Перекотиполе: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок) м новий ключ сортування для Категорія:Перекотиполе: " " з допомогою HotCat |
Немає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| (Не показано 22 проміжні версії 11 користувачів) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Рослини, що утворюють перекотиполе == |
== Рослини, що утворюють перекотиполе == |
||
[[Файл:Tumbleweed in motion.webm|thumb|Перекочування вітром перекотиполя (''[[Lechenaultia divaricata]]'')]] |
[[Файл:Tumbleweed in motion.webm|thumb|Перекочування вітром перекотиполя (''[[Lechenaultia divaricata]]'')]] |
||
Рослини, що утворюють перекотиполе (наук. термін: первольвент)<ref>Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 195). — ISBN 966-551-166-1</ref>: |
|||
| ⚫ | |||
* [[Однодольні]] |
|||
| ⚫ | |||
** [[Просо волосовидне]] (''Panicum capillare'');<ref>[http://herbarium.usu.edu/webmanual/info2.asp?name=Panicum_capillare&type=treatment Grass Manual Treatment] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110611160748/http://herbarium.usu.edu/webmanual/info2.asp?name=Panicum_capillare&type=treatment |date=11 червня 2011 }}</ref> |
|||
* [[Дводольні]]: |
* [[Дводольні]]: |
||
** Родина [[Капустяні]] — [[Сухоребрик високий]] (''Sisymbrium altissimum'' [[L.]] = ''Sinapis sinaipistrum'' [[Crantz]]); |
** Родина [[Капустяні]] — [[Сухоребрик високий]] (''Sisymbrium altissimum'' [[Карл Лінней|L.]] = ''Sinapis sinaipistrum'' [[Crantz]]); [[катран татарський]] (''Crambe tataria'' [[Sebeok]]); |
||
** Родина [[Гвоздикові]] — [[Лещиця волотиста]] (''Gypsophila paniculata'' [[L.]]); |
** Родина [[Гвоздикові]] — [[Лещиця волотиста]] (''Gypsophila paniculata'' [[Карл Лінней|L.]]); |
||
** Родина [[Лободові]] — [[Устели-поле піскове]] (''Ceratocarpus arenarius''), |
** Родина [[Лободові]] — [[Устели-поле піскове]] (''Ceratocarpus arenarius''), [[Курай поташевий]] (''Salsola kali''), [[Кумарчик пісковий]] (''Agriophyllum arenarium''); |
||
** Родина [[Зонтичні]] — ''[[Cachrys odontalgica]]'' [[Pall.]], [[Миколайчики плоскі]] (''Eryngium planum''), [[Миколайчики польові]] (''Eryngium campestre''), [[Різак (рослина)|Різак]] (''Falcaria'' [[Bernh.]]); |
** Родина [[Зонтичні]] — ''[[Cachrys odontalgica]]'' [[Pall.]], [[Миколайчики плоскі]] (''Eryngium planum''), [[Миколайчики польові]] (''Eryngium campestre''), [[Різак (рослина)|Різак]] (''Falcaria'' [[Bernh.]]); |
||
** Родина [[Плюмбагові]] — види роду [[Кермек]] (''Limonium'') і [[Гоніолімон]] (''Goniolimon''), у тому числі [[Кермек Гмеліна]]; |
** Родина [[Плюмбагові]] — види роду [[Кермек]] (''Limonium'') і [[Гоніолімон]] (''Goniolimon''), у тому числі [[Кермек Гмеліна]]; |
||
** Родина [[Глухокропивові]] — [[Котяча м'ята дрібноквіткова]] (''Nepeta parviflora'' [[M.Bieb.]]), [[Чистець візантійський]] (''Stachys byzantina'' [[K.Koch]]), ''[[Phlomis herba-venti]]'' [[L.]]; |
** Родина [[Глухокропивові]] — [[Котяча м'ята дрібноквіткова]] (''Nepeta parviflora'' [[Фрідріх Маршал Біберштайн|M.Bieb.]]), [[Чистець візантійський]] (''Stachys byzantina'' [[K.Koch]]), ''[[Phlomis herba-venti]]'' [[Карл Лінней|L.]]; |
||
** Родина [[Айстрові]] — [[Відкасник звичайний]] (''Carlina vulgaris'' [[L.]]), [[Волошка розлога]] (''Centaurea diffusa'' [[Lam.]]), [[Волошка овеча]] (''Centaurea ovina'' [[Pall.]])<ref name="ЭСБЕ"/> |
** Родина [[Айстрові]] — [[Відкасник звичайний]] (''Carlina vulgaris'' [[Карл Лінней|L.]]), [[Волошка розлога]] (''Centaurea diffusa'' [[Жан Батист Ламарк|Lam.]]), [[Волошка овеча]] (''Centaurea ovina'' [[Pall.]])<ref name="ЭСБЕ"/>; |
||
** Родина [[Онагрові]] — ''[[Oenothera deltoides]]''<ref>{{Cite web|title=How Plants travel? Ways plants use to disperse seeds|url=https://www.happybotanist.com/how-plants-travel-the-ways-they-use-to-spread-their-seeds/|website=Happy Botanist|date=2017-12-10|accessdate=2019-02-23|language=en-US}}</ref>. |
|||
