Перейти до вмісту

Вулиця Дарвіна (Харків): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TeoBot (обговорення | внесок)
Боти
42 924 редагування
м checkwiki за допомогою AWB
 
(Не показані 40 проміжних версій 15 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
|назва = Вулиця Дарвіна
|назва = Вулиця Дарвіна
|населений пункт = [[Харків]]
|населений пункт = [[Харків]]
|фото = Darvin street.jpg
|фото = Kharkiv, Darvina Street - 05.jpg
|розмір = 340px
|розмір = 340px
|підпис = Вулиця Дарвіна
|підпис = Вулиця Дарвіна
Рядок 9: Рядок 9:
|історичний район =
|історичний район =
|колишні назви = Садово-Куликівська вулиця (до 1920-х)
|колишні назви = Садово-Куликівська вулиця (до 1920-х)
|протяжність = ~ 700 м
|протяжність = 610 м
|ширина =
|ширина =
|метро = [[Архітектора Бекетова (станція метро)|Архітектора Бекетова]]
|метро = [[Архітектора Бекетова (станція метро)|Архітектора Бекетова]]
Рядок 15: Рядок 15:
|на карті google =
|на карті google =
}}
}}
⚫
'''Вулиця Дарвіна''', до [[1920-ті|1920-х]] '''Садово-Куликівська''' — одна з вулиць у [[Історичний центр Харкова|центрі]] [[Харків|Харкова]].
⚫
Розташована в історичному [[Нагірний район (Харків)|Нагірному районі]] та адміністративному [[Київський район (Харків)|Київському]], на так званій Куликовій горі. Названа у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянські часи]] на честь засновника [[Еволюційне вчення|еволюціонізму]] [[Британські острови|британця]] [[Чарлз Дарвін|Чарльза Дарвіна]]. Відрізняється великою кількістю пам'яток [[архітектура|архітектури]]. Довжина вулиці 0,610 км<ref name=":0">{{Cite book|title=Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов...|last=Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М.|first=|year=2011|publisher=«Издательство САГА»|location=Харьков|pages=348|language=|isbn=978-617-575-024-7}}</ref>.


⚫
== Розташування ==
⚫
'''Вулиця Дарвіна''', до [[1920-ті|1920-х]] '''Садово-Куликівська''' — одна з вулиць у центрі [[Харків|Харкова]].
⚫
Вулиця Дарвіна починається від [[Вулиця Григорія Сковороди (Харків)|вулиці Григорія Сковороди]] поруч зі станцією метро [[Архітектора Бекетова (станція метро)|Бекетова]] і далі йде в бік [[Харків (річка)|річки Харків]]. Протяжність вулиці становить близько 700 [[метр]]ів, вулиця є відносно короткою, і проте, жвавою. Вулиця Дарвіна закінчується поворотом на [[Куликівська вулиця (Харків)|Куликівську вулицю]].
⚫
Розташована в історичному [[Нагірний район (Харків)|Нагірному районі]] та адміністративному [[Київський район (Харків)|Київському]], на так званій Куликовій горі. Названа у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянські часи]] на честь засновника [[Еволюційне вчення|еволюціонізму]] [[Британські острови|британця]] [[Чарлз Дарвін|Чарльза Дарвіна]]. Відрізняється великою кількістю пам'яток [[архітектура|архітектури]].


⚫
== Історія ==
⚫
== Розташування ==
⚫
На початку другої половини 18 століття вся величезна ділянка Нагірного району від нинішніх проспекту Героїв Харкова до вул. Гуданова і від Журавлівського схилу річки Харків до вул. Григорія Сковороди належала полковнику [[Харківський полк|Харківського козацького полку]] [[Куликовські|Куликовському]]. За його прізвища названа була Куликова гора, де і розташувалися вулиці [[Куликівська вулиця (Харків)|Куликівська]] та Садово-Куликівська (Дарвіна).
⚫
Вулиця Дарвіна починається від [[Пушкінська вулиця (Харків)|вулиці Пушкінської]] поруч зі станцією метро [[Архітектора Бекетова (станція метро)|Бекетова]] і далі йде в бік [[Харків (річка)|річки Харків.]]
Протяжність вулиці становить близько 700 [[метр]]ів, вулиця є відносно короткою, і проте, жвавою. Вулиця Дарвіна закінчується поворотом на [[вулиця Мельникова (Харків)|вулицю Мельникова]] (кол. Куликівську).


⚫
Цікаво, що колишня мільйонерка Куликовська проживала на Садово-Куликівській на своїй колишній землі в одній з кімнат свого колишнього будинку вже в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] до кінця 1920-х років, а її син гвардії полковник Кірасирського полку [[Куликовський Микола Олександрович|Микола Куликовський]], що став [[4 листопада]] [[1916]] чоловіком сестри Імператора [[Микола II (російський імператор)|Миколи Другого]] [[Ольга Олександрівна|Ольги Олександрівни]], в цей момент вже був в еміграції, в Данії, на батьківщині [[Марія Федорівна (дружина Олександра III)|матері своєї дружини]].
⚫
== Історія ==
⚫
На початку другої половини 18 століття вся величезна ділянка Нагірного району від нинішніх Московського проспекту до вул. Гуданова і від Журавлівського схилу річки Харків до вул. Пушкінської належала полковнику Харківського полку Куликовському. За його прізвища названа була Куликова гора, де і розташувалися вулиці Куликівська (Мельникова) та Садово-Куликівська (Дарвіна).


