Рівня (Калуський район): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м Згруповано однакові примітки |
|||
(Не показані 39 проміжних версій ще одного користувача) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
| назва = Рівня |
| назва = Рівня |
||
| область = [[Івано-Франківська область]] |
| область = [[Івано-Франківська область]] |
||
| район = [[ |
| район = [[Калуський район]] |
||
| |
| громада = [[Рожнятівська селищна громада]] |
||
| код КОАТУУ = 2624884801 |
| код КОАТУУ = 2624884801 |
||
| розташування = |
| розташування = |
||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
| ref-висота = |
| ref-висота = |
||
| водойма = Лімниця |
| водойма = Лімниця |
||
| адреса = |
| адреса = 77600, смт.Рожнятів,Калуський р-н, Івано-Франківська обл. |
||
| облікова картка = |
| облікова картка = |
||
| прапор = |
| прапор = |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
}} |
}} |
||
'''Рі́вня''' — [[село]] [[ |
'''Рі́вня''' — [[село]] [[Рожнятівська селищна громада|Рожнятівської селищної громади]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. В селі проживає 1319 осіб. |
||
== Географія == |
|||
== Географічне розташування == |
|||
Село Рівня розташоване на захід від |
Село Рівня розташоване на захід від Івано-Франківська (обласний центр) і на південний захід від Калуша(районний центр). Назву села пов'язують із розміщенням на рівнинній території. Найближчі навколишні села: Слобода-Рівнянська, Топільське, Сваричів. Відстань до Рожнятова становить 5 км, до Івано-Франківськар;— приблизно 33 км. До траси регіонального і міжнародного значення Львів-Чернівці — 10 км (за картою). |
||
== Особливості рельєфу і геологічної будови території == |
== Особливості рельєфу і геологічної будови території == |
||
Рівня знаходиться на лівому березі річки Лімниця |
Рівня знаходиться на лівому березі річки Лімниця (права притока Дністра), в її долині. За характером рельєфу територія в межах села рівнинна. Основними формами рельєфу є невисокі підвищення у вигляді терасованих майданчиків (залишки давніх терас Лімниці). Найвища із них має абсолютну висоту приблизно 250 м. Територія належить до внутрішньої зони Передкарпатського крайового прогину і утворена переважно відкладами нижнього неогену: конгломератами, пісковиками, глинами, солями, аргілітами. |
||
Територія належить до внутрішньої зони Передкарпатського крайового прогину і утворена в основному відкладами нижнього неогену:конгломератами, пісковиками, глинами, солями, аргілітами. |
|||
== Клімат і води == |
== Клімат і води == |
||
Клімат помірно-континентальний. Середня температура липня +20°C, січня— -4°C. Середня річна кількість опадів |
Клімат помірно-континентальний. Середня температура липня +20 °C, січня— -4 °C. Середня річна кількість опадів 800—900 мм. Переважають західні вітри. Характерними несприятливими погодними явищами є грози, бурі, град, ожеледь. Річка Лімниця (права притока Дністра) має весняну повінь. У сезон дощів влітку і восени спостерігаються паводки. Паводки мають стихійний характер і значну руйнівну силу. Затопленню та впливу повеней і паводків підлягає значна частина території села (враховуючи садиби і присадибні ділянки). |
||
== |
== Ґрунти. Рослинний і тваринний світ. Природоохоронні заходи == |
||
