Перейти до вмісту

Нижні Сірогози: відмінності між версіями

Координати: 46°50′31″ пн. ш. 34°22′36″ сх. д. / 46.84194° пн. ш. 34.37667° сх. д. / 46.84194; 34.37667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
St0lker12 (обговорення | внесок)
10 726 редагувань
 
(Не показані 19 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Смт України
{{Селище України
| назва = Нижні Сірогози
| назва = Нижні Сірогози
| герб = Nyzhni siragozy gerb.png
| герб = Nyzhni siragozy gerb.png
Рядок 7: Рядок 7:
| область = [[Херсонська область]]
| область = [[Херсонська область]]
| район = [[Генічеський район]]
| район = [[Генічеський район]]
| громада = [[Нижньосірогозька селищна громада]]
| рада =
| код КОАТУУ = 6523855100
| розташування = Nyzhnioserogoskyi.jpg
| опис розташування =
| mapx = 142
| mapy = 82
| засноване = [[1812 в Україні|1812]]
| засноване = [[1812 в Україні|1812]]
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:4834}} <small>(01.01.2017)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| населення = {{зменшення}} 4 451 <small>(01.01.2022)</small><ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf</ref>
| площа = 18,091
| площа = 18,091
| статус = [[1960]]
| статус = 2024
| магдебурзьке право =
| магдебурзьке право =
| щільність = 284
| щільність = 284
Рядок 40: Рядок 35:
| голова = Грушко Олександр Федорович
| голова = Грушко Олександр Федорович
}}
}}
'''Ни́жні Сірого́зи'''&nbsp;— [[селище міського типу]] [[Генічеський район|Генічеського району]] [[Херсонська область|Херсонської області]], колишній районний центр, колишній центр [[Нижньо-Сірогозька волость|Нижньо-Сірогозької волості]] [[Мелітопольський повіт|Мелітопольського повіту]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]. Населення становить 4 834 осіб. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Нижньосірогозька селищна рада]].
'''Ни́жні Сірого́зи'''&nbsp;— [[селище]] [[Генічеський район|Генічеського району]] [[Херсонська область|Херсонської області]], колишній [[Нижньосірогозький район|районний центр]], колишній центр [[Нижньо-Сірогозька волость|Нижньо-Сірогозької волості]] [[Мелітопольський повіт (Таврійська губернія)|Мелітопольського повіту]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]. Населення становить 4 834 осіб. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Нижньосірогозька селищна рада]].


== Географія ==
== Географія ==
[[Файл:М-14 Нижние-Серогозы.jpg|250px|ліворуч|thumb|Нижні Сірогози на автостраді {{Автошлях М|14}}.]]
[[Файл:М-14 Нижние-Серогозы.jpg|250px|ліворуч|thumb|Нижні Сірогози на автостраді {{Автошлях М|14}}.]]
Селище розташоване за 15&nbsp;км від залізничної станції [[Сірогози (станція)|Сірогози]] на лінії [[Снігурівка]]&nbsp;— [[Федорівка (станція)|Федорівка]]. Відстань до [[Херсон|обласного центру]] становить близько 167&nbsp;км і проходить переважно автошляхом {{Автошлях E|58}}. Селище перетинає водойма (річка) [[Великі Сірогози|Балка Великі Сірогози]].
Селище розташоване за 15&nbsp;км від залізничної станції [[Сірогози (станція)|Сірогози]] на лінії [[Снігурівка]]&nbsp;— [[Федорівка (станція)|Федорівка]]. Відстань до [[Херсон|обласного центру]] становить близько 167&nbsp;км і проходить переважно автошляхом {{Автошлях E|58}}. Селище перетинає водойма (річка) [[Великі Сірогози|Балка Великі Сірогози]].

