Бекетов Олексій Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
419 014 редагувань
м Згруповано однакові примітки
 
Рядок 35: Рядок 35:
Від 1898 — [[професор]] [[Харківський державний технічний університет будівництва й архітектури|Харківського технологічного інституту]] (згодом, з 1930 — Харківського будівельного інституту). Серед учнів — архітектори [[Душкін Олексій Миколайович|О. Душкін]], [[Касьянов Олексій Михайлович|О. Касьянов]], [[Кричевський Василь Григорович|В. Кричевський]], [[Тацій Олексій Олександрович|О. Тацій]].
Від 1898 — [[професор]] [[Харківський державний технічний університет будівництва й архітектури|Харківського технологічного інституту]] (згодом, з 1930 — Харківського будівельного інституту). Серед учнів — архітектори [[Душкін Олексій Миколайович|О. Душкін]], [[Касьянов Олексій Михайлович|О. Касьянов]], [[Кричевський Василь Григорович|В. Кричевський]], [[Тацій Олексій Олександрович|О. Тацій]].


Був одружений з художницею Ганною Алчевською — дочкою українського промисловця, банкіра, громадського діяча, мецената [[Алчевський Олексій Кирилович|Олексія Кириловича Алчевського]] та українського педагога, організатора народної освіти [[Алчевська Христина Данилівна|Христини Данилівни Алчевської]]. Тож проєкти найважливіших будівель, що служили справі народної освіти для Харкова, було виконано О. М. Бекетовим безкоштовно. Це проєкт Громадської бібліотеки (1899—1901, нині [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|ХДНБ ім. В. Г. Короленка]]) і проєкт будівлі Харківської жіночої недільної школи Х. Д. Алчевської (1896, нині Виставковий зал [[Харківський художній музей|Харківського художнього музею]]).
Був одружений з художницею [[Алчевська Ганна Олексіївна|Ганною Алчевською]] — дочкою українського промисловця, банкіра, громадського діяча, мецената [[Алчевський Олексій Кирилович|Олексія Кириловича Алчевського]] та українського педагога, організатора народної освіти [[Алчевська Христина Данилівна|Христини Данилівни Алчевської]]. Тож проєкти найважливіших будівель, що служили справі народної освіти для Харкова, було виконано О. М. Бекетовим безплатно. Це проєкт Громадської бібліотеки (1899—1901, нині [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|ХДНБ ім. В. Г. Короленка]]) і проєкт будівлі Харківської жіночої недільної школи Х. Д. Алчевської (1896, нині Виставковий зал [[Харківський художній музей|Харківського художнього музею]]).


<gallery widths="200" heights="200">
<gallery widths="200" heights="200">

Поточна версія на 07:28, 26 серпня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бекетов.
Бекетов Олексій Миколайович
Олексій Бекетов, близько 1900 р.
Народження19 лютого (3 березня) 1862
Смерть23 листопада 1941(1941-11-23)[1] (79 років)
Поховання13-е міське кладовище
Країна Російська імперія→
 УРСР
НавчанняПетербурзька академія мистецтв
ВчителіБезперчий Дмитро Іванович
Діяльністьархітектор, реставратор, викладач університету
Архітектурний стильнеоренесанс, модерн, неокласицизм
Найважливіші спорудиХарківське комерційне училище Імператора Олександра III, вулиця Жон Мироносиць, Вулиця Дарвіна і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступіньдоктор архітектури (1939)
Вчене званняакадемік і професор[d]
ЗакладПетербурзька академія мистецтв і Харківський практичний технологічний інститут
УчніДушкін Олексій Миколайович, Кричевський Василь Григорович, Тацій Олексій Олександрович і Торубаров Дмитро Романович
Нагородизаслужений діяч мистецтв УРСР
БатькоБекетов Микола Миколайович
Брати, сестриQ114740228?
CMNS: Бекетов Олексій Миколайович у Вікісховищі

Беке́тов Олексі́й Микола́йович (19 лютого (3 березня) 1862, Харків — 23 листопада 1941(1941-11-23), Харків) — український архітектор і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (1941).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 19 лютого (3 березня) 1862 року в Харкові в сім'ї Миколи Миколайовича Бекетова[2] — засновника фізико-хімічної науки, академіка, професора Харківського університету.