Вулиця отримала початкову назву у 1804&nbsp;р. У роки німецької окупації Харкова (1942—1943) вулиці поверталася історична назва.<ref name=":0" />
⚫
Цікаво, що колишня мільйонерка Куликовська проживала на Садово-Куликівській на своїй колишній землі в одній з кімнат свого колишнього будинку вже в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] до кінця 1920-х років, а її син гвардії полковник Кірасирського полку [[Куликівський, Микола Олександрович|Микола Куліковський]], що став [[4 листопада]] [[1916]] чоловіком сестри Імператора [[Микола II (російський імператор)|Миколи Другого]] [[Ольга Олександрівна|Ольги Олександрівни]], в цей момент вже був в еміграції, в Данії, на батьківщині [[Марія Федорівна (дружина Олександра III)|матері своєї дружини]].


Наприкінці 19 та на початку 20 століття на вулиці побудували низку особняків. До війни вулиця була тупиковою.{{sfn|Харьков: Архитектура, памятники, новостройки|1985|с=80}}
⚫
== Пам'ятки та архітектурні пам'ятки ==
* [[Харківський будинок архітектора]].
* Будинок 17 — побудований Олексієм Бекетовим для себе одноповерховим (він у ньому не жив, одразу ж побудував будинок 37). Надбудований після війни на 2 поверхи, втратив свій колишній вигляд.
* На вулиці також розташована міська студентська поліклініка (1970).
⚫
* Поруч з вулицею було побудовано в [[1885]] Харківський технологічний інститут (зараз [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|НТУ ХПІ]]).


