Моральний універсалізм: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
AS (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
AS (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
<noinclude>{{Delete|30 травня 2015}}</noinclude> |
|||
'''Універсалі́зм''' - віра в те, що моральні [[Цінність|цінності]] — наприклад, [[права людини]] — є значною мірою однаковими завжди і всюди. Універсалізм є протилежністю [[релятивізм|релятивізму]].{{джерело?}} |
'''Універсалі́зм''' - віра в те, що моральні [[Цінність|цінності]] — наприклад, [[права людини]] — є значною мірою однаковими завжди і всюди. Універсалізм є протилежністю [[релятивізм|релятивізму]].{{джерело?}} |
||
Версія за 11:16, 31 травня 2015
Універсалі́зм - віра в те, що моральні цінності — наприклад, права людини — є значною мірою однаковими завжди і всюди. Універсалізм є протилежністю релятивізму.[джерело?]
Ідея універсалізму присутня в історії християнства, ісламу, зороастризму, індуїзму й інших релігій. Перші безперечні джерела про універсалізм в християнстві з'являються в Англії в XVII столітті, в Європі та Америці в XVIII століття. В якості організованої течії універсалізм виникає в Північній Америці в епоху Просвітництва.
Індивідуальне щастя універсалізм вважає неможливим за відсутності у особистості свідомості солідарності з навколишнім світом і без установки гармонії між ними, можливою тільки шляхом пізнання законів, що лежать в основі світового розвитку, і дотримання їх. Під універсалізмом також розуміється « етичний світогляд, протилежне індивідуалізму», «форма мислення, яка розглядає універсум як ціле»[1].
Примітки
- ↑ Универсализм / Философский энциклопедический словарь. 2010.