская. Сорок, девяносто, сто… // Наука и жизнь, № 8, 2013 г.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

Це незавершена стаття про число.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Tom Lundskaer-Nielsen,Philip Holmes. Danish: A Comprehensive Grammar. — London, New York : Routledge, 2015. — С. 146.

[2] П. Я. Черных. Историко-этимологический словарь современного русского языка. — М. : Русский язык, 1999. — Т. 2. — С. 188-189.

[Фасмер-3] а ^б Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973

[4] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[5] Чотирдесят // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[6] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[7] Сорок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[Гумеров-8] а ^б Иеромонах Йов (Гумеров). Вопрос: Что означает выражение «сорок сороков»? // Православие.Ru, 8 грудня 2009 г.

[Маевская-9] Ольга Маевская. Сорок, девяносто, сто… // Наука и жизнь, № 8, 2013 г.

[10] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 == Назва ==
-Слово «сорок» є [[східнослов'янські мови|східнослов'янською]] лексемою ({{lang-sla|сорокъ}}, {{lang-be|сорак}}, {{lang-ru|сорок}}), невідомою в інших слов'янських мовах (ст.-{{lang-pl|sorok}}, «в'язка з 40 шкурок» вважається запозиченням з російської). Це слово не має загальновизнаної етимології. Поширене тлумачення полягає в перенесенні назви з давнього значення «мішок на 40 шкурок», у цьому разі «сорок» є родичем слів «[[сорочка]]», {{lang-cu|срачица}} (< {{lang-x-slav|*sorky, *sorčica}}). Аналогічне утворення існує у [[данська мова|данській]]: слово ''snes'' («[[20 (число)|двадцять]]», синонім ''tyve'')<ref>{{книга|автор=Tom Lundskaer-Nielsen,Philip Holmes|заголовок= Danish: A Comprehensive Grammar|посилання=https://books.google.ru/books?id=QHMGCAAAQBAJ&pg=PA146&lpg=PA146&dq=snes+20+Danish+snes&source=bl&ots=81u2Q43eLg&sig=0vr4gHNBjnD1Q8YZEUa6lP0Pq3A&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiXr-nkl8rTAhWE_iwKHWiuC7IQ6AEINzAD#v=onepage&q=snes%2020%20Danish%20snes&f=false|відповідальний= |місце=London, New York |видавництво= Routledge|рік= 2015|том= |сторінок= 752|сторінки=146 |isbn=|ref =}}</ref> походить від [[Давньоскандинавська мова|дав.-сканд.]] ''sneis'' («прут», «різка»), бо первісно так називали кількість настромлених на такий прут риб<ref>{{книга|автор=П. Я. Черных.|заголовок= Историко-этимологический словарь современного русского языка|посилання=http://www.pageforyou.ru/library/ch_t2.pdf|відповідальний= |місце=М.|видавництво= Русский язык|рік= 1999|том= 2|сторінок= |сторінки=188-189|isbn=|ref =}}</ref>. Окрім того, відоме інше давньоскандинавське слово ''serkr'', що означає «сорочка», а також «200 шкур»<ref name="Фасмер">[http://enc-dic.com/fasmer/Sorok-12617/ Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>.
+Слово «сорок» є [[східнослов'янські мови|східнослов'янською]] лексемою ({{lang-sla|сорокъ}}, {{lang-be|сорак}}, {{lang-ru|сорок}}), невідомою в інших слов'янських мовах (ст.-{{lang-pl|sorok}}, «в'язка з 40 шкурок» вважається [[росіянізм|запозиченням з російської]]). Це слово не має загальновизнаної [[етимологія|етимології]]. Поширене тлумачення полягає в перенесенні назви з давнього значення «мішок на 40 [[соболь|соболиних]] або [[куниця|куницевих]] шкурок», у цьому разі «сорок» є родичем слів «[[сорочка]]», {{lang-cu|срачица}} (< {{lang-x-slav|*sorky, *sorčica}}). Аналогічне утворення існує у [[данська мова|данській]]: слово ''snes'' («[[20 (число)|двадцять]]», синонім ''tyve'')<ref>{{книга|автор=Tom Lundskaer-Nielsen,Philip Holmes|заголовок= Danish: A Comprehensive Grammar|посилання=https://books.google.ru/books?id=QHMGCAAAQBAJ&pg=PA146&lpg=PA146&dq=snes+20+Danish+snes&source=bl&ots=81u2Q43eLg&sig=0vr4gHNBjnD1Q8YZEUa6lP0Pq3A&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiXr-nkl8rTAhWE_iwKHWiuC7IQ6AEINzAD#v=onepage&q=snes%2020%20Danish%20snes&f=false|відповідальний= |місце=London, New York |видавництво= Routledge|рік= 2015|том= |сторінок= 752|сторінки=146 |isbn=|ref =}}</ref> походить від [[Давньоскандинавська мова|дав.-сканд.]] ''sneis'' («прут», «різка»), бо первісно так називали кількість настромлених на такий прут риб<ref>{{книга|автор=П. Я. Черных.|заголовок= Историко-этимологический словарь современного русского языка|посилання=http://www.pageforyou.ru/library/ch_t2.pdf|відповідальний= |місце=М.|видавництво= Русский язык|рік= 1999|том= 2|сторінок= |сторінки=188-189|isbn=|ref =}}</ref>. Окрім того, відоме інше давньоскандинавське слово ''serkr'', що означає «сорочка», а також «200 шкур»<ref name="Фасмер">[http://enc-dic.com/fasmer/Sorok-12617/ Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>.
 Інші версії пов'язують ''сорок'' з {{lang-el|(τε)σαρράκοντα}} («сорок»), припускають запозичення з [[тюркські мови|тюркських мов]] (пор. {{lang-tr|kirk}}, {{lang-kk|қырық}}&nbsp;— «сорок», {{lang-cv|херĕх}}) з [[дисиміляція (мовознавство)|дисиміляцією]] ''k-k'' у ''s-k''. У цьому разі східнопраслов'янську форму відновлюють як ''*sъrkъ''<ref>{{ЕСУМ5}}</ref><ref name="Фасмер"/>.