== Символізм == |
== Символізм == |
||
У переносному значенні «перекотиполе» — «бурлака», «бродяга», той, хто постійно переходить, переїздить з місця на місце або не має визначеного місця у житті<ref name="Словник української мови"/>. Таке ж переносне значення має і англійська назва цих рослин — ''tumbleweed''. В американській [[Народна музика|народній музиці]] й музиці стилю [[кантрі]] подібне позначення бурлаки трапляється поряд з ''rolling stone'' («котний камінь») і ''hit the road'' («бий-шлях»). |
У переносному значенні «перекотиполе» — «бурлака», «бродяга», той, хто постійно переходить, переїздить з місця на місце або не має визначеного місця у житті<ref name="Словник української мови"/>. Таке ж переносне значення має і англійська назва цих рослин — ''tumbleweed''. В американській [[Народна музика|народній музиці]] й музиці стилю [[кантрі]] подібне позначення бурлаки трапляється поряд з ''rolling stone'' («котний камінь») і ''hit the road'' («бий-шлях»). |
||
Символіку перекотиполя використав [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Г. Шевченко]] у поезії «Ми восени таки похожі…» — як образ свого життя в чужій землі: |
Символіку перекотиполя використав [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Г. Шевченко]] у поезії «Ми восени таки похожі…»<ref>{{ШевЕ-4|частина=«Ми восени таки похожі»|сторінки =195-197}}</ref> — як образ свого життя в чужій землі: |
||
{{цитата| |
{{цитата| |
||
''По долині, по роздоллі''<br/> |
''По долині, по роздоллі''<br/> |
||
| Рядок 32: | Рядок 36: | ||
Деякі види рослин, що утворюють перекотиполе, можуть серйозно посилити [[Деградація земель|ерозію ґрунтів]]. Так, згідно з проведеним дослідженням, один кущ ''[[Kali tragus]]'' може забрати з ґрунту 167 літрів води. |
Деякі види рослин, що утворюють перекотиполе, можуть серйозно посилити [[Деградація земель|ерозію ґрунтів]]. Так, згідно з проведеним дослідженням, один кущ ''[[Kali tragus]]'' може забрати з ґрунту 167 літрів води. |
||
Перекотиполе може являти собою певну небезпеку як одна з причин виникнення степових пожеж, оскільки жмут засохлої трави, занесений вітром у [[багаття]], перетворюється на вогняний |
Перекотиполе може являти собою певну небезпеку як одна з причин виникнення степових пожеж, оскільки жмут засохлої трави, занесений вітром у [[багаття]], перетворюється на вогняний [[смолоскип]], що стрімко розносить вогонь. З огляду на те слід додержуватися запобіжних заходів під час розведення багать у степу, не залишати вогонь без нагляду.<ref>Ильичёв А. А. Популярная энциклопедия выживания: Изд. 2-е, испр., доп. и перераб. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 496 с., ил.</ref> |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{Commonscat|Tumbleweeds}} |
{{Commonscat|Tumbleweeds}} |
||
* {{УМЕ10|частина=Перекотиполе|сторінки=1327}} |
|||
* [http://www.youtube.com/watch?v=5yt_VSqDALk&feature=player_embedded Відео перекотиполя] |
* [http://www.youtube.com/watch?v=5yt_VSqDALk&feature=player_embedded Відео перекотиполя] |
||
{{Бібліоінформація}} |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
[[Категорія:Морфологія рослин]] |
[[Категорія:Морфологія рослин]] |
||
[[Категорія:Перекотиполе| |
[[Категорія:Перекотиполе|Перекотиполе]] |
||
Поточна версія на 11:04, 6 вересня 2024
Перекоти́по́ле[1] — загальна назва багатьох видів степових і пустельних трав'янистих рослин, що утворюють після відмирання круглі жмути, які качаються по вітру, розсіюючи насіння. Початок таким утворенням кладуть рослини, що розвивають галузисте, але тонке стебло з розчепіреним гіллям. Восени стебло відмирає та висихає, обламується біля кореня (чи виривається разом з корінням) і переноситься вітром по відкритих просторах. Шляхом стебло захоплює соломинки, гілочки інших чіпких рослин і нарешті скочується в досить велику груду[2].
Рослини, що утворюють перекотиполе (наук. термін: первольвент)[3]:
- Однодольні
- Холодок лікарський (Asparagus officinalis);
- Просо волосовидне (Panicum capillare);[4]
- Дводольні:
- Родина Капустяні — Сухоребрик високий (Sisymbrium altissimum L. = Sinapis sinaipistrum Crantz); катран татарський (Crambe tataria Sebeok);
- Родина Гвоздикові — Лещиця волотиста (Gypsophila paniculata L.);
- Родина Лободові — Устели-поле піскове (Ceratocarpus arenarius), Курай поташевий (Salsola kali), Кумарчик пісковий (Agriophyllum arenarium);
- Родина Зонтичні — Cachrys odontalgica Pall., Миколайчики плоскі (Eryngium planum), Миколайчики польові (Eryngium campestre), Різак (Falcaria Bernh.);
- Родина Плюмбагові — види роду Кермек (Limonium) і Гоніолімон (Goniolimon), у тому числі Кермек Гмеліна;
- Родина Глухокропивові — Котяча м'ята дрібноквіткова (Nepeta parviflora M.Bieb.), Чистець візантійський (Stachys byzantina K.Koch), Phlomis herba-venti L.;
- Родина Айстрові — Відкасник звичайний (Carlina vulgaris L.), Волошка розлога (Centaurea diffusa Lam.), Волошка овеча (Centaurea ovina Pall.)[2];
- Родина Онагрові — Oenothera deltoides[5].
У переносному значенні «перекотиполе» — «бурлака», «бродяга», той, хто постійно переходить, переїздить з місця на місце або не має визначеного місця у житті[1]. Таке ж переносне значення має і англійська назва цих рослин — tumbleweed. В американській народній музиці й музиці стилю кантрі подібне позначення бурлаки трапляється поряд з rolling stone («котний камінь») і hit the road («бий-шлях»).
Символіку перекотиполя використав Т. Г. Шевченко у поезії «Ми восени таки похожі…»[6] — як образ свого життя в чужій землі:
|
По долині, по роздоллі |
|
Деякі види рослин, що утворюють перекотиполе, можуть серйозно посилити ерозію ґрунтів. Так, згідно з проведеним дослідженням, один кущ Kali tragus може забрати з ґрунту 167 літрів води.
Перекотиполе може являти собою певну небезпеку як одна з причин виникнення степових пожеж, оскільки жмут засохлої трави, занесений вітром у багаття, перетворюється на вогняний смолоскип, що стрімко розносить вогонь. З огляду на те слід додержуватися запобіжних заходів під час розведення багать у степу, не залишати вогонь без нагляду.[8]
- ↑ а б Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 203. Перекотиполе
- ↑ а б Перекати-поле // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 195). — ISBN 966-551-166-1
- ↑ Grass Manual Treatment [Архівовано 11 червня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ How Plants travel? Ways plants use to disperse seeds. Happy Botanist (амер.). 10 грудня 2017. Процитовано 23 лютого 2019.
- ↑ «Ми восени таки похожі» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 195-197.
- ↑ Т. Г. Шевченко Ми восени таки похожі…
- ↑ Ильичёв А. А. Популярная энциклопедия выживания: Изд. 2-е, испр., доп. и перераб. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 496 с., ил.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перекотиполе
- Перекотиполе // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1327. — 1000 екз.
- Відео перекотиполя
