Великий кантоський землетрус: відмінності між версіями

Великий кантоський землетрус
	Йокогама, зруйнована землетрусом та пожежами
Дата	1 вересня 1923 року
Місцевий час	11:58:32
Тривалість	4 - 10 хвилин
Магнітуда	7,9 за шкалою Ріхтера
Глибини	25 км
Епіцентр	35°2′ пн. ш. 139°3′ сх. д. / 35.033° пн. ш. 139.050° сх. д.
Постраждалі країни (території)	Японія
Ушкодження	Згоріло 381 090 будинків, 83 819 будівель — повністю зруйновані, 91 232 — напівзруйновані
Повторні поштовхи	936 афтершоків до вечора 5 вересня
Цунамі	так
Жертви	91 344 загиблих, 13 275 пропало безвісти, 52 074 поранених
	Медіафайли у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 08:18, 10 серпня 2024

Великий кантоський землетрус (яп. 関東地震, かんとうじしん, канто дзісін; яп. 関東大震災, かんとうだいしんさい, канто даісінсай) — сильний землетрус у 7,9 балів, що стався 1 вересня 1923 року, о 11:58:32 за японським часом, на півдні регіону Канто в Східній Японії. Тривав від 4 до 10 хвилин. Епіцентр землетрусу знаходився біля острова Ідзу-Осіма в Саґамській затоці. Шкода, завдана землетрусом мешканцям Японії, вважається найбільшою в історії країни.

Масштаби

Великий кантоський землетрус стався 1 вересня 1923 року на півночі Саґамської затоки, за координатами 35°2′ північної широти і 139°3′ східної довготи. Це був дуже сильний землетрус у 7,9 балів за шкалою Ріхтера. Він супроводжувався вибухами газових труб і короткими замиканнями в електромережі. Оскільки землетрус стався у обідній час, то спричинив одночасні пожежі у 134 точках, які остаточно вдалося погасити лише 3 вересня, о 2 годині дня. Через пожежі температура в Токіо протягом 1–3 вересня сягнула 46 °C. Мешканці міста відчували 936 афтершоків аж до 6 години вечора 5 вересня. Прибережні райони постраждали від цунамі. В результаті землетрусу головні японські міста Токіо та Йокогама були зруйновані. Шкоди зазнали мешканці 7 префектур: Ібаракі, Сайтами, Тіби, Токіо, Канаґави, Сідзуоки й Яманасі^[1].

За підрахунками Токійської мерії 1926 року^[2] під час землетрусу постраждало близько 3,4 мільйонів осіб — 29% населення зазначених префектур. З них особливих втрат зазнали 93% мешканців Йокогами і 75% мешканців Токіо. Від руйнувань, пожеж і цунамі загинуло 91 344 особи, пропало безвісти 13 275 осіб^[3], важких поранень зазнали 16 514 особи, легких поранень — 35 560 осіб. Згоріло 381 090 приватних будинків. 83 819 будівель були повністю зруйновані, а 91 232 — напівзруйновані. Загальна кількість тогочасних втрат обраховувалася в 5,5 мільярдів єн, при тому, що державний бюджет Японії на 1922 рік становив лише 1,47 мільярдів єн^[1].

Зруйноване Токіо. Район Ніхонбасі і Канди.

Рятувальні роботи

Наступного дня після Великого кантоського землетрусу було утворено другий кабінет Ямамото Ґомбея. Він ввів у в околицях Токіо воєнний стан, оголосив надзвичайну мобілізацію і, разом із міністром внутрішніх справ Ґото Сімпеєм, міністром фінансів Іноуе Дзюнносуке та міністром зв'язку Інукаї Цуйосі, розпочав рятувальні роботи. Перші заходи стосувалися стабілізації економічного життя. 7 вересня уряд встановив 30-денний мораторій на сплату боргів та процентів по позиках, а також видав указ, що забороняв високі відсоткові ставки в банках і лихварських конторах. 11 вересня Імператорським рескриптом було скасовано податок на імпорт рису, а 12 вересня — податок на товари першої необхідності, будівельні матеріали та прилади. 22 вересня в країні встановили систему тимчасової гуманітарної допомоги та ввели особливу системи розрахунків за торговельні операції^[1].

27 вересня уряд розпочав видавати постраждалим гроші й векселя через Національний банк Японії для відбудови осель. Початково загальна сума векселів становила 10 мільйонів єн, однак на 1924 рік перевищила 43 мільйони. Це стало причиною знецінення японської валюти й інфляції, які призвели до неспроможності населення повернути державі борги. В результаті 1927 року країну вразила фінансова криза. Уряд також намагався відродити комерційне життя столиці за рахунок іноземного капіталу, чим, однак, викликав різке зростання державного боргу^[1].

З іншого боку, 12 вересня, для забезпечення громадського спокою, був виданий Імператорський указ про відродження Імперської столиці. Через сім днів утворилася Реставраційна рада, яка розробила план відновлення Токіо та Йокогами. Його остаточно прийняли 24 грудня року^[1].

Заворушення

О 3-й годині 1 вересня, невдовзі після землетрусу, в Токіо та Йокогамі поширилися чутки, що пожежі влаштували соціалісти та корейці. Цю дезінформацію поширювали деякі службовці поліції та молодші офіцери армії. У відповідь японське населення стало утворювати стихійні «загони самооборони». За сприяння поліції ці загони розпочали гонитву за представниками лівих сил та іноземцями. Згідно з вересневими підрахунками Міністерства внутрішніх справ, в ході погромів загинули 231 кореєць, 3 китайці та 59 японців. Корейські громадські організації, які проводили підрахунки жертв до кінця жовтня, стверджували, що втрати корейців становили 2613 осіб. Китайська ж місія в Токіо заявила про пропажу безвісти 160 китайських громадян^[1].

З метою зупинити кровопролиття, 7 вересня кабінет Ямамото видав постанову про забезпечення правопорядку. На території Токіо, Канаґави, Сайтами і Тіби встановлювався воєнний стан, що тривав до 15 листопада. За цей час цивільна та армійська поліція зупинила етнічні чистки, однак сприяла ліквідації осередків соціалістичних та анархістських організацій. Ці акції не викликали осуду громадськості і сприяли зростанню престижу армії^[1].

Наслідки

Великий кантоський землетрус стався в період економічної кризи в Японії. Вона супроводжувалася протистоянням різних політичних партій та поляризацією японського суспільства за ідеологіями, що було наслідком ліберального курсу «демократії Тайсьо». На міжнародній арені Японія втрачала авторитет через розростання анти-японських настроїв в Кореї та Китаї, та намагання Великої Британії та США обмежити японську присутність в Тихоокеанському регіоні. В таких умовах Великий кантоський землетрус був не лише простим природним катаклізмом, а важливим фактором, який обумовив майбутню політику Японії та її соціально-економічний розвиток^[1].

Японська громадськість, включно з політиками, економістами та науковцями, сприймала землетрус як «небесну кару» за фривольне життя і загравання з західними суспільно-політичними цінностями. Серед японських інтелектуалів поширилися песимістичні настрої і відчуття майбутньої кризи. 10 листопада 1923 року Імператор Тайсьо закликав підданих облишити «розкоші, задоволення, балачки і пагубні звички» та почати відбудовувати «справжній і здоровий» національний дух. Під впливом монаршого маніфесту в японському суспільстві занепав інтерес до демократизації і зародилася відраза до носіїв західного ідеологічного мислення. Одночасно з цим посилилися ксенофобські настрої під впливом американського Імміграційного акту 1924 року, який обмежував імміграцію до США вихідців зі Східної Азії. Після запровадження в березні 1925 року законів про загальне виборче право та правопорядок курс «демократії Тайсьо» був згорнутий, а базові свободи та права громадян обмежені. Японія стала на шлях побудови корпоративного суспільства і розробки власної оригінальної системи цінностей^[1].

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Великий кантоський землетрус // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
↑ 東京震災録前輯 / 東京市編. — 東京, 1926.
↑ Нерозказана історія вогняної бурі в Японії: у 1923 році природне лихо вбило понад 100 000 осіб. // Автор: Ася Небор-Николайчук. 14.09.2023, 13:10

Джерела та література

Великий кантоський землетрус // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

(яп.) Список джерел з історії Великого кантоського землетрусу [Архівовано 7 січня 2006 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великий кантоський землетрус

«Відбудова Токіо після землетрусу» - японська кінострічка. яка демонструвалася в СРСР 1930 року.

[І-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Великий кантоський землетрус // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

[2] 東京震災録前輯 / 東京市編. — 東京, 1926.

[3] Нерозказана історія вогняної бурі в Японії: у 1923 році природне лихо вбило понад 100 000 осіб. // Автор: Ася Небор-Николайчук. 14.09.2023, 13:10

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 22: / Рядок 22: @@
 |зсуви =
 |повторні поштовхи = 936 [[афтершоки|афтершоків]] до вечора [[5 вересня]]
-|жертви = 91 344 загиблих, 13 275 пропало без вісти, 52 074 поранених
+|жертви = 91 344 загиблих, 13 275 пропало безвісти, 52 074 поранених
 }}
@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 == Масштаби ==
-Великий кантоський землетрус стався [[1 вересня]] [[1923]] року на півночі Саґамської затоки, за [[Координати|координатами]] 35°2′ північної широти і 139°3′ східної довготи. Це був дуже сильний землетрус у 7,9 балів за [[Шкала Ріхтера|шкалою Ріхтера]]. Він супроводжувався [[вибух]]ами [[газ]]ових труб і [[коротке замикання|короткими замиканнями]] в [[електромережа|електромережі]]. Оскільки землетрус стався у [[обід]]ній час, то спричинив одночасні [[пожежа|пожежі]] у 134 точках, які остаточно вдалося погасити лише [[3 вересня]], о 2 годині дня. Через пожежі температура в Токіо протягом 1&nbsp;— 3 вересня сягнула 46&nbsp;°C. Мешканці міста відчували 936 [[афтершоки|афтершоків]] аж до 6 години вечора [[5 вересня]]. Прибережні райони постраждали від [[цунамі]]. В результаті землетрусу головні японські міста [[Токіо]] та [[Йокогама]] були зруйновані. Шкоди зазнали мешканці 7 [[префектури Японії|префектур]]: [[префектура Ібаракі|Ібаракі]], [[префектура Сайтама|Сайтами]], [[префектура Тіба|Тіби]], [[Токіо]], [[префектура Канаґава|Канаґави]], [[префектура Сідзуока|Сідзуоки]] й [[префектура Яманасі|Яманасі]]<ref name="І">Великий кантоський землетрус // ''[[Енциклопедія Ніппоніка]]'': в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.</ref>.
+Великий кантоський землетрус стався [[1 вересня]] [[1923]] року на півночі Саґамської затоки, за [[Координати|координатами]] 35°2′ північної широти і 139°3′ східної довготи. Це був дуже сильний землетрус у 7,9 балів за [[Шкала Ріхтера|шкалою Ріхтера]]. Він супроводжувався [[вибух]]ами [[газ]]ових труб і [[коротке замикання|короткими замиканнями]] в [[електромережа|електромережі]]. Оскільки землетрус стався у [[обід]]ній час, то спричинив одночасні [[пожежа|пожежі]] у 134 точках, які остаточно вдалося погасити лише [[3 вересня]], о 2 годині дня. Через пожежі температура в Токіо протягом 1–3 вересня сягнула 46&nbsp;°C. Мешканці міста відчували 936 [[афтершоки|афтершоків]] аж до 6 години вечора [[5 вересня]]. Прибережні райони постраждали від [[цунамі]]. В результаті землетрусу головні японські міста [[Токіо]] та [[Йокогама]] були зруйновані. Шкоди зазнали мешканці 7 [[префектури Японії|префектур]]: [[префектура Ібаракі|Ібаракі]], [[префектура Сайтама|Сайтами]], [[префектура Тіба|Тіби]], [[Токіо]], [[префектура Канаґава|Канаґави]], [[префектура Сідзуока|Сідзуоки]] й [[префектура Яманасі|Яманасі]]<ref name="І">Великий кантоський землетрус // ''[[Енциклопедія Ніппоніка]]'': в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.</ref>.
-За підрахунками Токійської мерії [[1926]] року<ref>東京震災録 前輯 / 東京市編. — 東京, 1926.</ref> під час землетрусу постраждало близько 3,4 мільйонів осіб&nbsp;— 29% населення зазначених префектур. З них особливих втрат зазнали 93% мешканців Йокогами і 75% мешканців Токіо. Від руйнувань, пожеж і цунамі загинуло 91 344 особи, пропало без вісти 13 275 осіб, важких поранень зазнали 16 514 особи, легких поранень&nbsp;— 35 560 осіб. Згоріло 381 090 приватних будинків. 83 819 будівель були повністю зруйновані, а 91 232&nbsp;— напівзруйновані. Загальна кількість тогочасних втрат обраховувалася в 5,5 [[мільярд]]ів [[єна|єн]], при тому, що державний [[бюджет]] Японії на 1922 рік становив лише 1,47 мільярдів єн<ref name="І"></ref>.
+За підрахунками Токійської мерії [[1926]] року<ref>東京震災録 前輯 / 東京市編. — 東京, 1926.</ref> під час землетрусу постраждало близько 3,4 мільйонів осіб&nbsp;— 29% населення зазначених префектур. З них особливих втрат зазнали 93% мешканців Йокогами і 75% мешканців Токіо. Від руйнувань, пожеж і цунамі загинуло 91 344 особи, пропало безвісти 13 275 осіб<ref>[https://focus.ua/uk/technologies/592517-nerozkazana-istoriya-vognyanoji-buri-v-yaponiji-u-1923-roci-prirodne-liho-vbilo-ponad-100-000-osib Нерозказана історія вогняної бурі в Японії: у 1923 році природне лихо вбило понад 100 000 осіб. // Автор: Ася Небор-Николайчук. 14.09.2023, 13:10]</ref>, важких поранень зазнали 16 514 особи, легких поранень&nbsp;— 35 560 осіб. Згоріло 381 090 приватних будинків. 83 819 будівель були повністю зруйновані, а 91 232&nbsp;— напівзруйновані. Загальна кількість тогочасних втрат обраховувалася в 5,5 [[мільярд]]ів [[єна|єн]], при тому, що державний [[бюджет]] Японії на 1922 рік становив лише 1,47 мільярдів єн<ref name="І"/>.
-{{Панорама|Desolution of Nihonbashi and Kanda after Kanto Earthquake.jpg|1100px|Зруйноване Токіо. Район Ніхонбасі і Канди.}}
+{{Панорама|Desolation of Nihonbashi and Kanda after Kanto Earthquake.jpg|1100px|Зруйноване Токіо. Район Ніхонбасі і Канди.}}
 == Рятувальні роботи ==
-[[Файл:HIH the Prince Regent viewing devastated Yokohama.jpg|міні|праворуч|250пкс|Принц-регент [[Імператор Сьова|Хірохіто]] оглядає зруйновану Йокогаму.]]
+[[Файл:HIH the Prince Regent viewing devastated Yokohama-restored.jpg|міні|праворуч|250пкс|Принц-регент [[Імператор Сьова|Хірохіто]] оглядає зруйновану Йокогаму.]]
-Наступного дня після Великого кантоського землетрусу було утворено [[Кабінет Ямамото Ґомбея|другий кабінет]] [[Ямамото Ґомбей|Ямамото Ґомбея]]. Він ввів у в околицях Токіо [[воєнний стан]], оголосив надзвичайну мобілізацію і, разом із [[Міністерство внутрішніх справ Японії|міністром внутрішніх справ]] [[Ґото Сімпей|Ґото Сімпеєм]], [[міністерство фінансів Японії|міністром фінансів]] [[Іноуе Дзюнносуке]] та [[міністерство зв'язку Японії|міністром зв'язку]] [[Інукаї Цуйосі]], розпочав рятувальні роботи. Перші заходи стосувалися стабілізації економічного життя. [[7 вересня]] уряд встановив 30-денний [[мораторій]] на сплату боргів та процентів по [[позика]]х, а також видав указ, що забороняв високі [[Відсоткова ставка|відсоткові ставки]] в [[банк]]ах і [[Лихварство|лихварських]] конторах. [[11 вересня]] [[Імператор Японії|Імператорським]] [[рескрипт]]ом було скасовано податок на імпорт рису, а [[12 вересня]]&nbsp;— податок на товари першої необхідності, [[будівельні матеріали]] та [[прилад]]и. [[22 вересня]] в країні встановили систему тимчасової гуманітарної допомоги та ввели особливу системи розрахунків за торговельні операції<ref name="І"></ref>.
+Наступного дня після Великого кантоського землетрусу було утворено [[Кабінет Ямамото Ґомбея|другий кабінет]] [[Ямамото Ґомбей|Ямамото Ґомбея]]. Він ввів у в околицях Токіо [[воєнний стан]], оголосив надзвичайну мобілізацію і, разом із [[Міністерство внутрішніх справ Японії|міністром внутрішніх справ]] [[Ґото Сімпей|Ґото Сімпеєм]], [[міністерство фінансів Японії|міністром фінансів]] [[Іноуе Дзюнносуке]] та [[міністерство зв'язку Японії|міністром зв'язку]] [[Інукаї Цуйосі]], розпочав рятувальні роботи. Перші заходи стосувалися стабілізації економічного життя. [[7 вересня]] уряд встановив 30-денний [[мораторій]] на сплату боргів та процентів по [[позика]]х, а також видав указ, що забороняв високі [[Відсоткова ставка|відсоткові ставки]] в [[банк]]ах і [[Лихварство|лихварських]] конторах. [[11 вересня]] [[Імператор Японії|Імператорським]] [[рескрипт]]ом було скасовано податок на імпорт рису, а [[12 вересня]]&nbsp;— податок на товари першої необхідності, [[будівельні матеріали]] та [[прилад]]и. [[22 вересня]] в країні встановили систему тимчасової гуманітарної допомоги та ввели особливу системи розрахунків за торговельні операції<ref name="І"/>.
-[[27 вересня]] уряд розпочав видавати постраждалим гроші й [[вексель|векселя]] через [[Національний банк Японії]] для відбудови осель. Початково загальна сума векселів складала 10 мільйонів єн, однак на [[1924]] рік перевищила 43 мільйони. Це стало причиною знецінення японської валюти й [[інфляція|інфляції]], які призвели до неспроможності населення повернути державі борги. В результаті [[1927]] року країну вразила [[фінансова криза]]. Уряд також намагався відродити комерційне життя столиці за рахунок іноземного капіталу, чим, однак, викликав різке зростання [[державний борг|державного боргу]]<ref name="І"></ref>.
+[[27 вересня]] уряд розпочав видавати постраждалим гроші й [[вексель|векселя]] через [[Національний банк Японії]] для відбудови осель. Початково загальна сума векселів становила 10 мільйонів єн, однак на [[1924]] рік перевищила 43 мільйони. Це стало причиною знецінення японської валюти й [[інфляція|інфляції]], які призвели до неспроможності населення повернути державі борги. В результаті [[1927]] року країну вразила [[фінансова криза]]. Уряд також намагався відродити комерційне життя столиці за рахунок іноземного капіталу, чим, однак, викликав різке зростання [[державний борг|державного боргу]]<ref name="І"/>.
-З іншого боку, [[12 вересня]], для забезпечення громадського спокою, був виданий Імператорський указ про відродження Імперської столиці. Через сім днів утворилася Реставраційна рада, яка розробила план відновлення Токіо та Йокогами. Його остаточно прийняли [[24 грудня]] року<ref name="І"></ref>.
+З іншого боку, [[12 вересня]], для забезпечення громадського спокою, був виданий Імператорський указ про відродження Імперської столиці. Через сім днів утворилася Реставраційна рада, яка розробила план відновлення Токіо та Йокогами. Його остаточно прийняли [[24 грудня]] року<ref name="І"/>.
 == Заворушення ==
-О 3-й годині [[1 вересня]], невдовзі після землетрусу, в Токіо та Йокогамі поширилися чутки, що пожежі влаштували [[соціалізм|соціалісти]] та [[корейці]]. Цю [[Дезінформування|дезінформацію]] поширювали деякі службовці [[поліція Японії|поліції]] та молодші офіцери [[Імперська армія Японії|армії]]. У відповідь японське населення стало утворювати стихійні «загони самооборони». За сприяння поліції ці загони розпочали гонитву за представниками лівих сил та іноземцями. Згідно з вересневими підрахунками Міністерства внутрішніх справ, в ході [[погром]]ів загинули 231 кореєць, 3 [[китайці|китайця]] та 59 [[японці]]в. Корейські громадські організації, які проводили підрахунки жертв до кінця жовтня, стверджували, що втрати корейців складали 2613 осіб. Китайське ж місія в Токіо заявила про пропажу без вісти 160 китайських громадян<ref name="І"></ref>.
+О 3-й годині [[1 вересня]], невдовзі після землетрусу, в Токіо та Йокогамі поширилися чутки, що пожежі влаштували [[соціалізм|соціалісти]] та [[корейці]]. Цю [[Дезінформування|дезінформацію]] поширювали деякі службовці [[поліція Японії|поліції]] та молодші офіцери [[Імперська армія Японії|армії]]. У відповідь японське населення стало утворювати стихійні «загони самооборони». За сприяння поліції ці загони розпочали гонитву за представниками лівих сил та іноземцями. Згідно з вересневими підрахунками Міністерства внутрішніх справ, в ході [[погром]]ів загинули 231 кореєць, 3 [[китайці]] та 59 [[японці]]в. Корейські громадські організації, які проводили підрахунки жертв до кінця жовтня, стверджували, що втрати корейців становили 2613 осіб. Китайська ж місія в Токіо заявила про пропажу безвісти 160 китайських громадян<ref name="І"/>.
-З метою зупинити кровопролиття, [[7 вересня]] кабінет Ямамото видав постанову про забезпечення правопорядку. На території Токіо, Канаґави, Сайтами і Тіби встановлювався воєнний стан, що тривав до [[15 листопада]]. За цей час цивільна та армійська поліція зупинила [[етнічні чистки]], однак сприяла ліквідації осередків соціалістичних та [[анархізм|анархістських]] організацій. Ці акції не викликали осуду громадськості і сприяли зростанню престижу армії<ref name="І"></ref>.
+З метою зупинити кровопролиття, [[7 вересня]] кабінет Ямамото видав постанову про забезпечення правопорядку. На території Токіо, Канаґави, Сайтами і Тіби встановлювався воєнний стан, що тривав до [[15 листопада]]. За цей час цивільна та армійська поліція зупинила [[етнічні чистки]], однак сприяла ліквідації осередків соціалістичних та [[анархізм|анархістських]] організацій. Ці акції не викликали осуду громадськості і сприяли зростанню престижу армії<ref name="І"/>.
 == Наслідки ==
-[[Файл:HIM the Empress' personal visit.jpg|міні|праворуч|250пкс|Імператриця Теймей відвідує постраждалих у шпиталі.]]
+[[Файл:HIM Empress Tenmei's personal visit.jpg|міні|праворуч|250пкс|Імператриця Теймей відвідує постраждалих у шпиталі.]]
-Великий кантоський землетрус стався в період [[економічна криза|економічної кризи]] в Японії. Вона супроводжувалася протистоянням різних політичних партій та поляризацією японського суспільства за ідеологіями, що було наслідком [[лібералізм|ліберального]] курсу «[[демократія Тайсьо|демократії Тайсьо]]». На міжнародній арені Японія втрачала авторитет через розростання анти-японських настроїв в [[Корея|Кореї]] та [[Китай|Китаї]], та намагання [[Британська імперія|Великої Британії]] та [[США]] обмежити японську присутність в [[Тихий океан|Тихоокеанському]] регіоні. В таких умовах Великий кантоський землетрус був не лише простим природнім катаклізмом, а важливим фактором, який обумовив майбутню політику Японії та її соціально-економічний розвиток<ref name="І"></ref>.
+Великий кантоський землетрус стався в період [[економічна криза|економічної кризи]] в Японії. Вона супроводжувалася протистоянням різних політичних партій та поляризацією японського суспільства за ідеологіями, що було наслідком [[лібералізм|ліберального]] курсу «[[демократія Тайсьо|демократії Тайсьо]]». На міжнародній арені Японія втрачала авторитет через розростання анти-японських настроїв в [[Корея|Кореї]] та [[Китай|Китаї]], та намагання [[Британська імперія|Великої Британії]] та [[Сполучені Штати Америки|США]] обмежити японську присутність в [[Тихий океан|Тихоокеанському]] регіоні. В таких умовах Великий кантоський землетрус був не лише простим природним катаклізмом, а важливим фактором, який обумовив майбутню політику Японії та її соціально-економічний розвиток<ref name="І"/>.
-Японська громадськість, включно з [[політик]]ами, [[економіст]]ами та [[науковець|науковцями]], сприймала землетрус як «небесну кару» за фривольне життя і загравання з західними суспільно-політичними цінностями. Серед японських [[інтелектуал]]ів поширилися [[песимізм|песимістичні]] настрої і відчуття майбутньої кризи. [[10 листопада]] [[1923]] року [[Імператор Тайсьо]] закликав підданих облишити «розкоші, задоволення, балачки і пагубні звички» та почати відбудовувати «справжній і здоровий» національний дух. Під впливом монаршого маніфесту в японському суспільстві занепав інтерес до [[демократизація|демократизації]] і зародилася відраза до носіїв західного [[ідеологія|ідеологічного]] мислення. Одночасно з цим посилилися [[ксенофобія|ксенофобські]] настрої під впливом американського [[Імміграційний акт 1924|Імміграційного акту 1924]] року, який обмежував імміграцію до США вихідців зі [[Східна Азія|Східної Азії]]. Після запровадження в березні [[1925]] року законів про загальне [[виборче право]] та правопорядок курс «демократії Тайсьо» був згорнутий, а базові свободи та права громадян обмежені. Японія стала на шлях побудови корпоративного суспільства і розробки власної оригінальної системи цінностей<ref name="І"></ref>.
+Японська громадськість, включно з [[політик]]ами, [[економіст]]ами та [[науковець|науковцями]], сприймала землетрус як «небесну кару» за фривольне життя і загравання з західними суспільно-політичними цінностями. Серед японських [[інтелектуал]]ів поширилися [[песимізм|песимістичні]] настрої і відчуття майбутньої кризи. [[10 листопада]] [[1923]] року [[Імператор Тайсьо]] закликав підданих облишити «розкоші, задоволення, балачки і пагубні звички» та почати відбудовувати «справжній і здоровий» національний дух. Під впливом монаршого маніфесту в японському суспільстві занепав інтерес до [[демократизація|демократизації]] і зародилася відраза до носіїв західного [[ідеологія|ідеологічного]] мислення. Одночасно з цим посилилися [[ксенофобія|ксенофобські]] настрої під впливом американського [[Імміграційний акт 1924|Імміграційного акту 1924]] року, який обмежував імміграцію до США вихідців зі [[Східна Азія|Східної Азії]]. Після запровадження в березні [[1925]] року законів про загальне [[виборче право]] та правопорядок курс «демократії Тайсьо» був згорнутий, а базові свободи та права громадян обмежені. Японія стала на шлях побудови корпоративного суспільства і розробки власної оригінальної системи цінностей<ref name="І"/>.
-== Дивіться також ==
+== Див. також ==
 * [[Сейсмічність Японії]]
 * [[Регіон Канто]]
@@ Рядок 59: / Рядок 59: @@
 == Примітки ==
-{{reflist2}}
+{{reflist}}
 == Джерела та література ==
 {{Енциклопедія Ніппоніка-2}}
-* {{ref-ja}} [http://www.timr.or.jp/kanto-daishinsai-tenji-mokuroku.pdf Список джерел з історії Великого кантоського землетрусу]
+* {{ref-ja}} [http://www.timr.or.jp/kanto-daishinsai-tenji-mokuroku.pdf Список джерел з історії Великого кантоського землетрусу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060107182440/http://www.timr.or.jp/kanto-daishinsai-tenji-mokuroku.pdf |date=7 січня 2006 }}
 == Посилання ==
+{{Commonscat|1923 Great Kantō earthquake}}«Відбудова Токіо після землетрусу» - японська  кінострічка. яка демонструвалася в СРСР 1930 року.
-{{Commonscat|1923 Great Kantō earthquake}}
-* {{ref-ja}} [http://www.bousai.go.jp/jishin/chubou/kyoukun/rep/1923--kantoDAISHINSAI/index.html Великий кантоський землетрус // Центральна рада запобігання стихійним лихам Кабінету Міністрів Японії]
+* {{ref-ja}} [https://web.archive.org/web/20110323103751/http://www.bousai.go.jp/jishin/chubou/kyoukun/rep/1923--kantoDAISHINSAI/index.html Великий кантоський землетрус // Центральна рада запобігання стихійним лихам Кабінету Міністрів Японії]
-* {{ref-ja}} [http://research.kahaku.go.jp/rikou/namazu/03kanto/03kanto.html Фотографії Великого кантоського землетрусу // Токійський природничо-науковий музей]
+* {{ref-ja}} [https://web.archive.org/web/20110315055844/http://research.kahaku.go.jp/rikou/namazu/03kanto/03kanto.html Фотографії Великого кантоського землетрусу // Токійський природничо-науковий музей]
-* {{ref-ja}} [http://www.himoji.jp/database/db06/index.html Карти і фотографії Великого кантоського землетрусу // Канаґавський університет]
+* {{ref-ja}} [https://web.archive.org/web/20110924211023/http://www.himoji.jp/database/db06/index.html Карти і фотографії Великого кантоського землетрусу // Канаґавський університет]
+[[Категорія:Японська імперія]]
 [[Категорія:Період Тайсьо]]
+[[Категорія:Історія Токіо]]
 [[Категорія:Землетруси в Японії]]
+[[Категорія:Події 1 вересня]]
+[[Категорія:Вересень 1923]]
-[[ar:زلزال كانتو الكبير 1923]]
+[[Категорія:1923 в Японії]]
-[[be:Землетрасенне ў Японіі, 1923]]
+[[Категорія:Землетруси 1923]]
-[[bg:Голямо земетресение в Канто]]
-[[cs:Velké zemětřesení v Kantó]]
-[[de:Großes Kantō-Erdbeben 1923]]
-[[en:1923 Great Kantō earthquake]]
-[[eo:Granda tertremo de Kantō]]
-[[es:Gran terremoto de Kantō]]
-[[et:Suur Kantō maavärin]]
-[[fa:زمین‌لرزه بزرگ کانتو]]
-[[fi:Suuri Kantōn maanjäristys]]
-[[fr:Séisme de 1923 de Kantō]]
-[[id:Gempa bumi besar Kanto 1923]]
-[[it:Grande Terremoto del Kantō]]
-[[ja:関東大震災]]
-[[ko:간토 대지진]]
-[[nl:Aardbeving Kanto 1923]]
-[[no:Kanto-jordskjelvet]]
-[[pl:Trzęsienie ziemi w Tokio (1923)]]
-[[pt:Grande sismo de Kantō]]
-[[ru:Великое землетрясение Канто]]
-[[su:Lini gedé Kanto 1923]]
-[[sv:Stora Kanto-jordbävningen]]
-[[th:แผ่นดินไหวครั้งใหญ่คันโต พ.ศ. 2466]]
-[[tr:1923 Kanto depremi]]
-[[vi:Đại thảm họa động đất Kantō 1923]]
-[[zh:關東大地震]]
-[[zh-yue:關東地震]]

Великий кантоський землетрус: відмінності між версіями

Поточна версія на 08:18, 10 серпня 2024

Зміст

Масштаби

Рятувальні роботи

Заворушення

Наслідки

Див. також

Примітки

Джерела та література

Посилання

Навігаційне меню

Великий кантоський землетрус: відмінності між версіями

Поточна версія на 08:18, 10 серпня 2024

Масштаби

Рятувальні роботи

Заворушення

Наслідки

Див. також

Примітки

Джерела та література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук