Координати: 48°55′12″ пн. ш. 24°13′19″ сх. д. / 48.92000° пн. ш. 24.22194° сх. д. / 48.92000; 24.22194

Рівня (Калуський район): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
419 014 редагувань
м Згруповано однакові примітки
(Не показані 39 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 3: Рядок 3:
| назва = Рівня
| назва = Рівня
| область = [[Івано-Франківська область]]
| область = [[Івано-Франківська область]]
| район = [[Рожнятівський район]]
| район = [[Калуський район]]
| рада = [[Рівнянська сільська рада]]
| громада = [[Рожнятівська селищна громада]]
| код КОАТУУ = 2624884801
| код КОАТУУ = 2624884801
| розташування =
| розташування =
Рядок 24: Рядок 24:
| ref-висота =
| ref-висота =
| водойма = Лімниця
| водойма = Лімниця
| адреса = 7761 с.Рівня, вул. Шевченка, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., 77600 , тел. 2-08-06
| адреса = 77600, смт.Рожнятів,Калуський р-н, Івано-Франківська обл.
| облікова картка =
| облікова картка =
| прапор =
| прапор =
Рядок 36: Рядок 36:
}}
}}


'''Рі́вня''' — [[село]] [[Рожнятівський район|Рожнятівського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. В селі проживає 1319 оcіб.
'''Рі́вня''' — [[село]] [[Рожнятівська селищна громада|Рожнятівської селищної громади]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. В селі проживає 1319 осіб.


== Географія ==
== Географічне розташування ==


Село Рівня розташоване на захід від Івано-Франківська (обласний центр) і на пд-сх від Рожнятова(районний центр). Назву села пов`язують із розміщенням на рівнинній території. Найближчі навколишні села: Слобода-Рівнянська, Топільське, Сваричів. Відстань до Рожнятова становить 5 км, до Івано-Франківська - приблизно 33км. До траси регіонального і міжнародного значення Львів-Чернівці -10км (за картою). Географічне положення села в межах Рожнятівського району вигідне. Воно характеризується наближенням до Рожнятова (районного центру), зручним транзитним транспортним положенням. Через село проходить дорога , яка з` єднує Рожнятів, Богородчани та Івано-Франківськ. При розбудові транспортної інфраструктури району і області можливе покращення саме транспортного положеня села в зв` язку з наданням більшого значення напрямку сполучення Рожнятів - Івано-Франківськ (через Богородчани).
Село Рівня розташоване на захід від Івано-Франківська (обласний центр) і на південний захід від Калуша(районний центр). Назву села пов'язують із розміщенням на рівнинній території. Найближчі навколишні села: Слобода-Рівнянська, Топільське, Сваричів. Відстань до Рожнятова становить 5 км, до Івано-Франківськар;— приблизно 33 км. До траси регіонального і міжнародного значення Львів-Чернівці — 10 км (за картою).


== Особливості рельєфу і геологічної будови території ==
== Особливості рельєфу і геологічної будови території ==


Рівня знаходиться на лівому березі річки Лімниця. За характером рельєфу територія в межах села рівнинна з абсолютними висотами від 0 до 50м. Основними формами рельєфу є невисокі підвищення у вигляді терасованих площадок (залишки давніх терас Лімниці). Найвища із них має абсолютну висоту до 50м.
Рівня знаходиться на лівому березі річки Лімниця (права притока Дністра), в її долині. За характером рельєфу територія в межах села рівнинна. Основними формами рельєфу є невисокі підвищення у вигляді терасованих майданчиків (залишки давніх терас Лімниці). Найвища із них має абсолютну висоту приблизно 250 м. Територія належить до внутрішньої зони Передкарпатського крайового прогину і утворена переважно відкладами нижнього неогену: конгломератами, пісковиками, глинами, солями, аргілітами.
Територія належить до внутрішньої зони Передкарпатського крайового прогину і утворена в основному відкладами нижнього неогену:конгломератами, пісковиками, глинами, солями, аргілітами.