⚫
== Будинки та архітектурні пам'ятки ==
⚫
== Історичні факти ==
* '''Будинок №&nbsp;1'''&nbsp;—Триповерховий житловий будинок, побудований Комгоспом у середині 1920-х років на розі [[Вулиця Григорія Сковороди (Харків)|вулиці Григорія Сковороди]], на місці, де раніше знаходився будинок купців Пономарьових. На фасадах простежувалися спроби застосування форм українського бароко. На початку 1930-х років був надбудований до 5 поверхів, при цьому елементи первісного декору були втрачені.<ref name=":1" />
⚫
* Після «[[Харківський крах|харківського краху]]» та самогубства або вбивства тестя академіка Бекетова промисловця [[Алчевський Олексій Кирилович|Олексія Алчевського]] в травні [[1901]] після нього залишилися великі борги. [[Алчевська Христина Данилівна|Теща Бекетова]] продала [[Садиба Алчевських|садибу]] з садом, а [[Бекетов Олексій Миколайович|академік архітектури Бекетов]] змушений був продати [[Будинок учених (Харків)|свій особняк]] суспільству автомобілістів та потім побудував собі двоповерховий будинок 37 в кінці Садово-Куликівської, над [[Журавлівка (Харків)|Журавлівськими схилами]], де ділянки були дешевші та місце не таке престижне. Сам архітектор з родиною жив на другому поверсі, а нижній здавав. Серед мешканців були художник М.Р. [[Пестриков]], а вже за Радянської влади, в [[1930-ті|1930-х]] — відомий баталіст [[Самокиш Микола Семенович|Микола Самокиш]]. На невеликій вулиці Дарвіна Бекетов побудував п'ять будівель: 13, 17, 21, 23, 37.
* '''Будинок №&nbsp;4'''&nbsp;— Двоповерховий житловий будинок з високим цокольним поверхом збудований у 1915&nbsp;р. за проєктом архітектора І.&nbsp;І.&nbsp;Тенне (можливо, проєкт будинку він виконав разом із архітектором [[Ржепішевський Олександр Іванович|О.&nbsp;І.&nbsp;Ржепішевським]]). В оформленні фасаду поєднуються елементи [[Модерн (мистецтво)|модерну]] та [[класицизм]]у, він прикрашений ліпними деталями та жіночими статуями. У будинку знаходилися чотири квартири підвищеної комфортності. Будинок належав купцю Е.&nbsp;Д.&nbsp;Молдавському, в одній з квартир жив сам Тенне. У 1917&nbsp;р. будинок купив у Молдавського лікар Гехтман. Після жовтневого перевороту він був націоналізований, в ньому розмістилося Управління Уповноваженого наркомата Іноземних справ при [[Раднарком УРСР|Раднаркомі УРСР]]. У 1934 році, після переведення столиці до [[Київ|Києва]], у будинку розмістився Будинок Лікаря. Після [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] у ньому розміщувалися Київський районний комітет [[Комуністична партія України (1918—1991)|КПУ]], потім&nbsp;— міський комітет [[ЛКСМУ]], а нині його займають комерційні організації.{{sfn|Харьков: Архитектура, памятники, новостройки|1985|с=81}}<ref name=":1">{{Cite web|title=Дом архитектора|url=http://www.nsau.kh.ua/dom_arhitektora.html|accessdate=2021-12-22|language=ru-RU|archive-date=22 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211222234746/http://www.nsau.kh.ua/dom_arhitektora.html}}</ref>
⚫
* У тій же до-і [[Жовтневий переворот 1917|післяреволюційній]] квартирі архітектора на Садово-Куликівській (вул. Дарвіна) досі проживають його онуки Ф. Рофе-Бекетов<ref name="100 знаменитых харьковчан">{{книга
* '''Будинок №&nbsp;3/5'''&nbsp;— Житловий будинок з дитячим садком на першому поверсі, збудований у 1950-х роках за проєктом архітектора В.&nbsp;Г.&nbsp;Висневського для співробітників інституту Південдіпрошахт.<ref name=":1" />
* '''Будинок №&nbsp;8'''&nbsp;— Особняк, побудований у 1880&nbsp;р. за проєктом архітектора Ф.&nbsp;А.&nbsp;Ніценка для колезького секретаря Н.&nbsp;Ф.&nbsp;Темпінського. Нині у ньому міститься одне з відділень Харківської міської студентської лікарні.<ref name=":1" />
* '''Будинок №&nbsp;9'''&nbsp;— [[Особняк Рижова (Харків)|Особняк Рижових]], збудований у 1911&nbsp;р. за проєктом архітектора [[Величко Віктор Валеріанович|В.&nbsp;В.&nbsp;Величка]]. В даний час в ньому знаходиться Харківська обласна організація [[Національна спілка архітекторів України|Національної спілки архітекторів України]]. Одноповерхова з боку вулиці та двоповерхова з двору будівля збудована у стилі [[неоренесанс]]у. Фасад оздоблює [[колонада]] [[Іонічний ордер|іонічного ордера]]. Палисадник перед будинком огороджений кованими металевими ґратами. Позаду будинку розташований сад, в якому знаходиться альтанка-ротонда іонічного ордера.{{sfn|Харьков: Архитектура, памятники, новостройки|1985|с=81}}<ref name=":1" />. З 1919 по 1922 роки у будинку знаходилася [[Харківська НК]].
* '''Будинок №&nbsp;10'''&nbsp;— Поліклініка Харківської міської студентської лікарні. Збудована у 1970-х роках за проєктом повторного застосування, розробленим для [[Москва|Москви]] архітектором Р. Рабіновичем та інженером Лавровським (за участю архітектора В. Плішка). Прив'язку проєкту виконано в інституті «Харківпроєкт». На фасаді встановлено пам'ятну дошку колишньому головному лікарю студентської лікарні, заслуженому лікарю України Маї Григоровні Фоміній (1935—2012)<ref>{{Cite web|title=На Студентській лікарні з'явиться меморіальна дошка Майї Фоміній|url=http://www.city.kharkov.ua/uk/news/na-studentskiy-likarni-z-yavitsya-memorialna-doshka-mayyi-fominiy-14913.html|website=https://www.city.kharkov.ua/|accessdate=2021-12-22|language=uk|first=|last=|archive-date=22 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211222124418/https://city.kharkov.ua/uk/news/na-studentskiy-likarni-z-yavitsya-memorialna-doshka-mayyi-fominiy-14913.html}}</ref> На місці цієї будівлі знаходився будинок, де жив і помер [[поет]], ректор [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]] [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|П.&nbsp;П.&nbsp;Гулак-Артемовський]]. Пізніше на цьому ж місці стояв будинок купця Єнуровського, в якому підчас гастролей у Харкові гостював [[Шаляпін Федір Іванович|Ф.&nbsp;І.&nbsp;Шаляпін]].<ref name=":1" />
