Моральний універсалізм: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
Sanya3 (обговорення | внесок)
м додана Категорія:Метаетика з допомогою HotCat
Рядок 10: Рядок 10:
[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Філософія]]
[[Категорія:Філософія]]
[[Категорія:Метаетика]]

Версія за 03:05, 2 жовтня 2016

Універсалі́зм — віра в те, що моральні цінності — наприклад, права людини — є значною мірою однаковими завжди і всюди. Універсалізм є протилежністю релятивізму.[джерело?]

Ідея універсалізму присутня в історії християнства, ісламу, зороастризму, індуїзму й інших релігій. Перші безперечні джерела про універсалізм в християнстві з'являються в Англії в XVII столітті, в Європі та Америці в XVIII століття. Як організована течія універсалізм виникає в Північній Америці в епоху Просвітництва.

Індивідуальне щастя універсалізм вважає неможливим за відсутності у особистості свідомості солідарності з навколишнім світом і без установки гармонії між ними, можливою тільки шляхом пізнання законів, що лежать в основі світового розвитку, і дотримання їх. Під універсалізмом також розуміється « етичний світогляд, протилежне індивідуалізму», «форма мислення, яка розглядає універсум як ціле»[1].

Примітки

  1. Универсализм / Философский энциклопедический словарь. 2010.