Ґрунти річкові безструктурні, дерново-підзолисті, буроземно-підзолисті. При відповідній агротехніці дернові і дерново-підзолисті та буроземні ґрунти є придатними для господарювання. Через високу розорюваність території рослинний і тваринний світ видозмінений. Прирічкові території покриті рослинністю характерною для річкових заплав: вільха, береза, ліщина, трав'яниста лучна рослинність, яка особливо відрізняється багатством видового складу. Є посадки болотного американського дуба. Серед тварин найбільш поширені дрібні ссавці: лисиці, зайці, миші, їжаки, ласки, кроти. Серед птахів — лелека, сова, болотна куріпка, трясогузка, чибіс. Зустрічаються плазуни: ящірки, гадюки, вужі. Серед земноводних характерними є жаба трав'яна, тритон. В Лімниці водиться карась, в'юн, короп, окунь, щука, пічкур. Для антропогенних природних комплексів (поля, пасовища) характерними представниками тваринного світу є: миші, хом'яки, зайці, ласки, лисиці, ящірки, деркачі, граки, бекаси. В ставах розводять коропа, щуку, окуня. Основні природоохоронні заходи зводяться до охорони надр (гравій в прирічковій зоні Лімниці). Територія за певних умов може розглядатися, як оздоровча відпочинкова зона. Умови для розвитку відпочивально-оздоровчої зони забезпечують рекреаційні можливості Лімниці, ставів, які є на території села, мальовничі краєвиди довкілля. |
|||
== Населення == |
== Населення == |
||
Кількість населення |
Кількість населення на 01.01.2018 року становила 1306 осіб (678 жінок, 628 чоловіків). В загальній динаміці населення спостерігається тенденція до зменшення. Станом на 1 січня 2018 року кількість населення практично не змінилася. Про це свідчать показники природного і механічного приросту населення. |
||
Природний приріст становить |
Природний приріст становить 6 осіб, механічний приріст — 8 осіб. Загальний приріст — 2 особи. Незначний ріст населення став можливий за рахунок механічного приросту. |
||
У віковій структурі переважають діти |
У віковій структурі переважають діти віком до 16 років. В останні десятиліття спостерігається незначне збільшення частки населення старшого віку у загальній структурі населення. За національним складом село однорідне — переважають українці, які належать до етнографічної групи — бойки. Густота сільського населення невисока, як і в середньому по району — 30-50 осіб на км². Негативним явищем для села, як і для регіону в цілому є значне безробіття. В пошуках роботи населення мігрує в Польщу, Чехію, Іспанію, Росію. Серед міграцій має значення маятникова — це щоденне переміщення населення в Рожнятів та інші населені пункти району, пов'язане з роботою. Підприємства, які діють у межах села, вагомо не впливають на зайнятість. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
За даними дослідника Петра Сіреджука, перша згадка про село |
За даними дослідника Петра Сіреджука, перша згадка про село припадає на 1557 рік. |
||
У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, взяли штурмом замок у Перегінську, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького<ref>Жерела до істориї України-Руси, т. |
У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, взяли штурмом замок у Перегінську, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького<ref>Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176—177 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.</ref>. |
||
Сільська церква святого Василія згадується 1685 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)<ref>Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії |
Сільська церква святого Василія згадується 1685 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)<ref>Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.</ref>. Церква Собору Пресвятої Богородиці вперше згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року |
||
В 1770 році Рівня належала до Калуського староства, Руського воєводства, Галицької землі. |
В 1770 році Рівня належала до Калуського староства, [[Руське воєводство|Руського воєводства]], [[Галицька земля|Галицької землі]]. |
||
У 1833 році в селі була парохіальна школа. 1864 рік — |