== Клімат і води ==
== Клімат і води ==
Клімат помірно-континентальний. Середня температура липня +20°C, січня— -4°C. Середня річна кількість опадів 800-900 мм .Переважають західні вітри.Характерними несприятливими погодними явищами є грози, бурі, град ,ожеледь. Річка Лімниця має весняно-літню повінь. У сезон дощів влітку і восени бувають паводки . Паводки носять стихійний характер і мають значну руйнівну силу. Зоні затоплення і впливу повеней та паводків підлягає значна частина території села (враховуючи садиби і присадибні ділянки).
Клімат помірно-континентальний. Середня температура липня +20 °C, січня— -4 °C. Середня річна кількість опадів 800—900 мм. Переважають західні вітри. Характерними несприятливими погодними явищами є грози, бурі, град, ожеледь. Річка Лімниця (права притока Дністра) має весняну повінь. У сезон дощів влітку і восени спостерігаються паводки. Паводки мають стихійний характер і значну руйнівну силу. Затопленню та впливу повеней і паводків підлягає значна частина території села (враховуючи садиби і присадибні ділянки).


== Грунти. Рослинний і тваринний світ. Природоохоронні заходи ==
== Ґрунти. Рослинний і тваринний світ. Природоохоронні заходи ==


Грунти річкові безструктурні, дерново-підзолисті, буроземно-підзолисті. При відповідній агротехніці дернові і дерново-підзолисті та буроземні грунти є придатними для господарювання. Через високу розорюваність території рослинний і тваринний світ видозмінений. Прирічкові заплавні території покриті рослинністю характерною для річкових заплав: вільха, береза, ліщина, трав`яниста лучна рослинність, яка особливо відрізняється багатством видового складу . Серед тварин найбільш поширені дрібні ссавці: лисиці, зайці, миші, їжаки, ласки, кроти. Серед птахів – лелека, сова, болотна куріпка, трясогузка, чибіс. Зустрічаються плазуни: ящірки, гадюки, вужі . Серед земноводних характерними є жаба трав`яна, тритон. В Лімниці водиться карась, в` юн, короп, окунь, щука, пічкур. Для антропогенних природних комплексів ( поля, пасовища ) характерними представниками тваринного світу є: миші, хом`яки, зайці, ласки, лисиці, ящірки, деркачі, граки, бекаси. В ставах розводять коропа, щуку, окуня. Основні природоохоронні заходи зводяться до охорони надр ( гравій в прирічковій зоні Лімниці). Територія за певних умов може розглядатися, як оздоровча відпочинкова зона. Умови для розвитку відпочивально-оздоровчої зони забезпечують рекреаційні можливості Лімниці, ставів, які є на території села, мальовничі краєвиди довкілля.
Ґрунти річкові безструктурні, дерново-підзолисті, буроземно-підзолисті. При відповідній агротехніці дернові і дерново-підзолисті та буроземні ґрунти є придатними для господарювання. Через високу розорюваність території рослинний і тваринний світ видозмінений. Прирічкові території покриті рослинністю характерною для річкових заплав: вільха, береза, ліщина, трав'яниста лучна рослинність, яка особливо відрізняється багатством видового складу. Є посадки болотного американського дуба. Серед тварин найбільш поширені дрібні ссавці: лисиці, зайці, миші, їжаки, ласки, кроти. Серед птахів — лелека, сова, болотна куріпка, трясогузка, чибіс. Зустрічаються плазуни: ящірки, гадюки, вужі. Серед земноводних характерними є жаба трав'яна, тритон. В Лімниці водиться карась, в'юн, короп, окунь, щука, пічкур. Для антропогенних природних комплексів (поля, пасовища) характерними представниками тваринного світу є: миші, хом'яки, зайці, ласки, лисиці, ящірки, деркачі, граки, бекаси. В ставах розводять коропа, щуку, окуня. Основні природоохоронні заходи зводяться до охорони надр (гравій в прирічковій зоні Лімниці). Територія за певних умов може розглядатися, як оздоровча відпочинкова зона. Умови для розвитку відпочивально-оздоровчої зони забезпечують рекреаційні можливості Лімниці, ставів, які є на території села, мальовничі краєвиди довкілля.


== Населення ==
== Населення ==


Кількість населення становить 1306 чол.. Жінки - 678 осіб, чоловіки - 628 осіб. В загальній динаміці населення спостерігається тенденція до зменшення. Станом на 1 січня 2018р кількість населення практично не змінилася. Про це свідчать показники природного і механічного приросту населення .
Кількість населення на 01.01.2018 року становила 1306 осіб (678 жінок, 628 чоловіків). В загальній динаміці населення спостерігається тенденція до зменшення. Станом на 1 січня 2018 року кількість населення практично не змінилася. Про це свідчать показники природного і механічного приросту населення.


Природний приріст становить : - 6 осіб, механічний приріст : 8 осіб. Загальний приріст : 2 особи. Незначний ріст населення став можливий за рахунок механічного приросту.
Природний приріст становить 6 осіб, механічний приріст — 8 осіб. Загальний приріст — 2 особи. Незначний ріст населення став можливий за рахунок механічного приросту.


У віковій структурі переважають діти від 0 до 16років . В останні десятиліття спостерігається незначне збільшення частки населення старшого віку у загальній структурі населення. За національним складом село однорідне - переважають українці, які належать до етнографічної групи - бойки. Густота населення низька: до 20 чол. на кв км. Негативним явищем для села, як і для регіону вцілому є значне безробіття. В пошуках роботи люди мігрують у Польщу, Чехію, Росію. Серед міграцій має значення маятникова - це щоденне переміщення населення в Рожнятів та інші населені пункти району, пов` язане із роботою. Підприємства, які діють в межах села, вагомо не впливають на рівень безробіття .
У віковій структурі переважають діти віком до 16 років. В останні десятиліття спостерігається незначне збільшення частки населення старшого віку у загальній структурі населення. За національним складом село однорідне — переважають українці, які належать до етнографічної групи — бойки. Густота сільського населення невисока, як і в середньому по району — 30-50 осіб на км². Негативним явищем для села, як і для регіону в цілому є значне безробіття. В пошуках роботи населення мігрує в Польщу, Чехію, Іспанію, Росію. Серед міграцій має значення маятникова — це щоденне переміщення населення в Рожнятів та інші населені пункти району, пов'язане з роботою. Підприємства, які діють у межах села, вагомо не впливають на зайнятість.


== Історія ==
== Історія ==
За даними дослідника Петра Сіреджука, перша згадка про село відноситься до 1557 року.
За даними дослідника Петра Сіреджука, перша згадка про село припадає на 1557 рік.


У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, взяли штурмом замок у Перегінську, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького<ref>Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176-177 – Львів, НТШ, 1898. – 412 с.</ref>.
У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, взяли штурмом замок у Перегінську, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького<ref>Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176—177&nbsp;— Львів, НТШ, 1898.&nbsp;— 412 с.</ref>.


Сільська церква святого Василія згадується 1685 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)<ref>Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680-1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623-625 - Львів: НТШ, 2008. - 768 с.</ref>. Церква Собору Пресвятої Богородиці вперше згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року
Сільська церква святого Василія згадується 1685 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)<ref>Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686&nbsp;рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625&nbsp;— Львів: НТШ, 2008.&nbsp;— 768 с.</ref>. Церква Собору Пресвятої Богородиці вперше згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року


В 1770 році Рівня належала до Калуського староства, Руського воєводства, Галицької землі.
В 1770 році Рівня належала до Калуського староства, [[Руське воєводство|Руського воєводства]], [[Галицька земля|Галицької землі]].


У 1833 році в селі була парохіальна школа. 1864 рік&nbsp;— в парохіальну школу в селі Рівня ходило 30 дітей. Вчителем був Бегей Георг. В 1895 році школа стала однокласною. А в 1913 році в сільську школу з українською мовою навчання ходило 136 дітей. Та в 1931–1932 роках школа стала двокласною, утраквістичною.
У 1833 році в селі була парохіальна школа. 1864 рік&nbsp;— до парохіальної школи в селі Рівня ходило 30 дітей. Вчителем був Бегей Георг. 1895 року школа стала однокласною. А в 1913 році в сільську школу з українською мовою навчання ходило 136 дітей. Та в 1931—1932 роках школа стала утраквістичною (з польською мовою викладання).


В 1858 році в селі проживало 805 жителів (разом із селом Слобода Рівнянська). В 1880 році в Рівні проживало 797 українців, 27 поляків, 27 євреїв; в 1908 році було 1200 жителів, парохом був Теофіл Нижанківський, в 1921 році&nbsp;— 1257 жителів; в 1935 році&nbsp;— 1435 українців, 50 поляків, 30 євреїв.
У 1858 році в селі проживало 805 жителів (разом із селом Слобода Рівнянська). 1880 року в Рівні проживало 797 українців, 27 поляків, 27 євреїв; в 1908 році було 1200 жителів, парохом був Теофіл Нижанківський.