== Населення ==

=== Чисельність ===
{| class="wikitable"
|+Зміна чисельності містечка Нижні Сірогози
!1939<ref name=":022">{{Cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm|title=Населення міст і містечок України|website=pop-stat.mashke.org|language=en|access-date=2024-08-14}}</ref>
!1959<ref name=":022" />
!1970<ref name=":022" />
!1979<ref name=":022" />
!1989<ref name=":022" />
!2001<ref name=":022" />
!2003<ref name=":022" />
|-
| align="center" |6 791
|{{Зменшення}} 5 494
|{{Збільшення}} 6 088
|{{Збільшення}} 6 607
|{{Збільшення}} 6 747
|{{Зменшення}} 6 021
|{{Зменшення}} 5 870
|-
!2004<ref name=":022" />
!2005<ref name=":022" />
!2006<ref name=":022" />
!2007<ref name=":022" />
!2008<ref name=":022" />
!2009<ref name=":022" />
!2010<ref name=":022" />
|-
|{{Зменшення}} 5 759
|{{Зменшення}} 5 657
|{{Зменшення}} 5 500
|{{Зменшення}} 5 396
|{{Зменшення}} 5 342
|{{Зменшення}} 5 271
|{{Зменшення}} 5 194
|-
!2011<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2011/publ2011.asp|title=Населення України на 1 січня 2011 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2012<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2012/publ2012.asp|title=Населення України на 1 січня 2012 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2013<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2013/publ2013.asp|title=Населення України на 1 січня 2013 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2014<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2014/publ2014.asp|title=Населення України на 1 січня 2014 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2015<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2015/publ2015.asp|title=Населення України на 1 січня 2015 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2016<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2016/publ2016.asp|title=Населення України на 1 січня 2016 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2017<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2017/publ2017.asp|title=Населення України на 1 січня 2017 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
|-
|{{Зменшення}} 5 137
|{{Зменшення}} 5 087
|{{Зменшення}} 5 020
|{{Зменшення}} 4 982
|{{Зменшення}} 4 921
|{{Зменшення}} 4 882
|{{Зменшення}} 4 834
|-
!2018<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2018/publ2018.asp|title=Населення України на 1 січня 2018 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2019<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2019/publ2019.asp|title=Населення України на 1 січня 2019 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2020<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2020/publ2020.asp|title=Населення України на 1 січня 2020 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2021<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2021/publ2021.asp|title=Населення України на 1 січня 2021 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2022<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2022/publ2022.asp|title=Населення України на 1 січня 2022 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!
!
|-
|{{Зменшення}} 4 751
|{{Зменшення}} 4 700
|{{Зменшення}} 4 626
|{{Зменшення}} 4 544
|{{Зменшення}} 4 451
|
|
|}

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|5549
|92.61%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|412
|6.87%
|-
|[[Румунська мова|румунська]]
|9
|0.15%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|6
|0.10%
|-
|[[Вірменська мова|вірменська]]
|3
|0.05%
|-
|[[Угорська мова|угорська]]
|2
|0.03%
|-
|[[Циганська мова|циганська]]
|2
|0.03%
|-
|[[Болгарська мова|болгарська]]
|1
|0.02%
|-
|[[Німецька мова|німецька]]
|1
|0.02%
|-
|інші/не вказали
|7
|0.12%
|- class="sortbottom"
!Усього
|5992
|100%
|}


== Назва ==
== Назва ==
Назва Сірогози, крім тутешніх місць, ніде не зустрічається. Існують декілька легенд і переказів. Деякі місцеві краєзнавці пояснюють назву селища, як перекручену слов'янську. Тобто, коли біля кургану Огуз зупинялися чумаки перечекати літню спеку, поряд із ними відпочивали потомлені воли. У розпеченому повітрі здалеку видно було лише сірі волячі роги, від яких і походить, начебто, назва.
Назва Сірогози, крім тутешніх місць, ніде не зустрічається. Існують декілька легенд і переказів. Деякі місцеві краєзнавці пояснюють назву селища, як перекручену слов'янську. Тобто, коли біля кургану Огуз зупинялися чумаки перечекати літню спеку, поряд із ними відпочивали потомлені воли. У розпеченому повітрі здалеку видно було лише сірі волячі роги, від яких і походить, начебто, назва.