У 1833 році в селі була парохіальна школа. 1864 рік — до парохіальної школи в селі Рівня ходило 30 дітей. Вчителем був Бегей Георг. 1895 року школа стала однокласною. А в 1913 році в сільську школу з українською мовою навчання ходило 136 дітей. Та в 1931—1932 роках школа стала утраквістичною (з польською мовою викладання). |
||
У 1858 році в селі проживало 805 жителів (разом із селом Слобода Рівнянська). 1880 року в Рівні проживало 797 українців, 27 поляків, 27 євреїв; в 1908 році було 1200 жителів, парохом був Теофіл Нижанківський. |
|||
[[Файл:Памятник Рівня.jpg|міні|праворуч|Пам'ятник радянським і партійним активістам, які загинули у боротьбі за встановлення радянської влади (І. Люклян)]] |
|||
В 1921 році в селі було 283 будинки, а вже через десять років їх стало 313. В цей час в Рівні була господарсько-споживча спілка, кооператив «Єдність», два млини, тартак, жителів обслуговувала одна акушерка. Загальна площа села становила 13,56 квадратних кілометри, земельні ужитки — 10,13 кв. км, а орних земель було 3,96 квадратних кілометри. |
|||
В період першої світової східніше території села в урочищі «Сигла» проходили бої російського війська проти військ «[[Центральні держави|Центральних держав»]]. По тепер вже старій дорозі атакували австрійські війська з села [[Вербівка (Рожнятівський район)|Вербівка]] в бік [[Рожнятів|Рожнятова]] і [[Сваричів|Сваричева]]. Вже в 1916 під проводом [[Брусилов Олексій Олексійович|генерала Брусилова]] був здійснений прорив в сторону [[Вербівка (Рожнятівський район)|Вербівки]], де були затиснуті Австрійські сили та захоплені в полон. |
|||
У 1939 році в селі проживало 1670 мешканців (1600 українців, 10 поляків, 30 [[Калакути|латинників]] і 30 євреїв)<ref>''Володимир Кубійович.'' Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.</ref>. |
|||
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. в рівнянській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 87, 65, 46, 35, 30 см, вагою 262, 119, 92, 20, 15 кг, виготовлених у 1874, 1845, 1630, 1579 рр.<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/history/2017/11/20/78017/view Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.]</ref> |
|||
== Сучасність == |
|||
Населення села характеризується такими кількісними показниками (станом на 01.01.2017р): |
|||
В 1921 році в селі було 283 будинки (1257 жителів), а вже через десять років їх стало 313. В цей час в Рівні була господарсько-споживча спілка, кооператив «Єдність», два млини, тартак, жителів обслуговувала одна акушерка. Загальна площа села становила 13,56 км², земельні ужитки — 10,13 км², а орних земель було 3,96 км². |
|||
Всього .- 1306 чол. |
|||
У 1935 році — 1435 українців, 50 поляків, 30 євреїв. |
|||
В т.ч. чоловіків – 628 |
|||
У 1939 році в селі проживало 1670 мешканців (1600 українців-грекокатоликів, 30 [[Латинники|римокатоликів]], 10 поляків і 30 євреїв)<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.</ref>. |
|||
жінок – 678 |
|||
== Сучасність == |
|||
Кількість народжених (чол.) - 7 |
|||
Населення села характеризується такими кількісними показниками (станом на 01.01.2017р): |
|||
* Всього — 1306 Осіб. |
|||
* В тому числі чоловіків — 628 |
|||
* жінок — 678 |
|||
Число прибулих (чол.) - 14 |
|||
* Кількість народжених) — 7 |
|||
* Кількість померлих — 13 |
|||
Число вибулих (чол.) - 6 |
|||
* Число прибулих — 14 |
|||
* Число вибулих — 6 |
|||
В селі діють : |
В селі діють : |
||
* Сільська рада. Чинний голова — Шевчук Наталія Йосипівна. |
|||
* Рівнянська ЗОШ I-ІІІ ст. Директор — Неспляк Руслана Володимирівна. Кількість учнів — 250. |
|||
* ФАП. Завідуюча — Дженджера Тетяна Іванівна. |
|||
* Будинок культури. Директор НД с. Рівня — Баричко Люба Василівна. При ньому працює бібліотека, колективи художньої самодіяльності, спортивні секції. |
|||
* Українська греко-католицька церква Святої Матері Богородиці (о. Михайло Сомиш).<ref>[http://decerkva.org.ua/fra/rivnia.html Церква Успіння Пр. Богородиці 1770]</ref> |