[[Файл:Памятник Рівня.jpg|міні|праворуч|Пам'ятник радянським і партійним активістам, які загинули у боротьбі за встановлення радянської влади (І. Люклян)]]
В 1921 році в селі було 283 будинки, а вже через десять років їх стало 313. В цей час в Рівні була господарсько-споживча спілка, кооператив «Єдність», два млини, тартак, жителів обслуговувала одна акушерка. Загальна площа села становила 13,56 квадратних кілометри, земельні ужитки&nbsp;— 10,13 кв. км, а орних земель було 3,96 квадратних кілометри.


В період першої світової східніше території села в урочищі «Сигла» проходили бої російського війська проти військ «[[Центральні держави|Центральних держав»]]. По тепер вже старій дорозі атакували австрійські війська з села [[Вербівка (Рожнятівський район)|Вербівка]] в бік [[Рожнятів|Рожнятова]] і [[Сваричів|Сваричева]]. Вже в 1916 під проводом [[Брусилов Олексій Олексійович|генерала Брусилова]] був здійснений прорив в сторону [[Вербівка (Рожнятівський район)|Вербівки]], де були затиснуті Австрійські сили та захоплені в полон.
У 1939 році в селі проживало 1670 мешканців (1600 українців, 10 поляків, 30 [[Калакути|латинників]] і 30 євреїв)<ref>''Володимир Кубійович.'' Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.</ref>.


Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916&nbsp;р. в рівнянській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 87, 65, 46, 35, 30&nbsp;см, вагою 262, 119, 92, 20, 15&nbsp;кг, виготовлених у 1874, 1845, 1630, 1579&nbsp;рр.<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/history/2017/11/20/78017/view Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів.&nbsp;— «Вікна», 2017.11.20.]</ref>
== Сучасність ==
Населення села характеризується такими кількісними показниками (станом на 01.01.2017р):          


В 1921 році в селі було 283 будинки (1257 жителів), а вже через десять років їх стало 313. В цей час в Рівні була господарсько-споживча спілка, кооператив «Єдність», два млини, тартак, жителів обслуговувала одна акушерка. Загальна площа села становила 13,56 км², земельні ужитки&nbsp;— 10,13 км², а орних земель було 3,96 км².
Всього .- 1306 чол.                                 


У 1935 році&nbsp;— 1435 українців, 50 поляків, 30 євреїв.
В т.ч. чоловіків – 628                               


У 1939 році в селі проживало 1670 мешканців (1600 українців-грекокатоликів, 30 [[Латинники|римокатоликів]], 10 поляків і 30 євреїв)<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;33.</ref>.
       жінок     – 678 


== Сучасність ==
Кількість народжених (чол.) - 7                               
Населення села характеризується такими кількісними показниками (станом на 01.01.2017р):&nbsp;         

Кількість померлих (чол.) - 13                          
* Всього&nbsp;— 1306 Осіб.                                 
* В тому числі чоловіків&nbsp;— 628                               

*        жінок&nbsp;— 678 
Число прибулих (чол.) - 14                           
* Кількість народжених)&nbsp;— 7                               

* Кількість померлих&nbsp;— 13                          
Число вибулих (чол.) - 6 
* Число прибулих&nbsp;— 14                           
* Число вибулих&nbsp;— 6 


В селі діють :
В селі діють :
* Сільська рада. Чинний голова&nbsp;— Шевчук Наталія Йосипівна.
* Рівнянська ЗОШ I-ІІІ ст. Директор&nbsp;— Неспляк Руслана Володимирівна. Кількість учнів&nbsp;— 250.
* ФАП. Завідуюча&nbsp;— Дженджера Тетяна Іванівна.   
* Будинок культури. Директор НД с. Рівня&nbsp;— Баричко Люба Василівна. При ньому працює бібліотека, колективи художньої самодіяльності, спортивні секції.
* Українська греко-католицька церква Святої Матері Богородиці (о. Михайло Сомиш).<ref>[http://decerkva.org.ua/fra/rivnia.html Церква Успіння Пр. Богородиці 1770]</ref>
* Важливими об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури є: завод ТзОВ «Гранула Плюс», кооператив «Прогрес», пилорама, заклади торгівлі (5 магазинів), ресторан «Михайлова колиба» (розміщений на березі трьох мальовничих ставів), пошта.