Інші розповідають про величезні стада сірих гусей, що паслися на берегах Сірогозької балки. Згадують і сірих кіз&nbsp;— сайгаків, джейранів, деренів, що водилися в великій кількості. Втім найбільш вірогідною є інша версія: Сірогози тюркською мовою&nbsp;— Жовтий Бик. Група курганів довгастої форми, що розташована поблизу селища, здалеку нагадувала спини биків, що лежать<ref>{{Cite web |url=http://www.ns-selrada.gov.ua/category/nashe-selise |title=Офіційний сайт міськради |accessdate=6 вересня 2019 |archive-date=6 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190906075609/http://www.ns-selrada.gov.ua/category/nashe-selise/ }}</ref>.
Інші розповідають про величезні стада сірих гусей, що паслися на берегах Сірогозької балки. Згадують і сірих кіз&nbsp;— сайгаків, джейранів, деренів, що водилися в великій кількості. Втім найбільш правдоподібною є інша версія: Сірогози тюркською мовою&nbsp;— Жовтий Бик. Група курганів довгастої форми, що розташована поблизу селища, здалеку нагадувала спини биків, що лежать<ref>{{Cite web |url=http://www.ns-selrada.gov.ua/category/nashe-selise |title=Офіційний сайт міськради |accessdate=6 вересня 2019 |archive-date=6 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190906075609/http://www.ns-selrada.gov.ua/category/nashe-selise/ }}</ref>.


== Історичні відомості ==
== Історичні відомості ==
Територія Нижніх Сірогоз була заселена з давніх часів. Про це свідчать розкопані поблизу селища кургани з похованнями епохи бронзи (II тисячоліття до н.&nbsp;е.), Скіфів (VI і IV—III&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.), Сарматів (III—II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.) і кочівників XI—XIII&nbsp;ст. н.&nbsp;е. Серед цих курганів виділяються [[Огуз (могила)|Огуз]], [[Малий Огуз]] і [[Діїв курган|Діїв]] (IV—III&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.), у похованнях яких знайдено безліч прикрас тонкої ювелірної роботи.



Нижні Сірогози засновані в 1812 році державними селянами&nbsp;— вихідцями з Харківської губернії. Заселення Нижніх Сірогоз почалося з північно-західної околиці, де балку Великі Сірогози перетинала літня гілка [[Муравський шлях|Муравського шляху]]. У 1833 році в селі налічувалося 274 двори і проживали 1123 особи. Нижні Сірогози були волосним центром і входили в [[Мелітопольський повіт]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]. Жителі займалися в основному скотарством, а також землеробством. За селом числилося 26363 десятини землі, з якої частина була незручною. З ростом промислових міст і збільшенням попиту на хліб на світовому ринку скотарство поступилося перше місце землеробства. Згідно закону 1866 року про поземельний устрій державних селян за селянами Нижніх Сірогоз були закріплені за сплату державного оброчної податі земельні наділи в безстрокове користування. У 1886 році їх перевели на обов'язковий викуп, який вони повинні були вносити протягом 44 років. Розмір викупних платежів на 45 відсотків перевищував державне оброчне мито.
на його території діяло аж два партизанські загони Купріянова та Височина.

Нижні Сірогози оточені порожніми полями, а це значно ускладнює роботу партизанів. Партизанити у лісах просто, а от у відкритому полі набагато складніше. Проте цим загонам вдалося протриматися до 1942 року. Територія Нижніх Сірогоз була заселена з давніх часів. Про це свідчать розкопані поблизу селища кургани з похованнями епохи бронзи (II тисячоліття до н.&nbsp;е.), Скіфів (VI і IV—III&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.), Сарматів (III—II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.) і кочівників XI—XIII&nbsp;ст. н.&nbsp;е. Серед цих курганів виділяються [[Огуз (могила)|Огуз]], [[Малий Огуз]] і [[Діїв курган|Діїв]] (IV—III&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.), у похованнях яких знайдено безліч прикрас тонкої ювелірної роботи.