* '''Будинок №&nbsp;11'''&nbsp;— Особняк, збудований у 1911&nbsp;р. у стилі [[Модерн (мистецтво)|модерн]] для директора заводу сільськогосподарських машин товариства «Гельферіх-Саде» Ч.&nbsp;Г.&nbsp;Блеккі, який був також віце-консулом Великої Британії. за проєктом архітектора В.&nbsp;Г.&nbsp;Гауша.{{sfn|Харьков: Архитектура, памятники, новостройки|1985|с=81}} (за іншими даними Гауш був техніком та будував цей будинок, чи належить йому авторство проєкту&nbsp;— невідомо<ref name=":1" />). У даний час&nbsp;— будинок Харківської організації Національної спілки художників України<ref>{{Cite web|title=Будинок художника Харківської організації Національної Спілки художників України|url=https://www.cultura.kh.ua/cultural-institutions/galleries/1515-budinok-hudozhnika-harkivskoyi-organizatsiyi-natsionalnoyi-spilki-hudozhnikiv-ukrayini?lang=uk|website=https://www.cultura.kh.ua|accessdate=2021-12-22|language=uk-ua|archive-date=22 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211222124334/https://www.cultura.kh.ua/cultural-institutions/galleries/1515-budinok-hudozhnika-harkivskoyi-organizatsiyi-natsionalnoyi-spilki-hudozhnikiv-ukrayini?lang=uk}}</ref>
* '''Будинок №&nbsp;13'''&nbsp;— Особняк у [[Мавританський стиль|мавританському стилі]], побудований у 1896&nbsp;р. архітектором [[Бекетов Олексій Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Бекетовим]] для підприємця та вченого [[Алчевський Дмитро Олексійович|Дмитра Олексійовича Алчевського]]<ref>{{Cite web|title=Вулиця Дарвіна: Харків купецький, богемний та буржуазний|url=https://ua-travels.in.ua/2017/08/08/vulicya-darvina-xarkiv-kupeckij-bogemnij-ta-burzhuaznij/|website=Мандруй та надихайся!|date=2017-08-08|accessdate=2021-12-22|language=uk|archive-date=22 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211222131102/https://ua-travels.in.ua/2017/08/08/vulicya-darvina-xarkiv-kupeckij-bogemnij-ta-burzhuaznij/}}</ref>. У 1903&nbsp;р. у зв'язку з фінансовими труднощами будинок був проданий Алчевським Товариству трудящих жінок. В ньому відкрили дитячий садок, а в 1911—1912 роках прибудували з північного боку ще один корпус (архітектор [[Піскунов Михайло Федорович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Піскунов]]), після чого у будівлі було відкрито гімназію. Вхід до неї був передбачений з боку Каплунівського провулка (нині [[Вулиця Манізера|вул. Манізера]]). У 1924 році гімназію перетворили на середню школу №&nbsp;1 (нині&nbsp;— Харківська гімназія №&nbsp;1).<ref name=":1" />{{sfn|Харьков: Архитектура, памятники, новостройки|1985|с=81-82}}
* '''Будинок №&nbsp;15'''&nbsp;— Багатоквартирний житловий будинок, що належав Є.&nbsp;Д.&nbsp;Молдавському, побудований у 1913&nbsp;р. за проєктом архітектора [[Ржепішевський Олександр Іванович|О.&nbsp;І.&nbsp;Ржепішевського]], виконаний у варіаціях стилю [[Модерн (мистецтво)|модерн]].<ref name=":1" />
* '''Будинок №&nbsp;17'''&nbsp;— Житловий будинок, побудований у 1903&nbsp;р. архітектором О.&nbsp;М.&nbsp;Бекетовим. У подальшому був надбудований без участі Бекетова<ref name=":1" />
* '''Будинок №&nbsp;19'''&nbsp;— Кооперативний житловий будинок №&nbsp;19 «Будпроєктувальник», споруджений у<nowiki/> 1930-х рр. на місці одноповерхових особняків<ref name=":1" />.
* '''Будинок №&nbsp;21'''&nbsp;— Особняк лікаря Ф.&nbsp;В.&nbsp;Писнячевського, побудований архітектором О.&nbsp;М.&nbsp;Бекетовим у 1903&nbsp;р. у [[неоренесанс]]них формах.{{sfn|Харьков: Архитектура, памятники, новостройки|1985|с=80}}
* '''Будинок №&nbsp;23'''&nbsp;— Особняк купця П.&nbsp;В.&nbsp;Маркова, побудований архітектором О.&nbsp;М.&nbsp;Бекетовим у 1903&nbsp;р.<ref name=":1" />
* '''Будинок №&nbsp;25'''&nbsp;— Особняк М.&nbsp;І.&nbsp;Зубовської, побудований у 1887&nbsp;р. за проєктом архітектора А-М. Томсона.<ref name=":1" />
* '''Будинок №&nbsp;27'''— Особняк професора Коваленка, побудований у 1887&nbsp;р.<ref name=":1" />
* '''Будинок №&nbsp;29'''&nbsp;— побудований архітектором [[Ржепішевський Олександр Іванович|О.&nbsp;І.&nbsp;Ржепішевським]] у 1917&nbsp;р. у стилі [[Модерн (мистецтво)|модерн]], нагадує готичні житлові будинки середньовічної Європи. Будинок споруджений для театрального діяча та режисера [[Синельников Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Синельникова]].{{sfn|Харьков: Архитектура, памятники, новостройки|1985|с=80}} Синельников проживав у квартирі, що займала бельетаж, а решта квартир здавалися в оренду.<ref name=":1" /> На фасаді будинку встановлена дошка на честь Синельникова<ref>{{Cite web|title=Історія Харкова у пам'ятних дошках: Синельников М. М.|url=https://mevorydoskikharkov.blogspot.com/2016/05/blog-post_25.html|website=Історія Харкова у пам'ятних дошках|accessdate=2021-12-21|archive-date=21 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211221123319/https://mevorydoskikharkov.blogspot.com/2016/05/blog-post_25.html}}</ref>: «В цьому будинку в 1913—1939 роках мешкав видатний актор, режисер, педагог, Народний артист УРСР Синельников Микола Миколайович (1855—1939)».
* '''Будинок №&nbsp;31'''&nbsp;— Власний будинок архітектора [[Величко Віктор Валеріанович|В.&nbsp;В.&nbsp;Величка]], збудований за його проєктом у 1901&nbsp;р. В архітектурі будинку використано елементи [[Готичне мистецтво|готичної]] та [[Романське мистецтво|романської]] архітектури.{{sfn|Харьков: Архитектура, памятники, новостройки|1985|с=80}}
* '''Будинок №&nbsp;33'''&nbsp;—Особняк у стилі [[Модерн (мистецтво)|модерн]], автор проєкту&nbsp;— ймовірно, архітектор М.&nbsp;Є.&nbsp;Компанієць. Був надбудований у 1930-х рр.<ref name=":1" />
* '''Будинок №&nbsp;35'''&nbsp;— Особняк, побудований на початку 20 століття невідомим архітектором у стилі [[Модерн (мистецтво)|модерн]].{{sfn|Харьков: Архитектура, памятники, новостройки|1985|с=80}}
* '''Будинок №&nbsp;37'''&nbsp;— Житловий будинок академіка архітектури О.&nbsp;М.&nbsp;Бекетова, побудований ним для себе та свого друга художника професора [[Пестриков Михайло Родіонович|М.&nbsp;Р.&nbsp;Пестрикова]] у 1912&nbsp;р. у стилі [[неокласицизм]]у. У квартирі Пестрикова у 1929—1941&nbsp;рр. жив художник [[Самокиш Микола Семенович|М.&nbsp;С.&nbsp;Самокиш]]. У цьому будинку й нині проживають спадкоємці Бекетова.<ref name=":1" />
⚫
Поруч з вулицею було побудовано в [[1885]] Харківський технологічний інститут (зараз [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|НТУ ХПІ]]).

⚫
== Історичні факти ==
⚫
* Після «[[Харківський крах|харківського краху]]» та самогубства або вбивства тестя академіка Бекетова промисловця [[Алчевський Олексій Кирилович|Олексія Алчевського]] в травні [[1901]] після нього залишилися великі борги. [[Алчевська Христина Данилівна|Теща Бекетова]] продала [[Садиба Алчевських|садибу]] з садом, а [[Бекетов Олексій Миколайович|академік архітектури Бекетов]] змушений був продати [[Будинок учених (Харків)|свій особняк]] товариству автомобілістів та потім побудував собі двоповерховий будинок 37 в кінці Садово-Куликівської, над [[Журавлівка (Харків)|Журавлівськими схилами]], де ділянки були дешевші та місце не таке престижне. Сам архітектор з родиною жив на другому поверсі, а нижній здавав. Серед мешканців були художник М. Р. [[Пестриков]], а з 1929&nbsp;р. до 1941 р— відомий баталіст [[Самокиш Микола Семенович|Микола Самокиш]].<ref name=":1" />
⚫
* У тій же до-і [[Жовтневий переворот|післяреволюційній]] квартирі Бекетова на Садово-Куликівській (вул. Дарвіна) досі проживають його онуки [[Рофе-Бекетов Федір Семенович|Ф. Рофе-Бекетов]]<ref name="100 знаменитых харьковчан">{{книга
|заголовок = 100 знаменитых харьковчан
|заголовок = 100 знаменитых харьковчан
|автор = Владислав Карнацевич
|автор = Владислав Карнацевич
Рядок 45: Рядок 64:
|тираж = 3000
|тираж = 3000
|isbn = 966-03-3202-5
|isbn = 966-03-3202-5
}}</ref> і В. Рофе.
}}</ref> і В. Рофе.
* Праправнуки Бекетова ходять <small> (у [[2008]]) </small> в [[1 школа (Харків)|першу школу]] по вул. Красіна, 12, перший корпус якої на Дарвіна (будинок 13) побудував в [[1896]] їх прапрадід.


== У художніх творах ==
== У художніх творах ==

{{початок цитати}}<poem>:::::Куликівська вулиця
{{початок цитати}}<poem>:::::Куликівська вулиця
''На цій вулиці євреї з ранку до вечора кишать,''
''На цій вулиці євреї з ранку до вечора кишать,''
Рядок 65: Рядок 82:
}}</ref>}}
}}</ref>}}


== Галерея ==
== Галерея ==
<center><gallery>
<gallery class="center">
Зображення:House architect.jpg|Будинок архітектора по вулиці Дарвіна
File:House architect.jpg|Будинок архітектора по вулиці Дарвіна, 9
File:Kharkiv,_Darvina_Street_9.jpg|Будинок архітектора по вулиці Дарвіна, 9
⚫
Image:The plate on one of the houses on the street Darvin.JPEG|Пам'ятна табличка на одному з будинків вулиці
Файл:Maternity Hospital in Kharkiv.JPG|Пологовий будинок на вулиці Дарвіна
File:Kharkiv,_Darvina_Street_13.jpg|Харківська гімназія №1, вул. Дарвіна, 13.
File:Kharkiv, Darvina Street, 23 -01.jpg|Будинок по вул. Дарвіна, 23.
⚫
</gallery></center>
File:Kharkiv, Darvina Street, 25 - 01.jpg|Будинок по вул. Дарвіна, 25.
File:Kharkiv, Darvina Street 29 - 01.jpg|Будинок по вул. Дарвіна, 29.
File:Kharkiv,_Darvina_Street_33.jpg|Будинок по вул. Дарвіна, 33.
File:Kharkiv, Darvina Street, 35.jpg|Будинок по вул. Дарвіна, 35.
File:Kharkiv, Darvina Street 37.jpg|Будинок по вул. Дарвіна, 37.
⚫
File:The plate on one of the houses on the street Darvin.JPEG|Пам'ятна табличка на одному з будинків вулиці
⚫
</gallery>


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
{{примітки}}


== Посилання ==
== Джерела ==
* {{книга|автор=Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А.А.|частина= |посилання частина= |заголовок=Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце=Харьков|видавництво=Прапор|рік=1985|том= |сторінки=80-82|сторінок=151|серія= |isbn=|тираж=10000|ref=Харьков: Архитектура, памятники, новостройки}}

== Посилання ==
{{commonscat}}
{{commonscat}}
* [http://streets-kharkiv.info/ulitsa-darvina Вулиця Дарвіна] // Історико-інформаційний довідник «Вулиці та площі Харкова»
* [http://streets-kharkiv.info/ulitsa-darvina Вулиця Дарвіна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714224456/http://streets-kharkiv.info/ulitsa-darvina |date=14 липня 2014 }} // Історико-інформаційний довідник «Вулиці та площі Харкова»

{{Визначні місця Харкова}}
{{Вулиці Харкова:Нагірний район}}
{{DEFAULTSORT:Дарвіна вулиця вулиця}}


[[Категорія:Вулиці Харкова|Дарвіна вулиця]]
[[Категорія:Вулиці Чарлза Дарвіна|Харків]]
[[Категорія:Вулиці Чарлза Дарвіна]]
[[Категорія:Вулиці Київського району Харкова]]
[[Категорія:Вулиці Харкова, названі на честь людей]]

Поточна версія на 19:01, 25 серпня 2024

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Дарвіна.
Вулиця Дарвіна
Харків
Вулиця Дарвіна
Вулиця Дарвіна
Вулиця Дарвіна
РайонКиївський
Колишні назви
Садово-Куликівська вулиця (до 1920-х)
Загальні відомості
Протяжність610 м
Транспорт
Найближчі станції метроАрхітектора Бекетова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Дарвіна у Вікісховищі

Вулиця Дарвіна, до 1920-х Садово-Куликівська — одна з вулиць у центрі Харкова. Розташована в історичному Нагірному районі та адміністративному Київському, на так званій Куликовій горі. Названа у радянські часи на честь засновника еволюціонізму британця Чарльза Дарвіна. Відрізняється великою кількістю пам'яток архітектури. Довжина вулиці 0,610 км[1].

Розташування

[ред. | ред. код]

Вулиця Дарвіна починається від вулиці Григорія Сковороди поруч зі станцією метро Бекетова і далі йде в бік річки Харків. Протяжність вулиці становить близько 700 метрів, вулиця є відносно короткою, і проте, жвавою. Вулиця Дарвіна закінчується поворотом на Куликівську вулицю.

Історія

[ред. | ред. код]

На початку другої половини 18 століття вся величезна ділянка Нагірного району від нинішніх проспекту Героїв Харкова до вул. Гуданова і від Журавлівського схилу річки Харків до вул. Григорія Сковороди належала полковнику Харківського козацького полку Куликовському. За його прізвища названа була Куликова гора, де і розташувалися вулиці Куликівська та Садово-Куликівська (Дарвіна).

Цікаво, що колишня мільйонерка Куликовська проживала на Садово-Куликівській на своїй колишній землі в одній з кімнат свого колишнього будинку вже в СРСР до кінця 1920-х років, а її син гвардії полковник Кірасирського полку Микола Куликовський, що став 4 листопада 1916 чоловіком сестри Імператора Миколи Другого Ольги Олександрівни, в цей момент вже був в еміграції, в Данії, на батьківщині матері своєї дружини.

Вулиця отримала початкову назву у 1804 р. У роки німецької окупації Харкова (1942—1943) вулиці поверталася історична назва.[1]

Наприкінці 19 та на початку 20 століття на вулиці побудували низку особняків. До війни вулиця була тупиковою.[2]

Будинки та архітектурні пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Будинок № 1 —Триповерховий житловий будинок, побудований Комгоспом у середині 1920-х років на розі вулиці Григорія Сковороди, на місці, де раніше знаходився будинок купців Пономарьових. На фасадах простежувалися спроби застосування форм українського бароко. На початку 1930-х років був надбудований до 5 поверхів, при цьому елементи первісного декору були втрачені.[3]
  • Будинок № 4 — Двоповерховий житловий будинок з високим цокольним поверхом збудований у 1915 р. за проєктом архітектора І. І. Тенне (можливо, проєкт будинку він виконав разом із архітектором О. І. Ржепішевським). В оформленні фасаду поєднуються елементи модерну та класицизму, він прикрашений ліпними деталями та жіночими статуями. У будинку знаходилися чотири квартири підвищеної комфортності. Будинок належав купцю Е. Д. Молдавському, в одній з квартир жив сам Тенне. У 1917 р. будинок купив у Молдавського лікар Гехтман. Після жовтневого перевороту він був націоналізований, в ньому розмістилося Управління Уповноваженого наркомата Іноземних справ при Раднаркомі УРСР. У 1934 році, після переведення столиці до Києва, у будинку розмістився Будинок Лікаря. Після німецько-радянської війни у ньому розміщувалися Київський районний комітет КПУ, потім — міський комітет ЛКСМУ, а нині його займають комерційні організації.[4][3]
  • Будинок № 3/5 — Житловий будинок з дитячим садком на першому поверсі, збудований у 1950-х роках за проєктом архітектора В. Г. Висневського для співробітників інституту Південдіпрошахт.[3]
  • Будинок № 8 — Особняк, побудований у 1880 р. за проєктом архітектора Ф. А. Ніценка для колезького секретаря Н. Ф. Темпінського. Нині у ньому міститься одне з відділень Харківської міської студентської лікарні.[3]
  • Будинок № 9 — Особняк Рижових, збудований у 1911 р. за проєктом архітектора В. В. Величка. В даний час в ньому знаходиться Харківська обласна організація Національної спілки архітекторів України. Одноповерхова з боку вулиці та двоповерхова з двору будівля збудована у стилі неоренесансу. Фасад оздоблює колонада іонічного ордера. Палисадник перед будинком огороджений кованими металевими ґратами. Позаду будинку розташований сад, в якому знаходиться альтанка-ротонда іонічного ордера.[4][3]. З 1919 по 1922 роки у будинку знаходилася Харківська НК.
  • Будинок № 10 — Поліклініка Харківської міської студентської лікарні. Збудована у 1970-х роках за проєктом повторного застосування, розробленим для Москви архітектором Р. Рабіновичем та інженером Лавровським (за участю архітектора В. Плішка). Прив'язку проєкту виконано в інституті «Харківпроєкт». На фасаді встановлено пам'ятну дошку колишньому головному лікарю студентської лікарні, заслуженому лікарю України Маї Григоровні Фоміній (1935—2012)[5] На місці цієї будівлі знаходився будинок, де жив і помер поет, ректор Харківського університету П. П. Гулак-Артемовський. Пізніше на цьому ж місці стояв будинок купця Єнуровського, в якому підчас гастролей у Харкові гостював Ф. І. Шаляпін.[3]
  • Будинок № 11 — Особняк, збудований у 1911 р. у стилі модерн для директора заводу сільськогосподарських машин товариства «Гельферіх-Саде» Ч. Г. Блеккі, який був також віце-консулом Великої Британії. за проєктом архітектора В. Г. Гауша.[4] (за іншими даними Гауш був техніком та будував цей будинок, чи належить йому авторство проєкту — невідомо[3]). У даний час — будинок Харківської організації Національної спілки художників України[6]
  • Будинок № 13 — Особняк у мавританському стилі, побудований у 1896 р. архітектором О. М. Бекетовим для підприємця та вченого Дмитра Олексійовича Алчевського[7]. У 1903 р. у зв'язку з фінансовими труднощами будинок був проданий Алчевським Товариству трудящих жінок. В ньому відкрили дитячий садок, а в 1911—1912 роках прибудували з північного боку ще один корпус (архітектор М. Ф. Піскунов), після чого у будівлі було відкрито гімназію. Вхід до неї був передбачений з боку Каплунівського провулка (нині вул. Манізера). У 1924 році гімназію перетворили на середню школу № 1 (нині — Харківська гімназія № 1).[3][8]
  • Будинок № 15 — Багатоквартирний житловий будинок, що належав Є. Д. Молдавському, побудований у 1913 р. за проєктом архітектора О. І. Ржепішевського, виконаний у варіаціях стилю модерн.[3]
  • Будинок № 17 — Житловий будинок, побудований у 1903 р. архітектором О. М. Бекетовим. У подальшому був надбудований без участі Бекетова[3]
  • Будинок № 19 — Кооперативний житловий будинок № 19 «Будпроєктувальник», споруджений у 1930-х рр. на місці одноповерхових особняків[3].
  • Будинок № 21 — Особняк лікаря Ф. В. Писнячевського, побудований архітектором О. М. Бекетовим у 1903 р. у неоренесансних формах.[2]
  • Будинок № 23 — Особняк купця П. В. Маркова, побудований архітектором О. М. Бекетовим у 1903 р.[3]
  • Будинок № 25 — Особняк М. І. Зубовської, побудований у 1887 р. за проєктом архітектора А-М. Томсона.[3]
  • Будинок № 27— Особняк професора Коваленка, побудований у 1887 р.[3]
  • Будинок № 29 — побудований архітектором О. І. Ржепішевським у 1917 р. у стилі модерн, нагадує готичні житлові будинки середньовічної Європи. Будинок споруджений для театрального діяча та режисера М. М. Синельникова.[2] Синельников проживав у квартирі, що займала бельетаж, а решта квартир здавалися в оренду.[3] На фасаді будинку встановлена дошка на честь Синельникова[9]: «В цьому будинку в 1913—1939 роках мешкав видатний актор, режисер, педагог, Народний артист УРСР Синельников Микола Миколайович (1855—1939)».
  • Будинок № 31 — Власний будинок архітектора В. В. Величка, збудований за його проєктом у 1901 р. В архітектурі будинку використано елементи готичної та романської архітектури.[2]
  • Будинок № 33 —Особняк у стилі модерн, автор проєкту — ймовірно, архітектор М. Є. Компанієць. Був надбудований у 1930-х рр.[3]
  • Будинок № 35 — Особняк, побудований на початку 20 століття невідомим архітектором у стилі модерн.[2]
  • Будинок № 37 — Житловий будинок академіка архітектури О. М. Бекетова, побудований ним для себе та свого друга художника професора М. Р. Пестрикова у 1912 р. у стилі неокласицизму. У квартирі Пестрикова у 1929—1941 рр. жив художник М. С. Самокиш. У цьому будинку й нині проживають спадкоємці Бекетова.[3]

Поруч з вулицею було побудовано в 1885 Харківський технологічний інститут (зараз НТУ ХПІ).

Історичні факти

[ред. | ред. код]

У художніх творах

[ред. | ред. код]

Куликівська вулиця
На цій вулиці євреї з ранку до вечора кишать,
а щоб їм було веселіше, влаштований тут «Слов'янський сад».
Цвіте він влітку та зимою, галасуючи єврейським натовпом...

— Іванов Василь (Шпилька), «Путівник по Харкову», 1890[11]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Будинок архітектора по вулиці Дарвіна, 9
    Будинок архітектора по вулиці Дарвіна, 9
  • Будинок архітектора по вулиці Дарвіна, 9
    Будинок архітектора по вулиці Дарвіна, 9
  • Харківська гімназія №1, вул. Дарвіна, 13.
    Харківська гімназія №1, вул. Дарвіна, 13.
  • Будинок по вул. Дарвіна, 23.
    Будинок по вул. Дарвіна, 23.
  • Будинок по вул. Дарвіна, 25.
    Будинок по вул. Дарвіна, 25.
  • Будинок по вул. Дарвіна, 29.
    Будинок по вул. Дарвіна, 29.
  • Будинок по вул. Дарвіна, 33.
    Будинок по вул. Дарвіна, 33.
  • Будинок по вул. Дарвіна, 35.
    Будинок по вул. Дарвіна, 35.
  • Будинок по вул. Дарвіна, 37.
    Будинок по вул. Дарвіна, 37.
  • Пам'ятна табличка на одному з будинків вулиці
    Пам'ятна табличка на одному з будинків вулиці

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 348. ISBN 978-617-575-024-7.
  2. ↑ а б в г д Харьков: Архитектура, памятники, новостройки, 1985, с. 80.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Дом архитектора (ru-RU) . Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  4. ↑ а б в Харьков: Архитектура, памятники, новостройки, 1985, с. 81.
  5. ↑ На Студентській лікарні з'явиться меморіальна дошка Майї Фоміній. https://www.city.kharkov.ua/ (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  6. ↑ Будинок художника Харківської організації Національної Спілки художників України. https://www.cultura.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  7. ↑ Вулиця Дарвіна: Харків купецький, богемний та буржуазний. Мандруй та надихайся! (укр.). 8 серпня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  8. ↑ Харьков: Архитектура, памятники, новостройки, 1985, с. 81-82.
  9. ↑ Історія Харкова у пам'ятних дошках: Синельников М. М. Історія Харкова у пам'ятних дошках. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
  10. ↑ Владислав Карнацевич. 100 знаменитых харьковчан. — Харьков : Фолио, 2005. — 512 с. — 3000 прим. — ISBN 966-03-3202-5.
  11. ↑ Харьковчане. Поэма о Городе в цитатах поэтических произведений. — Харьков : Слобожанщина, 2007. — 436 с. — 2 000 прим. — ISBN 978-966-7814-68-7.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А.А. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. — Харьков : Прапор, 1985. — С. 80-82. — 10000 прим.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вулиця Дарвіна (Харків)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Дарвіна_(Харків)&oldid=43348659