Авторитетні люди села:
Сільська рада. Діючий голова – Шевчук Наталія Йосипівна.
* Баричко Борис Петрович&nbsp;— Колишній начальник фінансового управління РДА.
* Ленів Василь Юрійович&nbsp;— колишній голова районної ради, лікар Рожнятівської ЦРЛ   .                                                                                   


== Відомі люди ==
Рівнянська ЗОШ  I-ІІІ ст.
=== Народилися ===
* [[заслужена артистка України]] [[Велка Ольга Павлівна|Ольга Велка]]
* Ярослав Михайлович Баричко&nbsp;— колишній виконавчий директор олімпійської бази в [[Мінськ]]у.
* Тринцолин Ярослав Іванович&nbsp;— колишній начальник управління «Львівенерго».
* Дрогомирецький Іван Миколайович&nbsp;— колишній прокурор Генеральної прокуратури України.


=== Парохи ===
Директор – Неспляк Руслана Володимирівна


* Ілля Гарецький (1796-1873), парох з 1820х по 1873р.
Кількість учнів – 250.
* Михайло Глібовецький (1827-1897)
* Йосиф Дяк - парох 1897-1898рр
* Володимир Рудовський - парох з [[Камінь (Калуський район)|Каменя.]] Правив в Рівні з 1898р. по 1900р.
* Теофіл Ніжанковський (1842-1913)
* Іван Степаняк (1873-1943)<ref name=":0">{{Cite web|title=Бюлетень Канцелярії ЛА УГКЦ - померлі|url=https://www.ugccla.lviv.ua/духовенство/померлі|website=www.ugccla.lviv.ua|accessdate=2023-11-19|language=uk}}</ref> парох села 1919-1920рр.
* Іван Паліїв(1860-1923), батько [[Паліїв Дмитро Іванович|Палія Дмитра]] та [[Паліїв Омелян Іванович|Омеляна]]
* Михайло Дольний - парох в Рівні з 1924р. по 1929р. Товариш [[Стефаник Василь Семенович|Василя Стефаника]].
* Іван Целевич<ref name=":0"/>(1894-1942) - парох в Рівні з 1929р. по 1935р.
* Антон Пиріг - парох села з 1935р. по 1936р.
* Іван Чежівський - парох з 1936 - 1942рр.


=== Війти ===
ФАП                                                                  


* Феняк Кузьма Іванович (1854-1919)
Завідуюча  – Дженджера Тетяна Іванівна.   
* Полатайко Федір Іванович (1869-1936) - батьки Федора були кравцями з Надвірної, що поселились в Рівні. В 1897р. одружився з Марією Моравською, її батько Петро Моравський був найбагатший ґазда за всю історію села. Сам Федір продовжив сімейну справу і працював кравцем, шевцем, також перекривав хати соломою, займався мисливством та стриг людей. З 1919 був старостою села аж до смерті.
* Мельник Михайло Кирилович (1892-1940) - "Базів" був багач і мав млин.


=== Померли ===
Будинок культури
* [[Кузь Володимир Юрійович|Кузь Володимир]]&nbsp;— політвиховник старшинської школи «Олені-2», в.о. провідника Станиславівського окружного проводу ОУН.
=== Перебували ===
* [[Петрів Михайло|Михайло Петрів]]&nbsp;— парох села 1913—1918&nbsp;рр., далі&nbsp;— капелан [[Українська Галицька армія|УГА]], парох сіл [[Дем'янів]], [[Підкамінь (Рогатинський район)|Підкамінь]], за відмову переходу на російське православ'я замучений у концтаборах.


Директор НД с.Рівня -  Баричко Люба Василівна .                                  


== Примітки ==
При ньому працює бібліотека, колективи художньої самодіяльності, спортивні секції.
{{reflist|1}}


== Джерела ==
 Є Українська греко-католицька церква Святої Матері Богородиці (о.Михайло Сомиш).
* {{SgKP|IX|824|Równia (3), rus. Riwnia}}.— S. 824. {{ref-pl}}


{{Рожнятівський район}}
Важливими об`єктами виробничої і соціальної інфраструктури є: завод ТзОВ «Гранула Плюс», кооператив «Прогрес», пилорама, заклади торгівлі (магазини), ресторан «Михайлова колиба» (розміщений на березі трьох мальовничих ставів), пошта.


Авторитетні люди села:


{{Ukraine-geo-stub}}
Баричко Борис Петрович – Колишній начальник фінансового управління РДА.


{{Портали|Географія|Україна}}
Ленів Василь Юрійович – колишній голова районної ради, лікар Рожнятівської ЦРЛ                                                                                      


[[Категорія:Села Івано-Франківської області]]
== Персоналії ==
[[Категорія:Населені пункти Калуського району]]
[[Петрів Михайло|Михайло Петрів]] — парох села 1912-1918 рр., далі — капелан [[Українська Галицька армія|УГА]], парох сіл [[Дем'янів]] і [[Підкамінь (Рогатинський район)|Підкамінь]], за відмову переходу на російське православ'я замучений у концтаборах.


* https://decentralization.gov.ua/newgromada/4016/composition
== Народилися ==
* [[заслужена артистка України]] [[Велка Ольга Павлівна|Ольга Велка]]
* Ярослав Михайлович Баричко - колишній виконавчий директор олімпійської бази в [[Мінськ]]у.
* Тринцолин Ярослав Іванович – колишній  начальник управління «Львівенерго»
* Дрогомирецький Іван Миколайович – колишній прокурор Генеральної прокуратури України
*


* https://rozhnrada.gov.ua/
== Примітки ==
{{reflist|1}}

== Джерела ==
* {{SgKP|IX|824|Równіa (3), rus. Riwnia}}.— S. 824. {{ref-pl}}

{{Ukraine-geo-stub}}
{{Рожнятівський район}}

[[Категорія:Села Івано-Франківської області]]

Версія за 15:11, 23 серпня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рівня.
село Рівня

Церква Успіння Пресвятої Діви Марії, Рівня
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Рожнятівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26060230070051499
Основні дані
Засноване 1726
Населення 1391
Площа 2,37 км²
Густота населення 586,92 осіб/км²
Поштовий індекс 77631
Телефонний код +380 0-3474
Географічні дані
Географічні координати 48°55′12″ пн. ш. 24°13′19″ сх. д. / 48.92000° пн. ш. 24.22194° сх. д. / 48.92000; 24.22194
Водойми Лімниця
Місцева влада
Адреса ради 77600, смт.Рожнятів,Калуський р-н, Івано-Франківська обл.
Карта
Рівня. Карта розташування: Україна
Рівня
Рівня
Рівня. Карта розташування: Івано-Франківська область
Рівня
Рівня
Мапа
Мапа

CMNS: Рівня у Вікісховищі

Рі́вня — село Рожнятівської селищної громади, Івано-Франківської області. В селі проживає 1319 осіб.

Географія

Село Рівня розташоване на захід від Івано-Франківська (обласний центр) і на південний захід від Калуша(районний центр). Назву села пов'язують із розміщенням на рівнинній території. Найближчі навколишні села: Слобода-Рівнянська, Топільське, Сваричів. Відстань до Рожнятова становить 5 км, до Івано-Франківськар;— приблизно 33 км. До траси регіонального і міжнародного значення Львів-Чернівці — 10 км (за картою).

Особливості рельєфу і геологічної будови території

Рівня знаходиться на лівому березі річки Лімниця (права притока Дністра), в її долині. За характером рельєфу територія в межах села рівнинна. Основними формами рельєфу є невисокі підвищення у вигляді терасованих майданчиків (залишки давніх терас Лімниці). Найвища із них має абсолютну висоту приблизно 250 м. Територія належить до внутрішньої зони Передкарпатського крайового прогину і утворена переважно відкладами нижнього неогену: конгломератами, пісковиками, глинами, солями, аргілітами.

Клімат і води

Клімат помірно-континентальний. Середня температура липня +20 °C, січня— -4 °C. Середня річна кількість опадів 800—900 мм. Переважають західні вітри. Характерними несприятливими погодними явищами є грози, бурі, град, ожеледь. Річка Лімниця (права притока Дністра) має весняну повінь. У сезон дощів влітку і восени спостерігаються паводки. Паводки мають стихійний характер і значну руйнівну силу. Затопленню та впливу повеней і паводків підлягає значна частина території села (враховуючи садиби і присадибні ділянки).

Ґрунти. Рослинний і тваринний світ. Природоохоронні заходи

Ґрунти річкові безструктурні, дерново-підзолисті, буроземно-підзолисті. При відповідній агротехніці дернові і дерново-підзолисті та буроземні ґрунти є придатними для господарювання. Через високу розорюваність території рослинний і тваринний світ видозмінений. Прирічкові території покриті рослинністю характерною для річкових заплав: вільха, береза, ліщина, трав'яниста лучна рослинність, яка особливо відрізняється багатством видового складу. Є посадки болотного американського дуба. Серед тварин найбільш поширені дрібні ссавці: лисиці, зайці, миші, їжаки, ласки, кроти. Серед птахів — лелека, сова, болотна куріпка, трясогузка, чибіс. Зустрічаються плазуни: ящірки, гадюки, вужі. Серед земноводних характерними є жаба трав'яна, тритон. В Лімниці водиться карась, в'юн, короп, окунь, щука, пічкур. Для антропогенних природних комплексів (поля, пасовища) характерними представниками тваринного світу є: миші, хом'яки, зайці, ласки, лисиці, ящірки, деркачі, граки, бекаси. В ставах розводять коропа, щуку, окуня. Основні природоохоронні заходи зводяться до охорони надр (гравій в прирічковій зоні Лімниці). Територія за певних умов може розглядатися, як оздоровча відпочинкова зона. Умови для розвитку відпочивально-оздоровчої зони забезпечують рекреаційні можливості Лімниці, ставів, які є на території села, мальовничі краєвиди довкілля.

Населення

Кількість населення на 01.01.2018 року становила 1306 осіб (678 жінок, 628 чоловіків). В загальній динаміці населення спостерігається тенденція до зменшення. Станом на 1 січня 2018 року кількість населення практично не змінилася. Про це свідчать показники природного і механічного приросту населення.

Природний приріст становить 6 осіб, механічний приріст — 8 осіб. Загальний приріст — 2 особи. Незначний ріст населення став можливий за рахунок механічного приросту.

У віковій структурі переважають діти віком до 16 років. В останні десятиліття спостерігається незначне збільшення частки населення старшого віку у загальній структурі населення. За національним складом село однорідне — переважають українці, які належать до етнографічної групи — бойки. Густота сільського населення невисока, як і в середньому по району — 30-50 осіб на км². Негативним явищем для села, як і для регіону в цілому є значне безробіття. В пошуках роботи населення мігрує в Польщу, Чехію, Іспанію, Росію. Серед міграцій має значення маятникова — це щоденне переміщення населення в Рожнятів та інші населені пункти району, пов'язане з роботою. Підприємства, які діють у межах села, вагомо не впливають на зайнятість.

Історія

За даними дослідника Петра Сіреджука, перша згадка про село припадає на 1557 рік.

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, взяли штурмом замок у Перегінську, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[1].

Сільська церква святого Василія згадується 1685 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)[2]. Церква Собору Пресвятої Богородиці вперше згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року

В 1770 році Рівня належала до Калуського староства, Руського воєводства, Галицької землі.

У 1833 році в селі була парохіальна школа. 1864 рік — до парохіальної школи в селі Рівня ходило 30 дітей. Вчителем був Бегей Георг. 1895 року школа стала однокласною. А в 1913 році в сільську школу з українською мовою навчання ходило 136 дітей. Та в 1931—1932 роках школа стала утраквістичною (з польською мовою викладання).

У 1858 році в селі проживало 805 жителів (разом із селом Слобода Рівнянська). 1880 року в Рівні проживало 797 українців, 27 поляків, 27 євреїв; в 1908 році було 1200 жителів, парохом був Теофіл Нижанківський.

Пам'ятник радянським і партійним активістам, які загинули у боротьбі за встановлення радянської влади (І. Люклян)

В період першої світової східніше території села в урочищі «Сигла» проходили бої російського війська проти військ «Центральних держав». По тепер вже старій дорозі атакували австрійські війська з села Вербівка в бік Рожнятова і Сваричева. Вже в 1916 під проводом генерала Брусилова був здійснений прорив в сторону Вербівки, де були затиснуті Австрійські сили та захоплені в полон.

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. в рівнянській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 87, 65, 46, 35, 30 см, вагою 262, 119, 92, 20, 15 кг, виготовлених у 1874, 1845, 1630, 1579 рр.[3]

В 1921 році в селі було 283 будинки (1257 жителів), а вже через десять років їх стало 313. В цей час в Рівні була господарсько-споживча спілка, кооператив «Єдність», два млини, тартак, жителів обслуговувала одна акушерка. Загальна площа села становила 13,56 км², земельні ужитки — 10,13 км², а орних земель було 3,96 км².

У 1935 році — 1435 українців, 50 поляків, 30 євреїв.

У 1939 році в селі проживало 1670 мешканців (1600 українців-грекокатоликів, 30 римокатоликів, 10 поляків і 30 євреїв)[4].

Сучасність

Населення села характеризується такими кількісними показниками (станом на 01.01.2017р):          

  • Всього — 1306 Осіб.                                 
  • В тому числі чоловіків — 628                               
  •        жінок — 678 
  • Кількість народжених) — 7                               
  • Кількість померлих — 13                          
  • Число прибулих — 14                           
  • Число вибулих — 6 

В селі діють :

  • Сільська рада. Чинний голова — Шевчук Наталія Йосипівна.
  • Рівнянська ЗОШ I-ІІІ ст. Директор — Неспляк Руслана Володимирівна. Кількість учнів — 250.
  • ФАП. Завідуюча — Дженджера Тетяна Іванівна.   
  • Будинок культури. Директор НД с. Рівня — Баричко Люба Василівна. При ньому працює бібліотека, колективи художньої самодіяльності, спортивні секції.
  • Українська греко-католицька церква Святої Матері Богородиці (о. Михайло Сомиш).[5]
  • Важливими об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури є: завод ТзОВ «Гранула Плюс», кооператив «Прогрес», пилорама, заклади торгівлі (5 магазинів), ресторан «Михайлова колиба» (розміщений на березі трьох мальовничих ставів), пошта.

Авторитетні люди села:

  • Баричко Борис Петрович — Колишній начальник фінансового управління РДА.
  • Ленів Василь Юрійович — колишній голова районної ради, лікар Рожнятівської ЦРЛ   .                                                                                   

Відомі люди

Народилися

  • заслужена артистка України Ольга Велка
  • Ярослав Михайлович Баричко — колишній виконавчий директор олімпійської бази в Мінську.
  • Тринцолин Ярослав Іванович — колишній начальник управління «Львівенерго».
  • Дрогомирецький Іван Миколайович — колишній прокурор Генеральної прокуратури України.

Парохи

  • Ілля Гарецький (1796-1873), парох з 1820х по 1873р.
  • Михайло Глібовецький (1827-1897)
  • Йосиф Дяк - парох 1897-1898рр
  • Володимир Рудовський - парох з Каменя. Правив в Рівні з 1898р. по 1900р.
  • Теофіл Ніжанковський (1842-1913)
  • Іван Степаняк (1873-1943)[6] парох села 1919-1920рр.
  • Іван Паліїв(1860-1923), батько Палія Дмитра та Омеляна
  • Михайло Дольний - парох в Рівні з 1924р. по 1929р. Товариш Василя Стефаника.
  • Іван Целевич[6](1894-1942) - парох в Рівні з 1929р. по 1935р.
  • Антон Пиріг - парох села з 1935р. по 1936р.
  • Іван Чежівський - парох з 1936 - 1942рр.

Війти

  • Феняк Кузьма Іванович (1854-1919)
  • Полатайко Федір Іванович (1869-1936) - батьки Федора були кравцями з Надвірної, що поселились в Рівні. В 1897р. одружився з Марією Моравською, її батько Петро Моравський був найбагатший ґазда за всю історію села. Сам Федір продовжив сімейну справу і працював кравцем, шевцем, також перекривав хати соломою, займався мисливством та стриг людей. З 1919 був старостою села аж до смерті.
  • Мельник Михайло Кирилович (1892-1940) - "Базів" був багач і мав млин.

Померли

  • Кузь Володимир — політвиховник старшинської школи «Олені-2», в.о. провідника Станиславівського окружного проводу ОУН.

Перебували


Примітки

  1. ↑ Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176—177 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
  2. ↑ Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
  3. ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
  4. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
  5. ↑ Церква Успіння Пр. Богородиці 1770
  6. ↑ а б Бюлетень Канцелярії ЛА УГКЦ - померлі. www.ugccla.lviv.ua (укр.). Процитовано 19 листопада 2023.

Джерела


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рівня_(Калуський_район)&oldid=43335564