Нижні Сірогози засновані в 1812 році державними селянами&nbsp;— вихідцями з Харківської губернії. Заселення Нижніх Сірогоз почалося з північно-західної околиці, де балку Великі Сірогози перетинала літня гілка [[Муравський шлях|Муравського шляху]]. У 1833 році в селі налічувалося 274 двори і проживали 1123 особи. Нижні Сірогози були волосним центром і входили в [[Мелітопольський повіт (Таврійська губернія)|Мелітопольський повіт]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]. Жителі займалися в основному скотарством, а також землеробством. За селом числилося 26363 десятини землі, з якої частина була незручною. З ростом промислових міст і збільшенням попиту на хліб на світовому ринку скотарство поступилося першим місцем землеробству. Згідно закону 1866 року про поземельний устрій державних селян за селянами Нижніх Сірогоз були закріплені за сплату державного оброчної податі земельні наділи в безстрокове користування. У 1886 році їх перевели на обов'язковий викуп, який вони повинні були вносити протягом 44 років. Розмір викупних платежів на 45 відсотків перевищував державне оброчне мито.


У 1868 році в числі перших була утворена Сірогозька лікарська дільниця. У 1888 році збудовані приміщення стаціонару та амбулаторія.
У 1868 році в числі перших була утворена Сірогозька лікарська дільниця. У 1888 році збудовані приміщення стаціонару та амбулаторія.
Рядок 61: Рядок 182:


На початку 30-х років XIX&nbsp;ст. була утворена Сірогозька волость Мелітопольського повіту (з 1923&nbsp;р. округ), у складі якого вона була до 1932 p., коли округи були ліквідовані.
На початку 30-х років XIX&nbsp;ст. була утворена Сірогозька волость Мелітопольського повіту (з 1923&nbsp;р. округ), у складі якого вона була до 1932 p., коли округи були ліквідовані.

На території діяло аж два партизанські загони Купріянова та Височина.

Нижні Сірогози оточені порожніми полями, а це значно ускладнює роботу партизанів. Партизанити у лісах просто, а от у відкритому полі набагато складніше. Проте цим загонам вдалося протриматися до 1942 року.<ref>{{Cite web|title=Херсонський підпільний рух проти третього рейху - kherson-yes.com.ua|url=https://kherson-yes.com.ua/uk/eternal/hersonskyj-pidpilnyj-ruh-proty-tretogo-rejhu|date=2023-02-05|accessdate=2023-02-09|language=uk}}</ref>

24 лютого 2022 року селище тимчасово окуповане російськими військами під час [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]].<ref>{{Cite web|title=Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область|url=https://www.unian.ua/war/okupaciya-hersona-viyskoviy-ekspert-poyasniv-shvidke-zahoplennya-oblasti-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11828841.html|website=www.unian.ua|accessdate=2023-02-27|language=uk}}</ref>


== Історичні пам'ятки ==
== Історичні пам'ятки ==
[[Файл:Modern Oguz.jpg|ліворуч|250px|thumb|Сучасний вигляд кургану Огуз]]
[[Файл:Modern Oguz.jpg|ліворуч|250px|thumb|Сучасний вигляд кургану Огуз]]
* [[Огуз (могила)|Курган Огуз]] поблизу села вважається однією з найяскравіших прадавніх пам'яток, знайдених на території Херсонської області. На думку деяких археологів, які проводили тут свої дослідження, цей пагорб можна вважати могилою нащадка скіфського царя [[Атей|Атея]], який правив у IV столітті до н.&nbsp;е. Крім того, курган Огуз вважається одним з найбагатших курганів. Свідченням цього є численні знахідки прикрас, які тепер прикрашають скіфські колекції [[Ермітаж]]у та [[Музей історичних коштовностей України|Національного музею коштовностей]]. Серед них золоті платівки із зображенням Діоніса, рогатих грифонів та медузи Горгони.
* [[Огуз (могила)|Курган Огуз]] поблизу села вважається однією з найяскравіших прадавніх пам'яток, знайдених на території Херсонської області. На думку деяких археологів, які проводили тут свої дослідження, цей пагорб можна вважати могилою нащадка скіфського царя [[Атей (цар скіфів)|Атея]], який правив у IV столітті до н.&nbsp;е. Крім того, курган Огуз вважається одним з найбагатших курганів. Свідченням цього є численні знахідки прикрас, які тепер прикрашають скіфські колекції [[Ермітаж]]у та [[Скарбниця Національного музею історії України|Скарбниці Національного музею історії України]]. Серед них золоті платівки із зображенням Діоніса, рогатих грифонів та медузи Горгони.
* 1935 року в Нижніх Сірогозах було урочисто відкрито Будинок культури («клуб-театр») за проєктом всесвітньо відомого архітектора [[Мельников Костянтин Степанович|К.&nbsp;С.&nbsp;Мельникова]]. Будівля зберіглася до нашого часу<ref>''Безух Ю. В.'' Будинок культури // [[Мелітопольський краєзнавчий журнал]], 2019, №&nbsp;14, с. 81-87</ref>.
* 1935 року в Нижніх Сірогозах було урочисто відкрито Будинок культури («клуб-театр») за проєктом всесвітньо відомого архітектора [[Мельников Костянтин Степанович|К.&nbsp;С.&nbsp;Мельникова]]. Будівля зберіглася до нашого часу<ref>''Безух Ю. В.'' Будинок культури // [[Мелітопольський краєзнавчий журнал]], 2019, №&nbsp;14, с. 81-87</ref>.

== ЗМІ ==
[https://nsirogozy.city Нижні Сірогози.City] – незалежне медіа громади, засноване спільно громадською організацією [[Мережа міських сайтів The City|Агенція розвитку локальних медіа "Або"]]. З початком [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російсько-української війни]] продовжує щоденне оновлення сайту. Лишається одним з небагатьох українських медіа у тимчасово окупованій громаді.


== Відомі особистості ==
== Відомі особистості ==
Рядок 75: Рядок 205:
* Бегагоен Ізраїль Анатолійович (1914, Нижні Сірогози, Таврійська губернія&nbsp;— 1987, Кривий Ріг, Дніпропетровська область)&nbsp;— радянський учений в області гірської техніки, доктор технічних наук (1966), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1973).
* Бегагоен Ізраїль Анатолійович (1914, Нижні Сірогози, Таврійська губернія&nbsp;— 1987, Кривий Ріг, Дніпропетровська область)&nbsp;— радянський учений в області гірської техніки, доктор технічних наук (1966), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1973).


[https://nsirogozy.city/ Нижні Сірогози.City] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200116143536/https://nsirogozy.city/ |date=16 січня 2020 }}&nbsp;— міське інтернет-видання, запущене 2018 року колективом Нижні Сірогози.City та [[Агенція розвитку локальних медіа "Або"|Агенцією розвитку локальних медіа «Або»]].<ref>{{Cite web|title=Усе про Нижні Сірогози: хто ми і навіщо ми створили цей сайт|url=https://nsirogozy.city/read/blog/6701/use-pro-nizhni-sirogozi-hto-mi-i-navischo-mi-stvorili-cej-sajt-|website=Нижні Сірогози.City|accessdate=2020-01-16|language=uk|archive-date=16 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200116143553/https://nsirogozy.city/read/blog/6701/use-pro-nizhni-sirogozi-hto-mi-i-navischo-mi-stvorili-cej-sajt-}}</ref>
[https://nsirogozy.city/ Нижні Сірогози.City] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200116143536/https://nsirogozy.city/ |date=16 січня 2020 }}&nbsp;— міське інтернет-видання, запущене 2018 року колективом Нижні Сірогози.City та [[Мережа міських сайтів The City|Агенцією розвитку локальних медіа «Або»]].<ref>{{Cite web|title=Усе про Нижні Сірогози: хто ми і навіщо ми створили цей сайт|url=https://nsirogozy.city/read/blog/6701/use-pro-nizhni-sirogozi-hto-mi-i-navischo-mi-stvorili-cej-sajt-|website=Нижні Сірогози.City|accessdate=2020-01-16|language=uk|archive-date=16 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200116143553/https://nsirogozy.city/read/blog/6701/use-pro-nizhni-sirogozi-hto-mi-i-navischo-mi-stvorili-cej-sajt-}}</ref>


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 88: Рядок 218:
{{reflist}}
{{reflist}}


{{Kherson-obl-stub}}
{{Мелітопольський повіт}}
{{Нижньосірогозький район}}
{{Населені пункти Херсонської області}}
{{Ukraine-geo-stub}}


{{Нижньосірогозька селищна громада}}
{{Генічеський район}}
{{Нижньосірогозький район}}
{{Мелітопольський повіт}}
{{Портали|Географія|Україна}}
{{Портали|Географія|Україна}}


[[Категорія:Селища міського типу Херсонської області]]
[[Категорія:Селища Генічеського району]]
[[Категорія:Районні центри Херсонської області]]
[[Категорія:Колишні смт України]]

Поточна версія на 15:21, 17 серпня 2024

селище Нижні Сірогози
Герб Нижніх Сірогоз Прапор Нижніх Сірогоз
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Генічеський район
Тер. громада Нижньосірогозька селищна громада
Код КАТОТТГ UA65040050010011350
Основні дані
Засновано 1812
Статус із 2024 року
Площа 18,091 км²
Населення ▼ 4 451 (01.01.2022)[1]
Густота 284 осіб/км²;
Поштовий індекс 74700
Телефонний код +380 5540
Географічні координати 46°50′31″ пн. ш. 34°22′36″ сх. д. / 46.84194° пн. ш. 34.37667° сх. д. / 46.84194; 34.37667
Висота над рівнем моря 56 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Сірогози
До станції: 15 км
До обл. центру:
 - залізницею: 180 км
 - автошляхами: 167 км
Селищна влада
Адреса 74701, Херсонська обл., Нижньосірогозький р-н, смт. Нижні Сірогози, вул. Височина, 2
Голова селищної ради Грушко Олександр Федорович
Карта
Нижні Сірогози. Карта розташування: Україна
Нижні Сірогози
Нижні Сірогози
Нижні Сірогози. Карта розташування: Херсонська область
Нижні Сірогози
Нижні Сірогози
Мапа

Нижні Сірогози у Вікісховищі

Ни́жні Сірого́зи — селище Генічеського району Херсонської області, колишній районний центр, колишній центр Нижньо-Сірогозької волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії. Населення становить 4 834 осіб. Орган місцевого самоврядування — Нижньосірогозька селищна рада.

Географія

[ред. | ред. код]
Нижні Сірогози на автостраді М14.

Селище розташоване за 15 км від залізничної станції Сірогози на лінії Снігурівка — Федорівка. Відстань до обласного центру становить близько 167 км і проходить переважно автошляхом E58. Селище перетинає водойма (річка) Балка Великі Сірогози.

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність

[ред. | ред. код]
Зміна чисельності містечка Нижні Сірогози
1939[2] 1959[2] 1970[2] 1979[2] 1989[2] 2001[2] 2003[2]
6 791 ▼ 5 494 ▲ 6 088 ▲ 6 607 ▲ 6 747 ▼ 6 021 ▼ 5 870
2004[2] 2005[2] 2006[2] 2007[2] 2008[2] 2009[2] 2010[2]
▼ 5 759 ▼ 5 657 ▼ 5 500 ▼ 5 396 ▼ 5 342 ▼ 5 271 ▼ 5 194
2011[3] 2012[4] 2013[5] 2014[6] 2015[7] 2016[8] 2017[9]
▼ 5 137 ▼ 5 087 ▼ 5 020 ▼ 4 982 ▼ 4 921 ▼ 4 882 ▼ 4 834
2018[10] 2019[11] 2020[12] 2021[13] 2022[14]
▼ 4 751 ▼ 4 700 ▼ 4 626 ▼ 4 544 ▼ 4 451

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15]:

Мова Кількість Відсоток
українська 5549 92.61%
російська 412 6.87%
румунська 9 0.15%
білоруська 6 0.10%
вірменська 3 0.05%
угорська 2 0.03%
циганська 2 0.03%
болгарська 1 0.02%
німецька 1 0.02%
інші/не вказали 7 0.12%
Усього 5992 100%

Назва

[ред. | ред. код]

Назва Сірогози, крім тутешніх місць, ніде не зустрічається. Існують декілька легенд і переказів. Деякі місцеві краєзнавці пояснюють назву селища, як перекручену слов'янську. Тобто, коли біля кургану Огуз зупинялися чумаки перечекати літню спеку, поряд із ними відпочивали потомлені воли. У розпеченому повітрі здалеку видно було лише сірі волячі роги, від яких і походить, начебто, назва.

Інші розповідають про величезні стада сірих гусей, що паслися на берегах Сірогозької балки. Згадують і сірих кіз — сайгаків, джейранів, деренів, що водилися в великій кількості. Втім найбільш правдоподібною є інша версія: Сірогози тюркською мовою — Жовтий Бик. Група курганів довгастої форми, що розташована поблизу селища, здалеку нагадувала спини биків, що лежать[16].

Історичні відомості

[ред. | ред. код]

на його території діяло аж два партизанські загони Купріянова та Височина.

Нижні Сірогози оточені порожніми полями, а це значно ускладнює роботу партизанів. Партизанити у лісах просто, а от у відкритому полі набагато складніше. Проте цим загонам вдалося протриматися до 1942 року. Територія Нижніх Сірогоз була заселена з давніх часів. Про це свідчать розкопані поблизу селища кургани з похованнями епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.), Скіфів (VI і IV—III ст. до н. е.), Сарматів (III—II ст. до н. е.) і кочівників XI—XIII ст. н. е. Серед цих курганів виділяються Огуз, Малий Огуз і Діїв (IV—III ст. до н. е.), у похованнях яких знайдено безліч прикрас тонкої ювелірної роботи.

Нижні Сірогози засновані в 1812 році державними селянами — вихідцями з Харківської губернії. Заселення Нижніх Сірогоз почалося з північно-західної околиці, де балку Великі Сірогози перетинала літня гілка Муравського шляху. У 1833 році в селі налічувалося 274 двори і проживали 1123 особи. Нижні Сірогози були волосним центром і входили в Мелітопольський повіт Таврійської губернії. Жителі займалися в основному скотарством, а також землеробством. За селом числилося 26363 десятини землі, з якої частина була незручною. З ростом промислових міст і збільшенням попиту на хліб на світовому ринку скотарство поступилося першим місцем землеробству. Згідно закону 1866 року про поземельний устрій державних селян за селянами Нижніх Сірогоз були закріплені за сплату державного оброчної податі земельні наділи в безстрокове користування. У 1886 році їх перевели на обов'язковий викуп, який вони повинні були вносити протягом 44 років. Розмір викупних платежів на 45 відсотків перевищував державне оброчне мито.

У 1868 році в числі перших була утворена Сірогозька лікарська дільниця. У 1888 році збудовані приміщення стаціонару та амбулаторія.

Станом на 1886 рік в селі мешкало 4285 осіб, налічувалось 552 двори, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, фонтан сельтерської води, 2 бондарні, колісний завод, 2 різниці, 6 лавок, винний склад, 2 рейнських погреби, відбувалося 2 ярмарки на рік: 23 квітня та 29-31 серпня[17]. За 7 верст — поштова станція. Метеостанція (з 1889 р.)

На початку 30-х років XIX ст. була утворена Сірогозька волость Мелітопольського повіту (з 1923 р. округ), у складі якого вона була до 1932 p., коли округи були ліквідовані.

На території діяло аж два партизанські загони Купріянова та Височина.

Нижні Сірогози оточені порожніми полями, а це значно ускладнює роботу партизанів. Партизанити у лісах просто, а от у відкритому полі набагато складніше. Проте цим загонам вдалося протриматися до 1942 року.[18]

24 лютого 2022 року селище тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.[19]

Історичні пам'ятки

[ред. | ред. код]
Сучасний вигляд кургану Огуз
  • Курган Огуз поблизу села вважається однією з найяскравіших прадавніх пам'яток, знайдених на території Херсонської області. На думку деяких археологів, які проводили тут свої дослідження, цей пагорб можна вважати могилою нащадка скіфського царя Атея, який правив у IV столітті до н. е. Крім того, курган Огуз вважається одним з найбагатших курганів. Свідченням цього є численні знахідки прикрас, які тепер прикрашають скіфські колекції Ермітажу та Скарбниці Національного музею історії України. Серед них золоті платівки із зображенням Діоніса, рогатих грифонів та медузи Горгони.
  • 1935 року в Нижніх Сірогозах було урочисто відкрито Будинок культури («клуб-театр») за проєктом всесвітньо відомого архітектора К. С. Мельникова. Будівля зберіглася до нашого часу[20].

ЗМІ

[ред. | ред. код]

Нижні Сірогози.City – незалежне медіа громади, засноване спільно громадською організацією Агенція розвитку локальних медіа "Або". З початком російсько-української війни продовжує щоденне оновлення сайту. Лишається одним з небагатьох українських медіа у тимчасово окупованій громаді.

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

В поселенні народилися:

  • Бурцев Федір Михайлович (1916—1942) — радянський воїн.
  • Вахненко Валерій Анатолійович (1957—2016) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Гомон Геннадій Іванович — директор Нижньосірогозької ЦРЛ, заслужений лікар України[21].
  • Федорко (Осипенко) Олександра Андріївна (1916—2010) — директорка Ботанічного саду Салгірка".
  • Бегагоен Ізраїль Анатолійович (1914, Нижні Сірогози, Таврійська губернія — 1987, Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — радянський учений в області гірської техніки, доктор технічних наук (1966), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1973).

Нижні Сірогози.City [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.] — міське інтернет-видання, запущене 2018 року колективом Нижні Сірогози.City та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[22]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Населення міст і містечок України. pop-stat.mashke.org (англ.). Процитовано 14 серпня 2024.
  3. ↑ Населення України на 1 січня 2011 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  4. ↑ Населення України на 1 січня 2012 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  5. ↑ Населення України на 1 січня 2013 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  6. ↑ Населення України на 1 січня 2014 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  7. ↑ Населення України на 1 січня 2015 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  8. ↑ Населення України на 1 січня 2016 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  9. ↑ Населення України на 1 січня 2017 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  10. ↑ Населення України на 1 січня 2018 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  11. ↑ Населення України на 1 січня 2019 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  12. ↑ Населення України на 1 січня 2020 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  13. ↑ Населення України на 1 січня 2021 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  14. ↑ Населення України на 1 січня 2022 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  15. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  16. ↑ Офіційний сайт міськради. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
  17. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  18. ↑ Херсонський підпільний рух проти третього рейху - kherson-yes.com.ua (укр.). 5 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2023.
  19. ↑ Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
  20. ↑ Безух Ю. В. Будинок культури // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2019, № 14, с. 81-87
  21. ↑ Указ президента України 335/2020. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  22. ↑ Усе про Нижні Сірогози: хто ми і навіщо ми створили цей сайт. Нижні Сірогози.City (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.


Херсонська область Це незавершена стаття про Херсонську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нижні_Сірогози&oldid=43296975