У Харкові закінчив Перше реальне училище, де малюнок і живопис викладав учень Карла Брюллова — Дмитро Безперчий, а також приватну художню школу М. Д. Раєвської-Іванової.

Навчався в Петербурзькій академії мистецтв, яку закінчив 1885 року, з 1894 — її академік[3].

Від 1898 — професор Харківського технологічного інституту (згодом, з 1930 — Харківського будівельного інституту). Серед учнів — архітектори О. Душкін, О. Касьянов, В. Кричевський, О. Тацій.

Був одружений з художницею Ганною Алчевською — дочкою українського промисловця, банкіра, громадського діяча, мецената Олексія Кириловича Алчевського та українського педагога, організатора народної освіти Христини Данилівни Алчевської. Тож проєкти найважливіших будівель, що служили справі народної освіти для Харкова, було виконано О. М. Бекетовим безплатно. Це проєкт Громадської бібліотеки (1899—1901, нині ХДНБ ім. В. Г. Короленка) і проєкт будівлі Харківської жіночої недільної школи Х. Д. Алчевської (1896, нині Виставковий зал Харківського художнього музею).

  • З дружиною
    З дружиною

Творчість

[ред. | ред. код]

У Харкові збудував понад 40 громадських і житлових споруд: будинки юридичного інституту (1892), корпуси сільськогосподарського інституту (1907—1912), банку (1932) та інші. Серед побудованих ним до 1917 року споруд Харкова такі:

За проєктами Бекетова будували також у містах Новочеркаську (будинок палати судових встановлень, 1909 рік), Катеринославі, Ростові-на-Дону, Києві (будинок на вулиці Грушевського, 9, 1934 рік), Сімферополі.

Працював і як художник (пейзажі Криму).

У 1905—1907 у співавторстві з скульптором І. Андреолетті створив памятник В. Н. Каразіну, який зараз розташований біля входу до Харківського університету ім. В. Н. Каразіна[5].

Родина

[ред. | ред. код]

Його онук Федір Семенович Рофе-Бекетов (1932) став доктором фізико-математичних наук[6][7], а праонучка Олена Рофе-Бекетова — відомою громадською діячкою та активісткою.[8][9][10][11][12][13][14]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На честь видатного архітектора в Харкові названо станцію метрополітену. Перед будівлями ХНУБА та ХНУМГ[15] (якому за наказом МОН України № 464 від 25.04.2013 р. присвоєно ім'я О. М. Бекетова) встановлено пам'ятники.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Бекетов Алексей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ БЕКЕТОВ ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 28 вересня 2019.
  3. ↑ Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. Київ: Книги - ХХ. 2007. с. 31. ISBN 978-966-8653-95-7.
  4. ↑ а б УІНП. 1862 - народився Олексій Бекетов, архітектор. УІНП (укр.). Процитовано 22 серпня 2024.
  5. ↑ Бекетов Олексій Миколайович (1862-1941) | Харьковский областной совет молодых ученых и специалистов. scientists.kharkov.ua. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  6. ↑ Рофе-Бекетов Ф.С. и Песчанский В.Г. // В.В. Ерёменко. О себе и моих учителях, колегах, друзьях. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  7. ↑ Майя Чайка (29 серпня 2016). Алчевские. Память сердца. Харьковские Известия. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  8. ↑ Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова. Пам'ятник великому зодчому і педагогу О.М. Бекетову. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  9. ↑ Ирина Стрельник (18 червня 2018). Памятники архитектуры и истории нужно не охранять, а сохранять. Вечерний Харьков. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  10. ↑ Трансформация волонтерства: от ящиков с едой к масштабным фестивалям. Накипело. 6 лютого 2017. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
  11. ↑ Активісти Харкова та 9 міст об'єднуються для захисту архітектурних пам'яток. Справжня варта. 15 січня 2018. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  12. ↑ Юлія Гуш (7 березня 2019). Будинок зі шпилем у небезпеці: Як безкультур’я та жадоба знищують старий Харків. Depo.ua. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  13. ↑ Юлія Бойко (15 січня 2019). У Харкові пройшов щорічний вертеп-фест (відео). Медиа группа «Объектив». Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  14. ↑ Марина Верещака (12 січня 2020). Понад 1,5 тисячі колядників пройшлися центром Харкова. Суспільне. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  15. ↑ У Харкові відкрили пам'ятник архітектору Олексію Бекетову. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бекетов_Олексій_Миколайович&oldid=43350942