|||
* Важливими об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури є: завод ТзОВ «Гранула Плюс», кооператив «Прогрес», пилорама, заклади торгівлі (5 магазинів), ресторан «Михайлова колиба» (розміщений на березі трьох мальовничих ставів), пошта. |
|||
Авторитетні люди села: |
|||
Сільська рада. Діючий голова – Шевчук Наталія Йосипівна. |
|||
* Баричко Борис Петрович — Колишній начальник фінансового управління РДА. |
|||
* Ленів Василь Юрійович — колишній голова районної ради, лікар Рожнятівської ЦРЛ . |
|||
== Відомі люди == |
|||
Рівнянська ЗОШ I-ІІІ ст. |
|||
=== Народилися === |
|||
* [[заслужена артистка України]] [[Велка Ольга Павлівна|Ольга Велка]] |
|||
* Ярослав Михайлович Баричко — колишній виконавчий директор олімпійської бази в [[Мінськ]]у. |
|||
* Тринцолин Ярослав Іванович — колишній начальник управління «Львівенерго». |
|||
* Дрогомирецький Іван Миколайович — колишній прокурор Генеральної прокуратури України. |
|||
=== Парохи === |
|||
Директор – Неспляк Руслана Володимирівна |
|||
* Ілля Гарецький (1796-1873), парох з 1820х по 1873р. |
|||
Кількість учнів – 250. |
|||
* Михайло Глібовецький (1827-1897) |
|||
* Йосиф Дяк - парох 1897-1898рр |
|||
* Володимир Рудовський - парох з [[Камінь (Калуський район)|Каменя.]] Правив в Рівні з 1898р. по 1900р. |
|||
* Теофіл Ніжанковський (1842-1913) |
|||
* Іван Степаняк (1873-1943)<ref name=":0">{{Cite web|title=Бюлетень Канцелярії ЛА УГКЦ - померлі|url=https://www.ugccla.lviv.ua/духовенство/померлі|website=www.ugccla.lviv.ua|accessdate=2023-11-19|language=uk}}</ref> парох села 1919-1920рр. |
|||
* Іван Паліїв(1860-1923), батько [[Паліїв Дмитро Іванович|Палія Дмитра]] та [[Паліїв Омелян Іванович|Омеляна]] |
|||
* Михайло Дольний - парох в Рівні з 1924р. по 1929р. Товариш [[Стефаник Василь Семенович|Василя Стефаника]]. |
|||
* Іван Целевич<ref name=":0"/>(1894-1942) - парох в Рівні з 1929р. по 1935р. |
|||
* Антон Пиріг - парох села з 1935р. по 1936р. |
|||
* Іван Чежівський - парох з 1936 - 1942рр. |
|||
=== Війти === |
|||
ФАП |
|||
* Феняк Кузьма Іванович (1854-1919) |
|||
Завідуюча – Дженджера Тетяна Іванівна. |
|||
* Полатайко Федір Іванович (1869-1936) - батьки Федора були кравцями з Надвірної, що поселились в Рівні. В 1897р. одружився з Марією Моравською, її батько Петро Моравський був найбагатший ґазда за всю історію села. Сам Федір продовжив сімейну справу і працював кравцем, шевцем, також перекривав хати соломою, займався мисливством та стриг людей. З 1919 був старостою села аж до смерті. |
|||
* Мельник Михайло Кирилович (1892-1940) - "Базів" був багач і мав млин. |
|||
=== Померли === |
|||
Будинок культури |
|||
* [[Кузь Володимир Юрійович|Кузь Володимир]] — політвиховник старшинської школи «Олені-2», в.о. провідника Станиславівського окружного проводу ОУН. |
|||
=== Перебували === |
|||
* [[Петрів Михайло|Михайло Петрів]] — парох села 1913—1918 рр., далі — капелан [[Українська Галицька армія|УГА]], парох сіл [[Дем'янів]], [[Підкамінь (Рогатинський район)|Підкамінь]], за відмову переходу на російське православ'я замучений у концтаборах. |
|||
Директор НД с.Рівня - Баричко Люба Василівна . |
|||
== Примітки == |
|||
При ньому працює бібліотека, колективи художньої самодіяльності, спортивні секції. |
|||
{{reflist|1}} |
|||
== Джерела == |
|||
Є Українська греко-католицька церква Святої Матері Богородиці (о.Михайло Сомиш). |
|||
* {{SgKP|IX|824|Równia (3), rus. Riwnia}}.— S. 824. {{ref-pl}} |
|||
{{Рожнятівський район}} |
|||
Важливими об`єктами виробничої і соціальної інфраструктури є: завод ТзОВ «Гранула Плюс», кооператив «Прогрес», пилорама, заклади торгівлі (магазини), ресторан «Михайлова колиба» (розміщений на березі трьох мальовничих ставів), пошта. |
|||
Авторитетні люди села: |
|||
{{Ukraine-geo-stub}} |
|||
Баричко Борис Петрович – Колишній начальник фінансового управління РДА. |
|||
{{Портали|Географія|Україна}} |
|||
Ленів Василь Юрійович – колишній голова районної ради, лікар Рожнятівської ЦРЛ |
|||
[[Категорія:Села Івано-Франківської області]] |
|||
== Персоналії == |
|||
[[Категорія:Населені пункти Калуського району]] |
|||
[[Петрів Михайло|Михайло Петрів]] — парох села 1912-1918 рр., далі — капелан [[Українська Галицька армія|УГА]], парох сіл [[Дем'янів]] і [[Підкамінь (Рогатинський район)|Підкамінь]], за відмову переходу на російське православ'я замучений у концтаборах. |
|||
* https://decentralization.gov.ua/newgromada/4016/composition |
|||
== Народилися == |
|||
* [[заслужена артистка України]] [[Велка Ольга Павлівна|Ольга Велка]] |
|||
* Ярослав Михайлович Баричко - колишній виконавчий директор олімпійської бази в [[Мінськ]]у. |
|||
* Тринцолин Ярослав Іванович – колишній начальник управління «Львівенерго» |
|||
* Дрогомирецький Іван Миколайович – колишній прокурор Генеральної прокуратури України |
|||
* |
|||
* https://rozhnrada.gov.ua/ |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist|1}} |
|||
== Джерела == |
|||
* {{SgKP|IX|824|Równіa (3), rus. Riwnia}}.— S. 824. {{ref-pl}} |
|||
{{Ukraine-geo-stub}} |
|||
{{Рожнятівський район}} |
|||
[[Категорія:Села Івано-Франківської області]] |
Версія за 15:11, 23 серпня 2024
село Рівня | |
---|---|
Церква Успіння Пресвятої Діви Марії, Рівня
| |
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Тер. громада | Рожнятівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA26060230070051499 |
Основні дані | |
Засноване | 1726 |
Населення | 1391 |
Площа | 2,37 км² |
Густота населення | 586,92 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77631 |
Телефонний код | +380 0-3474 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°55′12″ пн. ш. 24°13′19″ сх. д. / 48.92000° пн. ш. 24.22194° сх. д. |
Водойми | Лімниця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77600, смт.Рожнятів,Калуський р-н, Івано-Франківська обл. |
Карта | |
Мапа | |
|
Рі́вня — село Рожнятівської селищної громади, Івано-Франківської області. В селі проживає 1319 осіб.
Географія
Село Рівня розташоване на захід від Івано-Франківська (обласний центр) і на південний захід від Калуша(районний центр). Назву села пов'язують із розміщенням на рівнинній території. Найближчі навколишні села: Слобода-Рівнянська, Топільське, Сваричів. Відстань до Рожнятова становить 5 км, до Івано-Франківськар;— приблизно 33 км. До траси регіонального і міжнародного значення Львів-Чернівці — 10 км (за картою).
Особливості рельєфу і геологічної будови території
Рівня знаходиться на лівому березі річки Лімниця (права притока Дністра), в її долині. За характером рельєфу територія в межах села рівнинна. Основними формами рельєфу є невисокі підвищення у вигляді терасованих майданчиків (залишки давніх терас Лімниці). Найвища із них має абсолютну висоту приблизно 250 м. Територія належить до внутрішньої зони Передкарпатського крайового прогину і утворена переважно відкладами нижнього неогену: конгломератами, пісковиками, глинами, солями, аргілітами.
Клімат і води
Клімат помірно-континентальний. Середня температура липня +20 °C, січня— -4 °C. Середня річна кількість опадів 800—900 мм. Переважають західні вітри. Характерними несприятливими погодними явищами є грози, бурі, град, ожеледь. Річка Лімниця (права притока Дністра) має весняну повінь. У сезон дощів влітку і восени спостерігаються паводки. Паводки мають стихійний характер і значну руйнівну силу. Затопленню та впливу повеней і паводків підлягає значна частина території села (враховуючи садиби і присадибні ділянки).
Ґрунти. Рослинний і тваринний світ. Природоохоронні заходи
Ґрунти річкові безструктурні, дерново-підзолисті, буроземно-підзолисті. При відповідній агротехніці дернові і дерново-підзолисті та буроземні ґрунти є придатними для господарювання. Через високу розорюваність території рослинний і тваринний світ видозмінений. Прирічкові території покриті рослинністю характерною для річкових заплав: вільха, береза, ліщина, трав'яниста лучна рослинність, яка особливо відрізняється багатством видового складу. Є посадки болотного американського дуба. Серед тварин найбільш поширені дрібні ссавці: лисиці, зайці, миші, їжаки, ласки, кроти. Серед птахів — лелека, сова, болотна куріпка, трясогузка, чибіс. Зустрічаються плазуни: ящірки, гадюки, вужі. Серед земноводних характерними є жаба трав'яна, тритон. В Лімниці водиться карась, в'юн, короп, окунь, щука, пічкур. Для антропогенних природних комплексів (поля, пасовища) характерними представниками тваринного світу є: миші, хом'яки, зайці, ласки, лисиці, ящірки, деркачі, граки, бекаси. В ставах розводять коропа, щуку, окуня. Основні природоохоронні заходи зводяться до охорони надр (гравій в прирічковій зоні Лімниці). Територія за певних умов може розглядатися, як оздоровча відпочинкова зона. Умови для розвитку відпочивально-оздоровчої зони забезпечують рекреаційні можливості Лімниці, ставів, які є на території села, мальовничі краєвиди довкілля.
Населення
Кількість населення на 01.01.2018 року становила 1306 осіб (678 жінок, 628 чоловіків). В загальній динаміці населення спостерігається тенденція до зменшення. Станом на 1 січня 2018 року кількість населення практично не змінилася. Про це свідчать показники природного і механічного приросту населення.
Природний приріст становить 6 осіб, механічний приріст — 8 осіб. Загальний приріст — 2 особи. Незначний ріст населення став можливий за рахунок механічного приросту.
У віковій структурі переважають діти віком до 16 років. В останні десятиліття спостерігається незначне збільшення частки населення старшого віку у загальній структурі населення. За національним складом село однорідне — переважають українці, які належать до етнографічної групи — бойки. Густота сільського населення невисока, як і в середньому по району — 30-50 осіб на км². Негативним явищем для села, як і для регіону в цілому є значне безробіття. В пошуках роботи населення мігрує в Польщу, Чехію, Іспанію, Росію. Серед міграцій має значення маятникова — це щоденне переміщення населення в Рожнятів та інші населені пункти району, пов'язане з роботою. Підприємства, які діють у межах села, вагомо не впливають на зайнятість.
Історія
За даними дослідника Петра Сіреджука, перша згадка про село припадає на 1557 рік.
У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, взяли штурмом замок у Перегінську, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[1].
Сільська церква святого Василія згадується 1685 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)[2]. Церква Собору Пресвятої Богородиці вперше згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року
В 1770 році Рівня належала до Калуського староства, Руського воєводства, Галицької землі.
У 1833 році в селі була парохіальна школа. 1864 рік — до парохіальної школи в селі Рівня ходило 30 дітей. Вчителем був Бегей Георг. 1895 року школа стала однокласною. А в 1913 році в сільську школу з українською мовою навчання ходило 136 дітей. Та в 1931—1932 роках школа стала утраквістичною (з польською мовою викладання).
У 1858 році в селі проживало 805 жителів (разом із селом Слобода Рівнянська). 1880 року в Рівні проживало 797 українців, 27 поляків, 27 євреїв; в 1908 році було 1200 жителів, парохом був Теофіл Нижанківський.
В період першої світової східніше території села в урочищі «Сигла» проходили бої російського війська проти військ «Центральних держав». По тепер вже старій дорозі атакували австрійські війська з села Вербівка в бік Рожнятова і Сваричева. Вже в 1916 під проводом генерала Брусилова був здійснений прорив в сторону Вербівки, де були затиснуті Австрійські сили та захоплені в полон.
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. в рівнянській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 87, 65, 46, 35, 30 см, вагою 262, 119, 92, 20, 15 кг, виготовлених у 1874, 1845, 1630, 1579 рр.[3]
В 1921 році в селі було 283 будинки (1257 жителів), а вже через десять років їх стало 313. В цей час в Рівні була господарсько-споживча спілка, кооператив «Єдність», два млини, тартак, жителів обслуговувала одна акушерка. Загальна площа села становила 13,56 км², земельні ужитки — 10,13 км², а орних земель було 3,96 км².
У 1935 році — 1435 українців, 50 поляків, 30 євреїв.
У 1939 році в селі проживало 1670 мешканців (1600 українців-грекокатоликів, 30 римокатоликів, 10 поляків і 30 євреїв)[4].
Сучасність
Населення села характеризується такими кількісними показниками (станом на 01.01.2017р):
- Всього — 1306 Осіб.
- В тому числі чоловіків — 628
- жінок — 678
- Кількість народжених) — 7
- Кількість померлих — 13
- Число прибулих — 14
- Число вибулих — 6
В селі діють :
- Сільська рада. Чинний голова — Шевчук Наталія Йосипівна.
- Рівнянська ЗОШ I-ІІІ ст. Директор — Неспляк Руслана Володимирівна. Кількість учнів — 250.
- ФАП. Завідуюча — Дженджера Тетяна Іванівна.
- Будинок культури. Директор НД с. Рівня — Баричко Люба Василівна. При ньому працює бібліотека, колективи художньої самодіяльності, спортивні секції.
- Українська греко-католицька церква Святої Матері Богородиці (о. Михайло Сомиш).[5]
- Важливими об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури є: завод ТзОВ «Гранула Плюс», кооператив «Прогрес», пилорама, заклади торгівлі (5 магазинів), ресторан «Михайлова колиба» (розміщений на березі трьох мальовничих ставів), пошта.
Авторитетні люди села:
- Баричко Борис Петрович — Колишній начальник фінансового управління РДА.
- Ленів Василь Юрійович — колишній голова районної ради, лікар Рожнятівської ЦРЛ .
Відомі люди
Народилися
- заслужена артистка України Ольга Велка
- Ярослав Михайлович Баричко — колишній виконавчий директор олімпійської бази в Мінську.
- Тринцолин Ярослав Іванович — колишній начальник управління «Львівенерго».
- Дрогомирецький Іван Миколайович — колишній прокурор Генеральної прокуратури України.
Парохи
- Ілля Гарецький (1796-1873), парох з 1820х по 1873р.
- Михайло Глібовецький (1827-1897)
- Йосиф Дяк - парох 1897-1898рр
- Володимир Рудовський - парох з Каменя. Правив в Рівні з 1898р. по 1900р.
- Теофіл Ніжанковський (1842-1913)
- Іван Степаняк (1873-1943)[6] парох села 1919-1920рр.
- Іван Паліїв(1860-1923), батько Палія Дмитра та Омеляна
- Михайло Дольний - парох в Рівні з 1924р. по 1929р. Товариш Василя Стефаника.
- Іван Целевич[6](1894-1942) - парох в Рівні з 1929р. по 1935р.
- Антон Пиріг - парох села з 1935р. по 1936р.
- Іван Чежівський - парох з 1936 - 1942рр.
Війти
- Феняк Кузьма Іванович (1854-1919)
- Полатайко Федір Іванович (1869-1936) - батьки Федора були кравцями з Надвірної, що поселились в Рівні. В 1897р. одружився з Марією Моравською, її батько Петро Моравський був найбагатший ґазда за всю історію села. Сам Федір продовжив сімейну справу і працював кравцем, шевцем, також перекривав хати соломою, займався мисливством та стриг людей. З 1919 був старостою села аж до смерті.
- Мельник Михайло Кирилович (1892-1940) - "Базів" був багач і мав млин.
Померли
- Кузь Володимир — політвиховник старшинської школи «Олені-2», в.о. провідника Станиславівського окружного проводу ОУН.
Перебували
- Михайло Петрів — парох села 1913—1918 рр., далі — капелан УГА, парох сіл Дем'янів, Підкамінь, за відмову переходу на російське православ'я замучений у концтаборах.
Примітки
- ↑ Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176—177 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
- ↑ Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
- ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- ↑ Церква Успіння Пр. Богородиці 1770
- ↑ а б Бюлетень Канцелярії ЛА УГКЦ - померлі. www.ugccla.lviv.ua (укр.). Процитовано 19 листопада 2023.
Джерела
- Równia (3), rus. Riwnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 824. (пол.).— S. 824. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |